Рішення № 30819472, 15.04.2013, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 2-1368/13

760/1268/13

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2013 року м. Київ

Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Г.О. Козленко,

за участю секретаря - С.Я. Панчук

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Моторне (транспортне) страхове бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат в порядку регресу витрат в порядку регресу,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування у розмірі 9717 грн 86 коп., витрат на правову допомогу у розмірі 2000 грн та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 3 серпня 2009 року в м. Києві на Броварському проспекті з вини відповідача сталася дорожньо-транспортна пригода. На час вчинення ДТП відповідач не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. В результаті зазначеної ДТП був пошкоджений автомобіль «Фіат Темпра», д.н.з. НОМЕР_1, за кермом якого знаходився водій ОСОБА_2, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована за Полісом № ВС/0262195, укладеним з СК ВАТ «НАСК «ОРАНТА». МТСБУ понесло також додаткові витрати на встановлення розміру збитків та збір документів по справі у розмірі 640 грн, що підтверджується рахунком №888 та №147 від 13.08.2009 та актом виконаних робіт від 10.08.2009 та платіжним дорученням про оплату послуг аварійного комісара №851 та №850 від 02.03.2009. Всього МТСБУ понесло витрати, пов'язані з виплатою страхового відшкодування по вищезазначеній події 9718,86 грн. 16.10.2012 між МТСБУ та ТОВ «ЕМВІПАРТНЕРС» було укладено контракт про надання правової допомоги №72, відповідно до якого розмір базової винагороди становить 2000 грн. яка була сплачена виконавцю по справі ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні позов заперечував проти задоволення позову, просив до правовідносин застосувати строк позовної давності.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про часткове задоволення позову з виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 3 серпня 2009 року в м. Києві на Броварському проспекті з вини ОСОБА_1 сталася дорожньо-транспортна пригода, що підтверджується копією постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 09 вересня 2009 року (а.с.8) та постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 3 грудня 2008 року (а.с.9). У результаті даної дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений автомобіль «Фіат Темпра», д.н.з. НОМЕР_1.

19 лютого 2010 року ОСОБА_3 звернулась до МТСБУ із заявою про настання страхового випадку (а.с.6).

Згідно Полісу №ВС/0262195 (Тип договору 3) цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2, ОСОБА_3 застрахована, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну здоров'ю складає 51000 грн, за шкоду, заподіяну майну - 35000 грн, франшиза - 0 грн (а.с.7).

На час вчинення ДТП відповідач не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно Звіту № 4720 про оцінку автомобіля «Fiat Tеmpra 2.ОІЕ» від 13 серпня 2009 року, складеного оцінювачем ЗАТ «УЦПЗ «Експерт-Сервіс» розмір матеріального збитку становить 10893 грн 43 коп., в т.ч ПДВ складає 1815,57 грн (а.с.14-18).

Відповідно до рахунку МТСБУ №888 ФОП ОСОБА_5 підлягали до сплати експертні послуги (звіт №4720) - 320,00 грн, огляд пошкодженого ДТЗ - 150,00 грн, виїзний огляд - 0 грн, а також на підставі рахунку №147, де зазначено - за збір документів по справі №8529 - 150 грн, телеграма другому учаснику ДТП - 20,00 грн, про що також додано акт виконаних робіт за дорученням МТСБУ №8529 від 10.08.2009 (а.с.31).

Також матеріали справи містять платіжні доручення №850 від 02.03.2010, №851 від 02.03.2010 за послуги аварійних комісарів на суму 170 грн та 470 грн, де платником зазначене МТСБУ (а.с.32, 33).

Листом №5852/3-2-05 від 26.03.2010 МТСБУ звернулось до ОСОБА_1 щодо відшкодування шкоди нанесеної потерпілій ОСОБА_3 у розмірі 9077,86 грн, а також витрат на встановлення розміру збитків та збір документів по справі у розмірі 640,00 грн (а.с.36).

