Постанова № 30809865, 17.04.2013, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

17 квітня 2013 р. Справа № 802/1425/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Шаповалової Тетяни Михайлівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Мошняги Валентина Івановича

позивача: Лебедєвої О.С.

відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці

до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про: стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці (далі - УПФУ у м.Вінниці) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2) про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач у строк визначений Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не сплатив єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за жовтень-листопад 2012 року, а також фінансову санкцію відповідно до рішення №8430 від 20 грудня 2012 року, що стало підставою для звернення до суду із зазначеним адміністративним позовом.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю та просила позов задовольнити повністю.

Відповідач в судовому засіданні визнав, що не сплатив єдиний внесок за жовтень та листопад 2012 року, але не погодився з накладеними штрафними санкціями згідно рішення №8430 від 20.12.2012 року управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, заслухавши пояснення сторін, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

ФОП ОСОБА_2 зареєстровано в УПФУ у м.Вінниці 10 грудня 2002 року та є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с. 4).

Відносини, що виникають між Пенсійним фондом України та платниками єдиного внеску, регулюються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VІ від 08 липня 2010 року (далі - Закон).

Згідно положень статті 1 Закону - єдиний внесок - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Абзацом 2 пункту 1 частини 1 статті 4 Закону передбачено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

Відповідно до пунктів 1, 4 частини 2 статті 6 Закону, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Частиною 8 статті 9 Закону передбачено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Всупереч вимог даного Закону, відповідач не сплатив єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за жовтень-листопад 2012 року в розмірі 1845,16грн., а також фінансову санкцію відповідно до рішення №8430 від 20 грудня 2012 року, яким за період з 22.02.2011 року по 23.10.2012 року накладено штраф в розмірі - 1924,14 грн. та пеню в розмірі - 1334,94 грн.. Рішення отримано боржником 20.12.2012 року, що підтверджується його підписом. В судовому засіданні позивач підтвердив, що дійсно отримував таке рішення, але не оскаржував його, хоча не погоджується з такими санкціями. На підставі п.2 ч.11 ст.25 Закону, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Одночасно, на суми своєчасно несплачених (не перерахованих) єдиного внеску та фінансових санкцій відповідно до частини 10 статті 25 Закону нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

На виконання статті 25 Закону, управлінням Пенсійного фонду України в місті Вінниці в зв'язку із несвоєчасною сплатою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування винесено вимогу №Ф-3700 від 07 лютого 2013 року на суму - 5104,24 грн.(а.с.5).

Відповідач не сплатив зазначену суму у вимозі та не оскаржив її.

Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість в сумі 5104,24 грн. в тому числі з єдиного внеску - 1845,16грн.; штрафної санкції - 1924,14 грн.; пені - 1334,94 грн., що підтверджується матеріалами справи (а.с.5).

Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підтверджуються матеріалами справи та частково визнаються відповідачем, а тому позов підлягає задоволенню.

Суд критично відноситься до пояснень відповідача щодо незгоди із застосуванням до нього фінансових санкцій, оскільки рішення №8430 від 20 грудня 2012 року ним отримано та на час розгляду справи судом не оскаржено.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України у м.Вінниця (вул.Хмельницьке шосе, 7, м.Вінниця, код ЄДРПОУ 37979905) 5104,24 (п'ять тисяч сто чотири) грн. 24 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шаповалова Тетяна Михайлівна