Постанова № 30806407, 15.04.2013, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/869/13-a

"15" квітня 2013 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

Головуючого судді Жука А.В.

секретар судового засідання: Шаблій Ю.П.

за участю:

прокурора: Васильківської О.А.

представника позивача: Завацької І.М.

відповідач: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу

за адміністративним позовом прокурора м. Тернополя в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі

до фізична особи - підприємця ОСОБА_2

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор міста Тернополя в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі звернувся до суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по єдиному внеску в сумі 4572,42 гривні.

В обґрунтування позову зазначено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_2 всупереч вимогам Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VI від 08.07.2010 (далі по тексту - Закон №2464) не сплатила у встановлені законом терміни самостійно нарахований єдиний соціальний внесок за січень - грудень 2012 року, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 4572,42 гривні.

В судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві, просять позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився та заперечень на адміністративний позов не подав, хоча про день, час та місце судового засідання повідомлявся судом належним чином у відповідності до вимог ст.ст. 33, 35 КАС України.

Суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення позивача та відповідача належним чином про час і місце розгляду справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів, а тому можливо розглянути справу без участі відповідача відповідно до положень ст. 128 КАС України, на підставі наявних матеріалів.

Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до п. 7 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.

Згідно з п. 4) ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Пунктами 1, 4 ч. 2 ст. 6 України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платника єдиного внеску зобов'язано своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Згідно з вимогами п. 3) ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Пунктом 5) частини 1 статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Як передбачено ч. 11 ст. 8 цього Закону єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Тобто платник єдиного внеску, враховуючи розмір мінімальної заробітної плати визначеної ст. 13 Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік», повинен сплачувати єдиний внесок до Пенсійного фонду України, нарахований за відповідний базовий звітний період кожного місяця не менше ніж : з 1 січня 2012 року у сумі 372,33 грн.(1073,00 грн. х 34,7%), з 1 квітня 2012 року у сумі 379,62 грн. (1094,00 грн. х 34,7%), з 1 липня 2012 року у сумі 382,39 грн. (1102,00 грн. х 34,7%), з 1 жовтня 2012 року у сумі 387,95 грн. (1118,00 х 34,7%), та з 1 грудня 2012 року у сумі 393,50 грн. (1134,00 грн. х 34,7%).

Відповідно до п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Судом встановлено, що відповідач як фізична особа-підприємець є платником єдиного внеску, та всупереч вимогам ст. 6, 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не у повному обсязі проводив сплату єдиного внеску до Пенсійного Фонду України у зв'язку з чим станом на дату подання позову за ним рахується заборгованість по єдиному внеску в сумі 4572,42 грн. яка виникла за період січень - грудень 2012 року.

Вказана заборгованість підтверджується повідомленням - розрахунком щодо ФОП ОСОБА_2 (а.с.8) та поданим нею самостійно до органу пенсійного фонду звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2012 рік (а.с. 20-21).

Частиною 12 статті 9 Закону № 2464 передбачено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Тернополі направлено ФОП ОСОБА_2 вимогу про сплату боргу №ф0018 від 01.02.2013р. на суму 4572,42 грн., яка отримана останньою 08.02.2013р

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом вважається недоїмкою.

Станом на день розгляду справи відповідач не надав суду доказів добровільного погашення вказаної заборгованості перед Пенсійним фондом.

Абзац 7 частини 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачає право територіальних органів Пенсійного фонду звертатися до суду про стягнення недоїмки з платників єдиного внеску.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, не спростовані належним чином відповідачем, а отже підлягають до задоволення в повному обсязі.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 35,70,71,79,86,128,153,158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 4572,42 грн. (чотири тисячі п'ятсот сімдесят дві гривні 42 копійки) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі (р/р 37193101001918 в ГУДКСУ в Тернопільській області, МФО 838012, код 21157094).

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

(постанова виготовлена в повному обсязі 19.04.2013 )

Головуючий суддя Жук А.В.

копія вірна

Суддя Жук А.В.