Постанова № 30808161, 02.04.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2013 р. Справа № 804/3547/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді судді суддіНіколайчук С.В. Барановського Р.А. Рябчук О.С. при секретаріБринза О.В. за участю представників: від позивача: від відповідача: Черноп'ятова С.В., Румин С.А.(дов. у справі); Зубець М.А. (дов. у справі); розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-технічне підприємство "Альянс" до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

07 березня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-технічне підприємство «Альянс» (далі ТОВ «ВТП «Альянс»») звернулось з адміністративним позовом до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі Лівобережна МДПІ) , державної податкової служби у Дніпропетровській області (відповідач - 2), Державної податкової служби України (відповідач - 3), в якому просить скасувати:

- податкове повідомлення-рішення Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська від 29.11.2012 року №0105192301;

- наказ Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровськ «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ВТП «Альянс»» (ЄДРПОУ 30916849)» від 16.11.2012 року №1054;

- рішення державної податкової служби у Дніпропетровській області від 28.01.2013 року №416/10/10-25 про результати розгляду скарги;

- рішення Державної податкової служби України «Про результати розгляду скарги» від 26.02.2013 року №2933/6/10-2155;

- лист-рішення державної податкової служби у Дніпропетровській області «Про розгляд листа» від 19.12.2012 року №31697/10/22-217;

- лист державної податкової служби України «Про розгляд скарги» від 08.02.2013 року №1943/6/22-2315/125;

вважати повністю задоволеними:

- вимоги, викладені в запереченнях до акту від 21.11.2012 року №5213/22-4/30916849 (лист ТОВ «ВТП «Альянс»» від 26.11.2012 року №437);

- скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-технічне підприємство «Альянс» про перегляд податкового повідомлення-рішення Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська від 29.11.2012 року №0105192301, подану до державної податкової служби у Дніпропетровській області (вх.. №4869/10/С від 04.12.2012 року);

- скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-технічне підприємство «Альянс» про перегляд податкового повідомлення-рішення Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська від 29.11.2012 року №0105192301, подану до Державної податкової служби України (вх. №2429/6 від 06.02.2013 року);

- скаргу №416 від 20.11.2012 року товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-технічне підприємство «Альянс» про скасування наказу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровськ від 16.11.2012 року №1054, подану до державної податкової служби у Дніпропетровській області;

- скаргу №492 від 28.12.2012 року товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-технічне підприємство «Альянс» про скасування наказу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровськ від 16.11.2012 року №1054, подану до Державної податкової служби України.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що не погоджується із податковим повідомленням-рішенням від 29.11.2012 року №0105192301, а також із висновками перевірки та обставинами, викладеними в акті від 21.11.2012 року №5213/22-4/30916849, на яких ґрунтується зазначене податкове повідомлення-рішення, із результатами розгляду заперечень на згаданий акт, а також із результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення, оскільки дане рішення відповідачем було прийнято на підставі того, що податковим органом було встановлено факт нереальності здійснення господарських операцій ТОВ «ВТП «Альянс»» з ТОВ «Парекс Інвест», що є порушенням ст.ст.203, 215, 216, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 Цивільного кодексу України) по правочинах, здійснених при придбанні товарів у ТОВ «Парекс Інвест». Між ТОВ «ВТП «Альянс»» та ТОВ «Парекс Інвест» було укладено договір купівлі-продажу від 01.08.2011р., відповідно до якого, ТОВ «ВТП «Альянс»» отримало від ТОВ «Парекс Інвест» електротехнічне обладнання. На виконання зазначеного договору були виписані видаткові та податкові накладні; сторонами були фактично здійснені господарські операції, направлені на реальне настання правових наслідків та з метою отримання економічних і соціальних результатів, а тому висновки в акті перевірки не відповідають дійсності.

Крім того, позивач стверджує, що податковий орган не наділений повноваженнями щодо визнання у акті перевірки правочинів нікчемними.

Ухвалою суду від 12.03.2013р. відкрито провадження в адміністративній справі №804/3547/13-а та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 26.03.2013р. в складі колегії суддів: головуючий суддя - Ніколайчук С.В., судді - Барановський Р.А., Рябчук О.С.

21.03.2013 року до суду надійшла заява представника позивача про зміну предмета позову та заміну неналежних сторін, в якій останній просить суд прийняти позовні вимоги в такій редакції: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська від 29.11.2012 року №0105192301. У зв'язку із тим, що змінені позовні вимоги не містять матеріально-правових вимог до відповідача - 2 - державної податкової служби у Дніпропетровській області та відповідача - 3 - Державної податкової служби України, вважати їх неналежними відповідачами та здійснити їх заміну шляхом залишення у справі єдиного відповідача - відповідача -1 - Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська.

