Постанова № 30827971, 17.04.2013, Сумський окружний адміністративний суд

Копія:

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2013 р. Справа №818/2491/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бондаря С.О.

за участю секретаря судового засідання - Мамонтової К.В.

представника позивача - Рибець В.М.

представника відповідача - Почтарьової Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/2491/13-a

за позовом державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон"

до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" звернулося до суду з адміністративним позовом до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області про скасування податкових повідомлень-рішень від 16.01.2013р.: №0000022311 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість на суму 5304 грн. і застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) в розмірі 2652 грн., та №0000012311 про донарахування податку на додану вартість у розмірі 7429грн. і застосування штрафної санкції в розмірі 1857,25 грн. Свої вимоги мотивує тим, що податковий орган дійшов помилкового висновку про нікчемність правочину, укладеного між ДП "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" та ТОВ "Геосат Плюс", оскільки вказаний правочин не порушує публічний порядок, а господарські операції здійснені на виконання правочину є реальними.

Конотопська об'єднана державна податкова інспекція Сумської області, заперечуючи проти позову, свою позицію обґрунтовує тим, що згідно акту документальної зустрічної звірки від 08.11.2012р №3853/222/24337508 Основ'янської МДПІ м.Харкова, не підтверджено факту отримання товарів контрагентом позивача - ТОВ «Геосат Плюс», від постачальників, а саме ТОВ «Раіком», ТОВ «Баварія-Ф», ТОВ «Аркада-Т», ПП «Рест-Профі», ТОВ «Костарика-10», то відповідно відсутній факт реального вчинення господарських операцій по постачанню матеріалів ДП «Авіакон» від ТОВ «Геосат-Плюс» за вересень-листопад 2011 p., за березень, квітень, червень 2012 року. Вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту, не мають реального товарного характеру і згідно до ч.ч. 1, 5 ст. 203, ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, вищезазначена угода по поставці матеріалів має ознаки нікчемності. Оскільки, ТОВ «Геосат Плюс» по вищевказаних операціях є посередником ("транзитером") придбаних та реалізованих матеріалів, тому за результатами перевірки встановлено безпідставне формування податкового кредиту у ДП «Авіакон», визначені за "нікчемним" правочином. Отже, договір поставки №121-10 від 26.01.2010р. між ДП «Авіакон» та ТОВ «Геосат Плюс» на придбання матеріалів укладений без мети реального настання правових наслідків, з метою формування податкового кредиту з податку на додану вартість та як наслідок, заниження об'єкта оподаткування, несплати податків, свідчить, що такі дії призводять до втрат дохідної частини Держбюджету України.

Представник позивача Рибець В.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача Почтарьова Ю.І. позов не визнала з підстав, викладених у письмовому запереченні.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що Конотопською ОДПІ проведено виїзну позапланову документальну перевірку державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Геосат Плюс" за період серпень-листопад 2011 року, березень-квітень, червень 2012 року, за результатами якої складено акт від 29.12.2012р. №301/22-3/12602750 (а.с.9-43).

На підставі акту перевірки винесені податкові повідомлення-рішення від 16.01.2013р.: №0000022311 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість на суму 5304 грн. і застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) в розмірі 2652 грн., та №0000012311 про донарахування податку на додану вартість у розмірі 7429грн. і застосування штрафної санкції в розмірі 1857,25 грн. (а.с.44-45).

Як зазначено в акті перевірки ДП «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» уклало договір поставки №121-10 від 26.01.2010р. з ТОВ „Геосат Плюс" (м.Харків).

Оприбуткування отриманих за вказаним договором матеріалів, відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 здійснено по Дт рахунку 201 «Сировина й матеріали» та Кт рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» на суму 63667,3 грн., по Д-т рах. 644 «податковий кредит» - ПДВ у сумі 12733,46 грн. включено до складу податкового кредиту за відповідні періоди.

Перевезення матеріалів від постачальника ТОВ „Геосат Плюс" з м.Харків до м.Конотоп, відповідно до наданих для перевірки документів, здійснювалось за рахунок покупця - ДП «Авіакон», самостійно або через перевізників, що підтверджується товарно-транспортними документами.

Тобто, відповідач Конотопська ОДПІ в акті перевірки зазначає про реальність виконання господарських операцій по вищевказаному договору поставки.

В той же час, в акті вказується, що Конотопською ОДПІ отримано від Основ'янівської МДПІ м.Харкова акт 08.11.2012р. №3853/222/24337508 «Про результати документальної результати зустрічної звірки ТОВ „Геосат Плюс" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ "Раіком", ТОВ «Баварія-Ф», ТОВ «Аркада-Т», ПП «Рест-Профі», ТОВ «Костарика -10», згідно якого не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) товариству «Геосат Плюс» вказаними контрагентами, внаслідок чого операції з поставки товару на адресу покупців, у тому числі ДП «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон», визнано без реального настання правових наслідків.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на тому, що у ТОВ «Геосат Плюс» відсутні необхідні умови для здійснення господарської діяльності в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів, а контрагенти товариства «Геосат Плюс» не знаходяться за місцем реєстрації, відсутні основні засоби, складські приміщення та транспортні засоби, кількість працюючих на підприємствах є незначною, свідоцтва ПДВ ТОВ "Раіком", ПП «Рест-Профі» анульовані у травні 2012 року.

