Постанова № 30812478, 22.04.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/90/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С. при секретарі Павлюк К.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «ЕКО-СТАТ» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси, Одеської області Державної податкової служби, за участю законного представника держави на боці відповідача Прокуратури Суворовського району м.Одеси про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.09.2009 року №0002612301/0, від 25.11.2009 року №0002612301/1, від 08.02.2010 року №0002612301/2, від 19.04.2010 року №0002612301/3,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «ЕКО-СТАТ» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси, Одеської області Державної податкової служби про визнання неправомірною планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.03.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.03.2009 року.

Ухвалою суду від 04.01.2013 року було відкрито провадження по справі.

Ухвалою суду від 17.01.2013 року було задоволено клопотання представника позивача та ця справа була об'єднана зі справою №1570/4755/10 за спору між тими саме сторонами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.09.2009 року №0002612301/0, від 25.11.2009 року №0002612301/1, від 08.02.2010 року №0002612301/2, від 19.04.2010 року №0002612301/3.

Під час судового розгляду справи представником відповідача та законного представника держави на його боці були заявлені клопотання про залишення позовних вимог позивача (а.с.60 т.3) в частині визнання неправомірною планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.03.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.03.2009 року на підставі положень ст.100 КАС України, оскільки представником позивача пропущений строк звернення до суду за цими позовними вимогами, встановлений ст.99 КАС України.

Ухвалою суду від 16.04.2013 року вказані позовні вимоги були залишені без розгляду в зв'язку із пропущенням строку звернення до суду.

В судовому засіданні 16.04.2013 року представник позивача просив задовольнити позов з огляду на те, що позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту відповідних податкових періоді суми сплаченого ПДВ у складі вартості придбаних товарів, робіт (послуг) на підставі отриманих від платників ПДВ податкових накладних, які відповідають вимогам закону. Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог пославшись на те, що позив мав господарські відносини з контрагентами, які мають статус, від'ємний від « 0», надані докази позивача не підтверджують реальності виконання укладених угод та сплачені за ними кошти не можуть бути віднесені до складу податкового кредиту з ПДВ відповідних податкових періодів.

Законний представник держави на боці відповідача підтримав заперечення представника відповідача.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, прокурора та дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановив наступні факти та обставини:

Відповідач на підставі ст.1 Закону України «Про державну податкову службу» є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно ст.ст.7,10,11 цього ж Закону здійснює повноваження щодо встановлення порушень податкового законодавства, нарахування податкових зобов'язань та стягнення заборгованості з податків та зборів, штрафних санкцій, а тому позовні вимоги щодо оскарження його актів, дій чи бездіяльності з цього приводу, на підставі положень ст.55 Конституції України, п.1 ч.2 ст.17, ст.104 КАС України підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись за правилами адміністративного судочинства.

ПП „ЕКО-СТАТ" зареєстроване 06.09.2006 року виконкомом Одеської міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію №269265 серії А00, діє на підставі Статуту у новій редакції зареєстрованого 28.05.2008 року (т.1 а.с.142-154) На податковому обліку у ДПІ Суворовського району м. Одеси з 24.01.2008 року.

З 31.07.2009 року по 11.09.2009 року ДПІ проведено планову виїзну перевірку ПП „ЕКО-СТАТ" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008р. по 31.03.2009 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008року по 31.03.2009 року, про що складений акт №5231/23-1/34597568 від 18.09.2009 року (т.1 а.с.103-133).

Позивач надав заперечення на акт перевірки вих. №3242 від 23.12.2009 року (а.с.27-28), які залишені ДПІ без задоволення (т.1 а.с.29-31).

На підставі Акту від 18.09.2009 року ДПІ 29.09.2009 року прийняло податкове повідомлення-рішення №0002612301/0, за яким визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 570080,00 гривень (380053,0грн. - за основним платежем, 190027,0грн.- штрафна (фінансова) санкція) за встановлені перевіркою порушення пп. 7.4.1,7.4.4,7.4.5 п.7.4., пп.7.2.1 п. 7.2, пп.7.5.1 п.7.5 статті 7 Закону України №168/97-ВР (т.1 а.с.85).

Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення №0002612301/0 від 29.09.2009 року в адміністративному порядку в ДПІ (а.с.155-164), рішенням від 25.11.2009 року №33393/10/25-008 ДПІ скарга була частково задоволена - податкове повідомлення-рішення №0002612301/0 від 29.09.2009 року скасоване в частині 2129,00 грн. нарахованого податку на додану вартість та застосованих штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1065,00 грн., в інший частині податкове повідомлення-рішення №0002612301/0 від 29.09.2009 року залишено без змін (т.1 а.с.88-93).

На підставі зазначеного рішення ДПІ 25.11.2009 року прийняте податкове повідомлення-рішення №0002612301/1, за яким визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 566886,00 гривень (377924,0грн. - за основним платежем, 188962,0грн.- штрафна (фінансова)санкція).

Повторні скарги були направлені позивачем до ДПА в Одеській області (а.с.165-174), та ДПА України (а.с.175-185). Рішеннями про результати розгляду повторної скарги ДПА в Одеській області №2971/10/25-0007 від 29.01.10 року (а.с.94-98) та ДПА України №3433/6/25-0115 від 09.04.2010 року (а.с.99-102) повторні скарги залишені без задоволення. На підставі вказаних рішень ДПІ прийняло 08.02.2010 року податкове повідомлення-рішення №0002612301/2, 19.04.2010 року №0002612301/3, за яким визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 566886,00 гривень (377924,00 грн. - за основним платежем, 188962,00 грн. - штрафна (фінансова) санкція (т.1 а.с.87-87а).

В висновку Акту вказано, що на порушення вимог п.п.7.4.1,7.4.4,7.4.5 п.7.4, п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.5.1 п.7.5 статті 7 Закону України №168/97-ВР ПП „ЕКО-СТАТ" встановлено заниження податку на додану вартість у сумі 380053,00 грн., в тому числі червень 2008 року в сумі 200053,00 грн., грудень 2008 року в сумі 180000,00 грн. (за рахунок завищення податкового кредиту у січні, лютому та грудні 2008 року).

Згідно акту перевірки заниження ПДВ відбулося у зв'язку з порушеннями законодавства у господарських відносинах позивача з ТОВ «Стілко ЛТД», ПП «ПРОБІЗНЕССЕРВІС», ПП «СТРОЙПРОФ-Л».

Перевіряючі зазначили в акті перевірки, що ПП „ЕКО-СТАТ" віднесло до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним виписаним ТОВ «Стілко ЛТД», який не є постачальником товару, що підтверджено залізничними накладними, згідно яких постачальником товару є ВАТ «Арсіор Миттал Кривой Рог».

Судом встановлено, що ПП „ЕКО-СТАТ" уклало 27.08.2007 року з ТОВ «Стілко ЛТД» договір комісії (т.1 а.с.82-84). Згідно цього договору комісіонер (ТОВ «Стілко ЛТД») зобов'язався за дорученням комітента (ПП „ЕКО-СТАТ") за винагороду придбати та забезпечити доставку комітенту товару , якій є власністю комітента.

Відповідно до залізничних накладних вантажовідправником товару є ВАТ «Арсіор Миттал Кривой Рог», отримувач - ПП „ЕКО-СТАТ", власника товару не зазначено, проте податкові накладні на цей товар були виписані ТОВ «Стілко ЛТД» (т.1 а.с.19-23).

Відповідно до вказівок Вищого адміністративного суду України, які містяться в його ухвалі по цій справі від 18.10.2012 року (а.с.136-140 т.2) судом при новому розгляду справи встановлювалась суть правовідносин, які виникли між позивачем з ТОВ «Стілко ЛТД» та з ВАТ «Арсіор Миттал Кривой Рог».