Ухвалою суду від 26.03.2013 року клопотання ТОВ «ВТП «Альянс»» про зміну предмета позову та заміну належного відповідача задоволено, прийнято зміну позовних вимог ТОВ «ВТП «Альянс»» в редакції: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська від 29.11.2012 року №0105192301, змінено первинних відповідачів - 2, 3 з державної податкової служби у Дніпропетровській області та державної податкової служби України на єдиного відповідача - 1 - Лівобережну міжрайонну державну податкову інспекцію м. Дніпропетровська.

Судовий розгляд справи призначено на 02.04.2013 року.

26.03.2013 року до суду від Лівобережної МДПІ надійшли письмові заперечення на адміністративний позов мотивовані тим, що у зв'язку з отриманням Лівобережною МДПІ акту ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська від 09.04.2012 року №175/224/37302920 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Парекс Інвест» за лютий, серпень 2011 року, в ході проведення перевірки матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів встановлено, що за юридичною адресою ТОВ «Парекс Інвест» не знаходиться; підприємство не має власних основних фондів; згідно пояснень директора ТОВ «Парекс Інвест» у підприємства відсутні складські приміщення, а факти проведення господарських операцій їй взагалі не відомі. Поставка ТОВ «Парекс Інвест» електротехнічного обладнання ТОВ «ВТП «Альянс»» у ході проведення перевірки документально не підтверджено. Таким чином, ТОВ «ВТП «Альянс»» включило до складу податкового кредиту вартість товару на загальну суму ПДВ у розмірі 67 645 грн. на підставі документів, що не мають статусу первинних, оскільки враховуючи нереальність господарських операцій не підтверджують факти їх здійснення. Як наслідок, юридична дефектність відповідних документів не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податків.

Крім того, 26.03.2013 року від державної податкової служби у Дніпропетровській області надійшло клопотання про закриття провадження у справі мотивоване тим, що рішення про результати розгляду скарги не є рішеннями (нормативно-правовими актами чи правовими актами індивідуальної дії) в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України, а тому не можуть бути скасовані, як цього вимагає позивач, і взагалі не можуть бути оскаржені до адміністративного суду. Таким чином, провадження, відкрите щодо вимоги про скасування рішення, прийнятого контролюючим органом вищого рівня у процедурі адміністративного оскарження податкового повідомлення, підлягає закриттю згідно з п. 1 ч.1 ст. 157 КАС України.

Однак, у зв'язку із поданням позивачем змін до позовних вимог відповідачем в судовому засіданні 02.04.2013 року було відкликано дане клопотання.

Представники позивача позов підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував.

Заслухавши присутніх представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та чинне законодавство, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:

товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-технічне підприємство «Альянс»» зареєстроване 29.05.2000 року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, основними видами діяльності є оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням, виробництво електророзподільчої та контрольної апаратури, ремонт і технічне обслуговування електричного устатковання, установлення та монтаж машин і устаткування, інша професійна, наукова та технічна діяльність, технічне випробування та дослідження.

ТОВ «ВТП «Альянс»» взято на податковий облік 05.06.2000 року за №1465 у Лівобережній міжрайонній державній податковій інспекції.

З 19.11.2012 року по 21.11.2012 року на підставі наказу №1054 від 16.11.2012 року, виданого Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська , відповідно до п. 79.2 ст. 79, підпункту 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, працівниками відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ВТП «Альянс»» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Парекс Інвест» за серпень 2011 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт №5213/22-4/30916849 від 21.11.2012 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ВТП «Альянс»» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Парекс Інвест» за серпень 2011 року», в якому встановлено порушення:

- ст. 203, ст. 215, ст.. 228, ст. 662, ст. 655 та 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними та суперечать моральним засадам суспільства;

- п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200, п. 201.1, п. 201.6, п. 201.7, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 ПК України ТОВ «ВТП «Альянс»» завищено податковий кредит за рахунок включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за серпень 2011 року від ТОВ «Парекс Інвест» на загальну суму 67 645,00 грн., в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 67 645,00 грн.

Позивач не погодившись із висновками перевірки подав Лівобережній МДПІ заперечення до акту №5213/22-4/30916849 від 21.11.2012 року (Лист від 26.11.2012 року №437). Лівобережна МДПІ заперечення відхилила.

