Дата документу 22.04.2013
Справа № 334/2539/13-ц
Провадження № 2/334/1478/2013
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2013 року Ленінський районний суд у складі:
головуючого судді Козлової Н.Ю.,
при секретарі Васильєвій Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Державного вищого навчального закладу «Запорізький національний університет» Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України до ОСОБА_1 про стягнення одноразової адресної грошової допомоги,
в с т а н о в и в:
Ректор Державного вищого навчального закладу «Запорізький національний університет» звернувся до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з позовом про стягнення з ОСОБА_1 одноразової адресної грошової допомоги.
В позовній заяві зазначено, що наказом від 01.08.2005 року № 1404-с ОСОБА_2 було зараховано на 1 курс денного відділення філологічного факультету (спеціальність: українська мова та література), за держзамовленням. Згідно наказу від 19.06.2009 року № 927-с відповідачу було присвоєно кваліфікацію «Бакалавр філології. Вчитель української мови та літератури».
Відповідно до наказу від 25.08.2009 року № 1466-с ОСОБА_2 було зараховано для отримання освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр», денної форми навчання (спеціальність: українська мова та література), на держбюджетній основі. Відповідачеві було присвоєно кваліфікацію «Магістр філології» за спеціальністю «Українська мова та література» згідно наказу від 22.06.2010 року №1011-с.
01.09.2010 року між позивачем, ОСОБА_2 та відділом освіти Ленінської районної адміністрації Запорізької міської ради було укладено договір про працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, які навчалися за напрямами і спеціальностями педагогічного профілю.
Предметом Договору є обов'язкове відпрацювання випускником вищого навчального закладу протягом трьох років з дня укладення угоди у загальноосвітньому або професійно-технічному навчальному закладі, а також отримання одноразової адресної грошової допомоги у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати.
ОСОБА_2 було прийнято на посаду вчителя української мови та літератури Запорізького колегіуму «Елінт» за строковою угодою з 01.09.2010 року по 31.08.2013 року.
На підставі наказу від 27.10.2010 року № 380 та згідно п. 1,2 Порядку надання одноразової адресної грошової допомоги відповідачу було виплачено адресну грошову допомогу у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, а саме 4535,00 гривень.
У підпункті 2.3.2 пункту 2.3 Договору зазначено, що відповідач зобов'язаний відпрацювати у роботодавця на обраній посаді згідно з терміном, визначеним в договорі.
Наказом від 05.01.2012 року № 1-к в шкільній документації змінено прізвище ОСОБА_2 на ОСОБА_1 у зв'язку з реєстрацією шлюбу.
На підставі наказу від 31.07.2012 року № 19-к відповідача було звільнено з посади вчителя української мови та літератури Запорізького колегіуму «Елінт» за власним бажанням з 24.07.2012 року.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача одноразової адресної грошової допомоги у розмірі 4535,00 гривень, внаслідок порушення умов договору та Порядку надання одноразової адресної грошової допомоги, а також судовий збір у розмірі 229,40 гривень.
Відповідачка у судове засідання не зявилася, причини неявки суду не повідомила, заперечень на позов не надала, з заявою про розгляд справи у її відсутність до суду не зверталася, про час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином.
Судом були використані всі можливі способи сповіщення відповідача про час та місце розгляду справи, але вони виявилися марними. Неявка в судове засідання відповідача, судом розцінюється, як зловживання процесуальними правами та намагання затягнути розгляд справи.
Згідно із положенням статті 169 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи лише в разі першої неявки в судове засідання належним чином повідомлені сторони без поважних причин, з урахуванням поважності або неповажності явки сторін до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Отже, згідно із вимогами ЦПК України суд не повинен з'ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого відповідача у судове засідання, тому на підставі ст. 169, 224 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі за слідуючими підставами.
Так, ст.. 131 ЦПК України передбачає, що сторони зобов'язані подати свої докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання у справі. Докази подаються у строк, встановлений судом з урахуванням часу, необхідного для подання доказів. Докази, подані з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин.
Згідно ст.. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ч. 1 ст. 64 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.
Згідно ст.. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно зі ст.. 629 ЦК України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Так, в судовому засіданні встановлено та доведено, що ОСОБА_2 було зараховано на 1 курс денного відділення філологічного факультету (спеціальність: українська мова та література), за держзамовленням (а.с.6). Згідно наказу від 19.06.2009 року № 927-с відповідачу було присвоєно кваліфікацію «Бакалавр філології. Вчитель української мови та літератури» (а.с.7).
Відповідно до наказу від 25.08.2009 року № 1466-с ОСОБА_2 було зараховано для отримання освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр», денної форми навчання (спеціальність: українська мова та література), на держбюджетній основі (а.с.8). Відповідачеві було присвоєно кваліфікацію «Магістр філології» за спеціальністю «Українська мова та література» згідно наказу від 22.06.2010 року №1011-с (а.с.9).
01.09.2010 року між позивачем, ОСОБА_2 та відділом освіти Ленінської районної адміністрації Запорізької міської ради було укладено договір про працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, які навчалися за напрямами і спеціальностями педагогічного профілю (а.с.10).
Предметом Договору є обов'язкове відпрацювання випускником вищого навчального закладу протягом трьох років з дня укладення угоди у загальноосвітньому або професійно-технічному навчальному закладі, а також отримання одноразової адресної грошової допомоги у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати.
ОСОБА_2 було прийнято на посаду вчителя української мови та літератури Запорізького колегіуму «Елінт» за строковою угодою з 01.09.2010 року по 31.08.2013 року, що підтверджується копією трудової книжки та копією довідки Запорізького колегіуму «Елінт» (а.с.11, 12).
На підставі наказу від 27.10.2010 року № 380 та згідно п. 1,2 Порядку надання одноразової адресної грошової допомоги відповідачу було виплачено адресну грошову допомогу у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, а саме 4535,00 гривень (а.с.13, 20).
У підпункті 2.3.2 пункту 2.3 Договору зазначено, що відповідач зобов'язаний відпрацювати у роботодавця на обраній посаді згідно з терміном, визначеним в договорі.
Наказом від 05.01.2012 року № 1-к в шкільній документації змінено прізвище ОСОБА_2 на ОСОБА_1 у зв'язку з реєстрацією шлюбу (а.с.21).
На підставі наказу від 31.07.2012 року № 19-к відповідача було звільнено з посади вчителя української мови та літератури Запорізького колегіуму «Елінт» за власним бажанням з 24.07.2012 року (а.с.21).
Згідно п. 1, 2 Порядку надання одноразової адресної грошової допомоги деяким категоріям випускників вищих навчальних закладів у 2010 році, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки
України від 11.10.2010 р. № 935 (далі - Порядок), одноразова адресна грошова допомога у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати надається випускникам вищих навчальних закладів, які у 2009-2010 навчальному році здобули освіту за напрямами і спеціальностями педагогічного профілю та уклали на строк не менш як три роки договір про роботу на посадах педагогічних працівників у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах. Допомога надається випускникам денної форми навчання, які навчались за рахунок бюджетних коштів за державним замовленням у вищих навчальних закладах І-ІV рівнів акредитації державної та комунальної форм власності незалежно від підпорядкування.
Пунктом 7 Порядку встановлено, що у разі відмови випускника без поважних причин приступити до роботи за призначенням, звільнення його з ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни, звільнення за власним бажанням протягом трьох років від початку роботи у загальноосвітньому та професійно-технічному навчальному закладі отримувач допомоги зобов'язаний повернути суму фактично одержаної допомоги у вищий навчальний заклад, де була здійснена виплата. Вищий навчальний заклад повертає зазначені кошти до державного бюджету.
Таким чином, враховуючи що вимоги позивача обґрунтовані, суд вважає необхідним стягнути з відповідача суму одноразової адресної допомоги у розмірі 4535,00 гривень.
Крім того, доказів в обґрунтування своїх можливих заперечень відповідачем не було надано.
Також, відповідно до ст. 88 ЦПК з відповідача підлягає стягненню понесені позивачем судові витрати у розмірі 229,40 гривень.
Керуючись ст.ст. 625, 629 ЦК України ст.ст. 10, 60, 88, 169, 212, 294 ЦПК України, п.п. 1,2,5,7 Порядку надання одноразової адресної грошової допомоги деяким категоріям випускників вищих навчальних закладів у 2010 році, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 11.10.2010 року № 935, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов Державного вищого навчального закладу «Запорізький національний університет» Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України до ОСОБА_1 про стягнення одноразової адресної грошової допомоги задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, б. 21, кв. 59 на користь Державного вищого навчального закладу «Запорізький національний університет» Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (р/р 35217001004145 в ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 02125243) - суму одноразової адресної грошової допомоги в розмірі 4535 (чотири тисячі пятсот тридцять п'ять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, б. 21, кв. 59 на користь Державного вищого навчального закладу «Запорізький національний університет» Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (р/р 31257272211022 в ГУДКСУ Запорізької області, МФО 813015, ЄДРПОУ 02125243) - судовий збір в розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
СуддяН.Ю.Козлова
Судове рішення № 30821357, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя) було прийнято 22.04.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 334/2539/13-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: