Рішення № 30812388, 16.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4757/13 16.04.13

За позовом Першого заступника прокурора міста Києва

В інтересах держави в особі

1. Міністерства надзвичайних ситуацій України

2. Державного підприємства «Український авіаційний метеорологічний центр»

До Приватного підприємства «Центр ділової авіації»

Про стягнення 60 041,87 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

Прокурор Берова О.В. - посвідчення

від позивача-1 Шторгін О.В. - представник за довіреністю

від позивача-2 Харченко В.І. - представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 16.04.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Перший заступник прокурора міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства надзвичайних ситуацій України, Державного підприємства «Український авіаційний метеорологічний центр» з позовом до Приватного підприємства «Центр ділової авіації» про стягнення 60 041,87 грн.,за договором № 80-12 від 27.03.2012 з яких: 57 488,00 грн. - основний борг, 425,64 грн. - 3%річних, 2 128,23 грн. - пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2013 було порушено провадження у справі №910/4757/13, розгляд справи було призначено на 02.04.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2013 розгляд справи було відкладено до 16.04.2013.

В судовому засіданні 16.04.2013 прокурор викладені у позові в інтересах держави вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем-2 на виконання умов договору №80-12 від 27.03.2012 було надано відповідачу послуги з метеообслуговування. Проте відповідач порушив умови вказаного договору щодо оплати грошових коштів за надані послуги, у зв'язку з чим у останнього перед позивачем-1 утворився борг в сумі 57 488,00 грн. за період з серпня 2012 по листопад 2012.

Серед іншого, прокурор у відповідності до умов вищевказаного договору просить стягнути з відповідача на користь позивача-2 пеню у розмірі 2 128,23 грн. та, у відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України, 3% річних у розмірі 425,64 грн.

Позивач-1 в судовому засіданні 16.04.2013 підтримав заявлені вимоги та просив суд позов задовольнити.

Позивач-2 в судовому засіданні 16.04.2013 підтримав заявлені вимоги та просив суд позов задовольнити.

Відповідач своїх представників в судові засідання 02.04.2013 та 16.04.2013 - не направив, вимоги суду щодо надання витребуваних документів та письмових пояснень по суті спору - не виконав, письмовий відзив на позов з наданням доказів - не надав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином, за адресою свого місцезнаходження, зазначеній у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що подана до суду позивачем. Через канцелярію Господарського суду міста Києва заяв та клопотань не подавав. Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши відповідність наявних копій документів їх оригіналам, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.03.2012 між позивачем-2 - Державним підприємством «Український авіаційний метеорологічний центр», як виконавцем, та відповідачем - Приватним акціонерним товариством «Центр ділової авіації», як замовником, було укладено договір №80-12, за умовами якого позивач-2 прийняв на себе обов'язок з надання відповідачу послуг з метеообслуговування (п.1.1), а відповідач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі прийняти послуги та оплатити їх у відповідності з діючим законодавством та договором (п.1.2).

Умовами договору №80-12 від 27.03.2012 сторони погодили, що до 10 числа місяця, наступного за звітним, позивач-2 здійснює остаточний розрахунок суми вартості наданих відповідачу послуг та складає акт здачі-приймання наданих послуг (п.3.1), оплату за надані послуги відповідач зобов'язаний здійснити протягом трьох банківських днів після отримання рахунку-фактури. В будь-якому разі кінцевий розрахунок за минулий місяць повинен бути здійснений відповідачем не пізніше 25 числа поточного місяця (п.3.2).

Відповідно до актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №Б-00000748 від 31.08.2012 на суму 336,00 грн., №Б-00000729 від 31.08.2012 на суму 4 160,00 грн., №Б-00000730 від 31.08.2012 на суму 12 096,00 грн., №Б-00000875 від 30.09.2012 на суму 2 016,00 грн., №Б-00000830 від 30.09.2012 на суму 1 680,00 грн., №Б-00000831 від 30.09.2012 на суму 8 064,00 грн., №Б-00000963 від 31.10.2012 на суму 560,00 грн., №Б-00000964 від 31.10.2012 на суму 672,00 грн., №Б-00000936 від 31.10.2012 на суму 11 232,00 грн., №Б-00000935 від 31.10.2012 на суму 3 520,00 грн., №Б-00001046 від 30.11.2012 на суму 8 928,00 грн., №Б-00001064 від 30.11.2012 на суму 1 344,00 грн., №Б-00001047 від 30.11.2012 на суму 2 880,00 грн., які підписані представниками позивача-2 та відповідача та скріплені печатками юридичних осіб, вартість наданих позивачем та прийнятих без будь-яких зауважень та заперечень відповідачем послуг за договором №80-12 від 27.03.2012 склала загалом 57 488,00 грн.

Як зазначає прокурор у позові, позивачем-2 було виконано свої зобов'язання за договором у повному обсязі, надано послуги відповідачу на суму 57 488,00 грн. за період з серпня 2012 по листопад 2012, натомість, відповідач не здійснив розрахунок за надані послуги у строк, встановлений п.3.1 договору.

