Постанова № 30812708, 17.04.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 квітня 2013 року Справа № 812/3140/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Яковлева Д.О.,

при секретарі: Житній Ю.С.,

в присутності сторін: від позивача - Кошакова Д.В.;

від відповідача - Кальонової М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луганську справу за адміністративним позовом Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне підприємство» Рубіжанської міської ради про стягнення коштів за податковим боргом в сумі 313925,74 грн., -

ВСТАНОВИВ:

02 квітня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне підприємство» Рубіжанської міської ради про стягнення коштів за податковим боргом в сумі 313925,74 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

Комунальне підприємство «Шляхово-експлуатаційне підприємство» Рубіжанської міської ради знаходиться на обліку в Рубіжанській об'єднаній державній податковій інспекції Луганської області як платник податків з 09.12.2008.

Відповідачем не сплачено до бюджету суму податкового боргу у загальному розмірі 313925,74 грн., а саме: 269675,00 грн. - основного платежу, 44250,74 грн. - пені.

Податковий борг виник у зв'язку з несплатою самостійно визначених сум по податковим деклараціям з ПДВ:

- за вересень 2012 року від 19.10.2012 за вхідним № 9064652139, де самостійно було визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає до сплати у розмірі 42318,00 грн.;

- за жовтень 2012 року від 19.11.2012 за вхідним № 9072797789, де самостійно було визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає до сплати у розмірі 39033,00грн.;

- за листопад 2012 року від 19.12.2012 за вхідним № 9080090871, де самостійно було визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає до сплати у розмірі 62961,00 грн.;

- за грудень 2012 року від 21.01.2013 за вхідним № 9085457790, де самостійно було визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає до сплати у розмірі 59611,00 грн.;

- за січень 2013 року від 20.02.2013 за вхідним № 9008267033, де самостійно було визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає до сплати у розмірі 65752,00 грн.

У відповідності до п.п.6.2.1, п.6.2 ст.6 Закону України №2181 відповідачу були вручені перша податкова вимога №1/86 від 29.10.2001 та друга податкова вимога №2/173 від 28.11.2001.

На підставі ст.10 Закону України №2181 начальником Рубіжанської ОДПІ було прийняте рішення № 10 від 30.04.2002 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

14 березня 2008 року в Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна зареєстровано податкову заставу на активи платника податків. 05 березня 2012 року у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровані зміни об'єкта обтяження згідно актів опису майна від 03.03.2012 №3-24/216-13395773 та від 01.03.2011 №3-24/216-13395773.

У зв'язку з чим позивач просить стягнути кошти Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне підприємство» Рубіжанської міської ради за податковим богом в сумі 313925,74 грн., з рахунків у банках обслуговуючих такого платника

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав суду пояснення, аналогічні викладеним в позові, також не заперечував проти розстрочення виконання судового рішення.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечував, позивні вимоги визнав у повному обсязі, а саме в сумі 313925,74 грн., також просив встановити спосіб виконання судового рішення шляхом надання розстрочки сплати податкового боргу в сумі 313925,74 грн. строком на 120 місяців зі сплатою рівними частинами щомісяця відповідно до графіку.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з таких підстав.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Судом встановлено, що Комунальне підприємство «Шляхово-експлуатаційне підприємство» Рубіжанської міської ради зареєстроване виконавчим комітетом Рубіжанської міської ради Луганської області 01.04.1992 (а.с.5-8,52) та перебуває на обліку в Рубіжанській об'єднаній державній податковій інспекції Луганської області як платник податків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом по податку на додану вартість є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Податкова декларація з податку на додану вартість згідно з пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку у відповідності із пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Платником податків - Комунальним підприємством «Шляхово-експлуатаційне підприємство» Рубіжанської міської ради до податкового органу були подані:

- податкова декларація з податку на додану вартість за вересень 2012 року від 19.10.2012 за вхідним № 9064652139, де самостійно було визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає до сплати у розмірі 42318,00 грн. (а.с.16-17);

- податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2012 року від 19.11.2012 за вхідним № 9072797789, де самостійно було визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає до сплати у розмірі 39033,00грн. (а.с.18-19);

- податкова декларація з податку на додану вартість за листопад 2012 року від 19.12.2012 за вхідним № 9080090871, де самостійно було визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає до сплати у розмірі 62961,00 грн. (а.с.20-21);

- податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2012 року від 21.01.2013 за вхідним № 9085457790, де самостійно було визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає до сплати у розмірі 59611,00 грн. (а.с.22-23);

- податкова декларація з податку на додану вартість за січень 2013 року від 20.02.2013 за вхідним № 9008267033, де самостійно було визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає до сплати у розмірі 65752,00 грн. (а.с.24-25).

В порушення вимог пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України Комунальне підприємство «Шляхово-експлуатаційне підприємство» Рубіжанської міської ради протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, самостійно суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданих ним звітних податкових деклараціях, не сплатило, внаслідок чого за платником податків утворився податковий борг з податку на додану вартість за податкові (звітні) періоди з вересня 2012 року по січень 2013 року включно в сумі 269675,00 грн., що підтверджується довідкою про стан податкового боргу станом на 19.03.2013 (а.с.14) та обліковою карткою відповідача (а.с.26-37).

Згідно із підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається:

- при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

- при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

Відповідно до пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Інструкцією про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 17 грудня 2010 року № 953 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2010 за № 1350/18645, встановлений порядок ведення органами державної податкової служби обліку нарахування та погашення пені, що справляється з платників податків у зв'язку із несвоєчасним погашенням узгодженого грошового зобов'язання, та пені на податкове зобов'язання, нараховане контролюючим органом у разі виявлення його заниження та/або визначене податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента (надалі - Інструкція № 953).

Відповідно до пункту 3.1 Інструкції № 953 нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Згідно з пунктом 3.2 вищезазначеної Інструкції № 953 при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податку, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податку, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Якщо платник податків не виконує встановлену цим пунктом черговість платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), орган державної податкової служби самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом. У разі наявності у платника податку податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, у рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Пунктом 3.3 Інструкції № 953 передбачено, що суми пені зараховуються до бюджетів або державних цільових фондів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки.

Як вбачається з картки особового рахунку відповідача, за несплату податкових зобов'язань з податку на додану вартість у відповідності до вимог статті 129 Податкового кодексу України відповідачу нарахована пеня у загальному розмірі 44250,74 грн. (а.с.26-37).

Відповідно до статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним до 01 січня 2011 року) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

На виконання вищезазначених положень Закону № 2181 Рубіжанською об'єднаною державною податковою інспекцією Луганської області відповідачу були вручені перша податкова вимога від 29 жовтня 2001 року №1/86, про що свідчить підпис головного інженера підприємства на корінці першої податкової вимоги (а.с.12) та друга податкова вимога від 28 листопада 2001 №2/173, про що свідчить підпис головного бухгалтера підприємства на корінці другої податкової вимоги (а.с.13).

Також судом встановлено, що 30 квітня 2002 року заступником начальника Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області було винесено рішення № 10 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (а.с.11).

05 березня 2012 року до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено зміни до реєстраційного запису 2027-121, щодо зміни об'єкта обтяження згідно актів опису майна від 03.03.2012 №3-24/216-13395773 та від 01.03.2011 №3-24/216-13395773 (а.с.10).

Відповідно до пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності -шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Таким чином, законодавець встановив, що саме органи податкової служби здійснюють за платника податку погашення податкового боргу шляхом стягнення грошових коштів з рахунків банку, які обслуговують платника.

Представник відповідача, під час судового засідання визнав позовну заяву у повному обсязі, а саме в сумі 313925,74 грн.

Частинами 1, 2 статті 136 КАС України визначено, що позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи. Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

На підставі вищевикладеного у суду не має підстав для неприйняття визнання адміністративного позову, так як дії відповідача не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Внаслідок того, що Комунальне підприємство «Шляхово-експлуатаційне підприємство» Рубіжанської міської ради станом на дату розгляду справи податковий борг у загальному розмірі 313925,74 грн. не сплатило, вимоги податкового органу про стягнення коштів за податковим боргом в сумі 313925,74 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо заяви представника відповідача про встановлення способу виконання судового рішення шляхом надання розстрочки сплати податкового боргу в сумі 313925,74 грн. строком на 120 місяців зі сплатою рівними частинами щомісяця відповідно до графіку, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Відповідно до пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернення учасників виконавчого провадження» при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку чи розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України - їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо).

Підставою для розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк встановлений судом, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником.

Заявником суду не надано доказів наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. В даному випадку такі події у заявника відсутні.

Посилання на тяжке фінансове становище не є винятковою обставиною, в розумінні ст.263 КАС України.

Доказів наявності інших обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, заявником до суду не надано.

Також суд зазначає, що підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Враховуючи, що тільки у винятковому випадку, залежно від обставин справи суд може відстрочити виконання рішення, приймаючи до уваги недоведеність заявником необхідності надання розстрочки сплати податкового боргу, суд залишає заяву Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне підприємство» Рубіжанської міської ради про встановлення способу виконання судового рішення шляхом надання розстрочки сплати податкового боргу в сумі 313925,74 грн. строком на 120 місяця зі сплатою рівними частинами щомісяця відповідно до графіку без задоволення.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 17 квітня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 22 квітня 2013 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне підприємство» Рубіжанської міської ради про стягнення коштів за податковим боргом в сумі 313925,74 грн. задовольнити.

Стягнути кошти Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне підприємство» Рубіжанської міської ради (код ЄДРПОУ 13395773) за податковим боргом у загальному розмірі 313925,74 грн. (триста тринадцять тисяч дев'ятсот двадцять п'ять гривень 74 копійки) з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, з яких: 269675,00 грн. - основного платежу та 44250,74 грн. - пені.

Відмовити у задоволенні заяви представника відповідача про встановлення способу виконання судового рішення шляхом надання розстрочки сплати податкового боргу в сумі 313925,74 грн. строком на 120 місяця зі сплатою рівними частинами щомісяця відповідно до графіку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову складено та підписано у повному обсязі 22 квітня 2013 року.

Суддя Д.О. Яковлев