Постанова № 30808465, 15.04.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2013 року № 813/406/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Шинкар Т.І.,

за участю секретаря судових засідань - Гуменюк В.М.,

за участю представника позивача Канарьової Н.В., представника відповідача Карпина Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Датекс С» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Львівської області ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.01.2013р. №0000022302/77,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Датекс С» (далі-Підприємство) звернулося з адміністративним позовом у Львівський окружний адміністративний суд до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Львівської області ДПС (далі-ДПІ), просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000022302/77 від 04.01.2013р. як таке, що прийняте з порушенням вимог податкового законодавства. Позов обґрунтовує тим, що підставою для висновків ДПІ за основу взята податкова інформація - наведений витяг з Акта перевірки контрагента - ТзОВ «Фірма «Домус-Стиль». Вважає, що до самої господарської операції між Підприємством та ТзОВ «Фірма «Домус-Стиль» у податкового органу немає жодних претензій. Зауважує, що необхідною умовою для віднесення до податкового кредиту сплачені у ціні товарів(послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання таких товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності. Закон не ставить у залежність необхідність попередньої сплати ПДВ до бюджету кінцевим споживачем як умову для формування податкового кредиту. Правовідносини Підприємства з вищезгаданим контрагентами мали реальний характер, що підтверджується первинними документами, на підставі яких правомірно було сформовано як валові доходи і витрати, так і податковий кредит та податкові зобов'язання з податку на додану вартість (далі-ПДВ), в наслідок чого отримано прибуток з якого сплачено податок до бюджету.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав викладених у позові та додаткових поясненнях та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених у запереченнях та зазначив, що в ході проведення перевірки Підприємства з використанням розшифровок податкового кредиту з ПДВ у розрізі контрагентів встановлено розбіжність за травень 2012 року по ТзОВ «Фірма «Домус-Стиль» на суму 132 849,50грн., за червень 2012 року на суму 34 659,67грн., яка виникла у зв'язку з встановленими розбіжностями між податковим кредитом ТзОВ «Фірма «Домус-Стиль» та податковими зобов'язаннями його постачальників, що підтверджується актом перевірки ТзОВ «Фірма «Домус-Стиль» з питань підтвердження взаєморозрахунків із ПП «Інформзв'язок», яким зафіксовано нікчемність укладених угод між постачальниками товару та послуг ПП «Інформзв'язок» та їхніми покупцями. Під час перевірки ТзОВ «Фірма «Домус-Стиль» не представлено жодних документів по взаємовідносинах з ПП «Інформзв'язок», що є підставою вважати, що ТзОВ «Фірма «Домус-Стиль» здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Внаслідок відображення в податковій звітності результатів господарської діяльності Підприємства з ТзОВ «Фірма «Домус-Стиль» позивач отримав право на податкову вигоду, що вплинуло на розмір сплаченого ним ПДВ до бюджету. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 15 квітня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Датекс С» зареєстроване 31.10.2008р. виконавчим комітетом Львiвської мiської ради, запис відомостей до ЄДР від 31.10.2008р. № 14151020000021148. Взято 03.11.2008р. за №1218 на податковий облік в органах державної податкової служби. З 30.09.2009р. перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Залізничному районі м.Львова. У періоді, що перевірявся, Підприємство було платником ПДВ та податку на прибуток.

Судом встановлено, що ДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку Підприємства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011р. по 30.09.2012р., за результатами якої складено Акт від 21.12.2012р. №4638/22-10/36153038 у висновках якого зазначено, що в порушення п.198.2, п.198.3, п.198.4, п.198.6 ст.198, п.198.2 ст.198, п.201.4, п.201.6 ст.201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755 з наступними змінами та доповненнями (далі-ПК України) занижено ПДВ всього в сумі 167 509,17грн., в тому числі у травні 2012 року в сумі 132 849,50грн., у червні 2012 року в сумі 34 659,67грн.

На підставі Акта перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.01.2013р. №0000022302/77, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем - на 167 509,17грн. та штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - на суму 83 754,58грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням - рішенням Підприємство звернулося до суду за захистом своїх прав.

При прийняті рішення суд виходив з наступного.