Прокурор стверджує, що на момент подачі позову до господарського суду, відповідач надані позивачем-2 послуги на суму 57 488,00 грн. не оплатив, внаслідок чого у останнього перед позивачем -2 виник борг в наведеній сумі, у зв'язку з чим прокурор звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 57 488,00 грн. основного боргу за надані послуги.

Пунктом 5 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, встановлених законом.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Відповідно до ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує справи, зокрема, за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів, внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або державою.

Конституційний суд у рішенні від 08.04.1999 у справі №3-рн/99 (далі рішення Конституційного суду) вказав, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за статтею 2 Арбітражного процесуального кодексу України (зараз ГПК), є підставою для порушення справи в арбітражному суді.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ч. 2 ст. 612 ЦК України).

В ч. 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що позивач-2, на виконання умов договору № 80-12 від 27.03.2012 надав за період з серпня 2012 до листопада 2012 відповідачу послуги з метеообслуговування на загальну суму 57 488,00 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №Б-00000748 від 31.08.2012 на суму 336,00 грн., №Б-00000729 від 31.08.2012 на суму 4 160,00 грн., №Б-00000730 від 31.08.2012 на суму 12 096,00 грн., №Б-00000875 від 30.09.2012 на суму 2 016,00 грн., №Б-00000830 від 30.09.2012 на суму 1 680,00 грн., №Б-00000831 від 30.09.2012 на суму 8 064,00 грн., №Б-00000963 від 31.10.2012 на суму 560,00 грн., №Б-00000964 від 31.10.2012 на суму 672,00 грн., №Б-00000936 від 31.10.2012 на суму 11 232,00 грн., №Б-00000935 від 31.10.2012 на суму 3 520,00 грн., №Б-00001046 від 30.11.2012 на суму 8 928,00 грн., №Б-00001064 від 30.11.2012 на суму 1 344,00 грн., №Б-00001047 від 30.11.2012 на суму 2 880,00 грн., які підписані представниками позивача-2 та відповідача та скріплені печатками юридичних осіб без будь-яких зауважень та заперечень відповідачем., проте відповідач свого обов'язку щодо оплати за надані послуги у строк, встановлений п. 3.2 договору №80-12 від 27.03.2012 - не виконав, в результаті чого заборгованість відповідача перед позивачем-2 становить 57 488,00 грн.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів належного виконання ним зобов'язань щодо оплати за надані послуги за договором №80-12 від 27.03.2012 не надав.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено умови договору №80-12 від 27.03.2012, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про наявність у відповідача заборгованості за договором №80-12 від 27.03.2012 у розмірі 57 488,00 грн., суд приходить до висновку, що позовні вимоги прокурора в частині стягнення з відповідача на користь позивача-2 суми основного боргу в наведеній сумі є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами та такими, що підлягає задоволенню в повному обсязі в сумі 57 488,00 грн.

Крім того, у зв'язку із простроченням відповідачем виконання зобов'язання щодо оплати отриманих послуг за договором №80-12 від 27.03.2012, прокурор просить стягнути з відповідача на користь позивача-2 у відповідності до п. 5.2. договору пеню за період з 26.09.2012 по 06.02.2013 в сумі 2 128,23 грн. та у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України - 3 % річних за період з 26.09.2012 до 06.02.2013 в сумі 425,64 грн.

Виходячи зі змісту ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Пунктом 5.2. договору №80-12 від 27.03.2012 встановлено, що у випадку невиконання або неналежного виконання відповідачем умов розрахунку за послуги з метеообслуговування, згідно з п. 3.2 договору, позивач-2 має право на стягнення пені в розмірі подвійної ставки НБУ від несвоєчасно внесеної суми. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судом перевірено надані прокурором розрахунки пені та 3 % річних, з якими суд погоджується щодо сум, строків і ставок нарахувань, а тому, враховуючи те, що відповідачем прострочено перед позивачем -2 виконання грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг за договорам №80-12 від 27.03.2012, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора про стягнення з відповідача на користь позивача-2 пені та 3 % річних є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, а саме: пеня - 2 128,23 грн. за період з 26.09.2012 по 06.02.2013 та 425,64 грн. - 3 % річних за період з 26.09.2012 по 06.02.2013.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Центр ділової авіації» (код ЄДРПОУ 24086236, місцезнаходження: 03151, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 92 кв. 420) на користь Державного підприємства «Український авіаційний метеорологічний центр» (код ЄДРПОУ 23568810, місцезнаходження: 08307, Київська обл., м. Бориспіль, аеропорт) 57 488 (п'ятдесят сім тисяч чотириста вісімдесят вісім) грн. 00 коп. - основного боргу, 2 128 (дві тисячі сто двадцять вісім) грн. 23 коп. - пені та 425 (чотириста двадцять п'ять) грн. 64 коп. - 3% річних.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Центр ділової авіації» (код ЄДРПОУ 24086236, місцезнаходження: 03151, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 92 кв. 420) в дохід Державного бюджету України судовий збір в сумі 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп.

4. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата підписання рішення - 22.04.2013