Постанова № 30806380, 26.03.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частини)

26 березня 2013 року Справа № 814/391/13-а

м. Миколаїв

14:48

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Єрзікова О. М.,

представника позивача: Бутиркіна В.В.,

представника відповідача: Гузенко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНТУР-ЕКС», вул. Мала Морська, 25, кв. 24, м. Миколаїв, 54001, м. Миколаїв, а/с 17/334 до відповідача:Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби, вул. Чкалова, 20, м. Миколаїв, 54017 про:визнання нечинним і скасування податкового повідомлення-рішення форми «В1» від 24.09.2012 № 0000550260, Керуючись статтями 11, 71, 94, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В1» № 0000550260, що було прийнято Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби 24.09.2012.

3. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНТУР-ЕКС» судові витрати в сумі 2294 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Птичкіна

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2013 року Справа № 814/391/13-а

м. Миколаїв

14:48

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Єрзікова О. М.,

представника позивача: Бутиркіна В.В.,

представника відповідача: Гузенко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНТУР-ЕКС», вул. Мала Морська, 25, кв. 24, м. Миколаїв, 54001, м. Миколаїв, а/с 17/334 до відповідача:Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби, вул. Чкалова, 20/9, м. Миколаїв, 54001 про:визнання нечинним і скасування податкового повідомлення-рішення форми «В1» від 24.09.2012 № 0000550260, Товариство з обмеженою відповідальністю «Грінтур - Екс» (надалі - Товариство або позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.09.2012 № 0000550260, яким Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби (надалі - СДПІ або відповідач) зменшила суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 638501 грн. і застосувала штрафні (фінансові) санкції в сумі 319251 грн.

В обґрунтування позовних вимог Товариство вказало, що висновки акта перевірки, за результатами якої СДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення, є бездоказовими, оскільки в ході перевірки відповідачем не досліджувались правочини, що вплинули на формування показників податкової звітності Товариства з ПДВ; надані Товариством документи підтверджують реальність господарських операцій і правомірність включення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ, що були сплачені постачальнику на виконання зобов'язань за цими операціями. Відповідно, у Товариства були законні підстави для того, щоб заявити відповідні суми податкового кредиту до бюджетного відшкодування.

У письмових запереченнях проти адміністративного позову (ар. с. 194-196) СДПІ вказала, що, за результатами перевірки контрагента Товариства (продавця, що видавав податкові накладні) були встановлені порушення частини 5 статті 203, частин 1, 2 статті 215, статті 216 Цивільного кодексу України; товар позивачу, в порушення статей 662, 665, 656 Цивільного кодексу України не був переданий. Відсутність поставки товару (об'єкта оподаткування) свідчить про завищення податкового кредиту і безпідставність включення відповідних сум ПДВ до суми бюджетного відшкодування.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.

Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 26.03.2013 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд

В С Т А Н О В И В:

Видами діяльності Товариства за КВЕД (згідно з довідками Головного управління статистики у Миколаївській області, т. с. 1, ар. 77, 78) є транспортне оброблення вантажів; оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин; діяльність морського вантажного транспорту; складське господарство; організація перевезення вантажів.

В період з 02.12.2011 по 28.02.2012 позивач уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «Воскресенськ Агро» 24 договори, предметом яких була поставка сої врожаю 2011 року. Умовами договорів (пункт 5.1) передбачалось, що продавець (ТОВ «Воскресенськ Агро» зобов'язується здійснити поставку товару автомобільним транспортом на умовах СРТ Миколаївський морський торговельний порт, а, відповідно до пункту 5.2 договорів, датою поставки товару вважається дата підписання сторонами акта прийому-передачі товару або дата товарно-транспортної накладної на товар.

До укладення договорів ТОВ «Воскресенськ Агро» надало позивачу копію статуту (т. с. 1, ар. 152-160), копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (т. с. 1, ар. 161), виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т. с. 1, ар. 162-163), копію свідоцтва про реєстрацію ТОВ «Воскресенськ Агро» платником ПДВ (т. с. 1, ар. 164).

На підтвердження виконання договорів Товариство надало банківські виписки, рахунки-фактури, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні (т. с. 1, ар. 128-151, 165-246, т. с. 2, ар. 1-173).

