Рішення № 30820138, 15.04.2013, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" квітня 2013 р.Справа № 921/60/13-г/16Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О. , за участю секретаря судового засідання Цимбалюк І.В.

за позовом: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", вул. Чернівецька, 54, м. Тернопіль.

до відповідача: Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго", вул. Київська. 3а, м. Тернопіль.

За участю представників сторін:

позивача: Штогрин М.П, - юрисконсульт, довіреність №01/15 від 03.01.2013 р.

відповідача: Миколайчук Н.Л. - юрисконсульт, доручення №627/01 від 01.04.2013 р.

Суть справи: Ухвалою суду від 01.04.2013 року розгляд справи було відкладено на 15.04.2013 року на 10 год. 40 хв., керуючись п.3 ч.1 ст.77 ГПК України.

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", вул. Чернівецька, 54, м. Тернопіль звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго", вул. Київська, 3а, м. Тернопіль про стягнення 278 550 грн. 93 коп. - пені за неналежне виконання грошових зобов'язань, 35312 грн. 88 коп. - втрат від інфляційних процесів,126613 грн. 71 коп. - 3% річних та 296437 грн. 87 коп. - штрафу в розмірі 7% на підставі п. 7.2. договору № 02/ТМ-2011-б від 26.09.2011р. (з врахуванням заяви № 01/784 від 04.02.2013 року про зменшення позовних вимог).

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав в повній мірі.

Представник відповідача в судове засідання з'явився. До матеріалів справи від відповідача поступив лист №809/01 від 15.04.2013 р. з додатком, в якому відповідач зазначає, що основною проблемою виникнення заборгованості бюджетними установами є недостатність кошторисних призначень для бюджетних установ та обмеження видатків державного бюджету на утримання місцевих державних адміністрацій. У зв'язку з даними обставинами Комунальне підприємство теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" отримувало кошти за вироблену теплову енергію не повністю, що в свою чергу, призвело до виникнення заборгованості за отриманий газ згідно з договором від 26.09.2011 р. за №02/ТМ-2011-б.

В ході розгляду справи представнику позивача та представнику відповідача роз'яснено їх права та обов'язки згідно ст.ст.20,22,81-1 ГПК України.

Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідних клопотань представників сторін.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив наступне.

Згідно п.1.2 р. 1 Статуту Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" (нова редакція), затвердженого Загальними зборами акціонерів Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" протокол № 14 від 27.04.2011 року по 27.05.2011 року, Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" є новим найменуванням Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" (витяг з Статуту знаходиться в матеріалах справи).

Як визначається в п. 1.4 р. 1 Статуту Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" є правонаступником за всіма правами та обов'язками Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз".

26 вересня 2011 року між Публічним акціонерним товариством "Тернопільгаз", надалі "Постачальник", з однієї сторони, та ОКП ТМ "Тернопільтеплокомуненерго", надалі "Покупець", з другої сторони, було укладено договір на постачання і транспортування природного газу №02/ТМ-2011-б, у відповідності до п. 1.1. р. 1 якого "Продавець" зобов'язується передати у власність "Покупцю" у IV кварталі 2011 року імпортований природний газ, а "Покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього Договору.

Згідно п.п. 2.1.1 п. 2.1 р. 2 договору "Постачальник" зобов'язується здійснити поставку природного газу в мережі "Покупця", згідно реєстрів розподілу лімітів природного газу.

У відповідності до п.п.2.2.2 п. 2.2 р. 2 договору "Покупець" зобов'язується своєчасно оплатити "Постачальнику" вартість природного газу та його транспортування на умовах, обумовлених у даному Договорі.

Як визначається в п. 3.1 р. 3 договору, обсяги поставок природного газу по даному Договору складають 1769 тис. метрів кубічних, у тому числі помісячно:

жовтень - 278 тис. м. куб

листопад - 630 тис. м. куб

грудень - 861 тис. м. куб.

Згідно п. 3.2 р. 3 Договору фактична кількість поставленого по даному Договору природного газу визначається на підставі щомісячних актів приймання-передачі природного газу, які підписуються між "Покупцем" і "Постачальником".

У відповідності до п. 3.5 р. 3 Договору перелік об'єктів, які споживають газ: котельні підприємства.

У п. 4.5 р. 4 Договору визначається, зокрема, що газ вважається проданим "Постачальником" та прийнятим "Покупцем" після підписання повноважними представниками акту, згідно п. 3.2; акти прийому-передачі газу за відповідний місяць уповноважені представники сторін складають до 1 (першого) числа, наступного за звітним місяця; акти прийому - передачі газу є підставою для складання "Постачальником" щомісячного реєстру і підставою для остаточних розрахунків між "Покупцем " і "Постачальником" за спожитий природний газ та надані транспортні послуги.

Як визначається в п. 5.2 р. 5 Договору ціна за 1000 куб. м. газу складає - 3023 грн. 50 коп., всього з ПДВ - 3628 грн. 20 коп. До ціни газу додається:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу за природний газ - 2% - 60 грн. 47 коп., крім того, ПДВ - 20 %, всього з ПДВ - 72,564 грн.

- тариф на постачання природного газу - 60 грн. 90 коп., крім того ПДВ - 20 %, всього з ПДВ - 73,08 грн.;

- тариф на послуги з транспортування природного, який становить 285 грн., крім того ПДВ - 20 %, всього з ПДВ - 342 грн.;

Всього до сплати за природний газ та послуги з його транспортування і постачання - 3429,87 грн., крім того ПДВ - 20 %, всього з ПДВ - 4115,844 грн.

У відповідності до п. 5.6 р. 5 Договору загальна сума цього Договору складається з вартості фактично переданого за цим Договором газу та фактично наданих послуг з його транспортування та постачання.

Згідно п. 6.1 р. 6 Договору оплата за газ здійснюється "Покупцем" виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу; остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 10-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

У відповідності до п. 11.1 р. 11 Договору, даний Договір вступає в силу з часу підписання і діє до 31 грудня 2011 року, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.

В подальшому між сторонами було укладено до договору № 02/ТМ-2011-б від 26.09.2011 року на постачання і транспортування природного газу:

- додаткову угоду № 2 від 11.10.201 року

Як слідує з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" виконало свої зобов'язання за договором № 02/ТМ-2011-б від 26.09.2011 року на постачання і транспортування природного газу належним чином: здійснило поставку природного газу відповідачу в період жовтень 2011 року - грудень 2011 року, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу:

- від 31 жовтня 2011 року в кількості 450901 куб. м.

- від 30 листопада 2011 року в кількості 862602 куб. м.

- від 31 грудня 2011 року в кількості 853107 тис.куб. м.

Дані акти приймання-передачі природного газу підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками позивача та відповідача (належним чином засвідчені копії актів приймання-передачі газу знаходяться в матеріалах справи).

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач прийняті на себе зобов'язання згідно укладеного договору на постачання і транспортування природного газу № 02/ТМ-2011-б належним чином не виконував, оплату за поставлений йому природний газ здійснював з порушенням строків, передбачених договором.

19.02.2013 року від відповідача надійшов відзив № 229/01 від 19.02.2013 року на позовну заяву, в якому зазначив, зокрема, що відповідно до договору № 02/ТМ-2011-б від 26.09.2011 року на постачання і транспортування природного газу він отримував природний газ для вироблення теплової енергії для постачання теплової енергії для бюджетних установ і організацій та іншим споживачам, але у зв'язку із важким фінансовим станом оплати за отриманий природний газ здійснювали не в повній мірі, оскільки ті самі бюджетні організації не повністю оплачували виставлені рахунки за теплову енергію, вказав, що згідно проведеного акту звірки взаємних розрахунків між ПАТ "Тернопільгаз" та їхнім підприємством за період з 01.10.2011 року-06.02.2013 року заборгованість відсутня, просив суд позовні вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" залишити без задоволення, оскільки три проценти річних є не мірою відповідальності, а платою за користування чужими грошовими коштами, що в даному випадку відсутнє, кошти, отримані від споживачів теплової енергії автоматично зараховуються на рахунок з спеціальним режимом використання, зазначив також, що відповідно до норм цивільного кодексу України "неустойкою" (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язань, але оскільки дане порушення сталося не з його вини просить відмовити в задоволенні даних позовних вимог.

