Рішення № 30820192, 19.04.2013, Сокологірський міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Первомайський міський суд Луганської області)

УКРАЇНА

Справа № 421/700/13-ц

Провадження № 2/421/330/2013

"19" квітня 2013 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2013 року Первомайський міський суд Луганської області в складі головуючого судді Русанової Т.Т. розглянувши у відсутність осіб, які беруть участь у справі, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАА ТРАНС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої підприємству під час виконання трудових обовязків, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідача, в обґрунтування якого зазначив, що ОСОБА_1 був прийнятий на роботу до ТОВ «ЛАА ТРАНС» 19.11.2012 р. як водія 3-го класу для виконання роботи на усіх типах автомобілів.

19.11.2012 р. з ОСОБА_1 біло укладено письмовий трудовий договір, відповідно до умов якого на водія покладено обовязки водія-експедитора, за що водію додатково виплачується грошова надбавка.

19.11.2012 р. ОСОБА_1 підписав договір про повну матеріальну відповідальність, яким окрім іншого зобовязався бережливо ставитись до майна підприємства (паливно-мастильних матеріалів).

Крім того, водію надаються під звіт старт-картки, у даному випадку три штуки, відповідно до яких у мережі АЗС водій у безготівковій формі отримує дизельне паливо.

Відповідно до розпорядження підприємства № 1669 від 03.12.2012 р. відповідача булло направлено у службове відрядження для виконання робіт по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом по території України та держав СНД. Для виконання завдання відповідач отримав сідельний тягач Volvo д/н НОМЕР_1 та напівпричіп марки Schmitz д/н НОМЕР_2. ОСОБА_1 власноруч на подорожньому листі № 032356 від 03.12.2012 р. розписався за отримання транспортних засобів у справному стані та про кількість дизельного палива у баках сідельного тягача. Таким чином, ОСОБА_1 під звіт отримав за разовим документом (подорожній лист № 032356 від 03.12.2012 р. та відомість на отримання старт-карток) матеріальні цінності: транспортні засоби та дизельне паливо.

03.12.2012 р. ОСОБА_1 виїхав на вищевказаних транспортних засобах у рейс.

Під час службового відрядження ОСОБА_1 здійснив декілька перевезень.

Повернувся ОСОБА_1 на підприємство 27.12.2012 р.

Під час розрахунку показників виконаної роботи було встановлено понаднормативне використання ОСОБА_1 дизельного палива.

Розрахунок обґрунтованого використання дизельного палива здійснюється працівником ТОВ «ЛАА ТРАНС» з обліку дизельного палива на 1 км подорожнього пробігу, так і у завантаженому стані. Результатом розрахунку є наступні документи, що підписуються відповідальною особою та доводяться до відома водія:

- довідка-розрахунок;

- перелік заправок;

- карта руху по подорожньому листу № 032356 від 03.12.2012 р.

Вказані документи надаються директору підприємства, який затверджує факт понаднормового використання дизельного палива та розрахунок вартості необґрунтовано використаного дизельного палива (відомість-наказ).

Так, використання дизельного палива склало 1551,17 л., у той час як нормативні витрати склали 1103,17 л.

Різниця склала 448 л. дизельного палива на загальну суму 4 614 грн.

Обґрунтованих пояснень щодо позанормативного використання дизельного палива ОСОБА_1 керівництву підприємства не надав.

Під час вїзду на територію підприємства 27.12.2012 р. ОСОБА_1 спільно з черговим механіком ТОВ «ЛАА ТРАНС» на подорожньому листі № 032356 від 03.12.2012 р. зазначили, що пошкоджень вузлів та агрегатів сідельного тягача марки Volvo д/н НОМЕР_1, які би спричинили позанормативне використання дизельного палива.

Усі заправки дизельним паливом транспортного засобу марки Volvo д/н НОМЕР_1 здійснюються у безготівковій формі, відповідно до укладених ТОВ «ЛАА ТРАНС» з підприємствами АЗС угод.

ОСОБА_1 відмовився від відшкодування завданої підприємству шкоду під час виконання трудових обовязків шляхом позанормативного використання дизельного палива.

З підприємства виїхав та телеграми профспілкового комітету підприємства з запрошенням на засідання комісії не зявився.

Таким чином, сума шкоди, завдана ОСОБА_1 під час виконання ним своїх трудових обовязків склала 4 614 грн.

11.01.2013 р. його було звільнено з ТОВ «ЛАА ТРАНС» за вчинення працівником, який безпосередньо обслуговує товарні цінності, дій, які дають підстави для втрати довіри з боку підприємства (п.2 ст.41 КЗпП України).

Вважають, що ОСОБА_1 навмисно з корисливих мотивів заволодів дизельним паливом, реалізував його, а отримані кошти привласнив.

Просить суд Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЛАА ТРАНС» шкоду, завдану підприємству у розмірі 4 614 грн., а також витрати на судовий збір у сумі 229,40 грн.

Представник позивача в судове засідання не зявився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не зявився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом направлення судової повістки за місцем його реєстрації.

За таких обставин судом прийнято ухвалу про заочний розгляд справи.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

В суді встановлено:

19.11.2012 р. ОСОБА_1 прийнятий до ТОВ «ЛАА ТРАНС» в а/к № 2 водієм ІІІ класу, категорій АВСDЕ для роботи на всіх типах та марках автомобілів, з оплатою праці у відповідності до діючого Положення, з місячним іспитовим строком, двотижневим стажуванням. Присвоєно табельний номер 9084 /а.с. 4/.

