Рішення № 30809901, 22.04.2013, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/1306/13-ц

РІШЕННЯ

іменем України

"22" квітня 2013 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді - Старжинської О.Є., при секретарі судового засідання - Ніколаєнко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенськ Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним правочину - подання заяви щодо вчинення дій, не передбачених довіреністю,

ВСТАНОВИВ:

28.03.2013 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним правочину - подання заяви щодо вчинення дій, не передбачених довіреністю посвідченою 09.04.2008 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 20.05.2008 року відповідач подав на імя сільського голови с. Дмитрівка Вознесенського району заяву про оформлення права власності за ним (позивачем) на нежитлове приміщення розташоване в с.Бакай Вознесенського району вул. Степова, 20 з видачею свідоцтва про право власності, тоді як за довіреністю мав оформити будівлю, розташовану с.Бакай Вознесенського району вул. Степова, 20 .

Посилаючись на те, що відповідач порушив частину 3 статті 238 ЦПК України, статтю 7 Закону України «Про адвокатуру», позивач просив позов задовольнити

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання не зявився, суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності та про невизнання позову з підстави того, що він, як адвокат, з позивачем ніколи не перебували у правовідносинах по наданню правової допомоги, а тому не міг порушити вимоги Закону України «Про адвокатуру».

Вислухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, суд діючи в межах заявлених сторонами вимог, вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Зокрема, судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Дмитрівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області від 27.06.2008 року за № 18 було вирішено питання щодо оформлення за ОСОБА_1 право власності на комплекс будівель (приміщення бувшого пташника), розташованого в с. Дмитрівка Вознесенського району Миколаївської області, вул. Степова, 20.

05.12.2008 року на підставі обумовленого рішення було видано свідоцтво про право власності на вищевказане нерухоме майно на імя ОСОБА_1, який, реалізуючи повноваження власника, здійснив відчуження належного йому майна.

Так, відповідно до договору дарування, посвідченого 20.03.2009 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_3, ОСОБА_1 подарував комплекс будівель, розташований в с. Дмитрівка Вознесенського району Миколаївської області, вул. Степова, 20, ОСОБА_2 Обумовлений договір у передбаченому законом порядку недійсним не визнаний.

Рішенням Вознесенського міськрайонного суду від 19.06.2012 року у позові ОСОБА_4 про визнання договору дарування недійсним відмовлено.

За положеннями ст. 55 Конституції України, ст. ст. 15,16 ЦК України, ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звернутися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або держави чи суспільні інтереси.

Тобто підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання. При цьому, особа не має права звернутися до суду в разі, якщо права, за захистом яких вона звернулася, їй не належать. Тому, при зверненні до суду позивач повинен довести свою юридичну заінтересованість у справі. Завдяки такому підходу реалізується принцип диспозитивності цивільного процесу, відповідно до якого кожна особа самостійно вирішує звертатися їй до суду чи ні.

Виходячи з наведеного, в першу чергу підлягає зясуванню процесуальне питання чи дійсно мало місце порушення, невизнання або оспорювання прав, свобод, інтересів особи, яка звернулася до суду (підстави для судового захисту), що узгоджується з розясненнями, наданими в постанові Пленуму Верховного Суду України за № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі».

Так, ОСОБА_1 посилаючись, що відповідач порушив частину 3 статті 238 ЦПК України, статтю 7 Закону України «Про адвокатуру» при виконанні повноважень вказаних у довіреності виданої ним та нотаріально посвідченої 09.04.2008 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу подачі заяви 20.05.2008 року на імя сільського голови про оформлення з видачею свідоцтва про право власності на нежитлове приміщення, що розташоване в с.Бакай Вознесенського району вул. Степова, 20 - не надав, та в матеріалах справи відсутні жодні докази, що при цьому було порушено права позивача ОСОБА_1 Так, як його зава про оформлення права власності на нерухоме майно була задоволена і він розпорядився нерухомістю за власним волевиявленням і на час відчуження цієї нерухомості заперечень не було щодо набуття її у власність.

Що стосується вимоги позивача про визнання недійсним за правилами правочинів заяви 20.05.2008 року на імя сільського голови про оформлення з видачею свідоцтва про право власності на нежитлове приміщення, що розташоване в с.Бакай Вознесенського району вул. Степова, 20, суд виходить з того, що зазначена заява не є одностороннім правочином в розумінні положень Цивільного кодексу України. Одностороннім правочином у даному випадку є видача довіреності.

Матеріалами справи не підтверджено перебування сторін в правовідносинах при здійсненні відповідачем ОСОБА_2, як адвокатом, доручення про надання правової допомоги, при виконанні доручення на підставі якого видана довіреність 09.04.2008 року відповідач діяв, як фізична особа.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 212 - 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним правочину подання заяви щодо вчинення дій, не передбачених довіреністю - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів після його проголошення.

Особи, які приймали участь у справі, але не були присутні під час проголошення рішення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: О.Є.Старжинська