Постанова № 30812571, 22.04.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2519/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2013 року 10 год. 31 хв. м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тарасишиної О.М.,

за участю секретаря Слободянюка К.С.,

представника позивача Пилипенка С.Є.,

представника відповідача Кочина І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Креін Юкреін» до державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 18 грудня 2012 року № 0002102301,-

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Креін Юкреін» до державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 18 грудня 2012 року № 0002102301.

Позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Одеської області Державної податкової служби від 18 грудня 2012 року № 0002102301.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив задовольнити позовні вимоги з підстав та мотивів, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував просив суд відмовити у задоволені позовних вимог повністю, в тому числі посилаючись на письмові заперечення надані суду раніше.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін у справі, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

ТОВ «Креін Юкреін» зареєстровано Овідіопольською районною державною адміністрацією 15.12.2010 року (а.с. 29).

ТОВ «Креін Юкреін» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 16.12.2010 року № 5638 та перебуває на обліку в ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області Державної податкової служби (а.с. 44).

На підставі наказу ДПІ в Овідіопольському районі Одеської області ДПС від 23.11.2012р. № 944, проведено невиїзну позапланову перевірку ТОВ «КРЕІН ЮКРЕІН» з питань правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань в декларації з податку на додану вартість, щодо відображення взаємовідносин з ТОВ «Негоциант Агро» код за ЄДРПОУ 34598776, за період червень 2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 29.11.2012р. №2013/22-1/37389561 (а.с. 11-24), згідно якого, встановлено порушення позивачем вимог п.1 ст.203, п.1 ст.215, ст.228, ст.662, ст.655, ст.656 Цивільного кодексу України в частині недодержання правочину, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, порушення позивачем п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість (податковий кредит) в період, що перевірявся на загальну суму 160000,00 грн., у тому числі за червень 2012р. в сумі 160000,00 грн.

18 грудня 2012 року відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0002102301 від 18.12.2012р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 200 000,00 грн., у тому числі 160 000,00 грн. за основним платежем та 40 000,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 10).

Позивачем, у порядку п. 56.1, п.56.2, п.56.3, п.56.6 статті 56 Податкового кодексу України винесене податкове повідомлення-рішення було оскаржено в адміністративному порядку. Рішенням Державної податкової служби України, за результатами розгляду повторної скарги від 28.02.2013 року №3121/6/10-2115 податкове повідомлення- рішення залишено без змін, а скарга - без задоволення (а.с. 25-27).

Під час розгляду адміністративної справи судом було встановлено, що між Позивачем та ТОВ «Негоциант Агро», ЄДРПОУ 34598776, було укладено договір купівлі-продажу від 01.06.2012р. №01/06 (а.с. 46-48). Згідно вказаного договору позивач покупає товар- бетононасоси «SУМТЕС МКW-35SVН» сер № 287-4DR5 - 1шт. та «SУМТЕС МКW-35SVН» сер.№312-4DR5 - 1шт. на загальну суму 960000,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 160000,00 грн.

На підтвердження факту отримання та оплати продукції за договором, позивачем надано суд та перевіряючим під час проведення перевірки видаткову накладну від 08.06.2012р. №478 на загальну суму 960000 грн. з ПДВ, яка містить підписи та печатки Постачальника та Одержувача товарів, проте суд зазначає, що вона не містить прізвищ імен по батькові осіб, що підписали її (а.с. 50). Також, позивачем була надана податкова накладна від 08.06.12р. №30 на загальну суму 960000, 00 грн. в тому числі ПДВ на суму 160000,00 грн. (а.с. 49), банківські виписки від 08.06.2012 на суму 160000,00 грн.; від 15.06.2012 на суму 200000,00 грн.; від 25.07.2012 на суму 440000,00 грн.; від 02.08.2012 на суму 650000,00 грн.

Знаходження бетононасосів у ТОВ «Креін Юкреін», зафіксовано співробітниками ВПМ Білгород-Дністровської ОДПІ в ході їх візуального огляду, що підтверджує фото-фіксація бетононасосів та зазначено в акті перевірки та сторонами не заперечується.

Відповідно до акту позапланової невиїзної документальної перевірки від 29.11.12 № 2013/22-1/37389561 позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту за червень 2012 року 160000 грн. ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Негоциант Агро».

Згідно акту ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 19.09.2012 №5551/22-5/34598776 «Про результати проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Негоциант Агро», код ЄДРПОУ 34598776, щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за період червень 2012 року» не встановлено в наявності у ТОВ «Негоциант Агро» власних, орендованих, одержаних по договорах лізингу, складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, які суб'єкт господарювання міг би використовувати при здійсненні фінансово-господарської діяльності. Актом перевірки зафіксовано, що реальність здійснення фінансово - господарських операцій у червні 2012 року між ТОВ «Негоциант Агро» з контрагентами сумнівна.

Оскільки згідно бази даних «Бест звіт» по реєстру 1-ДФ на підприємстві у 1 кварталі 2012 року працювало сім осіб, середня заробітна плата складала - 1,4 тис. грн., однак встановити область трудової діяльності фахівців, межі робочого часу, та його розподіл за місцезнаходженням фахівців, встановити їх компетентність, відповідальність та причетність до фінансово - господарської діяльності підприємства ТОВ «Негоциант Агро» неможливо. ТОВ «Негоциант Агро» не надано до перевірки товарно-транспортні накладні, (шляхові листи, інше) які б свідчили про транспортування придбаних товарно-матеріальних цінностей та/або копії таких документів.

