Рішення № 30812372, 15.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4779/13 15.04.13

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд - 2"

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційно-дослідне бюро нанотехнологічної індустрії"

про: стягнення 13.515,28 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Павлік І.П. - представник за довіреністю від 05.04.2013 № 0392;

відповідача: не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У :

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Інноваційно-дослідне бюро нанотехнологічної індустрії» та публічним акціонерним товариством «Трест «Київміськбуд-2» договору купівлі-продажу від 02.11.2012 № 11/12, останній поставив відповідачеві товар вартістю 12.874,66 грн. Проте, відповідач, всупереч умов договору та в порушення прав позивача, за отриманий ним товар із позивачем не розрахувався.

Таким чином, позивач просить суд задовольнити вимоги останнього у повному обсязі та стягнути з відповідача суму основної заборгованості у розмірі 12.874,66 грн.; 51,50 грн. - збитки від інфляції; 98,41 грн. - 3 % річних та 490,71 - пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2013 порушено провадження у справі № 910/4779/13, а її розгляд призначено на 15.04.2012.

Відповідач про дату, час та місце судового засідання повідомлений судом належним чином, про що свідчить повідомлення поштового зв'язку про вручення відповідачеві поштового відправлення.

Відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав.

Таким чином, відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 15.04.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи представника позивача по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах справи, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Між публічним акціонерним товариством «Трест «Київміськбуд-2» (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Інноваційно-дослідне бюро нанотехнологічної індустрії» (далі - відповідач) укладено договір купівлі-продажу від 02.11.2012 № 11/12 (далі - Договір).

Згідно предмету Договору, в порядку та на його умовах позивач зобов'язався передати у власність відповідача, а останній зобов'язався прийняти у свою власність та оплатити товар в кількостях та за ціною (вартістю), що наводяться в Додатку № 1 до Договору і є невід'ємною частиною Договору (п. 1.1 Договору).

Відповідно п. 2.2 Договору, моментом переходу права власності на товар від позивача до відповідача вважається дата підписання останніми акту прийому-передачі товару.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що загальна вартість товару за Договором визначається у Додатку № 1 до Договору.

Як вбачається зі специфікації, оформленої Додатком № 1 до Договору, загальна вартість товару становить 12.874,66 грн.

Оплата вартості (ціни) товару здійснюється відповідачем на умовах 100 % оплати вартості (ціни) товару протягом 30 (тридцяти) банківських днів з дати підписання Договору (п. 3.3 Договору).

Згідно п. 8.1 Договору, останній набрав чинності з дати його укладення (підписання) сторонами та діє до моменту повного та належного виконання сторонами усіх своїх зобов'язань за Договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Так, позивач, на виконання взятих на себе зобов'язань за Договором та на його умовах, передав відповідачеві товар на загальну суму 12.874,66 грн., а останній його отримав, що в свою чергу підтверджується актом прийому-передачі товару від 02.11.2012, належним чином засвідчена копія якого міститься у матеріалах даної справи.

Даний спір виник внаслідок того, що відповідач оплату за отриманий ним товар на користь позивача не здійснив, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість перед позивачем у сумі 12.874,66 грн.

Відповідно ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Суд відзначає, жодного підтвердження щодо факту погашення відповідачем заборгованості за отриманий ним товар на користь позивача до суду не подано.

Отже, виходячи з наведеного вище, факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 12.874,66 грн. грн. належним чином позивачем доведений, документально обґрунтований і відповідачем не спростований, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 12.874,66 грн. грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Відповідно п. 5.1 Договору за невиконання та/або неналежне виконання умов Договору винна сторона несе відповідальність в порядку передбаченому, визначеному чинним законодавством України та Договором.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що у випадку порушення відповідачем строків оплати товару, останній сплачує позивачеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несвоєчасно сплаченої суми, за кожний день такої прострочки.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, позовна вимога позивача про стягнення з відповідача пені за період з 03.12.2012 по 05.03.2013 у розмірі 490,71 грн. підлягає задоволенню у повному розмірі, за розрахунками позивача, які перевірені та визнаний судом вірними.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, вимога позивача про стягнення збитків від інфляції за період з грудня 2012 по березень 2013 у сумі 51,50 грн. підлягає задоволенню, за вірним розрахунком позивача, який перевірений судом.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних у сумі 98,41 грн. за період з 03.12.2012 по 05.03.2013, то вона підлягає задоволенню, за розрахунками позивача, які перевірені та визнані судом вірними.

Отже, виходячи з наведеного вище, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі, а тому відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49 ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційно-дослідне бюро нанотехнологічної індустрії» (02140, м. Київ, вул. Бориса Гмирі, буд. 9, офіс 2; код ЄДРПОУ: 36068634, з будь якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Публічного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2» (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 26-«А»; код ЄДРПОУ: 04012661, на будь який його рахунок виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) - 12.874,66 (дванадцять тисяч вісімсот сімдесят чотири) грн. 66 коп. - основної заборгованості; 51,50 (п'ятдесят одна) 50 коп. - збитки від інфляції; 98,41 (дев'яносто вісім) грн. 41 коп. - 3 % річних; 1.720,50 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.04.2013 року.

Суддя С.В. Балац