Рішення № 30810168, 17.04.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.04.13р. Справа № 904/2272/13

За позовом Прокурора м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави Криворізької міської ради в особі Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м. Кривий Ріг

до Житлово-будівельного кооперативу "Домобудівельник-4", м. Кривий Ріг

про стягнення заборгованості

Суддя Мартинюк С.В.

Представники:

Прокурор: Гандзюк А.В., посвідчення № 011525 від 25.10.12р.;

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор м. Кривого Рогу в інтересах держави Криворізької міської ради в особі Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" звернувся до господарського суду з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Домобудівельник - 4" про стягнення заборгованості за теплову енергію в розмірі 195 754,35грн., 4 387,08грн. -пені, інфляційних втрат у сумі 9,98грн., 3 % річних у сумі 3 720,54 грн. та витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті грошових коштів за отриману теплову енергію, покладених на нього за договором № 284 від 01.09.2008 року на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пари.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав відзив на позов з якого вбачається, що основний борг визнає в повному обсязі, але з урахуванням фінансового становища просить розстрочити сплату заборгованості, справу просить розглядати без його участі.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання з якого вбачається, що він не заперечує проти розстрочки заборгованості та просить розглядати справу без його участі.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 16.04.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення прокурора, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Пунктом 2 ст. 121 Конституції України передбачено, що на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно з абзацом 3 ч. 1 та ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами: прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до абзацу 2, 3 п. 5 рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 року № 3-рп/99 "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до ст. ст. 6, 7, 13 та 143 Конституції України може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. Орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, фактично є позивачем у справах, порушених за позовною заявою прокурора.

Між Комунальним підприємством теплових мереж „Криворіжтепломережа" (далі Постачальник, Позивач-2) та Житлово-будівельним кооперативом "Домобудівельник-4" (далі - Споживач, Відповідач) був укладений договір № 284 від 01.09.2008р. на відпуск теплової енергії на потреби опалення, вентиляції та гарячого водоспоживання і пару" (далі - Договір).

Строк дії договору - з 01.09.2008р. по 01.09.2009р. та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення дії договору не буде письмово заявлено однією із сторін (п. 6.1. Договору).

Відповідно до умов Договору позивач зобов'язався відпускати відповідачу теплову енергію на потреби опалення, вентиляції та гарячого водоспоживання і пару в потрібних йому обсягах, на об'єкти відповідача, визначений у таблиці № 2 до цього договору, а відповідач зі своєї сторони зобов'язався здійснювати щомісячну оплату за відпущену теплову енергію в строк до 15-го числа місяця наступного за розрахунковим. Споживач проводить передплату в грошовій формі у розмірі 75 % планового місячного споживання у строк до 20-го числа кожного місяця (п.п. 1.1., 3.1., 3.4. Договору).

Постановою НКРЕ №1844 від 14.12.2010 "Про затвердження тарифів на послуги водотеплопостачання в місті Кривому Розі" затверджені тарифи теплової енергії передбачені рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області - для населення - 245,00 грн. за 1Гкал (без ПДВ), для бюджетних установ - 552,15 грн. за 1Гкал (без ПДВ), для інших споживачів - 552,15 грн. за 1Гкал (без ПДВ).

На виконання умов договору протягом періоду з листопада 2011 року по лютий 2013 року включно Позивач відпустив Відповідачу теплову енергію, що підтверджується рахунками - фактурами (а. с. 16-25).

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Доказів сплати боргу на час розгляду справи відповідачем суду не надано.

Згідно п.3.2. Договору за несвоєчасну оплату за теплову енергію відповідач повинен сплатити пеню в розмірі 0,1% несплаченої суми за кожний день прострочення оплати.

Відповідно до частини 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", згідно з пунктами 1, 3 якого розмір пені за прострочення платежу, що встановлюється за згодою сторони, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч.1 ст. 548 ЦК України).

Згідно розрахунку позивача ним за неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків за договором до стягнення нараховано 4387,08 грн. пені.

В силу приписів статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Водночас, суд не може погодитись з розрахунком інфляційних втрат зроблених позивачем з огляду на таке.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007 р., № 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін").

Нарахування індексу інфляції у розумінні ст. 625 ЦК України відбувається за весь час прострочення без обмежень певним вибірковим періодом. Цією нормою передбачено підрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення. І якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю, і може мати при цьому економічну назву "дефляція", то це не змінює її правову природу.

Як вбачається із долученого до матеріалів справи розрахунку, при нарахуванні інфляційних втрат позивач не врахував наявність дефляції, тому збитків від інфляції в розмірі 9,98 грн. не підлягають стягненню.

Позивачем нараховано до стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 3 720,54 грн., які підлягає задоволенню.

Загальна сума заборгованості становить 203 861,97 грн., яка підтверджена матеріалами справи і підлягає стягненню.

Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Враховуючи звернення відповідача, викладене у відзиві на позов, яке підтримане позивачем, про розстрочення виконання рішення суду, суд вбачає за можливе розстрочити виконання рішення суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 1, 33, 34, 49, 82-85, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Домобудівельник-4" (50093, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Сахарова, буд. 11, код ЄДРПОУ 21909269) на користь Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, буд. 9, код ЄДРПОУ 03342184) заборгованість за теплову енергію в розмірі 195 754,35 грн. (сто дев'яносто п'ять тисяч сімсот п'ятдесят чотири гривні 35 коп.), 4 387,08 грн. (чотири тисячі триста вісімдесят сім гривень 08 коп.) пені, 3 720,54 грн. (три тисячі сімсот двадцять гривень 54 коп.) 3% річних.

Розстрочити виконання рішення суду наступним чином:

до 01.05.2013р. - 16988,50 грн. (шістнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят вісім гривень 50 коп.);

до 01.06.2013р. - 16988,50 грн. (шістнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят вісім гривень 50 коп.);

до 01.07.2013р. - 16988,50 грн. (шістнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят вісім гривень 50 коп.);

до 01.08.2013р. - 16988,50 грн. (шістнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят вісім гривень 50 коп.);

до 01.09.2013р. - 16988,50 грн. (шістнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят вісім гривень 50 коп.);

до 01.10.2013р. - 16988,50 грн. (шістнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят вісім гривень 50 коп.);

до 01.11.2013р. - 16988,50 грн. (шістнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят вісім гривень 50 коп.);

до 01.12.2013р. - 16988,50 грн. (шістнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят вісім гривень 50 коп.);

до 01.01.2014р. - 16988,50 грн. (шістнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят вісім гривень 50 коп.);

до 01.02.2014р. - 16988,50 грн. (шістнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят вісім гривень 50 коп.);

до 01.03.2014р. - 16988,50 грн. (шістнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят вісім гривень 50 коп.);

до 01.04.2014р. - 16988,50 грн. (шістнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят вісім гривень 50 коп.);

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Домобудівельник-4" (50093, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Сахарова, буд. 11, код ЄДРПОУ 21909269) в доход Державного бюджету України в особі Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, ЄДРПОУ 37989269 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області (Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, код банку за ЄДРПОУ 37988155), МФО 805012, КБКД 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891) 4 077,24 грн. (чотири тисячі сімдесят сім гривень 24коп.) судового збору.

В решті позову - відмовити.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.04.2013 року

Суддя С.В. Мартинюк