Так, відповідно до укладеного договору комісії від 27.08.2007 року комісіонер ТОВ «Стілко ЛТД» за дорученням позивача комітента придбало та забезпечило доставку на адресу комітента залізну арматуру різного розміру, що підтверджується залученими під час нового розгляду справи первинними документами бухгалтерського обліку, а саме актами приймання-передачі товарів з комісії від 03.01.2008 року №3.01 (а.с.179 т.2), від 14.01.2008 року №4.01 (а.с.182 т.2), від 02.01.2008 року №1.01 (а.с.185 т.2), від 03.01.2008 року №2.01 (а.с.188 т.2), від 17.01.2008 року №7.01 (а.с.191 т.2), податкового обліку, а саме: податковими накладними, які виписані комісіонером ТОВ «Стілко ЛТД» (а.с.178,181,184,190 т.2).

Факт переміщення вантажу від постачальника ВАТ «Арсіор Миттал Кривой Рог» до комітента ПП «ЕКО-СТАТ» підтверджується залізничними накладними (а.с.177,180,183,186,189,192-193 т.2) з відмітками перевізника про прийняття вантажу до перевезення та видачі його представниками отримувача.

Відповідність відвантаженої продукції на адресу позивача підтверджується наданими супровідними сертифікатами якості (а.с.194-207 т.2).

Подальша реалізація отриманої позивачем продукції споживачам підтверджується видатковими накладними (а.с.207-210 т.2) та факт проведення оплати вартості відвантаженої продукції споживачем підтверджується платіжними дорученнями (а.с.211-214 т.2).

Підпунктом 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України №168/97-ВР визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примирниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів. Податкова наклад є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Пунктом 4.7 ст.4 Закону України №168/97-ВР визначено, що у випадках коли платник податку здійснює діяльність з поставки товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі - комісіонера) здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі - комітента) без передання права власності на такі товари, базою оподаткування є продажна вартість цих товарів, визначена у порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином, з урахуванням встановлених фактичних обставин щодо порядку виконання договору комісії від 27.08.2007 року та наданих додаткових документів щодо фактичного виконання його умов, суд приходить до висновку про те, що комісіонер за цим договором ТОВ «Стілко ЛТД» виконало його умови, в зв'язку із чим, з урахуванням наведених особливостей оподаткування ПДВ операцій, що виконуються в рамках виконання такого роду договорів, правомірно включило до податкових накладних усю суму вартості відвантаженої на адресу позивача продукції з урахуванням ПДВ.

Таким чином, позивач ПП «ЕКО-СТАТ» правомірно сформував податковий кредит з ПДВ у відповідних податкових періодах, що відповідає вимогам п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

В акті перевірки зазначено, що у 4 кварталі 2008 року ПП „ЕКО-СТАТ" перерахувало на розрахунковий рахунок ПП «ПРО-БІЗНЕССЕРВІС Р» 1000000,00 грн. за придбання товару та віднесло до податкового кредиту ПДВ у грудні 2008 року у сумі 166666,66 грн. згідно податковим накладним №221202 від 22.12.2008 року на суму 20000,00 грн., у т.ч. ПДВ 33333,33грн., №251201 від 22.12.2008 року на суму 80000,00 грн., у т.ч. ПДВ 133333,33 грн. Станом на кінець перевіреного періоду - на 31.03.2008 року товар по даній операції не отримано, що підтверджено даними оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за 1 квартал 2009 року (Д-т сальдо по рахунку 631 станом на 31.03.2009 року складає 1000000,00 грн. В податкових накладних вказано номенклатуру товару, а не передплата за товар, як було здійснено фактично. Вказана операція є безтоварною. Крім того, підчас перевірки не було надано оформлених належним чином документів, що перерахування коштів здійснено з наміром використання у власній господарської діяльності, а саме за даними бухгалтерського та податкового обліку станом на 31.03.2009 року залишки отриманих ТМЦ відсутні; згідно даним пошуково-довідкової бази ПК ПДС - ПП «ПРО-БІЗНЕССЕРВІС Р» знаходиться у розшуку (т.1 а.с.125)

Судом встановлено, що 17.12.2008 року ПП „ЕКО-СТАТ" уклало з ПП «ПРО-БІЗНЕССЕРВІС Р» договір №08/12/17, предметом якого відповідно до п.1 є поставка позивачу за оплату товару, асортимент кількість, ціна якого зазначається у специфікаціях до договору, які є невід'ємною частиною договору. Пунктом 6.2 договору передбачене здійснення покупцем передоплати у розмірі 1000000,00 грн. у 10-денний термін з моменту підписання цього договору у рахунок майбутніх поставок. Відповідно до п.10.1 договір діє до 17.12.2009 року (а.с.15). Позивач перерахував ПП «ПРО-БІЗНЕССЕРВІС Р» 22.12.2008 року 200000,00 грн., 25.12.2008 року - 800,000,00 грн. Призначення платежу передплата за металопрокат згідно договору №08/12/17 від 17.12.2008 року (т.1 а.с.16-18).

Позивач отримав від ПП «ПРО-БІЗНЕССЕРВІС Р» податкові накладні №221202 від 22.12.2008 року на суму 20000,00 грн., у т.ч. ПДВ 33333,33грн., №251201 від 22.12.2008 року на суму 80000,00 грн., у т.ч. ПДВ 133333,33грн. (т.1 а.с.25,26), на підставі яких віднесло до податкового кредиту ПДВ у грудні 2008 року у сумі 166666,66грн.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України №168/97-ВР передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит, якою є або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР не підлягають включенню до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп.7.2.6 цього пункту).

В п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 цього ж Закону визначено, що підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, якій поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Згідно п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України №168/97-ВР податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). В п.п.1.4 п.1 ст.1 Закону визначений термін поставка товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими ці вільно-правовими угодами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем на баланс орендаря згідно з договорами фінансової оренди або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 цього ж Закону визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товару та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях в межах господарської діяльності платника податків; придбанням основних засобів.

Суд приймає до уваги доводи позивача, що за податковою накладною отриманою 25.12.2008 року товар був отриманий 15.12.2009 року, що відповідає умовам договору №08/12/17 від 17.12.2008 року, та підтверджується видатковою накладною №133 від 15.12.2009 року (т.1 а.с.24-25).

Таким чином, виходячи з положень вищезазначених норм Закону України №168/97-ВР з дати виникненні права на податковий кредит (п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України №168/97-ВР) платник податку може скористатися ним при обов'язковому отриманні від постачальника (продавця) товарів (послуг), а податкова накладна може бути виписана таким постачальником (продавцем) та надана покупцю або за фактом здійснення поставки товарів, робіт (послуг) або за фактом здійснення покупцем оплати їх вартості на рахунок постачальника.

Враховуючи, що проведена позивачем передоплата була пов'язана з подальшим отриманням від постачальника ПП «ПРО-БІЗНЕССЕРВІС Р» товарів, позивач правомірно (п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України №168/97-ВР) відніс до суми податкового кредиту з ПДВ за грудень 2008 року суму ПДВ в розмірі 166666,66 грн. у складі переоплати вартості поставлених у подальшому товарів та на підставі отриманих від постачальника товарів податкових накладних №221202 від 22.12.2008 року на суму 20000,00 грн., у т.ч. ПДВ 33333,33грн., №251201 від 22.12.2008 року на суму 80000,00 грн., у т.ч. ПДВ 133333,33грн. (т.1 а.с.25,26).

В акті перевірки зазначено, що у 4 кварталі 2008 року ПП „ЕКО-СТАТ" перерахувало на розрахунковий рахунок ПП «СТРОЙПРОФ-Л» 80000,00 грн. за маркетингове дослідження, та віднесло до складу податкового кредиту ПДВ у грудні 2008 року суму 13333,33 грн. згідно податкової накладної №2912207 від 29.12.2008 року. Відповідно наданим до перевірки документам ПП „ЕКО-СТАТ" з жовтня 2008 року фінансово-господарську діяльність не здійснювало. Остання операція з продажу товарів здійснена у вересні 2008 року. Таким чином дана операція не пов'язана з фінансово-господарською діяльністю (до складу валових витрат дані послуги не включені), а тому за висновком перевірки підприємством завищено податковий кредит на 13333,33грн. (т.1 а.с.125). Також було встановлено, що постановою господарського суду Одеської області ПП «СТРОЙПРОФ-Л» від 14.08.2009 року по справі №7/219-09-2687 визнано банкрутом.

