Постанова № 30811883, 03.04.2013, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

03 квітня 2013 р. Справа № 802/855/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Вільчинського Олександра Ванадійовича,

за участю:

секретаря судового засідання: Ковцун Ольги Мірчевни

позивача: Кириченко В.В., Загороднього В.С.

відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Козятинського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області

до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

про: стягнення штрафу

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся Козятинський прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області (далі - позивач) із адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі -відповідач) про стягнення штрафу.

Позовні вимоги мотивовано тим, що до відповідача на підставі вимог ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" застосовано штрафні санкції у розмірі 510 грн. за виявлене під час проведення перевірки порушення, а саме: експлуатацію легкового автомобіля облаштованого як таксі, без оформлення документів, передбачених ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", зокрема: без оформлення ліцензійної картки.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Від відповідача до канцелярії суду письмових заперечень не надходило.

Відповідач у судове засідання не з'явився, уповноваженого представника до суду не направив, заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не надсилав, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про що свідчать матеріали справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

За змістом ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи положення ст. 122, ст. 128 КАС України, суд прийняв рішення здійснювати розгляд справи за відсутності відповідача.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

06 жовтня 2012 року державними інспекторам територіального управління Головавтотрансінспекції у Вінницькій області здійснено перевірку дотримання водієм транспортного засобу марки "Chery", державний номер НОМЕР_1, ОСОБА_4 вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

В ході перевірки встановлено, що ОСОБА_3 є власником даного транспортного засобу.

За результатами вказаної перевірки складено акт № 151083 від 06.10.2012р., в якому зафіксоване виявлене порушення вимог ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: експлуатація легкового автомобіля, облаштованого як таксі, за відсутності ліцензійної картки. З актом перевірки водій ознайомився, однак від його підпису відмовився (а.с.9).

На підставі даного акту перевірки, постановою т.в.о. заступника Голови ліквідаційної комісії Головавтотрансінспекції у Вінницькій області № 156098 від 06.12.2012 р. до відповідача застосовано фінансові санкції в сумі 510 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена ч. 1 абз. 4 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" (а.с.10).

Судом встановлено, що дана постанова про накладення фінансових санкцій направлена відповідачу супровідним листом від 06.12.2012 року (а.с.5).

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та наданих у справу доказів, суд виходить з наступного.

Статтею 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Такими документами для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі є: для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України; для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.

Згідно з абз. 4 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки, до автомобільних перевізників застосовуються фінансові санкції - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 28 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 р. №1567 передбачено, що фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.

Постанова про накладення фінансових санкцій відповідачем не оскаржена в передбаченому законодавством порядку, жодних доказів її виконання в добровільному порядку матеріали справи не містять.

Чинним законодавством України не передбачено механізму примусового стягнення фінансових санкцій у випадку несплати їх перевізником у добровільному порядку. Так, зокрема, Закон України "Про автомобільний транспорт" не передбачає примусового виконання даних постанов органами держаної виконавчої служби.

Таким чином, суд дійшов висновку, що прокурор при подані даного позову в інтересах позивача діяв правомірно та відповідно до положень чинного законодавства України.

При винесенні рішення по справі суд враховує те, що несплата відповідачем фінансових санкцій в добровільному порядку тягне за собою ненадходження коштів до державного бюджету, що суттєво порушує інтереси держави, а також те, що відповідно до положень ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Крім того, судом встановлено, що відповідач не з'явився на розгляд справи щодо порушення ним законодавства про автомобільний транспорт, яке відбулось 06.12.2012 року в приміщенні територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Доказів, які б спростовували доводи прокурора, відповідач суду не надав.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи, а тому підлягають задоволенню з розподілом судових витрат за правилами статті 94 КАС України.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер НОМЕР_2) на користь Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в дохід Державного бюджету України (р/р 31111106700002, код ЄДРПОУ 34701167, Держбюджет м. Вінниця, 21081100, ГУДКСУ у Вінницькій області м. Вінниця МФО 802015) заборгованість в сумі 510 (п'ятсот десять) грн.

Постанова може бути оскаржена в порядку та в строки визначені ст. 186 КАС України. Набрання судовим рішенням законної сили визначено ст. 254 КАС України.

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович