Постанова № 30812265, 04.04.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.6

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 квітня 2013 року Справа № 2а/1270/9934/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Гончарової І.А.,

за участю

секретаря судового засідання Майбороди С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "Стахановський завод технічного вуглецю" до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.09.2012 року №0000731501,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Стахановський завод технічного вуглецю" (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби України (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.09.2012 року №0000731501.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним отримано податкове повідомлення - рішення від 04.09.2012 року №0000731501, якім збільшені грошові зобов'язання публічного акціонерного товариства "Стахановський завод технічного вуглецю" з податку на прибуток у тому числі основного платежу - 5464656 грн. та 1366164 грн. - штрафних санкцій. Підставою для прийняття такого рішення є акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 15.08.2012 №400/15-05389959. Актом перевірки було виявлено порушення п.3, підрозділу 4, Розділу XX Податкового кодексу України, а саме підприємство у додатку ЦП (рядки 1.3, 3.3) відобразило від'ємний фінансовий результат попереднього звітного (податкового) періоду у повному обсязі (75911310 грн. та 22918665 грн.). Дані рядки повинні відображати дані суми лише у розмірі 25%, а не в повному обсязі. Відповідно у декларації були занижені доходи підприємства, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, об'єкт оподаткування на 26022172 грн.; податок на прибуток за звітний період (I півріччя) повинен дорівнювати замість 181075 грн. 5645731 грн., та відповідно податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного (звітного) кварталу має дорівнювати 5615617, а не 150961 грн.

У зв'язку з вищенаведеним, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати оскаржуване податкове повідомлення - рішення, оскільки вважає його таким, що прийнято відповідачем протиправно.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято правомірно.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Стахановською об'єднаною державною податковою інспекцією Луганської області Державної податкової служби України проведено перевірку позивача за результатами якої 15.08.2012 складено акт №400/15-05389959 камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток (далі по тексту - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення порядку заповнення податкової звітності з податку на прибуток, а саме: п.3, підрозділ 4, Розділ XX Податкового Кодексу України: позивачем у додатку ЦП (рядки 1.3, 3.3) відображено від'ємний фінансовий результат попереднього звітного (податкового) періоду у повному обсязі (75911310 грн. та 22918665 грн.). Дані рядки повинні відображати дані суми лише у розмірі 25%, а не в повному обсязі. Відповідно у декларації були занижені доходи підприємства, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, об'єкт оподаткування на 26022172 грн.; податок на прибуток за звітний період (I півріччя) повинен дорівнювати замість 181075 грн. 5645731 грн., та відповідно податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного (звітного) кварталу має дорівнювати 5615617, а не 150961 грн.

На підставі встановленого порушення відповідачем 04.09.2012р. прийнято податкове повідомлення - рішення №0000731501, яким за порушення п. 3 підрозділу 4 розділу 4 ХХ ПК України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 6830820 грн., в тому числі основний платіж - 5464656 грн. та штрафні санкції - 1366164 грн.

В порядку адміністративного оскарження податкове повідомлення - рішення залишено без змін.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України визначено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України встановлює, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2012 році таким чином:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів платників з доходом за 2011 рік 1 мільйон гривень та більше станом на 01 січня 2012 року є від'ємне значення (з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування станом на 1 січня 2011 року), то сума цього значення підлягає включенню до витрат:

звітних (податкових) періодів починаючи з І півріччя і наступних звітних періодів 2012 року у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення. У разі якщо 25 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування не погашається протягом цього і за наслідками наступних податкових періодів 2012 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов'язань у наступних податкових періодах.

При цьому платники податку на прибуток ведуть окремий облік показника від'ємного значення об'єкта оподаткування, що склався станом на 01 січня 2012 року та включається до витрат наступних податкових періодів і сум, не погашених протягом 2012 - 2015 років. Таке від'ємне значення погашається в першу чергу. В другу чергу погашається від'ємне значення об'єкта оподаткування, що виникло після 31 грудня 2011 року.

Для підприємств з доходом за 2011 рік менше 1 мільйона гривень пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку за наслідками 2011 податкового року є від'ємне значення, то сума такого значення підлягає включенню до витрат звітного (податкового) періоду I півріччя 2012 року та наступних звітних (податкових) періодів до повного погашення такого від'ємного значення.

Судом встановлено, що пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України викладений у редакції відповідно до Закону України від 24 травня 2012 року №4834-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм".

Наведені правові норми вказують, що у 2012 році діють обмеження для платників податку з числа резидентів з доходом за 2011 рік 1 мільйон гривень та більше, які мають станом на 01 січня 2012 року від'ємне значення об'єкта оподаткування, а саме: сума згаданого значення підлягає включенню до витрат звітних (податкових) періодів починаючи з І півріччя і наступних звітних періодів 2012 року у розмірі лише 25 відсотків суми такого від'ємного значення.

За даними додатку ЦП до рядка 03.20 та 03.21 додатка ІД до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2012 року "Таблиця 1. Розрахунок фінансових результатів від операцій з торгівлі цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами" у рядку 1.3 позивач визначив від'ємний фінансовий результат операцій з цінними паперами у розмірі 75911310 грн. У свою чергу вказана сума приймала участь в розрахунку прибутку від операцій з торгівлі цінними паперами, деривативами та іншими, ніж цінні папери корпоративними правами, яка відображається в рядку 03.20 ЦП додатка ІД до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2012 року "Інші доходи" (Прибуток від операцій з торгівлі цінними паперами, деривативами та іншими, ніж цінні папери корпоративними правами).

На думку суду, від'ємне значення фінансового результату операцій з цінними паперами, що відображається у додатку ЦП до податкової декларації з податку на прибуток підприємства, не є тотожним поняттю від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, зазначенні показники є різними за економічним змістом і значенням.

Так, особливості оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами визначено у пункті 153.8 статті 153 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 153.8 статті 153 Податкового кодексу України (в редакцій, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей цього підпункту під терміном "доходи" слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, а також вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном, викупом емітентом, погашенням або відчуженням. До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Під терміном "витрати" слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю (у тому числі емітенту під час розміщення) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Платник податку веде відокремлений облік фінансових результатів операцій з цінними паперами в розрізі окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав в тому числі окремий облік операцій з цінними паперами, придбаними під час їх розміщення, повторного продажу емітентом чи в результаті здійснення внеску до статутного капіталу. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами. Витрати платника податку, понесені при придбанні цінних паперів, які використані платником в операціях РЕПО, не враховуються у визначенні фінансових результатів за операціями з торгівлі цінними паперами протягом строку РЕПО, а враховуються при визначенні фінансових результатів за операціями РЕПО в порядку, передбаченому в пункті 153.9 цієї статті.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному статтею 150 цього розділу.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу (обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження) кожного з окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду минулих періодів), прибуток включається до складу доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду

Зміст вказаної правової норми вказує, що від'ємний фінансовий результат операцій з цінними паперами, у разі його наявності, як такий не включається до складу витрат, що беруть участь у формуванні об'єкта оподаткування податком на прибуток, не може впливати на його розмір, а буде лише зменшувати фінансовий результат операцій з цінними паперами у наступних податкових періодах і погашатись за рахунок доходів від продажу (обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження) кожного з окремих видів цінних паперів.

Аналогічна позиція була висловлена Державною податковою адміністрацією України у листі від 10 листопада 2010 року №24268/7/15-0317, в якому серед іншого зазначено, що від'ємний фінансовий результат операцій з цінними паперами не є від'ємним значенням об'єкта оподаткування.

Наведене підтверджується також формою податкової декларації з податку на прибуток підприємства та змістом її додатків ІД та ЦП.

Так, згідно з додатком ЦП до рядків 03.20 та 03.21 додатка ІД до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства "Таблиця 1. Розрахунок фінансових результатів від операцій з торгівлі цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами" від'ємний фінансовий результат попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 1.3) має вплив на прибуток від операцій з торгівлі цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами, а останній включається до рядка 0.3 податкової декларації з податку на прибуток підприємства «Інші доходи»).

Посилання ж у пункті 153.8 статті 153 Податкового кодексу України на статтю 150 цього Кодексу законодавець навів в контексті визначення порядку врахування від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами, а саме, що розрахунок фінансового результату операцій з цінним паперами здійснюється з урахуванням від'ємного фінансового результату наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного фінансового результату.

У свою чергу пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, викладений у редакції відповідно до Закону України від 24 травня 2012 року №4834-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм", встановлює обмеження виключно щодо розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування, та не містить згадки про від'ємний фінансовий результат операцій з цінними паперами.

Суд вважає, що відповідач не врахував, що вказана норма встановлює обмеження лише щодо перенесення спільного від'ємного значення об'єкта оподаткування, що утворилось станом на 01.01.2012р. При цьому, негативний фінансовий результат операцій з цінними паперами не є від'ємним значенням об'єкта оподаткування з податку на прибуток. Це різні за своєю економічною суттю поняття. Вказане обмеження не може застосовуватись до від'ємного фінансового результату від торгівлі цінними паперами, оскільки до його складу входять витрати на придбання цінних паперів (тобто вартості нереалізованих цінних паперів).

Виходячи з змісту норм Податкового Кодексу України, лише в разі якщо доходи від продажу перевищують витрати внаслідок придбання цінних паперів протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами), буде мати місце прибуток від операцій з цінними паперами, який і включається до складу доходів платника та тільки після цього збільшує об'єкт оподаткування з податку на прибуток.

