Рішення № 30811357, 16.04.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.04.2013 Справа № 920/314/13-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім

«Укрнафтотрейд», м. Київ

до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумський завод

гумотехнічних виробів»

про стягнення 127 122 грн. 75 коп.

СУДДЯ ЗРАЖЕВСЬКИЙ Ю.О.

Представники сторін:

від позивача: Пасічник К.М.

від відповідача: Волчек І.В.

За участю секретаря судового засідання Логоші О.М.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 127 122 грн. 75 коп., з яких 45 000 грн. 00 коп. основного боргу, 80 992 грн. 06 коп. штрафних санкцій, 300 грн. 36 коп. інфляційних збитків, 830 грн. 42 коп. - 3% річних, а також судовий збір в сумі 2 542 грн. 46 коп.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить суд відмовити у задоволенні позову, проте зазначає, що суму основного боргу визнає, а нараховані позивачем штрафні санкції вважає безпідставними.

У заяві від 24.03.2013 р. про уточнення позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 46 310 грн. 12 коп., з яких 40 124 грн. 76 коп. штрафу, нарахованого у розмірі 20 грн. з кожної неоплаченої тонни за кожен день прострочення, 4 904 грн. 16 коп. пені, 980 грн. 83 коп. - 3 % річних, 300 грн. 36 коп. інфляційних збитків.

Вказаною заявою позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в сумі 30 000 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представників сторін, дослідивши наявні докази, що мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступне:

06.07.2012 року між позивачем та відповідачем був укладений договір постачання № БНД/115 купівлі - продажу нафтопродуктів на умовах поставки автомобільним транспортом або самовивозу з додатками № 1 від 06.07.2012р. та № 2 від 06.08.2012р., згідно умов якого постачальник (позивач) зобов'язується поставити, а покупець (відповідач) прийняти та сплатити вартість нафтопродуктів (продукцію) в порядку та на умовах, передбачених даним договором.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, підставами виникнення яких, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Договір є підставою виникнення господарського зобов'язання, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Відповідно до видаткових накладних № 89 від 12.07.2012р., № 107 від 07.08.2012р., № 131 від 18.09.2012р. у період з 06.07.2012р. по 25.10.2012р. за даним договором позивачем поставлено відповідачу нафтопродукти загальною вартістю 369 150 грн. 90 коп.

У відповідності до п. 3.1 договору, умови, базис і термін поставки продукції повинні були узгоджуватись позивачем та відповідачем додатково та відображатись у додатках до договору. У випадку не підписання таких додатків, постачання товару повинно здійснюватись на умовах стовідсоткової передоплати. Виключним правом позивача залишається право поставити продукцію відповідачеві до моменту надходження такої передоплати на поточний рахунок позивача. У випадку, якщо протягом дня, коли продукцію було відвантажено, кошти на поточний рахунок не надійшли, позивач нараховує відповідачеві штрафні санкції, передбачені договором, з дня, що слідує за датою продукції.

Згідно п. 4.1.договору ціна, терміни і порядок оплати кожної партії продукції, що поставляється за даною угодою, обумовлюються сторонами окремо і можуть відображатися в додатках до цього договору, товарно-транспортних, видаткових накладних, сплачених рахунках.

Згідно п. 4.6. договору покупець проводить оплату продукції шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника або інших вказаних ним реквізитах. Датою виконання зобов'язання по оплаті продукції покупцем вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в повному обсязі.

Згідно ст. 629, 530 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Станом на 20.02.2013р. (на дату подачі позовної заяви) сума основного боргу відповідача за договором № БНД/115 становила 45 000 грн. 00 коп. Після звернення позивача з позовом до господарського суду відповідачем за платіжним дорученням № 3384 від 20.03.2013р. сплачена заборгованість в сумі 45 000 грн. 00 коп. Таким чином, станом на 27.03.2013р. відповідач повністю погасив суму основного боргу за поставку позивачем продукції за вищевказаним договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, не виконуючи належним чином свої зобов'язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України - допустив прострочення грошового зобов'язання.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Позивачем за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором нараховані штрафні санкції у вигляді пені в сумі 4 904 грн. 16 коп., штрафу в сумі 40 124 грн. 76 коп.

Відповідно до п. 5.2. договору у разі порушення покупцем термінів оплати поставленої продукції і транспортних витрат, передбачених відповідним додатком до даного договору, постачальник має право вимагати від покупця сплати пені у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Пунктом 5.5 договору обумовлено сторонами, що у разі порушення покупцем термінів оплати поставленої продукції і транспортних витрат, постачальник (позивач) має право вимагати від покупця сплати штрафу у розмірі 20 грн. з кожної неоплаченої тонни за кожен день прострочення.

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" за несвоєчасну оплату нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен календарний день прострочення.

Пунктом 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що пеня, що нарахована позивачем відповідачу в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» вимоги позивача по стягненню з відповідача пені в сумі 4 904 грн. 16 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 ГПК господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку відповідних доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується.

Згідно п. 4. ст. 231 Господарського Кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктами 2, 3 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день простроченнявиконання.

Стосовно заявленого позивачем штрафу, то, оскільки договором, а саме пунктом 5.5 не визначений розмір у відсотковому відношенні до суми зобов'язання або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг), як того вимагає ст. 231 ГК України, господарський суд відмовляє позивачу в цій частині заявлених вимог за їх необґрунтованістю, оскільки зазначені в даному пункті договору санкції за своєю правовою природою є пенею.

У разі неналежного виконання покупцем своїх зобов'язань за цим договором, яким є несвоєчасне виконання, виконання не у повному обсязі, невиконання, покупець, окрім інших санкцій, що застосовуються до нього за цим договором, на вимогу постачальника повинен сплатити йому суму боргу за весь час прострочення, а також суму інфляційних страт на 3 відсотків річних (п.5.6 договору).

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку відповідачу нараховані 3 % річних у розмірі 980 грн. 83 коп. та збитки від інфляції у розмірі 300 грн. 36 коп. за період з 31.07.2012р. по 28.02.2013р.

Враховуючи що, позовні вимоги стосовно стягнення збитків від інфляції у розмірі 300 грн. 36 коп. та 3 % річних за порушення терміну виконання грошових зобов'язань у розмірі 980 грн. 83 коп. є правомірними та обґрунтованими, тому підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Крім цього, позивачем заявлені до суду вимоги по відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача витрат на правову допомогу адвокату в розмірі 30 000 грн. 00 коп.

В якості обґрунтування вимог в даній частині позову позивачем додано до матеріалів даної справи договір про надання правової допомоги від 01.01.2013р., укладений з адвокатом Пасічник Катериною Михайлівною, відповідно до умов якого з метою відновлення порушеного права позивача, адвокат зобов'язується виконати наступні види робіт:

1) у строк до 10.02.2013р. написати позовну заяву від імені та в інтересах позивача про стягнення вартості поставленого, але неоплаченого товару, штрафних санкцій, 3% річних, інфляційних втрат;

2) проконсультувати позивача на предмет розміру судового збору;

3) подати позовну заяву до господарського суду з надсиланням її копії відповідачу.

Згідно пункту 3 зазначеного договору визначена вартість робіт адвоката Пасічник К.М. у 30 000 грн. 00 коп. (гонорар адвоката), яка сплачена позивачем, що підтверджується платіжними документами (ас. 85-89).

Статтею 44 Господарського процесуального Кодексу України унормовано, що судові витрати за участь адвоката, при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. При цьому за правилами частини 3 статті 48 Господарського процесуального Кодексу України розмір витрат, що підлягають сплаті за послуги адвоката визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру". Частиною 1 статті 12 Закону України "Про адвокатуру" визначено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Згідно 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, визначаються господарським судом. Судовим експертам і перекладачам відшкодовуються витрати, пов'язані з явкою до господарського суду, в розмірах, встановлених законодавством про службові відрядження. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Згідно позовних вимог, позивач просить суд відшкодувати на його користь сплачений позивачем адвокату гонорар по наданню правової допомоги у даній справі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, суд враховує, що розмір відшкодування названих витрат з позивача не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову, а відтак суд з урахуванням матеріалів даної справи обмежує цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Разом з тим, слід дотримуватись принципу "розумного обґрунтування" розміру оплати юридичної допомоги, закріпленого в Правилах адвокатської етики, які схвалені Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті міністрів України протоколом № 6/VІ від 12.10.99р. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати - обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

Стаття 3 Цивільного кодексу України встановлює загальні засади цивільного законодавства, а саме: неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

З урахуванням загального розміру задоволених позовних вимог у даній справі, суд визнає, що розумні судові витрати на сплату послуг адвоката (представника позивача) не повинні перевищувати 3 000,00 грн., які у відповідності до ст. ст. 44, 49 ГПК підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

При частковому задоволенні позову відповідно до норм ст. 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

З огляду на викладене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1 720 грн. 50 коп., позивачу згідно ст. 7 Закону України «Про судовий збір» підлягає поверненню з державного бюджету 1 121 грн. 66 коп. зайво сплаченого судового збору.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 33-34, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумський завод гумотехнічних виробів» (40007, м. Суми, вул. Прикордонна, буд 47, код ЄДРПОУ 33813854) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрнафтотрейд» (04074, м. Київ, вул. Новозабарська, буд. 2/6, офіс 223, код ЄДРПОУ 37290423) 4 904 грн. 16 коп. пені, 980 грн. 83 коп. - 3 % річних, 300 грн. 36 коп. інфляційних збитків, 3 000 грн. 00 коп. адвокатських витрат, 1720 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрнафтотрейд» (04074, м. Київ, вул. Новозабарська, буд. 2/6, офіс 223, код ЄДРПОУ 37290423) з державного бюджету України (р/р 31218206783002, код бюджетної класифікації доходів 22030001, одержувач - УДКС у м. Суми (м. Суми), код ЄДРПОУ 37970593, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Сумській області, МФО 837013) судовий збір в розмірі 1 121 грн. 66 коп., у зв'язку зі зменшенням позивачем розміру позовних вимог, що сплачений відповідно до платіжного доручення № 63 від 11.02.2013р., оригінал якого міститься в матеріалах справи № 920/314/13-г.

Повне рішення складене 22.04.2013р.

СУДДЯ Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