11.01.2013 р. ОСОБА_1 водія АТС а/к № 2 звільнено у звязку з втратою довіри відповідно до п.2 ст.41 КЗпП України на підставі доповідної записки начальника а/к № 2 ОСОБА_2, виписки з протоколу № 1 від 11.01.2013 р. /а.с. 4/.

Згідно з подорожнім листом № 032356 вантажного автомобіля в міжнародному сполученні ОСОБА_1 03.12.2012 р. виїхав з гаража та 27.12.2012 р. повернувся в гараж з показником спідометра на виїзді з гаражу 872839, при поверненні в гараж 875953. Дизельне паливо при виїзді 540 л. /а.с. 11/.

Згідно з картою руху по подорожньому листу № 032356 автомобіль під керуванням відповідача прямував по Україні в Росію та назад. Фактичний пробіг - 3 114 км. /а.с. 17/.

З урахуванням залишку палива при виїзді та при поверненні фактична витрата палива склала 1 551,17 л., витрати по нормі 1 103,18 л., надмірна витрата склала 448 л. Розрахунок зроблено з урахуванням пробігу, ваги вантажу, задокументованих залишків дизельного палива та відомостей про те, скільки дизельного палива було заправлено в дорозі /а.с.18/.

Водій отримав автомобіль 03.12.2012 р. у технічно справному стані /а.с. 10/.

Розрахунок збитків зроблений виходячи з вартості одного літра дизельного палива 10,30 грн.

Розрахунки суми збитків визнаються судом достовірними.

Суд погоджується з тим, що на відповідача слід покласти повну матеріальну відповідальність.

19.11.2012 р. між ТОВ «ЛАА ТРАНС» та ОСОБА_1 водієм укладений договір про повну матеріальну відповідальність, у якому зазначено, що він несе повну матеріальну відповідальність за шкоду, спричинену надмірною витратою паливно-мастильних матеріалів або їх викраденням.

Станом на день розгляду справи в суді є діючою постанова Державного комітету Ради Міністрів СРСР по труду та соціальним питанням і Секретаріату всесоюзної центральної ради професійних союзів від 28.12.1977 р. № 447/24 «Про затвердження переліку посад і робіт, що заміщаються або виконуються працівниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм для зберігання, обробки, продажу, перевезення або застосування в процесі виробництва, а також типового договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність». Зазначений перелік не містить роботи водія, але містить посаду експедитора по перевезенню вантажів.

Згідно з розрахунком заробітної плати за грудень 2012 р. ОСОБА_1 було нараховано за експедування вантажу 333,16 грн. заробітної плати /а.с. 7/, що дає підстави для висновку про те, що він виступав експедитором вантажу, який перевозив, та може нести повну матеріальну відповідальність, однак, шкода підприємству була завдана не в звязку з втратою чи пошкодженням вантажу.

Відповідно до п.6 ст.134 КЗпП України працівники несуть повну матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, коли відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконання трудових обовязків, тобто у випадках спеціально визначених законодавством.

Оскільки правове регулювання питань покладення на працівників матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації не зазнало суттєвих змін з моменту затвердження Кодексу про працю Української РСР, в Україні діють та застосовуються підзаконні нормативні акти з питань матеріальної відповідальності працівників, які не суперечать Конституції та іншому законодавству України, прийняті в СРСР, зокрема, діючою є Постанова ЦК КПРС Ради Міністрів СРСР від 05.08.1983 р. № 759 «Про підвищення ефективності використання автотранспортних засобів в народному господарстві, посилення боротьби з приписками при перевезенні вантажів автомобільним транспортом і забезпечення збереження паливно-мастильних матеріалів». П.14 зазначеної постанови встановлено, що за перевитрату палива понад затверджені норми з вини працівників автомобільного транспорту з них утримується 100 % вартості перевитраченого автомобільного палива.

Як на підставу позову позивач посилається на Постанову ЦК КП України і Ради Міністрів УРСР від 13.09.1983 р. № 377 «Про організацію виконання в Республіці Постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про підвищення ефективності використання автотранспортних засобів в народному господарстві, посилення боротьби з приписками при перевезенні вантажів автомобільним транспортом і забезпечення збереження паливно-мастильних матеріалів». Останні зміни в цю постанову вносились Кабінетом Міністрів України 21.07.1992 р. за № 412. Цей нормативний акт також містить норми про утримання з винного працівника автомобільного транспорту 100 % вартості перевитраченого автомобільного палива.

Таким чином, ОСОБА_1 за перевитрату дизельного палива у кількості 448 л. має нести повну матеріальну відповідальність у розмірі 4 614 грн.

В звязку з задоволенням позову з відповідача на користь позивача має бути стягнений судовий збір у розмірі 229,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 134 КЗпП України, ст. ст. 88, 212-215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАА ТРАНС» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН: НОМЕР_3, на користь ТОВ «ЛАА ТРАНС» м.Луганськ, вул.Гастелло,38, код ЄДРПОУ 31718995, р/р 26007335 у СПКБ, МФО 304706, матеріальну шкоду у розмірі 4 614 грн. (чотири тисячі шістсот чотирнадцять грн. 00 коп.) та судовий збір у розмірі 229,40 грн. (двісті двадцять девять грн. 40 коп.)

Копію заочного рішення надіслати відповідачу ОСОБА_1 не пізніше трьох днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку встановленому ЦПК України. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Первомайський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Т.Т. Русанова