Враховуючи норми статті 134 Кодексу, позитивний результат від торгівлі цінними паперами, розрахований згідно до статті 153.8 ПКУ, включається до доходів у Декларації. Даний результат як окремий показник не може призвести до виникнення від'ємного значення об'єкта оподаткування, якого стосуються норми пункту 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" Перехідних положень Податкового кодексу України.

Таким чином, від'ємний фінансовий результат від операцій з торгівлі цінними паперами в будь-якому разі не може бути перенесений на витрати в такому ж самому порядку, як від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, оскільки він є нічим іншим, як витратами на придбання цінних паперів (не проданих на даний час), понесеними в минулих податкових періодах.

Так, відповідно до останнього абзацу Узагальнюючої податкової консультації щодо порядку відображення в податковому обліку суб'єктами господарювання операцій з цінними паперами, затвердженої Наказом ДПС України від 21.12.12р. №1160, у податковій декларації з податку на прибуток за звітні періоди 2012 - 2015 років (починаючи із звітного періоду - першого півріччя 2012 року), у платників з доходом, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування за 2011 рік, 1 мільйон гривень та більше враховується лише по 25 відсотків суми від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами та деривативами, які рахуються станом на 01.01.2012 у порядку, передбаченому пунктом 3 підрозділу 4 Розділу XX Податкового кодексу, якщо у такому від'ємному фінансовому результаті не містяться витрати на придбання цінних паперів, що не були продані станом на 01.01.2012.

Таким чином, обмеження щодо врахування збитків застосовується лише до від'ємного значення, яке не містить витрати на придбання цінних паперів, що не були продані станом на 01.01.2012 року.

Відповідно, витрати на придбання цінних паперів, які були придбані в попередніх податкових періодах та не реалізовані станом на 01.01.2012, враховуються в рядку «від'ємний фінансовий результат попереднього звітного (податкового) періоду» Додатку ЦП до Податкової декларації з податку на прибуток банку в наступних податкових періодах у повному обсязі, що і мало місце в спірному випадку.

Таким чином, враховуючи принципову відмінність понять "від'ємне значення об'єкта оподаткування" та "від'ємний фінансовий результат операцій з цінними паперами", з огляду на відсутність прямого посилання у пункті 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України на від'ємний фінансовий результат операцій з цінними паперами, суд вважає, що обмеження встановлені у пункті 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо можливості включення від'ємного значення об'єкта оподаткування до витрат звітних (податкових) періодів у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення при визначенні фінансового результату операцій з цінними паперами, зокрема в частині обмеження розміру від'ємного фінансового результату, не застосовуються.

За таких підстав вбачається, що включення до складу від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами 100 відсотків такого результату відповідає приписам пункту 153.8 статті 153 Податкового кодексу України.

Під час судового засідання, позивачем зазначено, що при складанні податкової декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2012 року при складанні додатку «ЦП» він користувався діючою на той час «Узагальнюючою податковою консультацією щодо порядку оподаткування податком на прибуток операцій з цінними паперами на вторинному ринку», затвердженою наказом ДПС України від 05 липня 2012 року №579. Зазначив, що на той час, вона не містила ніяких обмежень щодо перенесення від'ємного фінансового результату на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів.

Відповідно до п.53.1 ст.53 Податкового кодексу України не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.

Суд також звертає увагу, що відповідачем не встановлено порушень при визначенні позивачем суми від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами за І півріччя 2012 року, а правомірність визначення позивачем суми від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами за І півріччя 2012 року відповідачем не ставиться під сумнів.

Разом з тим, з метою повного встановлення обставин справи позивач надав до матеріалів справи копії первинних документів (господарські договори, виписки про операції з цінними паперами на рахунку, тощо) на підтвердження правомірності визначення суми від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами за І півріччя 2012 року.

При вирішенні даного спору суд виходить з принципу презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, що закріплений в підпункті 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України.

Також відповідно до пункту 56.21 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

З огляду на викладене, суд вважає, що визначення публічному акціонерному товариству "Стахановський завод технічного вуглецю" суми податкового зобов'язання з податку на прибуток з урахуванням штрафних санкцій є протиправним, а податкове повідомлення-рішення Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби України від 04.09.2012 року №0000731501 підлягає скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене та норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам, встановленим у справі, а тому підлягають задоволенню з урахуванням положень ст. 94 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати із Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Стахановський завод технічного вуглецю" до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.09.2012 року №0000731501 - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області Державної податкової служби України від 04.09.2012 року №0000731501.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства "Стахановський завод технічного вуглецю" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість грн. 00 коп.)

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанову в повному обсязі складено та підписано 08 квітня 2013 року.

Суддя І.А. Гончарова