Постанова № 30806495, 04.04.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частини)

04 квітня 2013 року Справа № 814/223/13-а

м. Миколаїв

10:17

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Котенкової Л.В.,

позивача: ОСОБА_1,

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: Міхова В.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:Громадської організації «Комітет «Правозахисник» Миколаївської області про захист прав та інтересів члена громадської організації ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54034 до відповідача:Управління державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області, вул. Новозаводська, 1-Б, м. Миколаїв, 54056 про:визнання незаконним рішення та дій відповідача зобов'язання відповідача вчинити певні дії, Керуючись статтями 11, 71, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Птичкіна

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2013 року Справа № 814/223/13-а

м. Миколаїв

10:17

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Котенкової Л.В.,

позивача: ОСОБА_1,

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: Міхова В.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:Громадської організації «Комітет «Правозахисник» Миколаївської області про захист прав та інтересів члена громадської організації ОСОБА_1, АДРЕСА_1 ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54034до відповідача:Управління державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області, вул. Новозаводська, 1-б, м. Миколаїв, 54056 про:визнання незаконним рішення та дій відповідача зобов'язання відповідача вчинити певні дії, Громадська організація «Комітет «Правозахисник» Миколаївської області (надалі - позивач 1) про захист прав та інтересів членів громадської організації ОСОБА_1 і ОСОБА_1 (надалі - позивач 2) звернулися до суду з адміністративним позовом, в якому просили суд:

1. Визнати незаконним рішення та дії Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області (надалі - УДАІ або відповідач) щодо внесення до офіційних документів відомостей про те, що власником автомобіля «Альфа-Ромео-33» з державним номером НОМЕР_1 є тільки ОСОБА_3

2. Зобов'язати відповідача видати документ про право спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3 і ОСОБА_1 на цей автомобіль.

В обґрунтування позовних вимог позивачі вказали таке. Автомобіль «Альфа-Ромео-33» з державним номером НОМЕР_1 (надалі - Автомобіль) був придбаний подружжям ОСОБА_3 і ОСОБА_1, тому належить їм на праві спільної сумісної власності. У реєстраційний картці АМТ(ар. с. 6) відповідач зазначив власником автомобіля ОСОБА_3. Після розірвання шлюбу (1996 рік) Автомобіль залишився у володінні ОСОБА_1 Як він пояснив у судовому засіданні, користувався автомобілем саме він, на підставі довіреності. Відповідач не надав ОСОБА_1 документ, що підтверджує його право власності на Автомобіль. Ця обставина перешкоджає позивачу 2 реалізувати права власника, що закріплені у Конституції України, Цивільному кодексі України, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і Першого Протоколу до Конвенції (ар. с. 17, 48-50). На думку позивачів, дії відповідача призвели до втрати ОСОБА_1 права власності на Автомобіль. Крім того, позивачі зазначили, що відповідач порушив статтю 40 Конституції України, відповідно до якої усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк (ар. с. 47).

Відповідач надав письмові пояснення (ар. с. 54-56), в яких зазначив, на підставі яких документів відбувалась реєстрація Автомобіля, і якими нормами чинного на той час законодавства була врегульована відповідна процедура. Також відповідач вказав, що внесення змін до реєстраційної картки АМТ унеможливлюється тим, що, відповідно до Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої наказом МВС України від 27.01.2011 № 379, передбачено використання автоматизованих інформаційних систем та книг обліку (АІС «Автомобіль»), і паперові реєстраційні картки використовуються, за необхідності, як джерело довідкової інформації.

В судовому засіданні представник позивача 1 (ОСОБА_1) і позивач 2 вимоги адміністративного позову підтримали, представник УДАІ просив у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні 04.04.2013 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд

В С Т А Н О В И В:

Автомобіль був зареєстрований у відділі РЕР ДАІ з обслуговування м. Миколаїв УДАІ 16.03.1995 на ім'я ОСОБА_3, на підставі договору купівлі-продажу, що був укладений у підрозділі ДАІ (ар. с. 68-72). У договорі купівлі-продажу покупцем Автомобіля була вказана ОСОБА_3, тому у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 і в реєстраційній картці АМТ власником Автомобіля значиться ОСОБА_3

Як пояснив відповідач, документи, на підставі яких здійснювалась реєстрація, в тому числі договір купівлі-продажу Автомобіля, було знищено по закінченню терміну зберігання (ар. с. 59-60).

Реєстрація Автомобіля у 1995 році відбувалась відповідно до Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів всіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок (затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1993 № 873, надалі - Правила). Згідно з пунктом 6 Правил, транспортні засоби, що належать декільком громадянам, реєструються за одним з них, на якого оформлено документи, що стверджують правомірність придбання засобу. За їх згодою у розділі «Особливі відмітки» свідоцтва про реєстрацію (технічного паспорта) може бути зроблено запис про особу, яка має право керувати. Реєстрація транспортних засобів здійснюється на підставі заяви власника і документів, що засвідчують його особу, правомірність придбання чи одержання транспортного засобу, відповідність конструкції транспортного засобу встановленим вимогам безпеки, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів (пункт 8 Правил).

Позивачі не навели жодних доводів на підтвердження того, що під час реєстрації відділ РЕР допустив порушення Правил. В зв'язку з цим вимога про «визнання незаконними рішень та дій відповідача: внесення до офіційних документів відомості, що власником автомобіля … є тільки ОСОБА_3.» задоволенню не пілдягає.

Суд зазначає, що на численні звернення ОСОБА_1 і ОСОБА_3 з приводу внесення змін до реєстраційних документів, надання документів відповідач своєчасно надавав вичерпні відповіді (ар. с. 57, 58, 61, 62-63, 64, 65, 66, 67, 73, 74, 75).

Так, позивачу було роз'яснено, що, відповідно до пункту 35 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1338, надалі - Порядок) перереєстрація транспортних засобів на одного з подружжя проводиться на підставі їх спільної заяви, свідоцтва про реєстрацію і засвідчених у встановленому порядку копії свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя.

Підставою для перереєстрації транспортного засобу є також свідоцтво про реєстрацію та копії договору про поділ спільного майна подружжя, свідоцтва про право на спадщину або рішення суду про визнання недійсними договору купівлі-продажу, міни, дарування, що засвідчені в установленому порядку.

Доказів відповідного звернення (згідно з пунктом 35 Порядку) до відповідача з приводу перереєстрації транспортного засобу позивачі не надали, тому вимога «зобов'язати відповідача видати документ про право спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3 і ОСОБА_1 на … автомобіль» є безпідставною.

Керуючись статтями 11, 71, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Птичкіна

Постанова оформлена у відповідності до статті160 КАС України

та підписана суддею 09 квітня 2013 року.