Постанова № 30828414, 11.04.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2013 року Справа № 823/517/13-а

10 год. 45 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Кульчицького С.О.,

при секретарі - Поліщук О.О.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1 (особисто),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області та заступника начальника управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області Черниченко Валентини Петрівни про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області та заступника начальника управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області Черниченко Валентини Петрівни в якій просить визнати дії відповідачів неправомірними, скасувати рішення від 12 лютого 2013 року № 173 та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області здійснити реєстрацію позивача в реєстрі страхувальників - як самозайнятої особи, що здійснює незалежну професійну діяльність.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач надав суду клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.

Заслухавши пояснення позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 згідно заяви від 30.12.1996 року зареєстрований в управлінні як фізична особа-підприємець (помічник адвоката).

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що ОСОБА_1 подав до управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області звіт по формі 5 табл. 3 як само зайнята особа - адвокат.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області як фізична особа-підприємець, у зв'язку з цим, відповідачем винесено рішення від 12 лютого 2013 року № 173 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до цього рішення, за подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відповідачем застосовано штрафні санкції в розмірі 10-ти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 170 грн. (17 грн. х 10).

Позивач вважаючи, що управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області неправомірно застосувало до нього штрафні санкції, звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені положеннями Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 року.

Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (ч. 1 ст. 2 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI, платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Постановою Пенсійного фонду України № 22-2 від 08.10.2010 року, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 1 листопада 2010 року за №1014/18309 затверджено «Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Пунктами 2.17 та 2.18 даної Постанови визначено, що під час прийняття звіту, що подається особисто страхувальником або уповноваженою на це особою, відповідальна особа органу Пенсійного фонду України зобов'язана візуально перевірити наявність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктом 2.8 цього розділу, на паперових носіях.

Відповідальна особа органу Пенсійного фонду, яка приймає звіт від страхувальника, реєструє його та проставляє реєстраційний номер із зазначенням дати фактичного отримання органом Пенсійного фонду та обов'язково засвідчує власним підписом із зазначенням прізвища та ініціалів.

Розписка про одержання звіту заповнюється відповідальною особою органу Пенсійного фонду, що прийняла пакет документів. При прийнятті документів розписка про одержання звіту завіряється печаткою для довідок відповідальною особою органу Пенсійного фонду та повертається страхувальнику.

Відповідальним за правильність заповнення звіту є страхувальник.

Фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік. Звіт подається за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку (п. 3.2 Порядку № 22-2).

Суд звертає увагу, що факт перебування позивача на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області, як фізична особа-підприємець встановлений постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2013 року № 2а/2370/2356/12.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці факти.

З огляду на викладені обставини, суд вважає, що позивач повинен був подати звітність до управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області за формою, яка передбачена для фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ч. 4, ч. 11 ст. 25 Закону України № 2464-VІ за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, територіальним органом Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У свою чергу, пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України встановлено, що якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Враховуючи наведене, позивач перебуваючи на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області, як фізична особа-підприємець та подав до відповідача звіт не за встановленою формою, а тому суд вважає, що рішення від 12 лютого 2013 року № 173 винесено з додержанням вимог чинного законодавства.

Вимога позивача про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області здійснити реєстрацію позивача в реєстрі страхувальників - як самозайнятої особи, що здійснює незалежну професійну діяльність не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин - можливе лише за наявності їх порушення з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Позивачем не надано суду обґрунтованих доказів того, що управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області відмовило йому в реєстрації в реєстрі страхувальників позивача - як самозайнятої особи, що здійснює незалежну професійну діяльність та не надав суду звернення із зазначеною вимогою до відповідача, тому суд вважає, що між сторонами відсутній спір щодо даного питання, а звернення до суду з відповідною вимогою - є передчасним.

Що стосується визнання дій заступника начальника управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області при винесенні оскаржуваного рішення неправомірними, суд зазначає наступне.

Відповідно до Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, яке затверджено постановою правління Фонду від 30.04.2002 року №8-2 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 року за № 442/6730, управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підпорядкованими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні управління), що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.

Згідно розділу 3 Положення, Управління очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з неї начальником відповідного регіонального управління Фонду. Начальник Управління має заступників, які призначаються на посаду і звільняються з неї начальником відповідного регіонального управління Фонду. Начальник Управління здійснює керівництво Управлінням, несе персональну відповідальність за організацію та результати його діяльності.

Згідно розділу 2 Положення, Управління відповідно до покладених на нього завдань контролює дотримання платниками єдиного внеску вимог законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, надходження страхових внесків та інших платежів до Фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності нарахування та сплати страхових внесків, єдиного внеску.

Управління має право застосовувати фінансові санкції, адміністративні стягнення, передбачені законом, а також має інші права, передбачені чинним законодавством.

Відповідно до п. 7.7 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, рішення про застосування штрафу за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає начальник управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті або його заступник. Рішення приймаються за встановленою формою.

Отже, заступник начальника управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області при винесенні оскаржуваного рішення діяв від імені управління, а тому суд не знаходить підстав для задоволення адміністративного позову.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 9, 69-72, 86, 94, 97, 122, 128, ст. ст. 158-163 КАС України, Черкаський окружний адміністративний суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений 12 квітня 2013 року

Головуючий С.О.Кульчицький