Ухвала суду № 30819453, 22.04.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/6629/13-ц

Провадження №4-с/761/101/2013

У Х В А Л А

іменем України

22 квітня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Малинникова О.Ф.

при секретарі - Бєловій О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за скаргою ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Солом'янського РУЮ у м. Києві, заінтересована особа ВАТ «Державний ощадний банк України» на бездіяльність державного виконавця, -

в с т а н о в и в :

У листопаді 2012 року надійшла скарга ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Солом'янського РУЮ у м. Києві, заінтересована особа ВАТ «Державний ощадний банк України» про визнання неправомірними дій державного виконавця щодо накладення арешту на квартиру та про заборону звернення стягнення на квартиру шляхом виконання виконавчого листа № 2-1157 про стягнення боргу.

У поданій скарзі заявник посилається на неправомірні дії ВДВС щодо накладення державним виконавцем 30.10.2012 року арешту на квартиру АДРЕСА_1. Зазначила, що квартира за договором іпотеки з банком передана у іпотеку і тому державний виконавець не мав підстав для накладення стягнення на квартиру за вказаним викав чим листом про стягнення з неї на користь банку боргу за кредитним договором. Тому заявник просила визнати неправомірними дії державного виконавця щодо накладення арешту на квартиру та заборонити звернення стягнення на квартиру шляхом виконання виконавчого листа № 2-1157 про стягнення боргу.

В судовому засіданні представник заявника підтримав скаргу, мотивуючи її обставинами, викладеними у скарзі, просив суд скаргу задовольнити.

Представник державної виконавчої служби ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві - Бердар М.М. - проти задоволення скарги заперечував, мотивуючи свою позицію тим, що всі дії державного виконавця відповідають вимога чинного законодавства. Постанова від 26.04.2012 року про накладення арешту на майно боржника, винесена в рамках відкритого виконавчого провадження і лише з метою найшвидшого виконання рішення суду. Просив відмовити в задоволенні скарги в повному обсязі.

Представник заінтересованої особи ВАТ «Державний ощадний банк України» до суду не з'явився, про розгляд справи повідомлений в установленому законом порядку.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що скарга ОСОБА_1 на неправомірні дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Солом'янського РУЮ у м. Києві підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Встановлено, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 26 липня 2011 року позовні вимоги ВАТ " Державний ощадний банк України " до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково, постановлено: стягнути з ОСОБА_1 на користь ВАТ " Державний ощадний банк України " заборгованість по кредитному договору у розмірі 717 948, 03 грн.; судовий збір у розмірі 1 700, 00 грн.; витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120, 00 грн., а всього - 719 768, 03 грн. Рішення суду набрало законної сили.

26 квітня 2012 року старшим державним виконавцем ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві Бердар М.М. винесено постанову ВП № 32309167 про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа № 2- 1157/11 року, виданого 22.09.2011 року Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ " Державний ощадний банк України " боргу в сумі 719 768, 03 грн. Крім того, цією є постановою накладено арешт на все майно боржника та заборону здійснювати його відчудження в межах суми звернення стягнення 719 768,03 грн.

30 жовтня 2012 року державним виконавцем ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві Бердар М.М. складено акт опису й арешту майна. Відповідно до якого накладено арешт на нерухоме майно: двокімнатну квартиру АДРЕСА_1.

30 жовтня 2012 року старшим державним виконавцем ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві Бердар М.М. винесено постанову ВП № 32309167 про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні по виконанню виконавчого листа № 2 - 1157, виданого 22.09.2011 року Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ " Державний ощадний банк України " боргу в сумі 719 768, 03 грн.

Згідно висновку з незалежної оцінки майна, наданого оцінювачем ТОВ " Українська експертна група " в особі Антонова В.О., що діяв згідно постанови ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві " Про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні від 30.10.2012 року, ринкова вартість ( початкова ціна майна на прилюдних торгах ( аукціоні ) ) нерухомого майна - двокімнатна квартира АДРЕСА_1, загальною площею 46, 8 кв.м. станом на 28.11.2012 року становить: 560 053, 00 грн.

Листом від 07.12.2012 року вказаний висновок оцінювача було направлено на адрес ОСОБА_1 для ознайомлення.

Відповідно до ч.1, 2 ст.57 Закону України " Про виконавче провадження ", арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Звертаючись до суду із скаргою у порядку ст.383 ЦПК України на дії державного виконавця, ОСОБА_1 посилалась на те, що при проведенні виконання судового рішення державним виконавцем накладено арешт на належну боржниці квартиру Заявник вважає, що вчинення таких дій порушує її права, як власника з посилання на таке:

- статтями 32, 52,57 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено звернення стягнення на майно пов'язане із його арештом, вилученням та примусовою реалізацією;

- однак її квартира за договором іпотеки № 5376, укладеним на виконання кредитного договору з ВАТ «Державний ощадний банк України» передана у іпотеку та на квартиру накладена заборона її відчуження.

- згідно із ч. 3 ст. 33 та ст. 39 Закону України Про іпотеку» та за роз'ясненнями у Постанові Верховного Суду України від 15.02.2012 року у разі передачі нерухомого майна у іпотеку, згідно із ст.54 Закону України «Про виконавче провадження» примусове звернення стягнення на предмет іпотеки, на який накладено заборону відчуження нотаріусом здійснюється державним виконавцем з врахуванням Закону України «Про іпотеку».

Тому, стверджує, що звернення стягнення на квартиру має проводитись на підставі рішення суду про звернення стягнення на нерухоме майно як зазначено у Законі про іпотеку.

Згідно із ч. 3 ст.33 ЗУ ,,Про іпотеку,, ( N 3795-VI ( 3795-17 ) від 22.09.2011 }) звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 38 ЗУ ,,Про іпотеку,, визначено право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки. Якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови

іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за

відшкодування завданих збитків.

Згідно з частиною 8 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України "Про іпотеку". Відповідно до пункту 2 Розділу VI "Прикінцеві положення" даного Закону законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

За загальним правилом новий акт законодавства застосовується до цивільних відносин, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Згідно з частинами 1, 3 статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 39 Закону України «Про іпотеку» встановлено, які відомості зазначаються у рішенні суду, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Про реалізацію іпотекодержателем своїх прав на підставі рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки йдеться також в перших частинах статей 36, 38 Закону України «Про іпотеку».

В вищеназваних нормах права зазначається як на підставу звернення стягнення на предмет іпотеки саме рішення суду, постановлене за результатами розгляду відповідного позову.

З огляду на викладене, враховуючи те, що спірна квартира яка є у власності ОСОБА_1 є предметом іпотеки та на нього накладено заборону відчуження приватним нотаріусом 03.12.2007 року на підставі договору іпотеки між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1, Державний виконавець не може самостійно зняти заборону на відчуження майна накладену нотаріусом та реалізувати предмет іпотеки. Для цього потрібно відповідне рішення суду, якого на теперішній час немає, у звязку з чим суд вважає що подана скарга ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Солом'янського РУЮ у м. Києві, заінтересована особа ВАТ «Державний ощадний банк України» на бездіяльність державного виконавця підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 383 ЦПК України, ст. ст. 33, 36, 38, 39, 50 Закону України «Про іпотеку», суд, -

у х в а л и в:

Скаргу ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Солом'янського РУЮ у м. Києві, заінтересована особа ВАТ «Державний ощадний банк України» на бездіяльність державного виконавця - задовольнити.

Визнати неправомірними дії державного виконавця ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві Бердар Миколи Миколайовича щодо накладення арешту та опису квартири за адресою: АДРЕСА_1.

Заборонити ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві здійснювати примусове стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за договором іпотеки № 5376 від 03 грудня 2007 року, укладеного на виконання кредитного договору з ВАТ «Державний ощадний банк України», на яку накладено арешт постановою старшого Державного виконавця ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві Федоренка О.Г., від 26.04.2012 року.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня отримання її копії до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва.

Суддя: О.Ф. Малинников.