Відповідно до пп. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Згідно ст.22 вищезазначеного Закону МТСБУ відшкодовує у встановлених цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоров'ю та майну третіх осіб під час ДТП.

У зв'язку з настанням події, передбаченої пп. «а» п.41.1 ст. 41 Закону, позивач здійснив виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 9077 грн. 86 коп., про що в матеріалах справи є копія платіжного доручення №1193 від 19.03.2010 (а.с.35).

Статтею 993 ЦК України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно ст.1191 ЦК України та п.38.2.1 ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних засобів» після проведення виплати на користь ОСОБА_3 у позивача виникло право зворотної вимоги до відповідача.

Посилання відповідача про необхідність застосування до спірних правовідносин строку позовної давності не підлягають задоволенню на підставі наступного.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з частиною 6 статті 261 ЦК України за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Перебіг позовної давності почався від дня виконання основного зобов'язання - 19 березня 2010 року.

Зазначена позовна заява надійшла до Солом'янського районного суду м. Києва 17.01.2013, а отже до спірних правовідносин не підлягає застосуванню строк позовної давності.

Згідно з вимогами ст.1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Стаття 10 ЦПК України регламентує, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.ст.59,60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, відповідно до положень п.40.3. ст.40 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ має право залучати аварійних комісарів для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Оцінюючи наявні матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що розмір матеріальної шкоди спричинений відповідачем у сумі 9077 грн 86 коп та понесені позивачем витрати по оплаті послуг аварійного комісара та витрат на встановлення розміру збитків, збір документів по справі у розмірі 640,00 грн знайшли своє підтвердження в суді та підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 2000,00 грн. Суд не знаходить підстав для задоволення позову в цій частині, виходячи з наступного.

Як вбачається з наданого позивачем платіжного доручення № 4609 від 23.11.2012 позивачем сплачено ТОВ «ЕмВіПарнерс» 2000,00 грн за надання правової допомоги (а.с.46),згідно додаткової угоди №50 від 21.11.2012 до контракту № 72 від 16.10.2012.

Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право на правову допомогу, яка надається адвокатами або іншими фахівцями у галузі права в порядку, встановленому законом. Право на правову допомогу також закріплено і в ст.27 ЦПК.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 «Про граничні розміри компенсаційних виплат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» затверджено граничні розміри компенсаційних витрат, пов'язаних з розглядом справ. Так, граничний розмір витрат, пов'язаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення у цивільній справі у випадку, якщо компенсація сплачується іншою стороною, не повинен перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.

Крім того, з огляду на те, що витрати, пов'язані із наданням правової допомоги, їх склад та розмір належать до предмета доказування в судовому засіданні позивачем, на думку суду, представлені письмові докази, не доводять обґрунтованість та розумність їх розміру, тому визначена вартість наданих послуг з правової допомоги в сумі 2000,00 грн суд вважає необґрунтованою, тому в цій частині вимоги позивача визнає безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Питання стосовно судових витрат по справі суд вирішує відповідно до ст.88 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.10, 11, 60, 209, 212-215, 218, 223, 294, 296 ЦПК України, ст.ст.16, 1191 ЦК України, Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних засобів», -

вирішив :

Позовну заяву Моторне (транспортне) страхове бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат в порядку регресу - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) на користь Моторне (транспортне) страхове бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, п/р 2600101284871 в «Укрексімбанку» м. Києва, МФО 322313, місцезнаходження за адресою: м. Київ, Русанівський б-р, 8) кошти в розмірі 9717 (дев'ять тисяч сімсот сімнадцять) грн 86 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) на користь Моторне (транспортне) страхове бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, п/р 2600101284871 в «Укрексімбанку» м. Києва, МФО 322313, місцезнаходження за адресою: м. Київ, Русанівський б-р, 8) судовий збір у розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн 40 коп.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги особою, яка його оскаржує протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя - Г.О. Козленко