Рішення № 30827564, 17.04.2013, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 2-1042/13

2609/24196/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2013 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді КІЗЮН Л.І.

при секретарі: Слепусі О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, про вселення та позовом третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_4 до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5, про встановлення порядку користування житловим приміщенням,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2, ОСОБА_2 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_3, у якому просили вселити їх у квартиру АДРЕСА_1 шляхом зобов'язання відповідача надати ключі від вхідних дверей.

Обгрунтовуючи свої вимоги, позивачі зазначали, що їм належить на праві власності 95/100 частин квартири АДРЕСА_1 на підставі договору дарування, за яким відповідач та ОСОБА_4 подарували їм цю частку квартири.

Позивачі тимчасово не проживали у квартирі разом з відповідачем і позбавлені можливості потрапити до квартири через дії відповідача, яка не надає їм ключі від вхідних дверей квартири.

Оскільки позивачі не можуть в повній мірі реалізувати своє право власників, вони змушені звернутися з позовом до суду.

Під час розгляду справи позивачі уточнили позовні вимоги, просили вселити їх в квартиру АДРЕСА_1 та зобов'язати відповідача не чинити перешкоди у користуванні приміщенням.

При цьому позивачі зазначали, що відповідачем було встановлено додаткові внутрішні вхідні двері, ключі від яких знаходяться тільки у неї, а тому вони не можуть потрапити у квартиру.

Ухвалами суду від 13 березня 2013 року у якості третьої особи у справі залучено ОСОБА_4, від 19 березня 2013 року - ОСОБА_5

ОСОБА_4, як третя особа з самостійними вимогами, подав до суду позовну заяву до ОСОБА_3 про встановлення порядку користування житловим приміщенням, в якій просив визначити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 у м. Києві: непрохідну кімнату площею 12 кв.м. виділити у користування ОСОБА_3, прохідну кімнату, площею 18 кв.м. - у користування ОСОБА_2 та ОСОБА_4, інші приміщення залишити у загальному користуванні.

Також позивач просив витребувати у відповідача технічний паспорт та зобов'язати відповідача не порушувати визначений порядок користування жилим приміщенням.

Обгрунтовуючи свої вимоги ОСОБА_4 зазначив, що він є власником 5/100 частин квартири, 95/100 частин знаходиться у власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Він та його діти - власники квартири не можуть потрапити в квартиру та домовитися про порядок користування квартирою.

Враховуючи необхідність забезпечення себе та дітей житловою площею, просить суд встановити зазначений ним порядок користування квартирою.

Представник позивачів у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив позови задовольнити, посилаючись на викладені у них обставини.

Від третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_4 до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, з якої видно, що він підтримує заявлені ним позовні вимоги.

Відповідач у судовому засіданні пояснила, що вона не чинить будь-яких перешкод позивачам у користуванні квартирою, вони завжди можуть потрапити до квартири, а замок від дверей вона не змінювала багато років. На внутрішніх дверях замок взагалі відсутній, тому на ключ вона їх не закриває. Відповідач також не заперечувала проти запропонованого третьою особою з самостійними вимогами порядком користування жилим приміщенням.

Представник відповідача підтримав доводи відповідача та заперечував проти підстав позовів, пояснивши, що відповідачем не чиняться позивачам будь-які перешкоди у користуванні квартирою.

Третя особа ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилася, хоча належним чином була повідомлена про день, час і місце розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло. Тому суд, вважає за можливе розглядати справу за її відсутності.

Суд, заслухавши представника позивача, відповідача та його представника, дослідивши матеріали справи, вважає, що позови не підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу.

Відповідно до вимог статті 214 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Судом встановлено, що відповідно до даних Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 11 березня 2013 року 5/200 частин квартири АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житло, видане 18 червня 1996 року; 95/100 частини квартири -за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 20 червня 2002 року; 5/200 частини - за ОСОБА_5 на підставі договору дарування від 12 грудня 2006 року (а.с.а.с. 53 - 56).

Згідно зі ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Так, відповідач пояснила суду, що з власної волі вона подарувала належну їй частину квартири позивачам та ніяким чином не чинить їм перешкод у користуванні квартирою.

З даних уточненої позовної заяви, яку підтримав у судовому засіданні представник позивачів (а.с.а.с. 77-79), вбачається, що позивачі не можуть потрапити до квартири через внутрішні, а не вхідні двері. При цьому, позивачі зазначали, що такий факт мав місце лише один раз - 18 березня 2013 року.

При цьому суд критично оцінює наданий позивачами доказ зазначеної обставини - талон-корінець заяви до Солом'янського РУГУ МВС України в м. Києві (а.с.83), оскільки з нього не вбачається ким та у зв'язку з якими обставинами була подана заява.

Крім того, відповідач у судовому засіданні пояснила, що 18 березня 2013 року її могло навіть не бути вдома, їй нічого не відомо про намагання позивачів потрапити до квартири та факт виклику міліції у зв'язку з цим.

Лист, який позивачами було направлено відповідачу 05 квітня 2013 року про усунення перешкод у користуванні квартирою (а.с.а.с. 80, 81), відповідач, як вбачається з її пояснень у судовому засіданні отримала лише за день до судового засідання.

Відповідно до ст. 150 ЖК України, ст.ст. 319, 321 ЦК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на власний розсуд.

Згідно зі ст. 155 ЖК України жилі будинки (квартири), що є у приватній власності громадян, не може бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком (квартирою), крім випадків, установлених законодавством.

Позивачами не надано суду належних та допустимих доказів порушення, невизнання або оспорювання відповідачем ОСОБА_3 їх прав, свобод чи інтересів, а тому в позові про вселення необхідно відмовити.

Що стосується позовних вимог третьої особи про встановлення порядку користування житловим приміщенням, то вони також не підлягають задоволенню.

Так, відповідно до ст. 156 ЖК України, на яку посилається позивач, члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 319 ЦК України усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Запропонований позивачем - власником 5/200 частин квартири, варіант користування квартирою, з яким погоджуються відповідач та власники 95/100 частин квартири ОСОБА_2 і ОСОБА_3, не враховує інтереси власника 5/200 частин квартири ОСОБА_5, яка також має право користування квартирою.

За таких обставин позовні вимоги третьої особи також не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 10, 27, 31, 209, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 319, 321, 391 ЦК України, ст.ст. 150, 155, 156 ЖК України,-

в и р і ш и в :

У позові ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, про вселення - відмовити.

У позові третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_4 до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5, про встановлення порядку користування житловим приміщенням - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Л.І. Кізюн