12.12.2011 Товариство і Компанія Bunge SA, Швейцарія, уклали контракт № Р104034, предметом якого є поставка позивачем сої врожаю 2011 року у кількості 35000 метричних тонн +/- 10% на вибір покупця (т. с. 2, ар. 238-242). Цей контракт був зареєстрований 13.12.2011 на Аграрній біржі, що підтверджується посвідченням про реєстрацію № 1853 (т. с. 2, ар. 245). 13.12.2011, на підставі контракту № Р104034, був укладений зовнішньоекономічний контракт № 1853-ЗЕ (т. с. 2, ар. 243-244).

Крім того, відповідно до укладеного 15.11.2011 Товариством і Компанією Bunge SA, Швейцарія, договору № 15/08-2-2011 надання послуг на портовому зерновому терміналі, Товариство зобов'язалось надавати Компанії (вантажовласнику) послуги з перевалки вантажу, що завозиться в Товариство на території Миколаївського морського торговельного порту для подальшого навантаження на морські судна в режимі «Експорт» та/або «Транзит», а саме: лабораторний аналіз, організація вивантаження з залізничного чи автотранспорту, прийом, розміщення, зберігання на складі, що належить Товариству та/або орендується ним на території Миколаївського морського торговельного порту, з проведенням всіх необхідних технологічних операцій, і відвантаження на судно зернових, зернобобових і олійних культур (т. с. 2, ар. 174-181).

Сертифікатами відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки, що були видані Державною інспекцією з контролю якості сільськогосподарської продукції та моніторингу її ринку (т. с. 1, ар. 79, 80) підтверджено, що послуги із зберігання зерна та продуктів його переробки, які надає Товариство у зерносховищах, розташованих за адресою: м. Миколаїв, вул. Заводська, 23, 23/13, 23/13а, 23/31, 23/33, відповідають правилам і стандартам зберігання зерна і продуктів його переробки на зерновому складі.

Як пояснив у судовому засіданні представник Товариства, соя, яку він отримував від ТОВ «Воскресенськ Агро», зберігалась певний час (до формування відповідного обсягу за контрактом № Р104034) у зерносховищах.

Факт поставки Товариством на користь Компанії Bunge SA, Швейцарія, сої підтверджений вантажними митними деклараціями від 05.01.2012, від 10.01.2012, від 30.01.2012, від 10.02.2012, від 29.02.2012 (т. с. 2, ар. 246-255).

На підставі отриманих від ТОВ «Воскресенськ Агро» податкових накладних (т. с. 1, ар. 172, 183, 192, 203, 213, 224, 233, 242, т. с. 2, ар. 7, 19, 29, 39, 52, 61, 71, 81, 90, 100, 110, 121, 135, 152, 164, 171) Товариство включило до податкового кредиту грудня 2011 року суму 491986 грн., до податкового кредиту січня 2012 року - 114328 грн., до податкового кредиту лютого 2012 року - 32187 грн.

Вказані суми були зазначені Товариством до рядку 23.2 податкових декларацій з ПДВ за січень, лютий, березень 2012 року (сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів).

В період з 05.09.2012 по 07.09.2012 СДПІ здійснила документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час відображення правових відносин з ТОВ «Воскресенськ Агро» за період з 01.12.2011 по 29.02.2012 в частині формування від'ємного значення з ПДВ за грудень 2011 року - лютий 2012 року та бюджетного відшкодування з ПДВ в рахунок майбутніх платежів за січень - березень 2012 року, результати якої були оформлені актом від 10.09.2013 № 95/26/25380435 (надалі - Акт перевірки, т. с. 1, ар. 18-60).

На стор. 33-35 Акта перевірки (т. с. 1, ар. 49-51) СДПІ дійшла висновку про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій між Товариством і ТОВ «Воскресенськ Агро». Враховуючи це, на думку відповідача, Товариство, в порушення пункту 198.2 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.4 статті 201, з урахуванням підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України зависило суму податкового кредиту на 638501 грн. (в тому числі за грудень 2011 року - на 491986 грн., за січень 2012 року - на 114328 грн., за лютий 2012 року - на 32187 грн. Також відповідач вказав, що перевіркою (Акт Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби від 19.07.2012 № 517/22-36587263 про неможливість проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Воскресенськ Агро» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з контрагентами - постачальниками та покупцями за період грудень 2011 року по травень 2012 року, надалі - Акт Жовтневої МДПІ, т. с. 2, ар. 198-222) не підтверджені податкові зобов'язання ТОВ «Воскресенськ Агро» і досліджено «… факт, коли у контрагентів в ланцюгах постачання встановлено взаємовідносини з суб'єктами господарської діяльності, які порушили свої податкові зобов'язання, що стало підставою для висновку, згідно чинного законодавства, про необґрунтованість заявлених ТОВ «Грінтур-Екс» вимог про надання податкової вигоди - відшкодування ПДВ з державного бюджету, так як він діяв без належної обачності й обережності.».

