Рішення № 30820077, 11.04.2013, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/1709/13-ц

Провадження № 2/359/966/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.04.2013 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі

головуючого судді Левченка А.В.

при секретарі Онішко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Борисполі справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Домобудівний комбінат №1 ім. М.В.Співака" до ОСОБА_1, Управління Держземагенства у Бориспільському районі Київської області, Бориспільської районної державної адміністрації Київської області про витребування з чужого незаконного володіння, скасування розпорядження, зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

28.02.2013 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому, вказав, що ВАТ "Домобудівний комбінат № 1 ім. М. В. Співака" є власником будівель бази відпочинку "Либідь", що розташовані на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області. Вказані будівлі бази відпочинку розташовані на земельній ділянці, яка вже багато років перебуває в користуванні позивача. Основна ділянка, на якій розміщена база відпочинку "Либідь", була відведена на підставі розпорядження Ради міністрів УРСР ще в 1977 р. У 1991 році під розширення БВ "Либідь" було додатково відведено в безстрокове безоплатне користування ще 6,3 га, а про право постійного користування вказаною земельною ділянкою було видано Державний акт на право користування землею серії Б № 086352, який зареєстрований в книзі записів державних актів на право користування землею за № 403. 11 лютого 2010 року ВАТ "ДБК №1" в порядку оформлення своїх прав на земельну ділянку, було укладено з Бориспільською РДА Київської області договір оренди на земельну ділянку загальною площею 1,9039 га. ВАТ "ДБК №1" на виконання пункту 2.5. договору оренди щомісячно сплачує орендну плату у розмірі та на рахунок визначений в договорі оренди чим підтверджує виконання покладених на нього даним договором обов'язків. Розпорядженням Бориспільської районної державної адміністрації № 852 від 04 квітня 2011 року було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування на умовах довгострокової оренди ОСОБА_1 для сінокосіння на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області. На підставі вищезазначеного розпорядження цій земельній ділянці був присвоєний кадастровий номер 3220882600:04:002:1136, була розроблена технічна документація, а межі земельної ділянки були внесені до державного земельного кадастру. Вказана земельна ділянка накладається на земельну ділянку, користування якою здійснює Позивач на підставі Акту на право користування земельною ділянкою. З огляду на вказане позивач просить зобов'язати ОСОБА_1 звільнити та повернути земельну ділянку з кадастровим номером 3220882600:04:002:1136 належну землекористувачеві; визнати недійсним розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації № 852 від 04 квітня 2011 року; зобов'язати Управління Держкомзему в Бориспільському районі Київської області виключити відомості з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 3220882600:04:002:1136.

В судовому засіданні представник позивача Савісько Ю.В. позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив, клопотань про перенесення розгляду справи суду не надав.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_4 проти задоволення позову заперечувала. Пояснила суду, що рішенням Бориспільського міськрайсуду від 08.04.2009 р. та рішенням вищого спеціалізованого суду від 17.11.2010 р. порушень прав позивача не встановлено.

Представник відповідача - Управління Держземагенства у Бориспільському районі Київської області в судове засідання не з'явився, надав письмове заперечення, в якому в задоволенні позову просив відмовити, а справу розглянути у його відсутність.

Представник відповідача - Бориспільської районної державної адміністрації Київської області в судовому засіданні заперечила проти позову та просила відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки права позивача не порушені, позивач не довів факту накладки земельних ділянок та не надав доказів його користування даними земельними ділянками..

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, та дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити виходячи з наступних підстав.

Встановлено, що в 1991 році Виконавчий комітет Бориспільської районної ради депутатів трудящих видав будівельному комбінату № 1 "Головкиївміськбуд" державний акт серії Б № 086352, що зареєстрований в книзі записів актів на право користування землею за № 403 від 15.04.1991 р. на право користування землею (а.с.8-10).

Рішенням виконкому Київської міської ради трудящих № 1684 від 23.09.1969 року Домобудівний трест Головкиївміськбуду було перетворено на Домобудівний комбінат № 1 Головкиївміськбуду (а.с.14).

