Рішення № 30810048, 26.07.2011, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №2-2723/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2011 року місто Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді Плавича І.В.,

при секретарі Бабаєвій З.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом заступника прокурора Малиновського району міста Одеси в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі продажу квартири, треті особи Товарна біржа «Центральна Одеська біржа», ОСОБА_6, ОСОБА_7, Орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, за самостійним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1 про визнання дійсним договору купівлі-продажу квартири,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні вказаного складу суду наразі знаходиться на розгляді цивільна справа за позовом заступника прокурора Малиновського району міста Одеси в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі продажу квартири, треті особи Товарна біржа «Центральна Одеська біржа», ОСОБА_6, ОСОБА_7, Орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, за самостійним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1 про визнання дійсним договору купівлі-продажу квартири.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, прокуратура посилалась на ті обставини, що 13 червня 1997 року між ОСОБА_8, яка діяла від власного імені, а також від імені неповнолітнього ОСОБА_1, ОСОБА_9 з одної сторони, та ОСОБА_2, ОСОБА_10 з іншої сторони, був укладений договір купівлі продажу нерухомого майна у вигляді квартири АДРЕСА_1, відповідно до умов якого ОСОБА_2, ОСОБА_10 придбали вказану квартиру. Сторона позивача вважає, що продаж квартири відбувся поза волі одного з співвласників квартири, якому на час укладання договору було більш 17 років, мав достатній обсяг цивільної дієздатності, але договір купівлі-продажу не підписував, внаслідок чого майно вибуло з власності особи поза її волі.

До того ж, прокуратура посилалась на ті обставини, що рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 14 грудня 2006 року по цивільній справі № 2о-107/06 ОСОБА_1, визнано недієздатним, що позбавляє його можливості самому захистити свої порушені права у суді.

У звязку з цим, заступник прокурора Малиновського району міста Одеси звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1, в якому просив суд відновити строк позовної давності, та визнати недійсним оспорюваний правочин.

Разом з тим, в провадженні суду в рамках даної цивільної справи знаходиться позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1 про визнання дійсним договору купівлі-продажу квартири.

В обґрунтування позову, особи також посилались на ті обставини, що 13 червня 1997 року між ОСОБА_8, яка діяла від власного імені, а також від імені неповнолітнього ОСОБА_1, ОСОБА_9 з одної сторони, та ОСОБА_2, ОСОБА_10 з іншої сторони, був укладений договір купівлі продажу нерухомого майна у вигляді квартири АДРЕСА_1, відповідно до умов якого ОСОБА_2, ОСОБА_10 придбали вказану квартиру

Однак, в теперішній час ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не мають можливості розпоряджуватись вказаною квартирою, оскільки згаданий договір купівлі-продажу не був посвідчений нотаріально, що на момент його укладення законом не вимагалось. Однак, з огляду на факт виконання сторонами усіх істотних його умов, позивачі просили суд визнати даний правочин дійсним.

У відкритому судовому засіданні повноважний представник прокуратури Малиновського району міста Одеси заявлені вимоги підтримала, просила суд позов задовольнити у повному обсязі. Від імені та в інтересах ОСОБА_1 зустрічні вимоги не визнала, заперечувала проти задоволення зустрічного позову.

ОСОБА_3 від власного імені, а також від імені та в інтересах ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення позову в повному обсязі, зокрема, з тих підстав, що матір ОСОБА_1 ОСОБА_5 (Григорі, ОСОБА_1) Н.О. мала повноваження на укладання оспорюваного договору купівлі-продажу квартири на підставі розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради №418 від 10 червня 2007 року. Зустрічний позов підтримала у повному обсязі, просила заявлені вимоги задовольнити.

ОСОБА_4 позовні вимоги заступника прокурора Малиновського району міста Одеси в інтересах ОСОБА_1 визнав у повному обсязі, не заперечував проти задоволення позову та подав до суду письмові пояснення, у яких наряду із задоволенням позовних вимог прокуратури, просив суд застосувати двосторонню реституцію, за якою визнати його право на отримання коштів, які були сплачені ним при підписанні договору купівлі-продажу майна.

Представник ОСОБА_5, ОСОБА_6 від імені та в інтересах осіб вимоги заступника прокурора Малиновського району міста Одеси в інтересах ОСОБА_1 визнав в повному обсязі, з тих підстав, що з приводу законності розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради №418 від 10 червня 2007 року за його заявою і заявою ОСОБА_5 прокуратурою Приморського району міста Одеси проводилась перевірка, висновки якої повністю відповідають доводами заступника прокурора Малиновського району міста Одеси, що викладені у відповідному позові. Зустрічні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3 не визнав, просив суд в задоволенні позову відмовити.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_7 позицію ОСОБА_4 підтримала, проти задоволення позову заступника прокурора Малиновського району міста Одеси в інтересах ОСОБА_1 не заперечувала.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Орган опіки і піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради повідомлявся судом про розгляд даної цивільної справи, причини неявки представника суду не відомі, однак від повноважної особи органу до суду надійшло клопотання про розгляд справи за їх відсутністю.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товарна біржа «Одеська товарна біржа»за юридичною адресою не знаходиться, неодноразова повідомлялась судом про розгляд даної цивільної справи через оголошення у пресі, причини неявки представника суду не відомі.

Вивчивши наявні матеріали справи у їх сукупності, прийнявши до уваги виниклі обставини та пояснення сторін за суттю спору і підставами звернення в суд з відповідними позовами, надавши належну юридичну оцінку виниклим між сторонами по справі правовідносинам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги заступника прокурора Малиновського району міста Одеси в інтересах ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належить відмовити виходячи з наступного.

13 червня 1997 року на Товарній біржі «Центральна Одеська біржа»між ОСОБА_8 (пізніше ОСОБА_1, в теперішній час ОСОБА_5) ОСОБА_11, яка діяла від свого імені та від імені і в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 на підставі рішення опікунської ради Приморської районної адміністрації №418 від 10 червня 1997 року, і ОСОБА_1 (в теперішній час ОСОБА_6) ОСОБА_12 продавцями, та ОСОБА_2 і ОСОБА_2 (в теперішній час ОСОБА_3) ОСОБА_13 покупцями був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна №2711, за яким відповідно продавці продали, а покупці придбали за інвентаризаційну вартість у розмірі 10856,00 гривень ізольовану квартиру №24 в будинку №22/1 по Адміральському проспекту у місті Одесі, що складається з трьох кімнат житловою площею 41,2кв.м., загальною площею 69,5кв.м., корисною площею 66,4кв.м. (надалі за текстом Договір).

Продавці отримали від покупців зазначену у п.3 Договору грошову суму до підписання договору. Згідно додатковим умовам Договору, за неповнолітню на той час ОСОБА_10 розписувався її батько ОСОБА_4

В грудні 2005 року продавці звернулись до суду з вимогою про стягнення з покупців повного розрахунку за придбану квартиру, а потім взагалі просили його розірвати, посилаючись на те, що покупці ухиляються від своїх зобовязань по повній оплаті вартості квартири, придбаної за Договором та кожного разу переносять строк остаточного розрахунку. В теперішній час провадження у справі з розгляду даних вимог зупинено до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 14 грудня 2006 року по справі №2о-107/06, суд вирішив визнати недієздатним ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3 і встановити над ним опіку.

Ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 29 грудня 2006 року у якості законного представника недієздатного ОСОБА_1 суд залучив до участі у справі прокуратуру Малиновського району міста Одеси. 19 березня 2007 року заступник прокурора Малиновського району міста Одеси подав в суд позов в інтересах недієздатного ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_14, треті особи Товарна біржа «Центральна Одеська біржа», ОСОБА_9, ОСОБА_7, Орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, посилаючись на порушення права власності ОСОБА_1 Прокуратура також просила поновити процесуальний строк на звернення до суду в інтересах ОСОБА_1, оскільки право на його захист у прокуратури зявилось після набрання законної сили рішенням суду про визнання його недієздатним.

Відповідно до вимог ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. В силу ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з акту №1109 Одеської обласної клінічної психологічної лікарні №1 від 29 червня 2006 року, який був складений за результатами комісійної амбулаторної судово-психіатричної експертизи, призначеної Біляївським районним судом Одеської області від 17 листопада 2006 року, ОСОБА_1, 1980 оку народження, з дитинства страждає психічним захворюванням у вигляді помірної розумової відсталості, не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, потребує встановлення опіки. Виходячи з даного акту, суд робить висновок, що ОСОБА_1 також не міг розуміти власних дій і наслідків укладання оспорюваного Договору, так само як і не міг звернутися до суду для відновлення своїх порушених прав.

Згідно ст. 40 ч.1 ЦК України, фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

Отже, до набрання законної сили рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 14 грудня 2006 року про визнання ОСОБА_1 недієздатним, у жодної особи не було законних підстав звертатися до суду для захисту його прав. Враховуючи на незначний час, що сплив між визнанням ОСОБА_1 недієздатним і зверненням заступника прокурора Малиновського району міста Одеси з позовом щодо захисту його інтересів, суд задовольняє клопотання сторони про поновлення строку позовної давності на заявлені позовні вимоги. На підставі викладеного, судом не приймаються до уваги доводи зустрічного позову щодо спливу 10 років з часу укладання оспорюваного договору.

Оцінюючи вимоги позивача стосовно визнання договору не дійсним, суд виходить з такого. Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України, Закону України «Про власність»(що діяв на момент укладення Договору), глав 6, 10 ЦК України (в редакції 1963 року, що діяла на момент укладення Договору), кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Як зазначено у ч.2 Договору, на момент відчуження відповідна квартира належить ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право власності р.№ 8-7533, виданого УЖКГ Одеського міськвиконкому 20 травня 1997 року.

Відповідно до вимог ст. 225 ЦК України (в редакції 1963 року), право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові.

Суд звернув увагу на той факт, що на момент укладення Договору, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, було більше 17 років та він мав необхідний обсяг дієздатності, передбачений ст. 13 ЦК України (в редакції 1963 року), тобто повинен був сам, за згодою своїх батьків або піклувальників підписати договір купівлі-продажу квартири, власником якої він був на той час.

З огляду на викладене, суд не може прийняти доводи ОСОБА_3 і ОСОБА_2, викладені у зустрічному позові щодо повноважень ОСОБА_5 (на момент укладення Договору Григорі) Н.О. на продаж частки квартири сина на підставі розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради №418 від 10 червня 1997 року.

Як зазначалось, законність прийняття зазначеного розпорядження перевірялась прокуратурою Приморського району міста Одеси. Відповідно до висновків, викладених у постанові помічника прокурора Приморського району міста Одеси про відмову у порушенні кримінальної справи від 20 грудня 2010 року, відповідно до вимог ст. 13 ЦК України (в редакції 1963 року) Приморська районна адміністрація була повинна надати згоду на відчуження частки житла неповнолітнього ОСОБА_1 йому самому, а не його матері ОСОБА_8,оскільки заява про надання згоди на відчуження частки житла надійшла від самого неповнолітнього, та на той час цивільним законодавством було передбачено, що неповнолітні віком від пятнадцяти до вісімнадцяти років вправі укладати угоди за згодою батьків (усиновителів) або піклувальників (ч.1 ст. 13 ЦК України).

Ураховуючи викладене, суд дійшов до висновку про задоволення позову заступника прокурора Малиновського району міста Одеси в інтересах недієздатного ОСОБА_1 про визнання недійсним Договору, що обумовлює та обґрунтовує відмову у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1 про визнання дійсним оспорюваного правочину.

Як регламентує ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю. У разі недійсності правочину, зокрема, кожна із сторін зобовязана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

З аналізу відповідних норм цивільного закону випливає, що суд вправі розглянути вимоги позивача про визнання недійсним правочину без застосування наслідків, передбачених ст. 216 ЦК України. Але разом з тим, суд може їх застосувати з власної ініціативи і при відсутності відповідної вимоги.

ОСОБА_4 у своєму поясненні від 26 липня 2011 року просив суд у випадку задоволення позову прокуратури, застосувати передбачені ст. 216 ЦК України наслідки недійсності правочину та повернути сторони у попередній стан. Зазначивши, що саме він сплачував продавцям квартири кошти, надавши відповідний розрахунок.

Відповідна позиція відповідача ОСОБА_4 не заперечувалась позивачами за зустрічним позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3, про що неодноразово зазначалось в судових засіданнях та що підтверджується письмовою угодою від 26 липня 2011 року, укладеною між ОСОБА_3, ОСОБА_15, ОСОБА_2, ОСОБА_16 з одної сторони, та ОСОБА_4, ОСОБА_7 з іншої сторони. Викладене свідчить про визнання особами того факту, що всі розрахунки, які належали з боку покупців за Договором на користь продавців здійснював саме ОСОБА_4 Таким чином, суд вбачає, що відповідні обставини не підлягають подальшому доказуванню в силу ст. 61 ЦПК України.