На думку податкового органу, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту, не мають реального товарного характеру і згідно до частини 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, вищезазначена угода по поставці матеріалів має ознаки нікчемності. А оскільки, ТОВ «Геосат Плюс» по вищевказаних операціях є посередником ("транзитером") придбаних та реалізованих матеріалів, тому за результатами перевірки встановлено безпідставне формування податкового кредиту у ДП «Авіакон», визначені за "нікчемним" правочином, який суперечить вимогам статті 203 Цивільного Кодексу України.

Суд не погоджується з такими висновками відповідача з огляду на таке.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину визначені статтею 203 Цивільного Кодексу України.

Так, відповідно до частин 1 та 5 вказаної статті зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

За приписами статті 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 228 Цивільного Кодексу України визначено правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, а саме: правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним; правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Тобто, у складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета: порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину.

Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

В акті перевірки не зазначений жодний факт порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання договору поставки №121-10 від 26.01.2010р. з ТОВ „Геосат Плюс" (м.Харків).

Таким чином, не встановлена наявність мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у ДП «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон», як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи із загальних засад судочинства.

Цю правову позицію поділяє й Вищий адміністративний суд України, зазначаючи про це, зокрема, у постанові від 14.11.2011 р. у справі № 2а-9864/11/2670 (К/9991/50772/12).

Що стосується обґрунтованості віднесення позивачем до валових витрат та до податкового кредиту сум пов»язаних із виконанням вищевказаних господарських операцій, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п.14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

За змістом п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із, зокрема, витрат операційної діяльності, до якої включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За змістом п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною, залежно від того, яка подія відбулась раніше.

Згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Судом встановлено, що реальність виконання господарських операцій на підставі договору поставки №121-10 від 26.01.2010р. з ТОВ „Геосат Плюс" (м.Харків) повністю підтверджена необхідними первинними документами, у тому числі: видатковими накладними, податковими накладними, платіжними документами, шляховими листами, вантажними деклараціями.

Реальність виконання господарських операцій визнається і самим податковим органом, який в акті перевірки зазначає, що перевезення матеріалів від постачальника ТОВ „Геосат Плюс" з м. Харків до м. Конотоп, відповідно до наданих для перевірки документів, здійснювалось за рахунок покупця - ДП «Авіакон», самостійно або через перевізників, що підтверджується товарно-транспортними документами.

Отже, позивачем обґрунтовано віднесено до валових витрат та до податкового кредиту суми, пов»язані із виконанням вищевказаних господарських операцій.

Посилання Конотопської ОДПІ на порушення цивільного та податкового законодавства з боку постачальника ТОВ «Геосат Плюс» та його контрагентів, як на підставу визнання нікчемним договору поставки між позивачем та ТОВ «Геосат Плюс», а також безпідставність віднесення до валових витрат та до податкового кредиту сум, пов»язані із виконанням господарських операцій по даному договору, є необґрунтованими.

Так, відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Тому, якщо контрагент позивача, а тим більше контрагент контрагента позивача, вчинили порушення чинного законодавства, то відповідальність повинні нести саме вони, а не позивач.

Крім того, суд зазначає, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.12р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.12.12р., задоволено позов ПП "Раіком" до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова. Визнано протиправними дії ДПІ з проведення зустрічної звірки ПП "Раіком" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та їх реальності та повноти відображення в обліку за 2011 p., лютий 2012р., березень 2012 p., квітень 2012 p., червень 2012 p., за наслідками якої складено акт №709/2202/36036555 від 10.08.2012р., покладений в основу висновків Конотопської ОДПІ.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.12р. у справі №2-а-1624/12/2070 задоволено позов ПП "Баварія Ф" до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова про визнання дій незаконними. Визнано незаконними дії Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова з проведення зустрічних звірок ПП "Баварія Ф" з контрагентами оформлених актами про неможливість проведення зустрічних звірок №2070/23-306/31635757 від 26.10.11р. та №2497/23-30/31635757 від 22.12.11р., та з визначення у вказаних актах відсутність факту реального здійснення господарської діяльності приватним підприємством "Баварія Ф". Дані акти були покладені в основу висновків відповідача щодо нікчемності договору поставки.

Також постановами Харківського окружного адміністративного суду були визнані незаконними дії податкових інспекцій з проведення зустрічних звірок ПП "Рест-Профі", ТОВ "Аркада-Т", ТОВ "Костарика-10" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів, їх реальності та повноти відображення в обліку.

Тобто, обставини, що покладені в основу акту перевірки ДП "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" спростовуються вищенаведеними судовими рішеннями.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Конотопська ОДПІ Сумської області, як суб"єкт владних повноважень, не довела правомірності податкових повідомлень - рішень.

Таким чином, суд вважає за необхідне скасувати податкові повідомлення-рішення Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області від 16.01.2013року №0000022311 та №0000012311.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області від 16.01.2013року №0000022311 та №0000012311.

Стягнути з Державного бюджету України на користь державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" (41601, Сумська область, м. Конотоп, вул.Рябошапка, 25, ідентифікаційний код 12602750) судові витрати в сумі 172грн. 42коп. (сто сімдесят дві грн. 42коп.).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) С.О. Бондар

Повний текст постанови виготовленийо 22 квітня 2013року.

З оригіналом згідно:

Суддя С.О. Бондар