Ухвала суду № 30828165, 17.04.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

17.04.13 Справа№ 5015/4157/12

За скаргою: приватного акціонерного товариства "Галичина", м. Радехів,на дії:Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області (надалі - ДВС), м. Львівпро:визнання незаконними дій державного виконавця та визнання недійсною постанови ВП №36268779 від 06.03.2013 р. про стягнення з боржника виконавчого збору,у справі за позовом: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Городок,до відповідача:приватного акціонерного товариства "Галичина", м. Радехів,про: стягнення заборгованості. Суддя Т. РимЗа участю представників:стягувача:не з'явився,боржника:Лазор М.О. - довіреність від 28.02.2013 р.ДВС:не з'явився.На розгляд господарського суду Львівської області подано скаргу приватного акціонерного товариства "Галичина" про визнання незаконними дій державного виконавця та визнання недійсною постанови ВП №36268779 від 06.03.2013 р. про стягнення з боржника виконавчого збору. Ухвалою від 28.03.2013 року скаргу прийнято до розгляду та призначено на 17.04.2013 року.

Скарга мотивована тим, що ДВС неправомірно прийнято постанову ВП №36268779 від 06.03.2013 року, оскільки ДВС не повідомив у встановленому порядку боржника про відкриття виконавчого провадження та по суті не надав можливості виконати рішення суду добровільно.

Представник ДВС не з'явився, причин неприбуття не повідомляв, хоча був належним чином та завчасно повідомлений про час та місце розгляду вимог за скаргою, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 01.04.2013 р. Таким чином, ДВС мав достатньо часу для того, щоб подати власні пояснення та докази. За таких обставин, суд розглядає вимоги за скаргою за наявними у справі матеріалами на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судове засідання стягувач не з'явився, позиції за скаргою не висловив.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Рішенням господарського суду Львівської області від 18.12.2012 р. частково задоволено позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, стягнуто з приватного акціонерного товариства "Галичина" на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 38' 452,00 грн. боргу, 4' 037,33 грн. пені, 9' 749,44 грн. штрафу, 819,95 грн. - 3% річних, 1' 442,43 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору, 1' 000,00 грн. відшкодування витрат на оплату послуг адвоката.

На примусове виконання рішення судом видано наказ від 01.01.2013 року №5015/4157/12.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 04.02.2013 року ВП №36268779 відкрито виконавче провадження з виконання рішення суду, боржнику надано можливість самостійно виконати рішення суду в строк до 11 лютого 2013 року. Як убачається з представленої боржником копії поштового конверта, зазначена вище постанова була скерована приватному акціонерному товариству "Галичина" лише 12.02.2013 року, тобто після спливу строку на добровільне виконання рішення суду, а вручено лише 15.02.2013 року. У цей же день, тобто 15.02.2013 року, боржником добровільно виконано рішення суду та перераховано ДВС 55' 501,15 грн., про що представлено платіжне доручення №370341 від 15.02.2013 року.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 06.03.2013 року з боржника стягнуто виконавчий збір у розмірі 5' 550,16 грн. у зв'язку з невиконанням боржником добровільно у встановлений строк рішення суду.

При прийнятті ухвали суд враховував таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" унормовано, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Як убачається з матеріалів справи, на виконанні ДВС перебував наказ господарського суду про стягнення з боржника грошових коштів.

Відповідно до частин 2 та 5 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Таким чином, нормами Закону України "Про виконавче провадження" гарантується право та можливість боржника на добровільне виконання рішення суду після відкриття виконавчого провадження.

Разом з тим, оскільки ДВС порушено вимоги статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" в частині своєчасності надсилання постанови про відкриття виконавчого провадження, зазначеними діями боржника фактично позбавлено гарантованого йому права на добровільне виконання рішення суду. Оскільки рішення суду боржником було виконано негайно після отримання постанови про виконавче провадження, суд дійшов висновку про необхідність задоволення поданої скарги.

Відповідно до пункту 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту

- визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або

- визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або

- зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або

- визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Скаргу приватного акціонерного товариства "Галичина" задоволити.

2. Визнати незаконними дії УДВС ГУЮ у Львівській області в частині винесення постанови про стягнення з приватного акціонерного товариства "Галичина" виконавчого збору.

3. Визнати недійсною постанову УДВС ГУЮ у Львівській області про стягнення з приватного акціонерного товариства "Галичина" виконавчого збору від 06.03.2013 року ВП №36268779 в сумі 5' 550,16 грн.

Суддя Рим Т.Я.