Рішення № 30811726, 15.04.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2013 р.Справа № 922/221/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Попович І.М.

при секретарі судового засідання Попович І.М.

розглянувши справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Медфарком-Центр", м. Київ до Іноземного підприємства "Індра", м. Харків про стягнення коштів за участю сторін:

Представник позивача - Гончаров О.О. (дов. № 131 від 06.11.2012р.).

Представник відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне акціонерне товариство "Медфарком - Центр" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Іноземного підприємства "Індра" про стягнення основної заборгованості у розмірі 9610,08 грн., пені у розмірі 518,50 грн. та 20% річних у розмірі 707,93 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання з боку відповідача своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу №404Х від 11.01.2010 р. щодо оплати отриманого товару.

Ухвалою господарського суду від 21.01.2013 року порушено провадження у справі №922/221/13 , розгляд справи призначено на 13.02.2013 року.

Ухвалами господарського суду Харківської області від 13.02.2013 року та від 27.02.2013 року розгляд справи відкладався, в зв*язку з неявкою в судове засідання представників сторін.

Відповідно до розпорядження №272 від 11.03.13р. було призначено повторний автоматичний розподіл справи (підстава: хвороба судді Прохорова С.А.) та справу №922/221/13-г призначено для розгляду судді Денисюк Т.С.

Ухвалами господарського суду Харківської області від 14.03.2013 року та від 02.04.2013 року розгляд справи відкладено до 15.04.2013 року, в зв*язку з неявкою в судове засідання представників сторін.

Відповідно розпорядження №442 від 15.04.2013 року, у зв'язку з хворобою судді Денисюк Т.С., згідно приписів ч.3 ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України автоматизованою системою було призначено для розгляду справи № 922/221/13-г суддю Попович І.М., про що складено відповідний протокол повторного розподілу справи між суддями від 15 квітня 2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні 15.04.2013 року підтримує позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 9 610,08 грн., в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 20% річних в сумі 707,93 грн. та пені в сумі 518,50 грн., відповідач відмовився від позову в цій частині позовних вимог, про що надав відповідну заяву (№14071 15.04.2013 р.).

Представник відповідача в судове засідання 15.04.2013 року не з'явився, додаткових документів не надав, про причину неявки на час розгляду справи суд не повідомив. В процесі розгляду справи за вх.№5632 від 13.02.2013 року надав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти заявлених позовних вимог, вважає нараховані позивачем 20% річних та пені необгрунтованими та такими, що не відповідають умовам договору.

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

З*ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасником судового процесу докази, суд встановив наступне.

11.01.2010 року між ЗАТ "Медфарком -Центр" (продавець, правонаступником якого є ПАТ "Медфарком -Центр") та ІП "ІНДРА" (покупець) було укладено договір купівлі - продажу №404Х.

Згідно з умовами п.1.1., п.1.2. договору, сторонами передбачено, що продавець зобов'язується продати і доставити власними силами покупцю товар в асортименті і кількості, вказаній у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього договору, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і оплатити його вартість. Загальна вартість договору співпадає з сумою по всім видатковим накладним, виписаним на виконання цього договору.

Відповідно до п.4.1. договору, сторонами передбачено, що покупець зобов'язується кожні два тижня після отримання товару, переданого згідно п.2.2. цього договору, надати продавцю звіт про реалізацію товару. Оплата за товар, переданого згідно п.2.2. цього договору здійснюється покупцем на протязі трьох календарних днів з моменту надання звіту про реалізацію товару. Не надання покупцем звіту про реалізацію товару в передбачені вище строки, лишає його права повернути такий товар згідно п.3.2. цього договору, і в цьому випадку покупець зобов'язаний оплатити такий товар в порядку і строк передбачений п.4.2. цього договору.

Згідно п.4.2. договору встановлено, що розрахунки за товар, поставлений за цим договором, здійснюється з відстрочкою платежу на чотирнадцять календарних днів з моменту отримання товару.

На протязі дії договору між сторонами укладались додаткові угоди, яким сторони вносили зміни та доповнення до договору купівлі-продажу № 404Х, а саме, зокрема:

Додатковою угодою №1 від 11.01.2010 року, сторони п. 5.1 договору, виклали в новій редакції, відповідно до якого, визначили, що у випадку порушення строку, зазначеного в п. 4.1 договору, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки. Крім того, п. 4.2 договору сторони взагалі виключили зі змісту договору.

Додатковою угодою №5 від 30.12.2011 року сторони домовилися продовжити строк дії договору до 31.12.2013 року включно.

Як встановлено матеріалами справи, позивачем на виконання умов Договору було поставлено вiдповiдачу товар, що підтверджується вiдповiдними видатковими накладними підписаними представниками сторін та скріпленими печатками відповідних підприємств: №106123 від 25.05.2012 року на суму 216,30 грн., №106122 від 25.05.2012 року на суму 216,30 грн., №106121 від 25.05.2012 року на суму 216,30 грн., №106084 від 25.05.2012 року на суму 432,60 грн., №120399 від 21.08.2012 року на суму 2 944,54 грн., №120398 від 21.08.2012 року на суму 3 154,09 грн., № 120397 від 21.08.2012 року на суму 2 557,20 грн., всього було поставлено товару на загальну суму 9 737,30 грн., про те відповідач в порушення умов п. 4.1 договору жодного звіту про реалізацію товару не надав, отриманий товар не оплатив, здійснив лише часткове повернення товару на суму 127,22 грн.

Враховуючи невиконання першим відповідачем в повному обсязі своїх обов'язків щодо оплати товару, позивач звернувся до господарського суду з відповідним позовом за захистом порушеного права.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Господарським судом встановлено, що відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору № 404 від 11.01.2010 року - є господарськими зобов'язаннями, тому відповідно зі ст. 4, 173-175, ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За договором купівлі-продажу (ст. 655 ЦК України) одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 691 ЦК України передбачено, що одним з головних обов'язків Покупця є оплата товару за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Згідно з вимогами ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Виходячи з наведеного, строк виконання зобов'язання з оплати придбаного товару є умовою, що забезпечує порядок виконання зобов'язання купівлі-продажу.

Підставою виникнення у покупця грошового зобов'язання за загальним правилом є передача продавцем майна.

Таким чином, господарський суд зазначає, що видаткова накладна є документом, що підтверджує виникнення у відповідача грошового зобов*язання та з огляду на викладене, посилання відповідача на те, що за змістом ст. 530 ЦК України не настав момент сплати відповідачем боргу, оскільки порядок розрахунків сторонами не визначений та вимога до відповідача була виставлена лише 07.12.2012 р. без урахування часу поштового обігу, не грунтується на матеріалах справи та вимогах чинного законодавства.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, оскільки станом на момент розгляду справи відповідачем заборгованості за отриманий за договором купівлі - продажу № 404Х від 11.01.2010 року товар не сплачено та не надано суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості, в зв'язку з чим, визнається судом такими, що прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару на загальну суму 9 610,08 грн.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору №404Х від 11.01.2011 року між позивачем та відповідачем, виконання належним чином зобов'язань позивачем щодо поставки товару та не проведення при цьому всіх належних розрахунків відповідачем за отриманий товар, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, господарський суд розглянувши клопотання позивача про відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідача 20% річних в сумі 707,93 грн. та пені в сумі 518,50 грн., вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити позовні вимоги.

Відмова позивача від позову - це безумовна відмова від судового захисту матеріального права.

Відповідно ч. 2 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, до прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

Розглянувши вищевказану заяву позивача про відмову від заявлених позовних вимог, судом встановлено, що її підписано представником позивача Гончаровим О.О., що діє на підставі довіреності № 131 від 06.11.2012 року виданим директором ПАТ "Медфарком-Центр" Бабенко М.М.

Перевіривши повноваження представника позивача на вчинення відповідної процесуальної дії щодо відмови від позову, враховуючи, що відмова від позову є одностороннім волевиявленням, не порушує права і охоронювані законом інтереси відповідача та оскільки, згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі відмовитись від позову, тому суд приймає заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству України.

Відповідно до ч. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Суд звертає увагу позивача на те, що наслідком відмови позивача від позову є припинення провадження у справі та недопустимість повторного звернення до господарського суду із спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав.

Враховуючи вищевикладені обставини, заява позивача в частині відмови від стягнення з відповідача 20% річних в сумі 707,93грн та пені в сумі 518,50грн., з Іноземного підприємства "Індра", м. Харків підлягає задоволенню, а провадження в цій частині позовних вимог підлягає припиненню на підставі п. 4 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Стосовно заявленого відповідачем клопотання про зобов*язання позивача в порядку норм ст. 56 ГПК України направити на адресу відповідача документи, якими обгрунтовані позовні вимоги, господарський суд не вбачає правових підстав для його задоволення, оскільки в матеріалах справи міститься опис вкладення у лист з оголошеною цінністю, відповідно до якого вбачається, що позивач при зверненні до суду з відповідним позовом направив на адресу копію позовної заяви та додані до неї матеріали згідно з переліком, в тому числі розрахунки по пені та процентів. Також, необхідно зауважити, що відповідачем при заявленні вказаного клопотання не зазначено, які саме документи необхідно витребувати від позивача, при цьому останній в судові засіданні жодного разу не з*являвся, про причини неявки суд не повідомляв, своїм правом передбаченим нормами ст. 22 ГПК України, зокрема, щодо ознайомлення з матеріалами справи не скористався, позовні вимоги не спростував, в зв*язку з чим у суду відсутні правові підстави для задоволення вищевказаного клопотання.

Вимогами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 526, 611, 612, 626, 629, 662-665, 691, 692 ЦК України, 188 ГК України, 33, 43, 44, 49, 78, 82-85, ч. 4 ст. 80 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Іноземного підприємства "Індра" (61124, м. Харків, пр-т Гагаріна, 167/1, код 34756148, п/р 26001000012390 у філії АТ "Укрексімбанк" у м. Харкові, МФО 351618) на користь Приватного акціонерного товариства "Медфарком - Центр" (01032, м. Київ, Шевченківський район, Бульвар Тараса Шевченка, буд. 60, код 33239630, п/р 2600431441801 у філії АБ "Південний", м. Київ, МФО 320917) - 9610,08 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 192,20 грн.

В іншій частині позовних вимог провадження у справі припинити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.04.2013 р.

Суддя Попович І.М.