22.04.2013
Справа № 639/1494/13-ц
№ 2/639/1106/2013
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2013 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Срокіної І.І.,
за участю секретаря - Костиря Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовомРомжаєва ОСОБА_1 до Державного підприємства «Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди, -
встановив :
У лютому 2013 року позивач звернувся до суду із зазначеними вимогами.
Просив стягнути з відповідача на його користь грошові кошти, не виплачені при звільненні у розмірі 9480,14 грн., середній заробіток за час затримки кінцевого розрахунку при звільненні на момент розгляду позову 41790,00 грн. та компенсацію за моральну шкоду у розмірі 5 000 грн.
В обґрунтування заявлених вимог зазначав, що в трудових відносинах з ДП «ХПЗ ім.. ОСОБА_2» знаходився з 01.03.2010 р. За період роботи на підприємстві він зіткнувся з фактами систематичного не виконання вимог закону про виплату заробітної плати. З 17.12.2010 р. звільнився. Однак, його звільнення виконано з грубими порушеннями чинного законодавства: не нараховані суми, належні йому при звільненні; кінцевий розрахунок з ним не проведено до теперішнього часу; не виплачено суму середнього заробітку за весь час затримки кінцевого розрахунку. Вважає, що у зв»язку з тим, що він звільнений 17.12.2010 р., а фактичний розрахунок не проведений до теперішнього часу, то сума, яка підлягає виплаті станом на 20.02.2013 р. складає: 52, 50 * 796= 41 790, 00 грн., де 52, 50 середньоденна заробітна плата, а 76- кількість днів затримки кінцевого розрахунку станом на 20.02.2013 р. Порушення його законних прав призвели до моральних страждань, утраті життєвих зв»язків, що потребує додаткових зусиль для організації його життя. Тому, вважає, що відповідач повинен відшкодувати йому моральну шкоду у розмірі 5000 грн.
В подальшому уточнив вимоги в частині розрахунку середнього заробітку за весь час затримки кінцевого розрахунку, просив стягнути з відповідача 43 890, 00 грн.
У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили про їх задоволення, надавши пояснення аналогічні вищевикладеним.
Представник відповідача у судове засідання не з»явився, надав заяву у якій просив слухати справу за відсутністю представника відповідача, не заперечував проти стягнення заборгованості із заробітної плати в розмірі 9 480, 14 грн. та середнього заробітку з урахуванням утримань в розмірі 9 549, 75 грн. заперечував проти стягнення моральної шкоди, оскільки ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.08.2009 р. порушено провадження у справі про банкрутство ДП «ХПХ ім.. ОСОБА_3», цією ухвалою запроваджено мораторій на задоволення вимог кредиторів, яким заборонено нараховування фінансових санкцій за невиконання грошових зобов»язань, вважає , що при таких обставинах позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають, оскільки відсутня вина підприємства щодо своєчасної виплати заробітної плати позивачу. В подальшому представник відповідача надав уточнений суми до виплати середнього заробітку за весь час затримки кінцевого розрахунку при звільненні: 9 594, 38 грн.
Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується робітникам регулярно у робочій день, в строк, встановлений колективним договором, але не менш ніж два рази на місяць через час, який не перевищує шістнадцяти календарних днів.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Так, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 01.03.2010 р. прийнятий до ДП «ХПЗ ім. Т.Г.Шевченка» на посаду інженера-конструктора 3 категорії. 17.12.2010 р. звільнений з роботи за ст. 36 п. 3 КЗпП України, що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 8-9).
На день звільнення сума розрахунку складає 9 480, 14 грн., а саме відповідач має заборгованість перед позивачем по виплаті заробітної плати за березень 2010 року 282,00 грн., квітень 2010 року 491,00 грн., травень 2010 року 764,00 грн., червень 2010 року 1523,00 грн., липень 2010 року 905,00 грн., серпень 2010 року 800,00 грн., вересень 2010 року 809,00 грн., жовтень 2010 року 762,00 грн., листопад 2010 року 835,00 грн., грудень 2010 року 2287,00 грн., січень 2012 року 21, 39 грн., що підтверджується довідкою наданою ДП «ХПЗ ім..ОСОБА_3» № 014-538 від 26.03.2013 року (а.с.19).
Згідно зі статтею 43 Конституції України, право особи на працю включає можливість заробляти собі на життя працею, яку вона вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до статті 21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Відповідно до ч.7 ст.43 Конституції України, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається Законом.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачем порушено вимоги ст. 116 КЗпП України стосовно строків виплати остаточного розрахунку, в зв'язку з чим суд задовольняє позовні вимоги в цій частині.
Крім того, відповідно до ст. 117 Кодексу законів України про працю в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 Кодексу законів України про працю, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»№ 13 від 24 грудня 1999 року задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню.
Так як з вини власника звільненому працівникові не виплачені належні суми в строк, передбачений ст.116 КЗпП України, згідно ст.117 КЗпП України суд, стягує з відповідача середній заробіток за час затримки кінцевого розрахунку по день остаточного розрахунку.
Середньоденна заробітна плата ОСОБА_4 розрахована відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати. Затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100 складає 52, 50 грн., тому сума середнього заробітку за час затримки кінцевого розрахунку при звільненні станом на 15.04.2013 р. складає: 11287, 50 грн. (52, 50 * 215 днів по графіку роботи підприємства) у тому числі: грудень 2010 р. 8 днів, січень 2011 р. 16 днів, лютий 2011 р. 16 днів, березень 2011 р. 13 днів, квітень 2011 р. 7 днів, травень 2011 р. 7 днів, червень 2011 р. 6 днів, липень 2011 р. 8 днів, серпень 2011 р. 10 днів, вересень 2011 р. 8 днів, жовтень 2011 р. 9 днів, листопад 2011 р. 9 днів, грудень 2011 р. 8 днів, січень 2012 р. 4 дні, лютий 2012 р. 2 дні, березень 2012 р. 1 день, квітень 2012 р. 1 день, травень 2012 р. 8 днів, червень 2012 р. 7 днів, липень 2012 р. 10 днів, серпень 2012 р. 8 днів, вересень 2012 р. 8 днів, жовтень 2012 р. 10 днів, листопад 2012 р. 8 днів, грудень 2012 р. 9 днів, січень 2013 р. 7 днів, лютий 2013 р. 6 днів, березень 2013 р. 1 день. Після утримки подохідного податку сума до виплати складає 9 594, 38 грн. (а.с. 45).
Стягуючи з відповідача на користь позивача середню заробітну плату за час затримки остаточного розрахунку з утриманням подохідного податку суд виходить із положень п.7 Постанови Кабміну України від 08.02.1995 року ( із змінами та доповненнями) згідно з яким Середня заробітна плата (грошове забезпечення) застрахованої особи обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі), які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці" (грошового забезпечення, розмір якого визначається згідно з нормативно-правовими актами, що регулюють порядок та умови його виплати), та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб, не враховуючи передбачені законодавством пільги щодо сплати зазначеного податку чи суми, на які цей дохід зменшується, з яких сплачувалися страхові внески до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У зв'язку з тим, що права позивача у сфері трудових відносин порушено, його вимоги щодо відшкодування моральної шкоди підлягають також частковому задоволенню.
Згідно до ч.1 ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом
моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до
моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Враховуючи, що КЗпП України не містить будь-яких обмежень чи виключень для компенсації моральної шкоди у разі порушення трудових прав працівників, а стаття 237-1 цього Кодексу передбачає право працівника на відшкодування моральної шкоди у обраний ним спосіб, зокрема повернення потерпілій особі вартісного (грошового) еквівалента завданої моральної шкоди, розмір якої суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, їх тривалості, тяжкості вимушених змін у її житті та з урахуванням інших обставин справи. Суд вважає, що така тривала невиплата заробітної плати відповідачем дійсно спричинила позивачу моральну шкоду, але, виходячи з обставин спричинення шкоди, принципів розумності і справедливості, суд вважає, що розмір заподіяної моральної шкоди, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 500,00 грн., що є достатньою, справедливою та виваженою для компенсації моральних страждань позивача.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, оскільки справу доведено до суду з вини відповідача, з нього підлягає стягненню на користь держави судовий збір.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 5, 6, 10, 56, 57, 60, 88, 208, 212 -215 ЦПК України, ст. ст. 21, 115, 116, 237-1 КЗпП України, ст. 43 Конституції України, постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», ч.6 ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», суд, -
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_4 до Державного підприємства «Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ДП «Харківський приладобудівний завод ім.. ОСОБА_3» на користь ОСОБА_4 заборгованість по заробітній платі за березень - грудень 2010 року, січень 2012 року розмірі 9 480 ( дев,ять тисяч чотириста вісімдесят) грн. 14 коп.
Стягнути з ДП «Харківський приладобудівний завод ім.. ОСОБА_3» на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час затримки кінцевого розрахунку при звільненні у суммі 9 594 ( дев,ять тисяч п,ятьсотдев,яносто чотири) грн.. 38 коп.
Стягнути з ДП «Харківський приладобудівний завод ім.. ОСОБА_3» на користь ОСОБА_4 у рахунок відшкодування моральної шкоди 500 ( п,ятьсот) гривень 00 коп.
Стягнути з ДП «Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка» на користь держави (код ЄДРПОУ суду - 02893738, УДК у Жовтневому районі м. Харкова код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37999612, банк - отримувача ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, код класифікації доходів бюджету 22030001, р/р 31215206700008)судовий збір у розмірі 195 (сто дев,яносто п,ять ) грн. 74 коп.
Рішення суду в межах заробітної плати за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особам, які не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення - шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий суддя Срокіна І.І.
Судове рішення № 30827364, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова) було прийнято 22.04.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 639/1494/13-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: