Рішення № 30809531, 29.03.2013, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 1109/11794/12

Номер провадження 2/404/358/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2013 року м. Кіровоград

Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого - судді Іванова Д.Л.,

при секретарі - Логвинюк О.В.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_3» до ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

21 листопада 2012 року представник ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3» звернулась до Кіровського районного суду м. Кіровограда з позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення боргу за кредитним договором, укладеного 19 травня 2008 року між ВАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3», правонаступником прав та обов`язків якого є ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3» та ОСОБА_4, вказуючи на те, що ні ОСОБА_4 ні її майновий поручитель ОСОБА_2, в порушення умов кредитного договору та договору поруки, не зважаючи на вжиті банком заходи досудового врегулювання спору, свої зобовязання не виконали, внаслідок чого станом на 21 листопада 2012 року заборгованість ОСОБА_4 становить всього 217, 213, 34 грн. про стягнення яких і предявлено позов.

В запереченнях ОСОБА_2 позов ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3» визнав частково, не оспорює наявність боргу ОСОБА_4 по кредитному договору, однак не в такому розмірі, зазначає, що представник банку в позовній заяві не вказує, про те, що кредитна заборгованість виникла в результаті затримки у виплаті страховою компанією йому суми страхового відшкодування, повязаного з його інвалідністю, тобто вважає, що якщо б страхова компанія своєчасно перерахувала йому страхову виплату, а він вигодонабувачу ( банку ), то розмір заборгованості ОСОБА_4 був не більше 58, 000 грн., які він згоден сплатити ( а.с. 55 - 57 ).

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України до початку розгляду справи по суті сторонам роз'яснено їх процесуальні права, а також про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій.

Відповідачу ОСОБА_2 з урахуванням його заперечень додатково розяснено його право звернутися із зустрічним позовом до банку з підстав визначених Законом України « Про захист прав споживачів « або до страхової компанії щодо невиконання або порушень умов договору добровільного страхування від нещасних випадків.

В судовому засіданні представник ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3» по довіреності ОСОБА_1 позов підтримала повністю, просила суд його задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

В судовому засіданні ОСОБА_2 просив суд позов Кіровоградській філії ВАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3» задовольнити частково, посилаючись на обставини, викладені в запереченнях проти позову та промові в судових дебетах ( а.с. 97 ).

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не зявилась, зі слів ОСОБА_2 прийняти участь в судовому засіданні не має можливості у звязку із зайнятістю по роботі.

Зясувавши обставини справи в межах заявлених позовних вимог та представлених сторонами доказів, заслухавши їх пояснення, зваживши доводи представника банку та відповідача ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, про те, що позов ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3» підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Суд встановив, що зобовязальні відносини між сторонами ґрунтуються на кредитному договорі № 211/2008/СІ, укладеного 19 травня 2008 року між ВАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3», правонаступником прав та обов`язків якого є ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3» та ОСОБА_4, згідно з яким остання отримала 23000 дол. США, що в перерахунку до офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого НБУ на 19 травня 2008 року становить - 116150 грн., які зобовязалась повернути в строк до 18 травня 2018 року, сплатити банку проценти на рівні 14,5% річних, комісійні витрати, шляхом внесення обовязковим щомісячних платежів в порядку та строки, встановлені графіком і таким чином виконати свої зобовязання по даному договору у повному обсязі ( а.с. 20 - 23, 65 - 67 ).

17 листопада 2008 року та 20 червня 2008 року між ВАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3» та ОСОБА_4 укладено додаткові договори до основного кредитного договору від 19 травня 2008 року, згідно яких сторонами обумовлено та узгоджено права банку змінювати проценту ставку в окремих випадках та обовязок Позичальника ( ОСОБА_4 ) сплатити банку штраф за неналежне виконання грошового зобовязання ( а.с. 24, 68 - 69 ).

Належне та своєчасне виконання зобовязань ОСОБА_4 за вищевказаним кредитним договором забезпечувалось договором поруки, укладеного 19 травня 2008 року між ВАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3» та ОСОБА_2, відповідно до пунктів 1.1 - 1.4 якого сторони визначили, що Поручитель несе солідарну відповідальність перед Кредитором, в тому ж обсязі, що і Боржник по його зобовязанням, передбачених кредитним договором.

Пунктом 3.3 даного договору сторони також обумовили, що порука припиняється на підставах та в порядку, передбаченого чинним законодавством та Договором ( а.с. 10, 74 )

Крім того, 30 травня 2008 року між ВАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3» та ОСОБА_2 укладено іпотечний договір, згідно з яким останній передав в іпотеку ( заставу ) належну йому на праві власності квартиру № 22, яка знаходиться в м. Кіровограді по вул. Луначарського, 28 ( а.с. 70 - 73 ).

Також суд встановив, що 19 травня 2008 року між ЗАТ « ВіЕйБі Страхування « та ОСОБА_5 укладено договір № 110101-060-0232\08 добровільного страхування віл нещасних випадків, згідно п.п. 11, 13.1, 17.2.4, 20.1.2 якого вигодонабувачем являється Кіровоградська філія ВАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3», а страховим в випадком є в тому числі, стійка втрата працездатності ОСОБА_2 із встановленням первинної інвалідності І ІІІ групи, при цьому страхувальник ( ОСОБА_2 ) зобовязаний повідомити Страховика про настання страхового випадку, розмір страхової виплати при ІІІ групі інвалідності становить 50 % від страхової суми ( а.с. 43 - 46 ).

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обовязки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст. 509, 526, 530 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник ) зобовязана вчинити на користь другої сторони ( кредитора ) певну дію, у тому числі сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обовязку. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобовязанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України умовами кредитного договору є обов'язок кредитодавця надати грошові кошти позичальнику, а позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.

В порушення умов кредитного договору, передбачених п.п. 1.4, 2.4.3, 2.5.1 - 2.5.4, 2.9.1 ОСОБА_4 свої зобовязання, щодо повернення кредиту, сплати відсотків та комісії належним чином не виконала і як вбачається з представленого розрахунку з 20 грудня 2008 року по 20 березня 2010 року обовязкові, щомісячні платежі у встановлених розмірах та строки не вносила, остання оплата відбулась 20 вересня 2010 року, в результаті станом на 21 листопада 2012 року заборгованість ОСОБА_4 перед банком становить всього - 217212, 34 грн. до складу якої входить 156225, 42 грн. - заборгованості по кредиту, 49360, 05 грн. - заборгованості по відсотках, 3019, 90 грн. - заборгованості по комісії, а також 8606, 96 грн. штрафу за несвоєчасне погашення кредиту, що підтверджується долученим до позовної заяви та представленим в судовому засіданні розрахунками ( а.с. 4 - 5, 78 - 80 ).

Відповідач ОСОБА_2 в запереченнях та в судовому засіданні стверджує про необґрунтованість та незаконність нарахування банком процентів, комісії та штрафу, оскільки він в результаті дорожньо - транспортної пригоди, яка відбулась з ним в серпні 2008 року став інвалідом, не зважаючи на його неодноразові звернення та скарги, в тому числі до голови правління « ВіЕйБі Банку «, працівники банку та страхової компанії не вжили всіх необхідних заходів для того щоб він своєчасно отримав страхову виплату по договору, що призвело до збільшення заборгованості по кредитному договору.

Разом з цим, з представленої ОСОБА_2 копії виписки з акта огляду МСЕК вбачається, що ІІІ група інвалідності встановлена йому з 30 січня 2009 року до 01 березня 2010 року, а страхове відшкодування в розмірі 58075, 00 грн. по договору проведено 01 квітня 2010 року ( а.с. 51 - 52 ).

Як вбачається з матеріалів справи 11 серпня 2009 року керуюча відділенням № 34 ВАТ « ВіЕйБі Банку « ОСОБА_6 зверталась до голови правління ОСОБА_7 з проханням вирішити питання про страхову виплату ОСОБА_2 по договору страхування, який знаходився у його службовому сейфі ( а.с. 42 ).

Таким чином, доводи ОСОБА_2 про бездіяльність посадових осіб банку або неправомірність їх дій, що призвело до збільшення розміру заборгованості ОСОБА_4 по кредитному договору являються безпідставними та необґрунтованими.

Також слід зазначити, що ОСОБА_2 в разі невиплати суми страхового відшкодування у встановлений договором страхування строк або безпідставної відмови страхової компанії, про яку він вказував у зверненні до голови правління банку ОСОБА_8 в лютому 2010 року ( а.с. 38-39 ), не позбавлений був можливості та мав право звернутися з відповідним позовом до суду, однак ОСОБА_2 своїм правом не скористався, а підстави своєчасної невиплати йому страховою компанією суми страхового відшкодування не являється предметом даного спору.

Також являються необґрунтованими та безпідставними доводи ОСОБА_2 в частині незаконності обчислення суми боргу за кредитним договором з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого НБУ станом на 12 жовтня 2012 року, оскільки відповідно до ст. 524 ЦК України зобовязання має бути виражене у грошовій одиниці України.

Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобовязання в іноземній валюті.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національний банк України», гривня (банкноти і монети) як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України за всіма видами платежів.

Статею 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» передбачено, що валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобовязань.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» резиденти - це фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання на території України, у тому числі ті, що тимчасово перебувають за кордоном; юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність на підставі законів України; дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також філії та представництва підприємств і організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності.

Так, як банк ( юридична особа ) та ОСОБА_4 є резидентами України, мають місцезнаходження на території України та здійснюють свою діяльність згідно законів України, відповідно ціна в договорі повинна визначатись у гривнях, що і погоджено сторонами в п. 1.1 кредитного договору.

Розрахунки між сторонами договору також підлягають здійсненню у гривнях, що також погоджено сторонами у 2.9.1 договору, згідно з яким всі розрахунки проводяться в валюті Кредиту і підлягають сплаті в національній валют, виходячи з курсу НБУ на день сплати

У той же час, сторони не позбавлені права визначити в кредитному договорі грошовий еквівалент зобовязання в іноземній валюті, що передбачено ст. 524 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Вищезазначені законодавчі акти, хоча і визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, однак не містять заборони на вираження у договорі грошових зобовязань в іноземній валюті, визначення грошового еквіваленту зобовязання в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобовязання у випадку зміни курсу НБУ національної валюти України по відношенню до іноземної валюти.

За змістом ст.ст. 610, 611, 612, 623, 625 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі і відшкодування збитків та моральної шкоди. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобовязання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобовязання, доказується кредитором. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалі справи ( а.с. 6 ) ОСОБА_4 в серні 2011 року отримала довідку про розмір її заборгованості по кредитному договору, яка була значно менше та в разі незгоди з сумою боргу мала можливість і право оспорити її в судовому порядку, повідомлена була також 24 жовтня 2012 року рекомендованим листом про наявність простроченої заборгованості, а також наслідки невиконання або неналежного виконання договірних зобовязань.

Нормами п. 3 ст. 3, ст.ст. 6, 627 ЦК України закріплено та розкрито один із основоположних принципів цивільного законодавства - свобода договору, відповідно до якого сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Цивільний кодекс України у статті 553 визначає поруку як договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання свого обов'язку. Порука має характер від забезпечуваного нею зобов'язання - своєчасного повернення кредиту за кредитним договором.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи плату основного боргу, процентів, неустойки та відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частиною 1 статті 559 ЦК України передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

За змістом ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник ) зобов'язана вчинити на користь другої сторони ( кредитора ) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії.

Статтею 598 ЦК України визначені підстави припинення зобов'язання. Вказаною статтею передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Договором поруки сторони обумовили, що порука припиняється у випадках та в порядку передбаченого чинним законодавством та Договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи викладене вище, а також приймаючи до уваги, що відповідач ОСОБА_4 в порушення умов кредитного договору свої зобов'язання по поверненню кредитних коштів, сплаті відсотків за користування ними та комісії за управління кредитом не виконала, у зв'язку з чим у банку виникло право передбачене умовами кредитного Договору, а також ч.2 ст. 1050 ЦК України вимагати повернення кредиту, сплати нарахованих процентів та стягувати заборгованість у примусовому порядку, в тому числі з солідарного боржника ОСОБА_2, який зобов'язався відповідати перед установою банку за виконання ОСОБА_4 у повному обсязі усіх її зобовязань, які виникли з кредитного договору, в зв'язку з чим суд вважає, що позовні вимоги ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3» до ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості в солідарному порядку, заборгованості по відсотках та комісії відповідає способам захисту цивільних прав, характеру та змісту цивільно-правових відносин, не суперечать закону і не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Правові наслідки порушення зобовязання визначаються договором або законом і відповідно до пункту 3 частини 1 ст. 611 ЦК України один із них є неустойка.