У березні 1994 року Домобудівний комбінат № 1 Головкиївміськбуду було перетворено на орендне підприємство "Домобудівний комбінат №1", що підтверджується свідоцтвом № 04012738 про державну реєстрацію СПД ОТІ "Домобудівний комбінат № 1" (а.с.15), витягом з протоколу № 1 від 17 березня 1994 року конференції трудового колективу "Домобудівного комбінату № 1" (а.с.16-18) та положенням про організацію орендарів "Домобудівний комбінат № 1", зареєстрованим 21 березня 1994 року Харківською районною державною адміністрацією м.Києва за № 0122-1657ОП (а.с.19-26).

У 1996 році орендне підприємство "Домобудівний комбінат №1" було корпоратизоване та перетворене на відкрите акціонерне товариство "Домобудівний комбінат №1" (а.с.27).

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 525 від 24.04.1997 р. ВАТ "Домобудівельний комбінат №1" було присвоєно ім'я М.В. Співака (а.с.28).

Згідно з копії статуту ВАТ "Домобудівний комбінат № 1 ім.М.В.Співака", ВАТ "Домобудівний комбінат № 1 ім.М.В.Співака" є правонаступником всіх прав та обов'язків Домобудівного комбінату № 1 Головкиївміськбуду (а.с.31-44).

Розпорядженням Бориспільської районної державної адміністрації № 852 від 04.04.2011 року надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування на умовах довгострокової оренди громадянину ОСОБА_1 для сінокосіння на території Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області. На підставі вищевказаного розпорядження цій земельній ділянці був присвоєний кадастровий номер 3220882600:04:002:61136, розроблена технічна документація та межі земельної ділянки внесені до державного земельного кадастру (а.с.95,96).

У жовтні 2008 року відкрите акціонерне товариство "Домобудівельний комбінат №1 імені М.В. Співака" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_2, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. Відкрите акціонерне товариство "Домобудівельний комбінат №1 імені М.В.Співака" зазначало, що товариство на підставі державного акта на право постійного користування від 15 квітня 1991 року користується земельною ділянкою площею 6,3 в урочищі "Млиново". Посилаючись на те, що відповідачі чинять йому перешкоди в користуванні зазначеною земельною ділянкою, просило зобов'язати їх не чинити перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 квітня 2009 року у цивільній справі № 2-1634/08 було встановлено, що акт на право постійного користування земельною ділянкою розміром 6,3 га серії Б № 086352 від 15 квітня 1991 року, наданий представником ВАТ "ДБК № 1 ім.М.В.Співака", втратив чинність (а.с.54-68).

Ухвалою Верховного Суду України від 17.11.2010 року у цивільній справі № 2-1634/08 було частково скасоване рішення Апеляційного суду Київської області від 15.03.2010 року, а рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 квітня 2009 року було залишено без змін (а.с.69-80).

Послання позивача на те, що вилучення (викуп) земельної ділянки площею 6,3 га в урочищі "Млиново" на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області з користування позивача в порядку, передбаченому Земельним кодексом України, не відбувалося не можна брати до уваги з огляду на недоведення позивачем самого факту отримання вказаної земельної ділянки площею 6,3 га в користування в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Відповідно до вимог ст.10 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом в їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється згідно з ч.3 ст.152 ЗК України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту, передбачених ст.16 ЦК України.

Відповідно до п.7 Перехідних положень ЗК України, громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Ч.1 ст.317 ЦК України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч.1,2 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч.1 ст.155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій. У спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування (п.2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин").

Відповідно до ч.1 ст.125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Судом встановлено, що позивачем не здійснено державної реєстрації земельної ділянки та не присвоєно кадастровий номер, але з 01.01.2013 року речове право на земельну ділянку не зареєстровано з вини позивача в Державній реєстраційній службі України. Фактично у позивача є право на постійне користування, але ним воно не реалізовано (немає державної реєстрації речового права та кадастрового номера земельної ділянки) та в базі Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку позивача немає.

Таким чином, оцінюючи встановлені в судовому засіданні факти та надані докази, виходячи з засад розумності та справедливості, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Враховуючи вище викладене, керуючись ст.ст. 10,11,60,61,88, 131,209, 212 - 215 ЦПК України суд,-

в и р і ш и в:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя А.В.Левченко