Суд зазначає, що рішенням господарського суду Одеської області від 05.11.2012 року у справі № 5017/2481/2012 визнано недостовірними наступні відомості, що містяться в Акті перевірки Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 02.08.2012 року № 4360/22-5/34598776, а саме: операції ТОВ "Негоциант Агро", контрагентів-покупців та контрагентів постачальників не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів (сторінка 17 Акту); наслідком діяльності ТОВ "Негоціант Агро" є виключно чи переважно формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на адресу контрагентів (сторінка 17 Акту); перевіркою встановлено неможливість фактичного здійснення ТОВ "Негоциант Агро" господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів (сторінка 17 Акту перевірки); порушення ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст. 215, п. 1 ст. 216, 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Негоциант Агро" з постачальниками та покупцями (сторінка 17-18 Акту перевірки); відсутність об'єктів, які підпадають під визначення п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (сторінка 17-18 Акту перевірки); відсутність об'єктів оподаткування з податку на додану вартість по операціях з продажу товарів (послуг) до контрагентів-покупців в розумінні ст. 22, ст. 185 Податкового кодексу України (сторінка 18 Акту перевірки). Також, визнано недостовірними наступні відомості, що містяться в Акті перевірки Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 30.08.2012 року № 5218/22-5/34598776, а саме: перевіркою встановлено неможливість фактичного здійснення ТОВ "Негоциант Агро" господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів (сторінка 28 Акту перевірки); відсутність об'єктів оподаткування, які підпадають під визначення п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (сторінка 28 Акту перевірки); відсутність об'єктів оподаткування з податку на додану вартість по операціях з продажу товарів (послуг) до контрагентів-покупців в розумінні ст. 22, ст. 185 Податкового кодексу України (сторінка 28 Акту перевірки); операції купівлі-продажу ТОВ «Негоциант Агро» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже мають ознаки нереальності (а.с. 116-124).

Водночас, у вказаному рішенні суду відсутні посилання на факт здійснення господарських операцій між ТОВ «Негоциант Агро» та ТОВ «Креін Юкреін».

Відтак, рішення господарського суду не підтверджує реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ «Негоциант Агро».

В ході проведення перевірки з'ясовано, що операції із придбання та реалізації мали нереальний товарний характер, товар не перевозився і не зберігався, послуги не надавались та не отримувались. Відповідно наданих документів немає можливості встановити вид транспорту, розмір витрат, особу, яка понесла дані витрати, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного.

Пунктом 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Стаття 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначає загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину, а саме:

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. (Дієздатність юридичних осіб може обмежуватися законом або засновниками юридичних осіб відповідно до установчих документів. Відсутність в учасника правочину достатньої дієздатності перешкоджає настанню за правочином очікуваного правового результату, в тому числі зумовлює його недійсність). Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Підставою недійсності правочину згідно з частиною першою ст. 215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Судом враховано, що наявність укладених між учасниками господарських операції договорів або відсутність визнання таких договорів недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

При цьому, в податкових відносинах не може застосовуватися стаття 204 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Натомість відповідні відносини у сфері оподаткування регулюються підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України. Указана норма встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в тому, що в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків.

Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість. За змістом указаної норми відповідні витрати і податковий кредит вважаються сформованими платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

При цьому, з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

Під час розгляду адміністративної справи, судом були залучені до матеріалів справи пояснення ОСОБА_3 від 23.10.2012 року, на той час заступника директора товариства з обмеженою відповідальністю «Креін Юкреін», які він надав посадовій особі відділу податкової міліції Білгород-Дністровської ОДПІ Одеської області ДПС. Згідно цих пояснень, продавець відправляв та перевозив товар, а покупець здійснював відвантаження за фактичною адресою покупця, при цьому товар перевозився транспортом продавця.

В свою чергу представник позивача під час розгляду адміністративної справи пояснив, що товар куплений у ТОВ «Негоциант Агро» бетононасоси «SУМТЕС МКW-35SVН» сер № 287-4DR5 - 1шт. та «SУМТЕС МКW-35SVН» сер.№312-4DR5 - 1шт. доставлялись позивачем.

Що стосується нереальності операції між позивачем та його контрагентом, суд зазначає, що господарські відносини контрагента та позивача, для включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту має враховуватись реальний факт поставки, використання у власній діяльності та обліку товарів саме позивачем, однак останнім не було доведено ані перевіряючим ані суду факту поставки придбаного товару позивачу, також, не було доведено факту придбання наявних бетононасосів у позивача, саме у ТОВ «Негоциант Агро».

Таким чином, податкове повідомлення-рішення №0002102301 на 160000 грн. ПДВ та на 40000 грн. штрафних (фінансових) санкцій від 18.12.12 року винесене правомірно та скасуванню не підлягає.

Згідно ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень повинні бути прийняті чи здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відповідати вимогам діючого законодавства.

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Згідно п.2 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984 та зареєстрованого Мінюстом 12.01.2011р. за №34/18772 (далі Порядок № 984), для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом: податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби. Документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Пунктом 6 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно з п.5.2 Порядку №984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих відповідачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Згідно з частиною першою ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів та обставин, враховуючи, що мотивація та докази, наведені представником позивача, не дають адміністративному суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію представника відповідача, а позивачем не доведено суду обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відтак, у задоволені позовних вимог необхідно відмовити повністю.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

На підставі встановленого, керуючись приписами ст.ст. 11, 162 КАС України, суд вважає, що вимоги позивача є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 19.04.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог ч. 2 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 158-163, 167 КАС України суд, -

постановив:

У задоволені адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Креін Юкреін" до державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 18 грудня 2012 року № 0002102301- відмовити повністю.

Судові витрати розподілити відповідно до статті 94 КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо рішення було прийняте у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії такого рішення.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили у відповідності зі статтею 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 22.04.2013 року.

Суддя О.М. Тарасишина

У задоволені адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Креін Юкреін" до державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 18 грудня 2012 року № 0002102301- відмовити повністю.

Повний текст постанови складено 22 квітня 2013 року.