Судом встановлено, що ПП „ЕКО-СТАТ" 02.12.2008 року уклало з ПП «СТРОЙПРОФ-Л» договір №02/12/08 про надання маркетингових послуг. Предметом маркетингових досліджень є ринок газобетону, керамічного и силікатної цегли. Оплата послуг з ПДВ 80000,00 грн. (т.1 а.с.27-29). Умови договору виконані обома сторонами (т.1 а.с.30-69), що не заперечується і в акті перевірки.

Суд вважає, що висновки перевірки щодо протиправного віднесення до складу податкового кредиту ПДВ у грудні 2008 року суму 13333,33грн. згідно податкової накладної №2912207 від 29.12.2008року є обґрунтованими, оскільки перевіркою встановлено, що не заперечується позивачем, що у з жовтня 2008 року, ПП „ЕКО-СТАТ" не здійснювало господарську діяльність.

Пунктом 1.32 ст.1 Закону України №334/94-ВР визначено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, а податковий кредит , згідно п.1.7 ст.1 цього Закону це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Підприємство не здійснювало господарську діяльність, не мало податкових зобов'язань у відповідному звітному періоді.

З цих підстав суд вважає неспроможним посилання позивача, як на обґрунтування своїх позовних вимог, що відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР податковий кредит складається із сум податків, нарахованих (сплачених) у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (послуг) з метою їх наступного ви користування в оподаткованих операціях в рамках господарської діяльності та саме для своєї діяльності в наступному ПП „ЕКО-СТАТ" отримало маркетингові послуги, оскільки положення цього пп.7.4.1 п.7.4.ст.7 застосовуються поряд з вищезазначеними поняттями, встановленими цим Законом за які містяться у цьому підпункті.

При цьому суд також враховує та вважає обґрунтованими доводи відповідача ДПІ наданими в обґрунтування заперечень проти задоволення позову (а.с.т.2 а.с.2), що витрати за договором №02/12/08, укладеним позивачем з ПП «СТРОЙПРОФ-Л» про надання маркетингових послуг, не підпадають також під поняття валових витрат, визначених п.5.4.2 п.5.4 ст.5 Закону України №334/94-ВР (витрати, пов'язані з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності, на винахідництво і раціоналізацію господарських процесів, проведення дослідно-експериментальних робіт, придбання нематеріальних активи для їх використання в господарській діяльності платника податку. Норми цього підпункту стосуються витрат на зазначені заходи незалежно віл того, чи призвели такі заходи до збільшення доходів платника податку), оскільки ПП «СТРОЙПРОФ-Л» виконавець робіт не є науково-технічною організацією, як того вимагає Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та Методичні рекомендації щодо віднесення витрат подвійного призначення до складу валових, затверджених наказом Міністерства України у справах науки і технологій від 21.01.1999 року №15.

Відтак, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що оскаржені акти суб'єкту владних повноважень з податку на додану вартість прийняті частково на підставі помилкового висновку посадових осіб органу ДПС, що не відповідає положенням ч.2 ст.19 Конституції України, ст.9-11 Закону України «Про систему оподаткування в Україні» та ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», а тому суд, на підставі положень ч.1,ч.2 ст.162 КАС України, повинен позовні вимоги задовольнити частково - визнати протиправними та скасувати оскаржені податкові повідомлення-рішення на суму безпідставно донарахованого позивачу ПДВ в розмірі 364590,67 грн. та відповідну суму штрафних санкцій, а в задоволенні решти позовних вимог (щодо донарахування ПДВ в розмірі 13333,33 грн. та відповідної суми штрафних санкцій) - відмовити.

Судові витрати розподілити за правилами ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.94,158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси від 29.09.2009 року №0002612301/0, від 25.11.2009 року №0002612301/1, від 08.02.2010 року №0002612301/2, від 19.04.2010 року №0002612301/3 на суму податку на прибуток підприємств в розмірі 364590,67 грн. та відповідну суму штрафних санкцій.

3. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня виготовлення та підписання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 22.04.2013 року.

Суддя Єфіменко К.С.

Повний текст постанови складено 22 квітня 2013 року.