Постанова № 30828300, 17.04.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2013 року № 813/1379/13-а

10 год. 25 хв.

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий суддя Коморний О.І.,

секретар Ячмінська Я.О.

з участю:

представника позивача Бєлкіна Н.В.

відповідача ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області ДПС про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості по сплаті податку з доходів фізичних осіб.

Обставини справи.

Позивач, Державна податкова інспекція у Яворівському районі Львівської області ДПС, звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості по сплаті податку з доходів фізичних осіб в сумі3989,15 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2, як спадкоємець за заповітом до майна ОСОБА_3 (ступінь споріднення не встановлено) отримала у Новояворівській державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за заповітом 19.10.10 за реєстровим № 2789 на житловий будинок, оцінкою спадкового майна 79873,00 гривень згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 27638582 від 14.10.10 р. виданого Обласним комунальним підприємством обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», однак після отримання доходу у вигляді спадщини ОСОБА_2 декларацію до ДПІ у Яворівському районі в передбачені законом терміни не подала, податок з доходу не сплатила.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав повність, несплату податку пояснив відсутність коштів.

Суд заслухав пояснення представника позивача та відповідача, повно, всебічно і об'єктивно оцінив подані докази у їх сукупності та

встановив:

Позивачем на запит №3637 від 02.11.2011 р. отримано від Новояворівської державної нотаріальної контори відомості про те, що ОСОБА_2, як спадкоємець за заповітом до майна ОСОБА_3 (ступінь споріднення не встановлено) отримала у Новояворівській державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за заповітом 19.10.10 р. за реєстровим № 2789 на житловий будинок, оцінкою спадкового майна 79873,00 гривень згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 27638582 від 14.10.10 р. виданого Обласним комунальним підприємством обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки».

Загальна сума спадкового майна становить 79873,00 грн. Спадкове майно відповідач прийняв у повному обсязі. Після отримання доходу у вигляді спадщини відповідач декларацію до ДПІ у Яворівському районі в передбачені законом терміни не подав.

Позивачем для з'ясування причин неподання декларації направлено відповідачеві повідомлення від 02.10.2012 року №2245/10/17-040, однак відповідач до податкового органу не з'явився.

Вищевказані фактичні обставини справи сторонами визнаються, в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання, тому такі не потребують доказування перед судом.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Закріплений у ч.1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Вміщений у ч. 2 цієї ж статті принцип диспозитивності визначає, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідного до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст викладених норм процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є стягнення заборгованості по сплаті податку з доходів фізичних осіб, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, обґрунтованість його розміру, встановлення факту його сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо.

Згідно з частиною 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім тих, для яких законом встановлено інший порядок судового вирішення.

У пункті 1 частини 1 статті 3 КАС України, справу адміністративної юрисдикції визначено, як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини 1 статті 3 КАС України).

Відповідно до п.5 ч.2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 50 КАС України встановлено, що позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст.18 КАС України, окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Суб'єкти владних повноважень, згідно з ч.3 ст.6 КАС України, мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України. У випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб (ч.2 ст.6 КАС України).

Згідно з п.1.1.ст.1 Податкового кодексу України (далі ПК України), відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Органом стягнення відповідно до п. 14.1.137 ст. 14 Податкового кодексу України є державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Органи державної податкової служби мають право відповідно до п.20.1.28 ст.28 ПК України застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом;

Органами стягнення відповідно до п.41.4 ст.41 ПК України є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Відповідно до проведеного ДПІ у Яворівському районі розрахунку суми податку з доходів фізичних осіб, з врахуванням визначеної п.п. 13.2.2.ст. 13 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" (у редакції чинній на час прийняття відповідачем спадщини) ставки податку у розмірі 5 відсотків, сума податку яка підлягала декларуванню та сплаті відповідачем внаслідок прийняття спадщини становить 3989,15 грн.

Частиною 1 ст. 14 Закону України „Про систему оподаткування" (у редакції чинній на час прийняття спадщини) встановлено, що податок на доходи фізичних осіб належить до загальнодержавних та справляється на всій території України, а відповідно до п. 3 ч.1 ст.9 цього ж Закону платники податків зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни.

Згідно з п.п. 4.1.4.ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкові декларації подаються за базовий податковий(звітній) період, що дорівнює календарному року для платника податку на доходи до 1 квітня року наступного за звітнім.

Відповідно до п.102.1 ст.102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, і лише в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається відповідно до ч.2 ст.71 КАС України на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

З урахуванням вищенаведених норм ПК України та фактичних обставин справи, суд дійшов висновку, що оскільки позивач є суб'єктом владних повноважень, який вправі звертатися до адміністративного суду із заявленими вимогами, такі вимоги заявлено у порядку та спосіб передбачені чинним законодавством, відповідачем не надано доказів сплати податкового боргу у повній мірі, то позовні вимоги є законними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст.94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Місцевого бюджету (Одержувач: Місцевий бюджет Шкло с/р.. ЄДРПОУ отримувача - 38011710, Банк: ГУ ДКСУ у Львівській області, МФО - 825014. р/р 33215801700705, код платежу 11010500; Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування) податок з доходів фізичних осіб в сумі 3989 (три тисячі дев'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 15 коп.

3. Судові витрати з сторін не стягуються.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 22.04.2013 р. о 16:00 год.

Суддя Коморний О.І.