Таким чином, з огляду на висновок суду про обґрунтованість позову прокуратури, суд вважає доцільним застосувати двосторонню реституцію при визнанні недійсним Договору, визнавши при цьому право приватної спільної сумісної власності на предмет Договору за попередніми власниками ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_1, та стягнути солідарно з продавців квартири на користь ОСОБА_4 суму, зазначену у п.3 Договору з урахуванням встановленого індексу інфляції і трьох процентів річних згідно наявного в матеріалах справи розрахунку, з яким суд погоджується.

Як наводить ст. 88 ч.ч.1,2 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Але якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

В силу ст. 79 ч.ч.1,3 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи, до яких, в свою чергу відносяться: 1) витрати на інформаційно-технічне забезпечення; 2) витрати на правову допомогу; 3) витрати сторін та їх представників, що повязані з явкою до суду; 4) витрати, повязані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; 5) витрати, повязані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи; 6) витрати, повязані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

Таким чином, з огляду на задоволення первісного позову у повному обсязі та застосування судом наслідків недійсності правочину, суд вважає обґрунтованим стягнути з ОСОБА_4 суму неоплаченого судового збору у розмірі 08,50 гривень за ст.3 п.1 п/п «д»Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»; а також суму неоплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 37,00 гривень за Розділом І ч.3 п.6 Розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, повязаних з розглядом цивільних та господарських справ, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року під №1258 на користь держави.

При цьому, у звязку із висновком суду щодо відмови у задоволенні зустрічного позову у повному обсязі, стягнення понесених та документально підтверджених судових витрат ОСОБА_2, ОСОБА_3 присудженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 57, 60, 61, 79, 88, 174, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов заступника прокурора Малиновського району міста Одеси в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі продажу квартири, треті особи Товарна біржа «Центральна Одеська біржа», ОСОБА_6, ОСОБА_7, Орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради задовольнити.

Поновити заступнику прокурора Малиновського району міста Одеси строк позовної давності для предявлення в інтересах ОСОБА_1 вимог до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі продажу квартири, треті особи Товарна біржа «Центральна Одеська біржа», ОСОБА_6, ОСОБА_7, Орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради.

Визнати недійсним договір купівлі продажу нерухомого майна №2711 від 13 червня 1997 року, укладений між ОСОБА_8, яка діяла від власного імені, а також від імені неповнолітнього ОСОБА_1, ОСОБА_9 з одної сторони, та ОСОБА_2, ОСОБА_10 з іншої сторони, зареєстрований на Товарній біржі «Центральна Одеська біржа»за №2711 від 13 червня 1997 року.

Застосувати наслідки недійсності правочину та повернути сторони за договором купівлі продажу нерухомого майна №2711 від 13 червня 1997 року, укладений між ОСОБА_8, яка діяла від власного імені, а також від імені неповнолітнього ОСОБА_1, ОСОБА_9 з одної сторони, та ОСОБА_2, ОСОБА_10 з іншої сторони, зареєстрований на Товарній біржі «Центральна Одеська біржа» за №2711 від 13 червня 1997 року в попередній стан.

Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 право приватної спільної сумісної власності в рівних частках на квартиру №24 в будинку №22/1 по Адміральському проспекту у місті Одесі, загальною площею 69,5кв.м.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 суму грошових коштів, оплачених ним при укладенні договору купівлі продажу нерухомого майна №2711 від 13 червня 1997 року, укладеного між ОСОБА_8, яка діяла від власного імені, а також від імені неповнолітнього ОСОБА_1, ОСОБА_9 з одної сторони, та ОСОБА_2, ОСОБА_10 з іншої сторони, зареєстрованого на Товарній біржі «Центральна Одеська біржа»за №2711 від 13 червня 1997 року з урахуванням індексу інфляції у розмірі 59646,04 гривень і суми трьох процентів річних у розмірі 4586,66 гривень, а у загальному розмірі 64232,70 (шістдесят чотири тисячі двісті тридцять дві, сімдесят копійок) гривні.

В задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1 про визнання дійсним договору купівлі-продажу квартири відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави в особі УДК у місті Одеса, код ЄДРПОУ 23862106, на рахунок №31413537700007, відкритий в ГУ ДКУ в Одеській області, МФО 828011, із зазначення коду платежу 22090100 суму неоплаченого судового збору (державного мита) у розмірі 08,50 гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави в особі УДК у місті Одеса, код ЄДРПОУ 23213460, на рахунок №31218259700007, відкритий в ГУ ДКУ в Одеській області, МФО 828011, із зазначення коду платежу 22050001 суму неоплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37,00 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: /підпис/