05.03.2013 року від відповідача надійшло доповнення до відзиву № 305/01 від 05.03.2013 року на позовну заяву, в якому зазначено, зокрема, що відповідно до даного договору підприємство отримувало природний газ для вироблення теплової енергії для постачання бюджетним установам і організаціям та іншим споживачам, але у зв'язку із важким фінансовим станом оплати за отриманий природний газ їхнім підприємством здійснювалася не в повній мірі, оскільки ті самі бюджетні організації не повністю оплачували виставлені рахунки за теплову енергію, що підтверджуються направленими претензіями та поданими позовними заявами до господарського суду; вказав, що заборгованість всіх бюджетних організацій станом на 01.01.2012 р. становить 4809000 грн., зазначив, що основною проблемою виникнення заборгованості бюджетними установами є недостатність кошторисних призначень для бюджетних установ та обмеженням видатків державного бюджету на утримання місцевих державних адміністрацій; у зв'язку з даними обставинами, їхнє підприємство отримувало кошти за вироблену теплову енергію не повністю, що в свою чергу призвело до виникнення заборгованості за отриманий газ згідно договору від 26.09.2011 року за № 02/ТМ-2011-б.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року, з наступними змінами, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як визначається частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Згідно частини 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідач повністю оплатив отриманий ним газ від позивача в сумі 8418319 грн. 81 коп.

У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІУ від 16 січня 2003 року з наступними змінами, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року, з наступними змінами, регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що "платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін". А згідно статті 3 вказаного Закону „розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У Постанові Верховного суду України від 09.04.2012 року по справі №20/246-08 висвітлена правова позиція стосовно того, що чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачити в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Як визначається у Постанові Верховного суду України від 27.04.2012 року по справі № 06/5026/1052/2011 одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України. Оскільки згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки , а відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності, у межах одного виду відповідальності може застосовуватись різний набір санкцій.

В пункті 7.2 р. 7 договору сторони передбачили, що у разі невиконання "Покупцем" умов п. 6.1 договору "Покупець" зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.

Відтак, позивач просить стягнути з відповідача 278550 грн. 93 коп. пені за період з 23.01.2012 року по 10.07.2012 року.

Судом здійснено перерахунок суми пені. За результатами здійсненого перерахунку суд вважає, що: до задоволення підлягають позовні вимоги щодо стягнення 278550 грн. 93 коп. пені, як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та не суперечать чинному законодавству (розрахунок пені, здійснений судом, додано до матеріалів справи).

Згідно вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 35312 грн. 88 коп. - втрат від інфляційних процесів нарахованих за період: листопад 2011 року - березень 2012 року.

Перерахувавши суму втрат від інфляційних процесів, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача 35312 грн. 88 коп. - втрат від інфляційних процесів , як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та не суперечать чинному законодавству (розрахунок втрат від інфляційних процесів здійснений судом, додано до матеріалів справи).

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 126613 грн. 71 коп. - 3% річних, нарахованих за період з 11.11.2011 року по 19.12.2012 року.

Перерахувавши суму 3% річних, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача 126613 грн. 71 коп. - 3% річних, як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та не суперечать чинному законодавству (розрахунок 3% річних, здійснений судом, додано до матеріалів справи).

Позивач також просить стягнути з відповідача 296437 грн. 87 коп. штрафу у розмірі 7% від суми заборгованості (відповідачем понад 30 днів прострочено оплату 4234819 грн. 81 коп. (з 30.01.2012 року по 20.12.2012 року), штраф 7% від вказаної суми становить 296437 грн. 87 коп. (4234819 грн. 81 коп. х 7% = 296437 грн. 87 коп.).

Перерахувавши суму 7% штрафу, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача 296437 грн. 87 коп. - 7% штрафу, нарахованого на підставі п. 7.2 р. 7 договору № 02/ТМ-2011-б від 26.09.2011 року, як обґрунтовано заявленого, підтвердженого матеріалами справи та не суперечить чинному законодавству

За таких обставин справи, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю та стягнути з відповідача на користь позивача: 278550 грн. 93 коп. - пені за неналежне виконання грошових зобов'язань, 35312 грн. 88 коп. - втрат від інфляційних процесів, 126613 грн. 71 коп. - 3% річних за користування коштами та 296437 грн. 87 коп. - 7% штрафу, як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи, не суперечать умовам договору та нормам чинного законодавства.

Суд критично оцінює твердження відповідача, викладені у відзиві та доповненні до відзиву на позовну заяву, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, як "Покупець" за договором № 02/ТМ-2011-б від 26.09.2011 року на постачання і транспортування природного газу прийняв на себе зобов'язання здійснювати оплату за отриманий природний газ в порядку та строки, визначені в договорі.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач порушив умови договору № 02/ТМ-2011-б від 26.09.2011 року на постачання і транспортування природного газу в частині своєчасної оплати за поставлений йому природний газ (п. 6.1 р. 6 договору).

У відзиві на позов відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову та зазначив, зокрема, що неустойкою" (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язань, але оскільки дане порушення сталося не з його вини просить відмовити в задоволенні даних позовних вимог.

У відповідності до п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Однак, відповідач не скористався своїм правом на звернення до суду з клопотанням щодо зменшення суми пені та штрафу.

Також суд відхиляє доводи відповідача стосовно існування заборгованості за теплову енергію перед відповідачем бюджетних організацій та інших споживачів, адже саме відповідач є "Покупцем" за договором № 02/ТМ-2011-б від 26.09.2011 року на постачання і транспортування природного газу та зобов'язаний здійснювати оплату за отриманий природний газ в порядку та строки, визначені в даному договорі.

Згідно ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

А, відтак, підстави для звільнення відповідача від відповідальності відсутні.

З врахуванням ст.49 ГПК України, судовий збір в сумі 14738 грн. 30 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в повернення сплачених судових витрат.

Як встановлено судом, позивачем в ході розгляду справи було зменшено розмір позовних вимог шляхом подання заяви № 01/784 від 04.02.2013 року про зменшення позовних вимог в частині стягнення 21037 грн. 28 коп. пені..

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Позивач зменшив позовні вимоги в частині стягнення пені на суму 21037 грн. 28 коп. (299588 грн. 21 коп. (первісна сума пені) - 278550 грн. 93 коп. (уточнена сума пені).

Також, як вбачається з матеріалів справи позивачем при зверненні з позовом до суду було сплачено більшу суму судового збору, ніж передбачено законом.

З огляду на наведене, суд вважає, що слід повернути із Державного бюджету України Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", вул. Чернівецька, 54, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 03353503, 999 грн. 53 коп. судового збору (578 грн. 78 коп. - як зайво сплаченого та 420 грн. 75 коп. в зв'язку зі зменшенням суми позовних вимог) згідно платіжних доручень №246 від 11 січня 2013 року на суму 5737 грн 83 коп, №303 від 15 січня 2013 року на суму 5000 грн, №365 від 16 січня 2013 року на суму 5000 грн.

Платіжні доручення №246 від 11 січня 2013 року на суму 5737 грн 83 коп, №303 від 15 січня 2013 року на суму 5000 грн, №365 від 16 січня 2013 року на суму 5000 грн. залишити в справі.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 43,49,82,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго", вул. Київська. 3а, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 03353590, на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", вул. Чернівецька, 54, м. Тернопіль

ідентифікаційний код 03353503:

-278550 грн. 93 коп. - пені за неналежне виконання грошових зобов'язань,

-35312 грн. 88 коп. - втрат від інфляційних процесів,

-126613 грн. 71 коп. - 3% річних,

-296437 грн. 87 коп. - штрафу в розмірі 7% на підставі п. 7.2. договору № 02/ТМ-2011-б від 26.09.2011р.,

-14738 грн 30 коп судового збору в повернення сплачених судових витрат.

3.Повернути з Державного бюджету України Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", вул. Чернівецька, 54, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 03353503, - 999 грн. 53 коп. судового збору згідно платіжних доручень №246 від 11 січня 2013 року на суму 5737 грн 83 коп, №303 від 15 січня 2013 року на суму 5000 грн, №365 від 16 січня 2013 року на суму 5000 грн.

Платіжні доручення №246 від 11 січня 2013 року на суму 5737 грн 83 коп, №303 від 15 січня 2013 року на суму 5000 грн, №365 від 16 січня 2013 року на суму 5000 грн. залишити в справі.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України, через місцевий господарський суд.

Дата підписання: 22 квітня 2013 року

Суддя С.О. Хома