Рішення № 30820098, 15.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4124/13 15.04.13

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Брик Я.А., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в особі Центральної філії Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто"

до Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс"

про стягнення 24 990,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача : Костенко А.О. - представник за довіреністю № 487-1-4/37-Ю від 20.12.2012 р.від відповідача :не з'явився

встановив :

До господарського суду м. Києва звернулось Публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в особі Центральної філії Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" з позовом до Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" про компенсацію страхового відшкодування у розмірі 24 990,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 08.11.2008 р. в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Шевроле, державний реєстраційний номер АМ 2678 АО, під керуванням Паламарчука Р.М. та автомобіля ВАЗ, державний реєстраційний номер АА 9355 АК, під керуванням Савченка О.І., внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Шевроле, державний реєстраційний номер АМ 2678 АО, що був застрахований у Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто".

08.07.2009 р. позивачем здійснено страхове відшкодування в сумі 25 164,23 грн. на користь страхувальника.

Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 12.11.2008 р. у справі № 3-35017/08 Савченка О.І. визнано винним у скоєнні ДТП.

Цивільно-правова відповідальність Савченка О.І. застрахована відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) у Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" (Поліс № ВА/2306168).

Посилаючись на ст. 27 Закону України "Про страхування", позивач вважає, що до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в особі Центральної філії Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" у порядку регресу перейшло право на отримання від відповідача компенсації шкоди, завданої внаслідок ДТП, яка мала місце 08.11.2008 р. в м. Києві.

У позові Публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в особі Центральної філії Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" суму страхового відшкодування у розмірі 24 990,00 грн. в порядку регресу.

У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. У попередньому судовому засіданні заявив клопотання про застосування строків позовної давності, просив відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до договору добровільного страхування автотранспорту № 19G-0095931 від 07.12.2007 р. укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" та Паламарчуком Радіоном Миколайовичем, застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією неземного транспортного засобу, а саме - автомобіля марки Шевроле, державний реєстраційний номер АМ 2678 АО.

08.11.2008 р. в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Шевроле, державний реєстраційний номер АМ 2678 АО, під керуванням Паламарчука Р.М. та автомобіля ВАЗ, державний реєстраційний номер АА 9355 АК, під керуванням Савченка О.І., внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Шевроле, державний реєстраційний номер АМ 2678 АО.

Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 12.11.2008 р. у справі № 3-35017/08 Савченка О.І. визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34,00 грн.

Відповідно до звіту з оцінки колісного транспортного засобу № 3212 від 04.12.2008 р., розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Шевроле, державний реєстраційний номер АМ 2678 АО, в результаті ДТП склав 25 396,60 грн.

На підставі заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування від 10.11.2008 р., рахунку-фактури № СЧ-000690 від 13.05.2009 р., листа-розпорядження вигодонабувача - ЗАТ "Альфа-Банк" від 26.11.2008 р., сформованого страхового акту № 55149 від 04.06.2009 р., Публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" перерахувало на користь страхувальника суму страхового відшкодування у розмірі 25 164,23 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 6029 від 08.07.2009 р.

Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність Савченка О.І., винного у вчиненні ДТП, застрахована у Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/2306168 (ліміт відповідальності - 25 500,00 грн., франшиза - 510,00 грн.).

17.12.2012 р. позивач звернувся до відповідача, як страховика винної особи в ДТП, що сталась 08.11.2008 р. із вимогою за вих. № 55149/85 про досудове врегулювання спору та відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП в порядку регресу на суму 25 037,23 грн. Вказана вимога була отримана відповідачем 21.12.2012 р. та залишена без відповіді.

Статтею 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Отже, у зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику позивач набув право регресу до винної у ДТП особи, відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування", ст. 1191 ЦК України.

Згідно з п. 9.2 ст. 9 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (на час спірних правовідносин) обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становив 25 500,00 грн. на одного потерпілого, а за мінусом франшизи (510,00 грн.) - 24 990,00 грн.

Представник відповідача вважає, що "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" пропустила термін звернення до суду з даним позовом, а тому просив застосувати строки позовної давності та відмовити з цих підстав у задоволенні позовних вимог.

Вирішуючи вказане клопотання, суд прийшов до висновку, що воно не підлягає задоволенню, виходячи при цьому з такого.

Статтею 256 Цивільного кодексу України передбачено, що особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу протягом строку позовної давності. Загальна позовна давність встановлена статтею 257 ЦК України тривалістю у три роки. Відповідно до ч. 6 ст. 261 ЦК України за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Як вже встановлено судом, страхове відшкодування за шкоду заподіяну автомобілю Шевроле, державний реєстраційний номер АМ 2678 АО, позивачем було здійснене 08.07.2009 р., а, отже, саме з цієї дати розпочався перебіг строку позовної давності. До господарського суду позивач звернувся 28.02.2013 року, про що свідчить відмітка поштового відділення.

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що строк позовної давності ним не пропущений, оскільки про існування полісу страхування відповідальності винної у ДТП особи (Савченка О.І.) позивачу стало відомо лише під час розгляду цивільної справи у Дніпровському районному суді м. Києва

Як вбачається з матеріалів справи, 22.05.2012 р. ПАТ "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" звернулось до Дніпровського районного суду міста Києва із позовною заявою до винного у вчиненні ДТП Савченка О.І. Під час розгляду вказаної справи у судовому засіданні 17.12.2012 р. було встановлено, що цивільно-правова відповідальність Савченка О.І. застрахована у Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" згідно полісу № ВА/2306168.

Того ж дня позивач звернувся до відповідача із вимогою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу.

Отже, враховуючи той факт, що позивач дізнався про існування полісу страхування у винної особи лише під час розгляду іншої справи у суді (а саме - 17.12.2012 року), та беручи до уваги пояснення з цього приводу відповідача, що підтверджуються матеріалами справи (ухвали та рішення Дніпровського районного суду міста Києва, регресна вимога до відповідача від 17.12.2012 року), суд вважає, що позивачем строк позовної давності не пропущений.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Посилання відповідача про неможливість застосування ст. 264 ЦК України, згідно з якою позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, суд не приймає, оскільки перебіг строку позовної давності розпочався з 17.12.2012 року, який на час розгляду даної справи ще не закінчився, а тому, відповідно, й відсутні підстави для його поновлення.

Приймаючи до уваги викладене, а також той факт, що наявність заборгованості відповідача перед позивачем щодо виплати збитку в порядку регресу підтверджена матеріалами справи, позовні вимоги підлягають задоволенню в межах ліміту відповідальності страховика в сумі 24 990,00 грн.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в особі Центральної філії Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" до Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" про стягнення 24 990,00 грн. задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 33/37, ідентифікаційний код 19411125) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (01042, м. Київ, пров. Ново-Печерський, 19/3, ідентифікаційний код 25965081) страхове відшкодування в сумі 24 990 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто) грн. 00 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 33/37, ідентифікаційний код 19411125) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (01042, м. Київ, пров. Ново-Печерський, 19/3, ідентифікаційний код 25965081) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 15 квітня 2013 року.

Повний текст рішення підписаний 19 квітня 2013 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна