Постанова № 30811581, 13.03.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 березня 2013 р. (16:21) Справа №2а-11432/12/0170/28

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Калініченко Г.Б., суддів Аблякімова Е.Е., Котаревої Г.М., за участю секретаря Колосової Ю.В. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного підприємства "Феодосійський морський торговельний порт"

до Державної екологічної інспекції України

про визнання недійсним та скасування припису та рішення,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Феодосійський морський торговельний порт" (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції України (далі - відповідач) про визнання недійсним та скасування припису № 2 від 10.09.2012 р., та рішення № 14 від 17.09.2012 р.

08.02.2013 до суду позивач надав клопотання про уточнення позовних вимог, в якому просить:

- визнати недійсними і скасувати пункти під №№ 1,8 припису № 2 від10.09.2012 р. виданого Державною екологічною інспекцією України;

- визнати недійсним та скасувати рішення № 14 від 17.09.2012 р. яке винесено Державною екологічною інспекцією України.

Обґрунтовуючи свої вимоги, щодо пункту 1 припису, позивач посилається на порушення Державною екологічною інспекцією України ст. 32 «Про відходи», оскільки ліміти на обсяги утворення і розміщення побутових відходів не встановлюються; позивач отримав дозвіл на розміщення та ліміт на утворення та розміщення лому чорних металів, тому не потрібно - на відходи від відпрацьованих електродів; позивач не проводить будівельних робіт та не експлуатує сміттєспалювальну піч, тому відповідні дозволи та ліміти не отримував. Щодо пункту 8 позивач вважає, що вказані у припису верстати (свердлильний станок інв. та токарно-комбінований станок, інв. 1182) не знаходяться не ділянці механізації ВПК та не є джерелом викиду забруднюючих речовин.

Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулось 13.03.2013 наполягав на задоволенні позовних вимогах з урахуванням їх уточнень.

Представником відповідача надані заперечення на позов, в яких зазначено про відсутність підстав для його задоволення, ним вказано, що проведення перевірки відбулось з дотриманням порядку, передбаченого чинним законодавством, відповідачем встановлені порушення природоохоронного законодавства, прийнятий відповідний припис; рішення про тимчасове зупинення діяльності з експлуатації об'єктів позивача було винесено в наслідок встановлення порушення ним вимог чинного законодавства.

У судовому засіданні, яке відбулось 20.01.2012, представники позивача наполягали на задоволення позовних вимог ( з урахуванням клопотання), представники відповідачів заперечували про позовних вимог, надали додаткові пояснення щодо дотримання процедури попередження позивача про проведення перевірки.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

23.08.2012 за № 148 видано наказ Державною екологічною інспекцією України, щодо проведення позапланової перевірки.

23.08.2012 за № 59 Державною екологічною інспекцією України видано направлення на проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ДП "Феодосійський морський торговельний порт».

З 30.08.2012 по 03.09.2012 заступником Головного державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища Костінським Ф.В.(голова комісії), заступником Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря Шепель А.П. (заступник голови комісії) та членами комісії: держаним інспектором України з охорони навколишнього середовища Мазуркевич С.О., старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Азовського та Чорного морів Волковим О.М., державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря Перфільєвої Н.В., Тирновської Т.О., Нізамової А.М. була проведена перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства і галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Державного підприємства «Феодосійський морський торговельний порт», за результатами якої був складений відповідний акт.

Перевіркою були зафіксовані наступні порушення позивачем природоохоронного законодавства (зокрема): - змішування відходів для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, що є порушенням ст.. 17, 33 Закону України «Про відходи»;

- в приміщенні механізації ВПК виявлені стаціонарні джерела викидів (чотири свердлильних верстати, десять металообробних верстатів, три преси, один прес-ножиці, один токарний та один свердлильний верстати), які експлуатуються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що є порушенням ст.10, ст.11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

На підставі вказаного акту відповідачем на адресу позивача був направлений припис за №2 від 10.09.2012 про усунення порушень.

17.09.2012 відповідачем прийняте рішення № 14, яким тимчасово заборонено з 27.09.2012 року експлуатацію обладнання, пов'язаного з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ДП «Феодосійський морський торговельний порт», а саме: п'яти свердлильних верстатів, десяти металообробних верстатів, трьох пресів, одного прес-ножиці та одного токарного верстата, розміщених у приміщенні механізації ВПК, за адресою: АР Крим, м. Феодосія, вул. Горького 14.

Зазначений пункт рішення Державної екологічної інспекції України є виконаним, що підтверджується актом опломбування №1 від 02.10.2012 року. Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинен він дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», частиною 6 статті 7 якого передбачено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості:

- дату складення акта;

- тип заходу (плановий або позаплановий);

- вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

- предмет державного нагляду (контролю);

- найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;

- найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

При цьому, частиною 7 цієї статті обумовлено, що на підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно з пунктом 4.7 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 вересня 2008 р. N 464, державні інспектори під час здійснення перевірок мають право, зокрема, вимагати усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Пунктом 4.13 вказаного Порядку закріплено, що за результатами проведеної планової або позапланової перевірки, в тому числі спільно з іншими органами державного нагляду (контролю), державним інспектором складається уніфікований акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, що містить перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), залежно від ресурсу, що перевірявся.

Відповідно до пункту 4.22 Порядку на підставі акта, який складено за результатами перевірки, протягом п'яти днів з дня її завершення, у разі виявлення порушень вимог природоохоронного законодавства складається припис про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Таким чином, аналіз вищевказаних положень чинного законодавства надає суду можливість зробити висновок, що виявлені державними інспекторами під час проведення перевірки факти порушень суб'єктами господарювання вимог природоохоронного законодавства викладаються в акті перевірки з детальним описом виявленого порушення та посиланням на відповідну вимогу законодавства, причому право інспекторів вимагати усунення виявлених порушень реалізовується шляхом складання відповідного припису, тобто вимоги, що викладаються в приписів, мають відповідати детальному опису виявлених порушень, зазначених в акті перевірки.

В свою чергу, суд звертає увагу на те, що підсумовуюча частина складеного відповідачем акта перевірки не містить детального опису виявлених порушень (з посиланням на нормативно-правовий акт), вимоги щодо усунення яких викладені в пунктах 1 та 8 припису, що дозволяє суду зробити висновок про недотримання відповідачем встановленого порядку складання припису та перевищення наданих йому повноважень при вимаганні від позивача виконати дії, які фактично не направлені на усунення порушень, викладених в акті перевірки. Згідно з вищевказаними положеннями Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Порядку N 464, та Наказу Міністерства екології та природних ресурсів України №483 від 02.10.2012 «Про затвердження уніфікованих форм актів перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства, що містять перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду (контролю)», виявлені порушення викладаються у відповідній частині акта перевірки з детальним описом та посиланням на відповідну вимогу законодавства, що відповідачем зроблено не було.

Щодо викладених відповідачем в пункті 1 припису №2 від 10.09.2012 Державному підприємству "Феодосійський морський торговельний порт" вимоги про необхідність відкоригувати дозвіл на розміщення та ліміти на утворення та розміщення відходів з урахуванням наступних видів відходів, а саме: твердих побутових відходів; відпрацьованих електродів, які утворюються при роботі електрозварювальних приладів; твердих побутових відходів з суден; будівельних відходів, золи від знешкодження відходів у сміттєспалювальній печі, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог статті 32 Закону України «Про відходи» зі змінами згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізму правового регулювання та посилення відповідальності у сфері поводження з відходами» від 02.10.2012р. №5402-VI ліміти на обсяги утворення і розміщення побутових відходів не встановлюються.

Відповідно до ч.3 ст.17 Закону України «Про відходи» суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами укладають договори з юридичною особою, яка в установленому порядку визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів на певній території, на якій знаходиться об'єкт утворення відходів.

Позивачем надані договір №С-15-519/10 від 27.12.2011 укладений з ТОВ «КАФА ЕКО-СЕРВІС» про надання послуг ТОВ «КАФА ЕКО-СЕРВІС», протокол розбіжностей, додаткова угода до умов договору №С-15 від 27.12.2011, акти надання - приймання послуг №ОУ-0007007 від 31.01.2012, за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2012 року. Відповідно до яких ТОВ «КАФА ЕКО-СЕРВІС» були надані послуги з ТОВ «КАФА ЕКО-СЕРВІС» з території порту за вказаний період.

Щодо коригування дозволу на розміщення та ліміту на утворення та розміщення відпрацьованих електродів, які утворюються при роботі електрозварювальних приладів.

Відповідно до п. 6 «Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.1999 р. № 2034, дія якого поширюється на підприємства, установи, організації всіх форм власності, номенклатура відходів за якою ведеться державний статистичний облік відходів, розроблюється Мінекобезпеки відповідно до Державного класифікатора ДК 005-96 "Класифікатор відходів" і затверджується Держкомстатом.

Державний класифікатор ДК 005-96 "Класифікатор відходів", затверджений і введений в дію наказом Держстандартом України від 29.02.1996 р. №89 не містить такого відходу як «відпрацьовані електроди, які утворюються при роботі зварювальних пристроїв».

Відповідно до матеріалів справи, ДП «Феодосійський морський торговельний порт» використовує металеві зварювальні електроди марки АНО та УОНІ. Стержні таких електродів виготовлюються з чорного металу (вміст чорного металу до 90%).

Відповідно хімічного складу та фізичного стану відпрацьовані електроди входять до групи відходів лом чорних металів та увійшли у «Технический отчет по инвентаризации образующихся отходов в ГП «Феодосийский морской торговий порт», погоджений головним Державним санітарним лікарем порта Феодосія та Головою Республіканського комітету з охорони навколишнього середовища та природних ресурсів у 2006 році, як лом чорних металів - код групи чи виду відходу 7710.3.1.08.

ДП «Феодосійський морський торговельний порт» отримав дозвіл на розміщення та ліміту на утворення та розміщення лому чорних металів у 2012 р.

Щодо коригування дозволу на розміщення та ліміту на утворення та розміщення будівельних відходів; золи від знешкодження відходів у сміттєспалювальній печі.

Відповідно до п. 12 «Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 р. №1218, дозвіл на розміщення та ліміт на утворення та розміщення видаються терміном на один рік на підставі заяви власника відходів. До заяви на отримання ліміту додається пакет документів згідно переліку наведеному у п. 12 «Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів».

Ліміт на утворення та розміщення відходів та включення до ліміту певних відходів визначається власником відходів виходячи з наявності та властивостей технологічних процесів у період дії ліміту.

Відповідно до виробничих планів ДП «Феодосійський морський торговельний порт» у 2012 не мало намірів та не проводило будівельних робіт, також не експлуатувало сміттєспалювальну піч, тому дозвіл на розміщення та ліміт на утворення та розміщення будівельних відходів; золи від знешкодження відходів у сміттєспалювальній печі не отримувався.

Крім того відповідно до наказу начальника порту від 14.02.2012 р. піч законсервовано.

Суд також враховує, що акт перевірки в частині наявності в діяльності відходів, зазначених вище, посилається лише на дані технічного звіту по інвентаризації відходів, що утворюються, в ДП «Феодосійський морський торговельний порт» за 2006 рік, тобто відповідачу на час проведення перевірки не було відомо будь-яких фактичних даних наявності вищезазначених відходів за період перевірки (30.08.2012 по 03.09.2012 року).

Враховуючи вищевикладене суд вважає що п.1 Припису Державної екологічної інспекції України від 10.09.2012 р. №2 є неправомірним.

Відповідно до п. 8 припису №2 від 10.09.2012 Державному підприємству "Феодосійський морський торговельний порт" необхідно «відкоригувати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами з урахуванням стаціонарних джерел викидів, які експлуатуються в приміщені механізації ВПК (чотири свердлильних верстати, десять металообробних верстатів, три преси, один прес-ножиці, один токарний та один свердлильний верстати), які експлуатуються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря».

Щодо пункту 8 припису Державної екологічної інспекції України від 10.09.2012 р. №2, суд зазначає наступне.

Відповідно до інвентаризаційних описів основних засобів виробничих підрозділів ДП «Феодосійський морський торговельний порт» від листопада 2012 року, 18 (вісімнадцять) із наведених у заході джерел утворення забруднюючих речовин відсутні на ділянці механізації ВПК (виробничо-перевантажувального комплексу).

На ділянці механізації ВПК експлуатується наступне металообробне обладнання:

1. свердлильний станок Dгіllіng 45Е, інв.. 4749;

2. токарно-комбінований станок 1Д95, інв.. 1182.

На ділянці механічної майстерні експлуатується наступне металообробне обладнання:

1. токарно-гвинторізний станок 1М63, інв. 466;

2. токарно-гвинторізний станок 1К62, інв. 2893;

3. токарно-гвинторізний станок МК6056, інв. 2133;

4. токарно-гвинторізний станок 1Д95, інв. 1088;

5. токарно-гвинторізний станок С-1250, інв. 463;

6. настільно-свердлильний станок 2А106П, інв. 468;

7. вертикально-свердлильний станок 2Н125Л, інв. 1167;

8. вертикально-свердлильний станок 2Н125, інв. 1883;

9. вертикально-свердлильний станок 2А135Л, інв. 487;

10. консольно-фрезерний станок 6Т83Ш, інв. 2152;

11. вертикально-фрезерний станок 6Т13, інв. 2714;

12. долбежний станок 7А420, інв. 858;

13. прес ножиці комбіновані Н5222, інв.. 1138;

14. прес гідравлічний 40 ТН, інв. 480;

15. прес гідравлічний 25 ТН, інв. 481;

16. прес П6330, інв.. 1985;

17. станок Н-1, інв.. 875;

18. станок електромеханічний відрізний, інв. 2537.

Таким чином, 18 із наведених у пункті 8 припису №2 від 10.09.2012 джерел утворення забруднюючих речовин, а саме: чотири свердлильних верстати, десять металообробних верстатів, три преси, один прес-ножиці, один токарний та один свердлильний верстати відсутні в приміщенні механізації ВПК ДП "Феодосійський морський торговельний порт".

Відповідно до визначення термінів наведених у статті 1 Закону України то охорону атмосферного повітря»:

атмосферне повітря - життєво важливий компонент навколишнього природного середовища, який являє собою природну суміш газів, що знаходиться вежами жилих, виробничих та інших приміщень;

джерело викиду - об'єкт (підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин.

Відповідно до визначення термінів наведених у п. 1.5 «Методики рахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 N 639:

джерело утворення забруднюючих речовин - об'єкт, у якому відбувається утворення забруднюючих речовин.

Згідно до наведених термінів металообробне обладнання, яке знаходиться та експлуатується у приміщенні не є джерелом викиду забруднюючих речовин у атмосферне повітря, а є джерелом утворення забруднюючих речовин.

Відповідно до п. 2 «Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримали такі дозволи», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. №302 дозвіл на викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря видається суб'єкту господарювання - власнику стаціонарного джерела викиду, з якого надходять в атмосферне повітря забруднюючи речовини або їх суміші, тобто на джерело викиду, а не на джерело утворення забруднюючих речовин.

Також слід зазначати, що суду було надано роз'яснення Комунального підприємства «Екологіческій центр «Озон»», в якому зазначено, що в період з 06.03.2013 по 11.03.2013 спеціалістами КП «Екологічеській центр «Озон»» проведено дослідження застосованих технологічних процесів та обстеження металообробного обладнання, що знаходиться в приміщенні механізації ВПК, а саме: свердлильний станок Dгіllіng 45Е, інв.. 4749; токарно-комбінований станок 1Д95, інв.. 1182.

На підставі проведеного дослідження та докладних записок головного бухгалтера порту від 11.03.2013 р., заст. начальника ВПК по механізації від 04.03.2013 р. встановлено, що металообробне обладнання, що знаходиться в приміщенні механізації ВПК ДП «Феодосійський морський торговельний порт», а саме: свердлильний станок Dгіllіng 45Е, інв.. 4749; токарно-комбінований станок 1Д95, інв.. 1182. не є джерелом утворення речовин, що забруднюють атмосферу, і тим більше не було джерелом викидів забруднюючих речовин в атмосферу. На свердлильному і токарному верстатах не проводилися роботи по заточуванню і шліфовці, не оброблялися кольорові метали та чавун, змащувальні рідини, що охолоджують, не застосовувалися, не виділялися забруднюючі речовини в кількостях, що дозволяють їх виміряти, або розрахувати з використанням наявних методик.

Враховуючи вищевикладене суд вважає що п.8 Припису Державної екологічної інспекції України від 10.09.2012 р. №2 є також неправомірним.

За таких обставин , суд вважає, що у відповідача згідно з вимогами Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" в умовах відсутності доказів вчинення позивачем дій щодо порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища були відсутні правові підстави для прийняття п. 1,8 припису № 2 від 10.09.2012 р. З огляду на зазначене вище суд вважає, що існують підстави для скасування вказаних пунктів припису.

Щодо рішення №14 від 17.09.2012 про тимчасову заборону (зупинення) експлуатації обладнання ДП "Феодосійський морський торговельний порт" суд зазначає наступне.

Статтею 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачена компетенція спеціально уповноважених органів державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів, до якої входить: п. "ж" обмеження чи зупинення (тимчасово) діяльності підприємств і об'єктів, незалежно від їх підпорядкування та форм власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів, впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.

Постановою Верховної Ради України № 2751-ХІІ від 29.10.1992 р. затверджений Порядок обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища (далі Порядок № 2751 ), який визначає правові основи прийняття рішень про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів (надалі - підприємств) незалежно від форм власності у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

У п. 2 Порядку вказано, що діяльність підприємств, що здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, може бути тимчасово заборонена (зупинена) до виконання необхідних природоохоронних заходів.

Рішення про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) та припинення діяльності підприємств у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища приймають у межах своєї компетенції Кабінет Міністрів України, Верховна Рада Республіки Крим, місцеві органи державної виконавчої влади, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України та його органи на місцях, органи державного санітарно-епідеміологічного нагляду, інші спеціально уповноважені державні органи та органи місцевого самоврядування (п.3 Порядку №2751).

Відповідно до п. 4.Порядку № 2751 діяльність підприємств обмежується або тимчасово забороняється (зупиняється) у разі перевищення ними лімітів використання природних ресурсів, порушення екологічних нормативів, екологічних стандартів, а також вимог екологічної безпеки, у разі , викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, складування, захоронення, зберігання або розміщення виробничих, побутових та інших відходів без відповідних дозволів.

Підставами для тимчасової заборони (зупинення) експлуатації обладнання позивача була відсутність дозволу, на викиди про необхідність отримання якого зазначено в пункті 8 припису №2 від 10.09.2012.

Судом встановлено, що на зазначені в рішенні № 14 від 17.09.2012 металообробні верстати позивач не мав отримувати дозвіл, оскільки частина їх не знаходиться в приміщенні механізації ВПК а частина не потребувала такого дозволу.

На підставі викладеного суд вважає, що прийняте відповідачем рішення №14 від 17.09.2012 року про тимчасове зупинення експлуатації позивачем об'єктів прийняте з порушенням вимог чинного законодавства та підлягає скасуванню.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Таким чином, стягнення судових витрат, відповідно до рішення суду, не на користь суб'єкта владних повноважень, здійснюється з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень-відповідача.

Під час судового засідання, яке відбулось 13.03.2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 18.03.2013 р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати протиправними і скасувати пункти під №№ 1,8 припису № 2 від10.09.2012 р. виданого Державною екологічною інспекцією України.

3.Визнати протиправним та скасувати рішення № 14 від 17.09.2012 р. яке винесено Державною екологічною інспекцією України.

4.Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Феодосійський морський торговельний порт" (98000, м. Феодосія, вул. Горького, 14, ЄДРПОУ 01125577) за рахунок коштів на утримання Державної екологічної інспекції України витрати з оплати судового збору у сумі 32,19 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий суддя Калініченко Г.Б.

Суддя Аблякимов Е.Е.

Суддя Котарева Г.М.