Крім того, до державної податкової служби у Дніпропетровській області позивачем оскаржено наказ Лівобережної МДПІ від 16.11.2012 року №1054 (скарга №416 від 20.11.2012 року).

Скарга №416 від 20.11.2012 року була розглянута державною податковою службою у Дніпропетровській області, а результати розгляду викладено в листі-рішенні державної податкової служби у Дніпропетровській області «Про розгляд листа» від 19.12.2012 року №31697/10/22-217, в якій викладено, що Лівобережною МДПІ правомірно здійснено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ВТП «Альянс».

Наказ від 16.11.2012 року №1054 та лист-рішення від 19.12.2012 року №31697/10/22-217 були оскаржені ТОВ «ВТП «Альянс» до Державної податкової служби України.

Відповідь Державної податкової служби України на скаргу №492 від 28.12.2012 року викладено в листі Державної податкової служби України «Про розгляд скарги» від 08.02.2013 року №1943/6/22-2315/125.

У листі від 08.02.2013 року №1943/6/22-2315/125 Державна податкова служба України фактично відмовила у розгляді скарги №492 від 28.12.2012 року по суті мотивуючи тим, що питання оскарження наказу Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровськ та скарга №492 не підлягає розгляду в адміністративному порядку, передбаченому ст. 56 ПК України та наказом ДПА України №1001.

На підставі акту №5213/22-4/30916849 від 21.11.2012 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.11.2012 року №0105192301, яким згідно із п.54.3 ст.54 та п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200, п. 201.1, п. 201.6, п. 201.7, п. 201.7, п. 201.10, ст. 201 Податкового кодексу України, ст. 203, ст. 215, ст. 228, ст. 662, ст. 655 та ст. 656 ЦК України, позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 84 556 грн. 25 коп., з яких 67 645 грн. - за основним платежем, 16 911 грн. 25 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з таким рішенням Лівобережної МДПІ позивач податкове повідомлення-рішення від 29 листопада 2012 року №0105192301 просить визнати протиправним та скасувати.

Відповідно до приписів пп.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.п.198.2 ст.198 вказаного Кодексу).

Згідно ч.2 п.п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як зазначено в акті перевірки, Лівобережною МДПІ отримано акт ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Парекс Інвест» за лютий, серпень 2011 року від 09.04.2012 року №175/224/37302920, в ході якого було встановлено, що за адресою реєстрації підприємства встановлено відсутність ТОВ «Парекс Інвест» за вказаною адресою. В ході проведення перевірки матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів встановлено, що за юридичною адресою ТОВ «Парекс Інвест» не знаходиться. На підприємстві офіційно працевлаштована 1 особа. Опитана директор підприємства, не змогла повідомити про факти проведення господарських операцій, також вказала, що на підприємстві не має складських приміщень. Встановлено відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання, що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання, задекларованого основного виду діяльності. Відповідно, неможливо підтвердити операції з продажу товару ТОВ «ВТП «Альянс»» .

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Парекс Інвест» (постачальник) та ТОВ «ВТП «Альянс»» (покупець) укладено договір купівлі-продажу №1081 від 01.01.2011 року, предметом якого є поставка покупцю електротехнічного обладнання (товар) відповідно до специфікацій, які є невід'ємною частиною договору.

Кількість і асортимент товару, який продається, передбачається сторонами у специфікаціях (додатках) до договору, які є його невід'ємною частиною. Асортимент, обсяг продукції, що продається, може бути змінені або розширені шляхом оформлення додаткової угоди до договору, з відповідною зміною строків поставки цього обладнання. (п. 3.1, 3.2 договору).

Строк поставки встановлюється на кожну партію товару окремо і зазначається у специфікаціях до договору. Поставка товару здійснюється в строк не пізніше ніж 7 днів після підписання договору (п. 5.1, 5.2 договору).

Оплата за продукцію здійснюється перерахуванням оплати на розрахунковий рахунок постачальника після оформлення видаткових накладних на протязі 6 місяців. Загальна вартість договору складає: базова вартість - 338 25 грн. 00 коп., ПДВ 20% - 67 645 грн.00 коп., загальна сума - 405 870 грн. 00 коп. Загальна вартість договору складається з вартості всіх специфікацій договору. (п. 7.1, п. 7.2 договору).

На виконання договору ТОВ «ВТП «Альянс»» отримало від ТОВ «Парекс Інвест» податкові накладні №9 від 01.08.2011 року та №10 від 30.08.2011 року, видаткові накладні РН-0801/02 від 01.08.2011 року та РН-0830/02 від 30.08.2011 року на суму 405 870,00 грн. (ПДВ 67 645,00 грн.).

Транспортування товару здійснено згідно товарно-транспортних накладних: серія 02АБД №918364 від 01.08.2011 року автопідприємство, замовник, вантажоодержувач - ТОВ «ВТП «Альянс»», вантажовідправник - ТОВ «Парекс Інвест». Пункт навантаження - Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Совхозна, б. 52. Пункт розвантаження - м. Дніпропетровськ, вул. Янтарна, 64, серія 02АБД №918363 від 30.08.2011 року автопідприємство, замовник, вантажоодержувач - ТОВ «ВТП «Альянс»», вантажовідправник - ТОВ «Парекс Інвест». Пункт навантаження - Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Совхозна, б. 52. Пункт розвантаження - м. Дніпропетровськ, вул. Янтарна, 64.

Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» по постачальнику ТОВ «Парекс Інвест»: станом на 01.08.2011 року заборгованість між підприємствами відсутня, оборот по дебіту складає 0,00 грн., оборот по кредиту складає 405 870,0 грн., станом на 01.09.2011 року кредиторська заборгованість складає 405 870,00 грн.

Під час перевірки перевіряючими досліджено платіжні доручення на оплату товару, що відповідачем не заперечується.

ТОВ «ВТП «Альянс»» подано податкову звітність за серпень 2011 року №9007720651 від 19.09.2011 року, до складу податкового кредиту включено податкові накладні від ТОВ «Парекс Інвест».

Відповідно до ч.1 ст. 138.2 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Податкового кодексу України.

Таким чином, підставою для ведення бухгалтерського та податкового обліку господарської операції є первинні документи, які повинні відповідати законодавчо встановленим вимогам.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» N 996-XIV від 16.07.1999 року підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Зі справи вбачається, що первинні документи, а саме: видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, тощо, за господарськими операціями позивача з ТОВ «Парекс Інвест» складені у відповідності до законодавства України.

Твердження відповідача про те, що ТОВ «Парекс Інвест» неподало декларацію з податку на прибуток після І кварталу 2011 року може свідчити лише про можливі порушення ТОВ «Парекс Інвест» вимог податкового законодавства щодо податкового обліку і звітності, але не про нереальність здійснення господарських операцій у серпні 2011 року.

Той факт, що згідно додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року на підприємстві були лише основні фонди 4 групи на суму 2000 грн.» не має значення для характеристики господарської діяльності ТОВ «Парекс Інвест» ( у тому числі господарських відносин із ТОВ «ВТП «Альянс»») у серпні, тобто у ІІ кварталі 2011 року.

Не заслуговують на увагу і посилання податкового органу на те, що у ТОВ «Парекс Інвест» відсутній власний автотранспорт, оскільки пунктом 6.1 договору купівлі-продажу №1081 від 01.08.2011 року встановлено вимоги поставки згідно з «Інкотермс 2010» - ЕХW.

Відповідно до «Інкотермс 2010» термін ЕХW («Франко завод») означає, що продавець вважається таким, що виконав свої обов'язки щодо поставки, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві або в іншому названому місці. Продавець не відповідає за завантаження товару у транспортний засіб. Покупець має нести всі витрати і ризики, пов'язані із перевезенням товару.

Проте, якщо сторони бажають, щоб продавець узяв на себе обов'язки по завантаженню товару на місці відправки і ніс усі ризики і витрати за таке відвантаження, то це повинно бути чітко обумовлено у відповідному доповненні до договору купівлі-продажу. Договір купівлі-продажу №1081 від 01.08.2011 року подібних умов та доповнень не містить.

Таким чином, саме на ТОВ «ВТП «Альянс»» було покладено договором купівлі-продажу №1081 від 01.08.2011 року обов'язки щодо завантаження та перевезення товару. Виконання цих обов'язків саме ТОВ «ВТП «Альянс»» підтверджується товарно-транспортними накладними. Передання товару здійснювалось у два етапи, що є аргументом на користь реальності цих господарських операцій.

ТОВ «ВТП «Альянс»» має в наявності та надало Лівобережній МДПІ м. Дніпропетровська всі документи, у т.ч. первинні, які опосередковують і підтверджують реальність здійснення господарських операцій із ТОВ «Парекс Інвест».

Враховуючи усе вищевикладене, суд оцінює критично доводи відповідача, викладені в акті перевірки, що товарно-транспортні накладні не можуть бути доказом у справі, оскільки такі не підписувались директором ТОВ «Правекс», як встановлено перевіряючими з її слів. З наявних у справі товарно-транспортних накладних вбачається, що останні підписані гр. ОСОБА_8, яка на момент підписання була директором ТОВ «Парекс Інвест». Вирок суду щодо ТОВ «Парекс Інвест» відсутній, як і належні докази того, що на товарно-транспортних накладних не підпис директора ТОВ «Парекс Інвест».

Окрім того, слід зазначити, що наявність або відсутність товарно-транспортних накладних може підтверджувати дотримання або порушення правил перевезення вантажів автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства та не свідчить про безтоварність операції; відсутність саме товарно-транспортних накладних не позбавляє покупця товарів права включити понесені ним витрати з придбання товарів до складу валових витрат та віднести до податкового кредиту відповідні суми податку на додану вартість.

ТОВ «ВТП «Альянс»» не може нести юридичну відповідальність за порушення законодавства, у т.ч. податкового, своїм контрагентами, а також не може зазнавати інших заходів примусу та будь-яких інших правових наслідків порушень законодавства з боку контрагентів.

Зокрема, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Щодо посилань податкової інспекції на той факт, що ТОВ «Парекс Інвест» не знаходиться за місцем своєї реєстрації, що призвело до позиції податкової інспекції про наявність ознак фіктивності та відсутності факту реального здійснення зазначеної господарської діяльності між даними товариствами, то слід зазначити, що норми чинного господарського та цивільного законодавства України не встановлюють жодних санкцій щодо господарюючих суб'єктів, які в ланцюжку контрагентів є добросовісними, а саме: вчинили реальний правочин, мають всі необхідні документи, що підтверджують господарську операцію, виконали всі податкові зобов'язання тощо.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Також, не відповідають вимогам чинного законодавства України висновки податкового органу щодо нікчемності укладеного між сторонами договору, оскільки приписами Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом не дійсним (ст. 204 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

ЦК України встановлює, що нікчемними є правочини: у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину (ч. 1 ст. 219, ч. 1 ст. 220 ЦК України); у разі відсутності схвалення правочину який вчинено малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 221 ЦК України); правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування (ч. 1 ст. 224 ЦК України); у разі відсутності схвалення опікуном, правочину, який вчинено недієздатною фізичною особою (ч. 1 ст. 226 ЦК України); а також в інших випадках передбачених ч. 1 ст. 27, ч. З ст. 121, ч. 6 ст. 126, ч. З ст. 247, ч. 1 ст. 249, ч. 2 ст. 547, ч. З ст. 586, ч. З ст. 614, ч. 6 ст. 633, ч. 2 ст. 661, ч. 4 ст. 698, ч. З ст. 719, ч. 4 ст. 720, ч. 1 ст. 739 та іншими статтями ЦК України.

З аналізу вищевикладених норм ЦК України вбачається, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Це означає, що правочин є нікчемним, якщо це прямо обумовлено в Законі. Проте, статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності цивільних правочинів, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлено законом або якщо правочин не визнано судом недійсним. Тобто, зі змісту цієї норми випливає, що підстави недійсності правочинів можуть бути передбачені виключно законами. Правочин може бути визнано недійсним тільки на підставі і за наслідками, передбаченими законом. Нормами ЦК України передбачено, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Посилання на статті 203 та 215 ЦКУ можуть бути використані лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Інших підстав визнання правочину нікчемним діюче законодавство не передбачає.

Головною підставою вважати нікчемним правочин являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звернутися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платника податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочин і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях..

Укладений між сторонами договір не визнавався недійсним в судовому порядку, а твердження відповідача про нікчемність цього правочину не приймається до уваги судом, оскільки не є безспірним. Позивач вважає такий договір укладеним у відповідності до вимог чинного законодавства та таким, що спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Отже, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.

Податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладання штрафних санкції, воно лише передбачає обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на включення суми податку на додану вартість у податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень і способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Згідно ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав доказів та не довів обґрунтованості визначення податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) позивачу та правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, в свою чергу позивач, про що свідчать матеріали справи, належним чином виконав свої договірні зобов'язання та оплатив вартість поставленого йому товару, тому у суду є підстави вважати незаконним та таким, що підлягає скасуванню оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0105192301 від 29.11.2012 року на суму 84 556,25 грн.

З огляду на усе вищенаведене, позовні вимоги належить задоволити.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст.2, 8-12, 69, 71, 72, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-технічне підприємство «Альянс» до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська від 29.11.2012 року №0105192301.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-технічне підприємство «Альянс» 879,98 грн. судового збору.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 05 квітня 2013 року

Головуючий суддя Суддя Суддя С.В. Ніколайчук Р.А.Барановський О.С.Рябчук