Як вбачається з акта перевірки, встановлено що в травні та червні 2012 року Підприємство проводило взаєморозрахунки з ТзОВ «Фірма «Домус-Стиль». При опрацюванні Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України встановлено розбіжності між податковим кредитом ТзОВ «Фірма «Домус-Стиль» та податковими зобов'язаннями постачальників. ДПІ проведено перевірку ТзОВ «Фірма «Домус-Стиль» з питань підтвердження взаємовідносин з ПП «Інформзв'язок» за період травня-червня 2012 року за результатами якого складено акт позапланової невиїзної документальної перевірки від 17.10.2012р. №3434/15-40/31215859, в якому зафіксовано відсутність трудових ресурсів та основних засобів у ТзОВ «Фірма «Домус-Стиль», які необхідні для здійснення господарської діяльності, а відтак правочини, укладені між ТзОВ «Фірма «Домус-Стиль» та ПП «Інформзв'язок» не спричинили реального настання юридичних наслідків. Внаслідок відображеня в податковій звітності результатів господарської діяльності з ТзОВ «Фірма «Домус-Стиль» Підприємство отримало право на формування податкового кредиту, тобто право на податкову вигоду, що вплинуло на розмір сплаченого ним ПДВ до бюджету за травень та червень 2012 року. Враховуючи вищенаведене, вартість робіт (послуг) згідно укладених договорів, на думку податкового органу, вважається непідтвердженою, так як податковим органом не можливо провести зустрічні перевірки фінансово-господарської діяльності даного підприємства, що в свою чергу, не дає можливість визначити та підтвердити суми витрат від проведених операцій.

На підставі вищевикладеного ДПІ прийшла до висновку, що Підприємством зайво включено до складу податкового кредиту суми ПДВ з продажу робіт по безтоварних операціях з метою одержання податкової вигоди. ДПІ вважає, що Підприємство декларувало у податковій звітності господарські операції щодо придбання робіт та продажу покупцям, які фактично не відбувались, а отже є нікчемними.

Проте з такими висновками ДПІ суд не погоджується виходячи з наступного.

Відповідно п. 201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПУ України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.2. ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У розумінні пункту 14.1.36. ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996 від 16.07.1999р., підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

З огляду на викладене аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Представлені представником позивача в судовому засіданні документи свідчать про підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, а також про фактичне здійснення господарських операцій позивачем та його контрагентами, та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх. Факт здійснення операцій підтверджується договорами, податковими накладними, актами виконаних робіт та іншими письмовими документами.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника позивача, між Підприємством (Замовник) та ТзОВ «Фірма «Домус-стиль» (Виконавець) були укладені ряд договорів: Договір №ДГ-013 від 26.04.2012р., Договір №ДГ-014 від 26.04.2012р.; Договір №ДГ-015 від 17.05.2012р., Договір №ДГ-016 від 22.05.2012р., Договір №ДГ-017 від 28.05.2012р., Договір №ДГ-18 від 30.05.2012р., Договір №ДГ-019 від 30.05.2012р., Договір №ДГ-020 від 30.05.2012р.

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, необхідність укладення таких угод була пов'язана зі строками надання робіт на виконання укладених Підприємством як Підрядником з Замовниками ТзОВ «Будстра Груп» угод від 28.05.2012р. №280512, від 30.05.2012р. №300512, ПАТ «Київстар» угода від 20.05.2011р. №38034 з Додатками від 26.04.2012р., від 17.05.2012р., та ТзОВ «Скайпро» угод від 19.04.2012р. №1900412, від 22.05.2012р. №220512.

Окрім того зазначив, що ТзОВ «Фірма «Домус-стиль» як Субпідрядник по вищевказаних Договорах виконувало лише роботи, які зазначені в актах приймання-передачі робіт. Всі матеріали вже перебували на об'єктах, коли до виконання субпідрядних робіт залучили ТзОВ «Фірма «Домус-стиль». Жодні матеріали Субпідряднику не передавались.

Факт наданих ТзОВ «Фірма «Домус-стиль» послуг (Ліцензія Серії АВ №490777 від 12.01.2010р.) Підприємству, які були передані замовникам таких робіт ПАТ «Київстар», ТзОВ «Скайпро», ТзОВ «Будстра Груп» засвідчується належним чином оформленими актами виконаних робіт, як первинно обліковими документами, в яких чітко вказуються якого саме виду надаються послуги (виконуються роботи), розкритий зміст наданих послуг (виконаних робіт) та покликання, що ці послуги (роботи) надаються на виконання умов договору, укладеного між Підприємством та його контрагентами, і є достатньою підставою для твердження про відповідність цих документів вимогам Закону №996, та є підставою формування податкового кредиту по наданих послугах (виконаних роботах), підтверджених такими актами:

- Згідно Договору №ДГ-013 від 26.04.2012р. складено Акт від 31.05.2012р. на суму 75 375,00грн. в тому числі ПДВ - 12 565,50грн., обсяг виконаних робіт - «Комплекс робіт по підключенню до систем електроживлення ACTURA обладнання за адресою: м.Львів, вул. Клепарівська, 39а/4», та які згідно Акта від 03.05.2012р. передані ПАТ «Київстар»;

- Згідно Договору №ДГ-014 від 26.04.2012р. складено Акт від 31.05.2012р. на суму 94 700,00грн. в тому числі ПДВ - 15 783,33грн. обсяг виконаних робіт - «Пусконалагоджувальні роботи по зрівнюванню потенціалів (визначення активного опору або робочої електричної емності жили кабеля, замірювання повного опору ланцюга «фаза-нуль», перевірка наявності ланцюга між заземлювачами та заземленими елементами, вимірювання розтікання струму контура, вимірювання опору ізоляції, зняття тимчасових характеристик) за адресою м.Львів, вул. Городоцька, 226» та які передані ТзОВ «Скайпро» згідно Акта № 4.25190412 Гор_зрівн.потенціалів-1-7-2Датекс за червень 2012 року; згідно Акта від 31.05.2012р. на суму 250 125,00грн. в тому числі ПДВ - 41 687,50грн. обсяг виконаних робіт - «Електромонтажні роботи по зрівнюванню потенціалів (монтаж провідників заземлюючих, прокладання кабеля, монтаж кабеля, що прокладається з кріпленням накладними скобами) за адресою м.Львів, вул. Городоцька, 226», та які передані ТзОВ «Скайпро» згідно Акт №4.25190412 Гор_зрівн.потенціалів-1-7-1Датекс за червень 2012 року; згідно Акта від 14.06.2012р. на суму 207 958,00грн. в тому числі ПДВ - 34 659,67грн. обсяг виконаних робіт - «Електромонтажні роботи по зрівнюванню потенціалів (монтаж кабеля, що прокладається з кріпленням накладними скобами, монтаж проводів, що прокладаються, кінцева розробка кабеля, монтаж затискача наборного, монтаж шини заземлення, прокладання коробів пластикових, розведення по пристроях і підключення жил кабелів, монтаж кабельних мереж, підготовка до випробування) за адресою м.Львів, вул. Городоцька, 226» та які передані ТзОВ «Скайпро» згідно Акта № 4.27190412 Гор_КЦ_техзаземлен-1-7-3 Датекс за червень 2012 року;

- Згідно Договору №ДГ-015 від 17.05.2012р. складено Акт від 31.05.2012р. на суму 146 830,00грн. в тому числі ПДВ - 24 471, 67грн. обсяг виконаних робіт - «Комплекс робіт з модернізації мережі електроживлення ТП1690 за адресою: м.Львів, вул. Клепарівська, 39а/4» та які згідно Акта від 25.05.2012 року передані ПАТ «Київстар»;

- Згідно Договору №ДГ-016 від 22.05.2012р. складено Акт від 31.05.2012р.: 1.винесення електричних мереж за межі забудови на об'єкті за адресою: м.Житомир, вул Шелушкова, 96 - 52 658,33грн. (без ПДВ);2. пусконалагоджувальні роботи по винесення електричних мереж за межі забудови на обєкті за адресою: м.Житомир, вул Шелушкова, 96 - 3 228,33грн. (без ПДВ); 3.підключення систем вентиляції та кондиціювання на об'єкті за адресою: м.Житомир, вул Шелушкова, 96 - 34 366,67грн. (без ПДВ); 4.пусконалагоджувальні роботи по блискавкозахисту офісних, складських та технологічних приміщень на об'єкті за адресою: м.Житомир, вул Шелушкова, 96 - 2 651,67грн. (без ПДВ) на загальну суму 111 486,00грн. в тому числі ПДВ - 18 581,00грн. які передані ТзОВ «Скайпро» згідно Акт № 2.88-1 Житомир ПЛ-04-1-1 за червень; Акт з ТОВ "Скайпро" № 2.88-1 Житомир ПЛ-04-1-2 за червень; Акт з ТзОВ «Скайпро» № 2.88-2 Житомир дод. Роботи вентиляція-1-1 за червень; Акт з ТзОВ «Скайпро» № 2.69-1 Житомир блискавкозах.ПН-1-2 за червень.

- Згідно Договору №ДГ-017 від 28.05.2012р. складено Акт від 31.05.2012р. на суму 7 130,00грн. в тому числі ПДВ - 1 188,33грн. обсяг виконаних робіт - «Демонтаж тимчасового освітлення та електропостачання за адресою м.Львів, вул. Городоцька, 226» та які згідно Акта № 4.40-04-1-1 за червень 2012 року передані ТзОВ «Будстар Груп»;

- Згідно Договору №ДГ-018 від 30.05.2012р. складено Акт від 31.05.2012р.: 1.пусконалагоджувальні роботи за адресою м.Житомир, вул. Бердичівська, 17 - 2 283, 33грн. (без ПДВ); 2. Повірка лічильників за адресою м.Житомир, вул. Бердичівська, 17 - 1 800,00грн. (без ПДВ); 3. Проведення вимірювань за адресою м.Житомир, вул. Бердичівська, 17 - 13 310,00грн. (без ПДВ); 4. Проведення вимірювань за адресою м.Житомир, вул. Домбровського, 38 - 8 245,83грн. (без ПДВ); 5. Проведення вимірювань за адресою м.Житомир, вул. Київська, 1 - 7 144,17грн. (без ПДВ) на загальну суму 39 440,00грн. в тому числі ПДВ - 6 556,67грн. та які передані ТзОВ «Будстар Груп» згідно Актів: № 8.4.8-04-1-2 за травень 2012 року; № 8.4.8-04-1-1 за травень 2012 року; № 8.4.7-04-1-1 за травень 2012 року; № 8.4.6-04-1-1 за травень 2012 року; № 8.4.5-04-1-1 за травень 2012 року;

- Згідно Договору №ДГ-019 від 30.05.2012р. складено Акт від 31.05.2012р. на суму 29 800,00грн. в тому числі ПДВ - 4 966, 67грн. обсяг виконаних робіт - «Проведення вимірювань за адресою м.Черкаси, вул. Гоголя, 413» та які згідно Акта № 8.4.1-04-1-1 за травень 2012 року передані ТОВ «Будстар Груп»;

- Згідно Договору №ДГ-020 від 30.05.2012р. складено Акт від 31.05.2012р.: 1.Проведення вимірювань за адресою м.Черкаси, вул. Шевченка, 250 - 4 890,00грн. (без ПДВ); 2. Проведення вимірювань за адресою м.Черкаси, вул. Хрещатик, 225 - 9 565,83грн. (без ПДВ); 3. Проведення вимірювань за адресою м.Черкаси, вул. Одеська, 8 - 20 802,51грн. (без ПДВ) на загальну суму 42 311,00грн. в тому числі ПДВ - 705,83грн. та які передані ТзОВ «Будстар Груп» згідно Актів № 8.4.2-04-1-1 за травень 2012 року; № 8.4.3-04-1-1 за травень 2012 року; № 8.4.4-04-1-1 за травень 2012 року;

Як вбачається з акта перевірки, розрахунки за виконані роботи по вищезгаданих Договорах проводились сторонами у безготівковій формі; з журналів-ордерів та оборотно-сальдових відомостей по рах. №631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками та підрядчиками», 311 «Поточні рахунки в національній валюті», 361 «Розрахунок з вітчизняними покупцями» вбачається, що роботи надані Підприємству були проведені по бухгалтерському обліку.

До матеріалів справи долучено Накази про відрядження та звіти про використані кошти, видані на відрядження працівників Підприємства (головного інженера, інженера з охорони праці, начальника ЕТЛ-головного енергетика, інженера ЕТЛ, менеджера, менеджера проекту) у м.Черкаси та у м.Житомир для здачі-прийняття робіт на виконання вищевказаних Договорів.

Роботи, які були предметом Договорів, не обмежені в цивільному обороті України. Таким чином, господарські операції, що є предметом даного спору, здійснювалися правоздатними юридичними особами і по своїй суті не суперечать інтересам держави.

Відповідно до п.198.2. ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару.

За наслідком виконання робіт Підприємство отримало податкові накладні від 31.05.2012р. №104-112 на загальну суму 132 849,50грн. та від 14.06.2012р. №115 на суму 34 659,67грн. та в яких є посилання на вищезгадані Договори та номенклатура робіт в яких відповідає переліку робіт визначеному в актах виконаних робіт, укладених на їх виконання, які не мала недоліків та, порядок заповнення яких, відповідає встановленому чинним на момент їх виписки законодавством.

Суд вважає, що з дати отримання податкової накладної у позивача виникло право на податковий кредит. Зазначені обставини дали право позивачу включити ПДВ з вартості придбаних у ТзОВ «Фірма «Домус-стиль» послуг на суму 132 849,50грн. до складу податкового кредиту травня 2012 року та 34 659,67грн. червня 2012 року, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні деклараціями з ПДВ за спірний період та Додатками 5 до них.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі-ЦКУ), правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦКУ, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦКУ недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов'язаних з його недійсністю.

Актом перевірки не підтверджено, що на момент здійснення господарських операцій, ТзОВ «Фірма «Домус-стиль» - контрагент Підприємства не знаходився в Єдиному державному реєстрі, а також що у такого не було Свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість.

Суд не погоджується з висновком податкового органу щодо нікчемності вищезгаданих правочинів з підстав відсутності штату працівників, основних засобів у ТзОВ «Фірма «Домус-стиль», оскільки господарська діяльність може здійснюватись шляхом залучення трудових ресурсів та транспорту в спосіб, зокрема, укладення цивільно-правових угод та господарських договорів.

Встановлений ДПІ факт відсутності штатних працівників не може слугувати належним доказом не використання праці найманих осіб загалом та не є підтвердженням вчинення нікчемних угод.

Доказів того, що спірні господарські зобов'язання в судовому порядку визнавались недійсними представником відповідача суду не надано.

Відповідно до п.3 та п.6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України №984 від 22.12.2010р. акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби та в якому факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

З врахуванням вищевикладеного, Акт перевірки, який є предметом дослідження, не відповідає вимогам вищезгаданого Порядку та складений без об'єктивного аналізу господарських операцій, вчинених Підприємством і ґрунтується виключно на припущеннях щодо безтоварності операцій.

Слід зазначити, що Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва у листі від 16.09.2011р. №7319 щодо правомірності органів державної податкової служби визнавати угоди нікчемними зазначив наступне: головною підставою вважати правочини нікчемними являється його недійсність, встановлена законом, а не актами податкової перевірки; вказані ж в актах податкових органів недоліки, допущені суб'єктами господарювання при укладенні та виконанні договорів, не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскільки чинне законодавство не встановлює таких підстав нікчемності правочинів.

В підтвердження обставин реальності господарських операцій судом взято до уваги діяльність позивача: Підприємство, як господарюючий суб'єкт веде діяльність з 2008 року, роботи, які визначені у досліджених судом Договорах, узгоджуються з предметом діяльності Підприємства. Ліцензія з переліком відповідних видів робіт, Серії АВ №458634 від 10.02.2009р., Серії АД №031893 від 29.02.2012р.

Слід зауважити, що згідно з практикою Європейського суду, викладеною в рішенні від 22.01.2009р. у справі «Булвес» АД проти Болгарії та ст.61 Конституції України принципу індивідуалізації відповідальності, Підприємство не несе відповідальності за свого контрагента, який не виконав свого обов'язку щодо сплати податків до бюджету, відповідальність за такі негативні наслідки несе саме ця особа-контрагент, зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Суд вважає, що ДПІ не надано доказів для встановлення мети вищезгаданих підприємств, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, при проведенні зазначених господарських договорів. Податковим органом не подано жодних доказів на підтвердження висновків, викладених в акті перевірки. При цьому слід зазначити, що одним з основних принципі оцінки податкових спорів є принцип презумпції добросовісності платника, у зв'язку з яким, дії платника податків, який має на меті одержання податкової вигоди, економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними.

Як вбачається з акта перевірки Підприємства від 21.12.2012р. №4638/22-10/36153038 в основу висновків щодо нікчемності правочинів з ТзОВ «Домус-Стиль» покладено акт позапланової невиїзної документальної перевірки ТзОВ «Домус-Стиль» з питань підтвердження взаємовідносин з ПП «Інформзв'язок» за період травня - червня 2012 року від 17.10.2012р. №3434/15-40/31215859, в ході якої використовувалась облікова справа ТзОВ «Фірма «Домус-Стиль», акт про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Інформзв'язок» та не досліджувались ДПІ жодні первинні документи цих контрагентів по факту придбання та реалізації сировини (продукції), робіт (послуг).

Згідно вимог п.85.2 ст.85 ПК України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби, як це передбачено п.85.6. ст.85 ПК України, така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Слід зауважити, що посилання ДПІ на неподання до перевірки певних документів на підтвердження господарських операцій повинна бути підтверджена відповідними доказами, які суду ДПІ надані не були.

Дослідивши письмові докази суд приходить до висновку, що операції з придбання Підприємством у ТзОВ «Фірма «Домус-Стиль» вищевказаних робіт мали реальний характер.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд приходить до висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення. Оскільки судом не встановлено порушень позивачем податкового законодавства, то відсутні підстави застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на підставі п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи, суд приходить до висновку, що суб'єкт владних повноважень прийнявши оскаржуване податкове повідомлення-рішення не дотримався принципу верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, вимог чинного податкового законодавства та передбачених ст.2 КАС України принципів, що дає суду підстави задовольнити позовні вимоги.

Щодо судових витрат, то у відповідності до ст.94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Датекс С» 2 294,00грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.01.2013р. №0000022302/77.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Датекс С» 2 294,00грн. судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст Постанови виготовлено 20.04.2013 року.

Суддя Шинкар Т.І.