Згідно статті 549 ЦК України неустойка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою чи іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання.

Додатковим договором укладеним 20.06.2008 року між ВАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3» та ОСОБА_4 було внесено зміни до кредитного договору, відповідно до яких, в тому числі за неналежне виконання позичальником грошових зобов`язань з погашення кредитної заборгованості, якщо прострочення виконання таких зобов`язань сталося більше ніж на 7 календарних днів від дати, визначеної графіком як дата сплати чергового платежу, позичальник сплачує банку штраф у розмірі, визначеному умовами кредитного договору.

На підставі зазначених умов кредитного договору та норм закону банком за несвоєчасне виконання ОСОБА_4 зобовязань по кредитному договору було нараховано штраф в розмірі 8606 грн. 96 коп.

В ході розгляду справи ОСОБА_4 та ОСОБА_2 з посиланням на ч. 3 ст. 551 ЦК України звернулись з письмовою заявою про зменшення розміру нарахованого банком штрафу в сумі 8606 грн. 96 коп., вказуючи на те, що ОСОБА_2 в результаті дорожньо-транспортної пригоди став інвалідом 3 групи, багато коштів витратив на лікування, втратив роботу і на даний час є безробітним, його дружина ОСОБА_4 також не працює у зв`язку з чим його сім`я перебуває в дуже тяжкому матеріальному становищі.

В пункті 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ « № 5 від 30 березня 2012 « Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин « розяснено, що положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу.

При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054, 1056-1 ЦК, у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.

Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу ( наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобовязання ).

Положення статті 616 ЦК передбачають право суду за певних умов зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника. Зазначене стосується цивільно-правової відповідальності боржника, а не сплати ним основного грошового боргу за кредитним договором, що суд на підставі вказаної норми закону змінити не може.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 551 ЦК України та з урахуванням обставин, викладених відповідачами в заявах, суд вважає можливим та правильним, враховуючи їх тяжкий майновий стан та інвалідність ОСОБА_2 зменшити розмір штрафу ( неустойки ) з 8606, 96 грн. до 2000, 00 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3» підлягає стягненню 156225, 42 грн. - заборгованості по кредиту, 49360, 05 грн. - заборгованості по відсотках, 3019, 90 грн. - комісії, а також 2000,00 грн. - штрафу за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання по кредитному договору.

Розмір понесених позивачем судових витрат при предявленні позову підтверджується наявними у справі платіжними документами і відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачів пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 11- 16, 20, 252, 509, 510, 525 - 527, 530, 533, 536, 546 - 551, 553 - 556, 559, 610 - 612, 622 - 624, 626 - 628, 638 - 640, 1048, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 3. 4, 10, 57, 60, 88, 213-215, 218, 292, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства « Всеукраїнський ОСОБА_3 « до ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 та ОСОБА_2, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 на користь Публічного акціонерного товариства « Всеукраїнський ОСОБА_3 « ( код ЄДРПОУ 19017842 ) - 156 225, 42 грн. заборгованості по кредиту, 49360, 05 грн. - заборгованості по відсотках, 3019, 90 грн. - комісії, а також 2000, 00 грн. - штрафу за несвоєчасне виконання грошового зобовязання по кредитному договору № 211\2008\СІ від 19 травня 2008 року.

Стягнути з ОСОБА_4, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 та ОСОБА_2, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 на користь Публічного акціонерного товариства « Всеукраїнський ОСОБА_3 « ( код ЄДРПОУ 19017842 ) по 1053, 02 грн. судового збору з кожного.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через Кіровський районний суд м. Кіровограда шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання цього рішення.

Суддя Кіровського Д. Л. Іванов

районного суду

м.Кіровограда