З урахуванням висновків Акта перевірки, СДПІ, податковим повідомленням-рішенням від 24.09.2012 № 0000550260 (надалі - Рішення, т. с. 1, ар 16, 17), на підставі пункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, зменшила Товариству суму бюджетного відшкодування на 638501 грн. і, на підставі абзацу 4 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, застосувала до Товариства штрафні (фінансові) санкції в сумі 319251 грн.

На думку суду, Рішення підлягає визнанню протиправним і скасуванню.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що є датою виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість. В даному випадку СДПІ встановила факт завищення Товариством податкового кредиту, тому зазначена норма не може бути належним правовим обґрунтуванням Рішення.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що є датою виникнення права платника податку на податковий кредит. Так, право платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. В Акті перевірки не вказано, в чому полягає недотримання Товариством цієї норми.

Посилання СДПІ на порушення Товариством пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України суд вважає недоречними, оскільки цією нормою передбачено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця; оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Позивач у відносинах з ТОВ «Воскресенськ Агро» виступав в якості покупця, тому вимоги пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України на нього не розповсюджувалися.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди, а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 Податкового кодексу України). Згідно з пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Твердження СДПІ про порушення пунктів 200.1, 200.3 і 200.4 статті 200 Податкового кодексу України ґрунтуються на тому, що Товариство неправомірно включило до податкового кредиту суми ПДВ, що були сплачені на користь ТОВ «Воскресенськ Агро» у складі вартості товару.

З цього приводу суд зазначає таке. І Товариство, і ТОВ «Воскресенськ Агро» у грудні 2011 року - березні 2012 року були зареєстровані як платники податку на додану вартість (стаття 180 Податкового кодексу України). Операції з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, згідно з підпунктом «а» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, є об'єктом оподаткування. База оподаткування була визначена сторонами господарського договору у відповідності до статті 188 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу). Наявність відповідних податкових накладних підтверджена Актом перевірки (т. с. 1, ар. 28).

В Акті перевірки відсутні посилання на те, що придбаний Товариством у ТОВ «Воскресенськ Агро» товар не був використаний в оподатковуваних операціях (стаття 199 Податкового кодексу України).

Документами, що надало Товариство, підтверджені фактичні і правові підстави для включення суми 638501 грн. до податкового кредиту.

Підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Висновки СДПІ ґрунтуються виключно на доводах, що викладені в Акті Жовтневої МДПІ.

З цього приводу суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються актом або довідкою, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно з пунктом 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Отже, акт про неможливість проведення документальної перевірки є доказом непроведення перевірки і не є носієм доказової інформації про виявлені порушення.

Крім того, суд приймає до уваги таке.

Підставою для проведення перевірки в Акті перевірки зазначений підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України. Цією нормою передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Як зазначено вище, перевірку ТОВ «Воскресенськ Агро» не було здійснено. Акт Жовтневої МДПІ не є носієм податкової інформації, що свідчить про можливі порушення Товариством податкового законодавства.

За таких обставин, підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України не міг бути підставою для проведення відповідачем перевірки Товариства. До того ж, в Акті Жовтневої МДПІ взагалі відсутня інформація, що має відношення до господарських операцій, за результатами яких Товариство включило до податкового кредиту суму 638501 грн.

Підтвердженням незаконності перевірки (відповідно, і Рішення) є те, що, відповідно до пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України, перевірка достовірності нарахування бюджетного відшкодування здійснюється виключно у формі виїзної перевірки, а Рішення відповідач прийняв за висновками невиїзної перевірки.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В1» № 0000550260, що було прийнято Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби 24.09.2012.

3. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНТУР-ЕКС» судові витрати в сумі 2294 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Птичкіна

Постанова оформлена у відповідності до статті160 КАС України

та підписана суддею 01 квітня 2013 року.