Рішення № 30805582, 04.07.2012, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 401/4333/12

(2/401/2948/12)

РІШЕННЯ

Іменем України

04.07.2012 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Якименко Л.Г.

при секретарі Носулі А.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «УКРРОСБУД»до ОСОБА_1, Дніпропетровської міської ради про стягнення суми заборгованості за договором оренди та визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом. Під час розгляду справи, уточнивши позовні вимоги, остаточно зазначив, що ним було отримано право користування земельною ділянкою та право на розміщення об'єкту нерухомості -автостоянки за адресою: АДРЕСА_1.

03.06.2003 року позивачем було отримано довідку №37 про присвоєння адреси автостоянці, відповідно до даних чергового плану міста розташованої: АДРЕСА_1.

В 2004 році позивачем на означеній земельній ділянці самовільно було збудовано нежитлову будівлю охорони, гараж, туалет та огорожу автостоянки за адресою: АДРЕСА_1.

21.05.2009 року між позивачем та ОСОБА_1 був укладений договір оренди автостоянки, а саме: будівлі охорони, гаражу, туалету та огорожі за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до вищезазначеного Договору сторони обумовили свої права та обов'язки. Зокрема, відповідач зобов'язався використовувати нежитлові будівлі за призначенням, своєчасно вносити орендну плату, яка складала 2500,00 гривень на місяць, підтримувати майно в належному стані та ін.

Умови Договору, а саме: своєчасну сплату орендної плати, відповідач перестав виконувати, таким чином, заборгувавши позивачеві суму в розмірі 10000,00 гривень. Посилався на те, що орендна плата має виплачуватися лише власникові об'єкта нерухомості.

Отже, оскільки ОСОБА_1 не бажає виплачувати суму за договором оренди і при цьому посилається на те, що орендна плата сплачується лише власнику, а він вважає, що позивач не є власником нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1, то позивач просив суд визнати за ним право власності на автостоянку, що складається з нежитлових будівель: будівлі охорони, гаражу, туалету та огорожі, розташованих на земельній ділянці загальною площею 0,4578 га, за адресою: АДРЕСА_1 без прийняття в експлуатацію та стягнути з ОСОБА_1 на свою користь суму заборгованості за договором оренди від 21.05.2009 року у розмірі 10000,00 гривень.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила задовольнити їх у повному обсязі.

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з'явився. До суду надав лист, в якому просив розглянути справу без його особистої участі, проти позову заперечував.

Представник відповідача Дніпропетровської міської ради просив суд винести рішення згідно чинного законодавства.

Суд, вислухавши пояснення сторін та дослідивши в сукупності надані докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 22 лютого 2001 року позивачем було отримано розпорядження Дніпропетровської міської ради №171 про попереднє погодження місця розташування тимчасової автостоянки по Донецькому шосе у м. Дніпропетровську.

03.06.2003 року позивачем було отримано довідку №37 про присвоєння адреси автостоянці, відповідно до даних чергового плану міста розташованої: АДРЕСА_1.

24 грудня 2003 року позивачем було отримано рішення сесії Дніпропетровської міської ради № 42/14, яке погоджувало місце розташування об'єктів у місті, зокрема, й тимчасової автостоянки за адресою: АДРЕСА_1.

В 2003 році позивачем було підготовлено та узгоджено проект відведення земельної ділянки під тимчасовою автостоянкою за адресою: АДРЕСА_1.

14.04.2004 року позивач отримав рішення сесії Дніпропетровської міської ради № 164/18 про відведення земельної ділянки, загальним розміром 0,4578 га, під тимчасову автостоянку за адресою: АДРЕСА_1.

27.09.2004 року позивач отримав договір оренди земельної ділянки, загальною площею 0,4578 га., під тимчасову автостоянку за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Донецьке шосе, буд. № 37, який було посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстровано в реєстрі за № 7082.

01.04.2005 року позивач отримав дозвіл серії ПА № 000220 на експлуатацію платної автостоянки щодо зберігання транспортних засобів у м. Дніпропетровську, виданий Управлянням транспорту Дніпропетровської міської ради.

В 2004 році позивачем на означеній земельній ділянці самовільно було збудовано нежитлову будівлю охорони, гараж, туалет та огорожу автостоянки за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до технічного висновку від 12.05.2012 року, виконаного Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_4 (ліцензія НОМЕР_1, видана 11.08.2010 року, діє до 09.07.2013 р.), автостоянка, що складається з нежитлових будівель, а саме: будівлі охорони, гаражу, туалету та огорожі за адресою: АДРЕСА_1, відповідає вимогам ДНІП і ДБН та може бути прийнята до експлуатації й експлуатуватися за функціональним призначенням.

21.05.2009 року між позивачем та ОСОБА_1 був укладений договір оренди автостоянки, а саме: будівлі охорони, гаражу, туалету та огорожі за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до вищезазначеного Договору сторони обумовили свої права та обов'язки. Зокрема, відповідач зобов'язався використовувати приміщення за призначенням, своєчасно вносити орендну плату, яка складала 2500,00 гривень на місяць, підтримувати майно в належному стані.

Договір між сторонами був укладений строком на шість місяців, тобто з 21.05.2009 року по 21.11.2009 року.

Умови Договору в частині своєчасної сплати орендної плати, відповідач ОСОБА_1 не виконав, таким чином, заборгованість складає 10000,00 гривень.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Закон України „Про основи містобудування" статтею 3 відносить будинки і споруди до об'єктів містобудування, а стаття 5 цього Закону зобов'язує суб'єктів містобудування при здійсненні містобудівної діяльності забезпечувати розміщення і будівництво цих об'єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку проектів.

Частина 5 статті 319 ЦК України встановлює, що власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства. Отже, виконання робіт з будівництва повинно бути здійснено у відповідності з вимогами норм та правил будівництва, оскільки такі норми та правила спрямовані на забезпечення прав та свобод інших громадян, інтересів суспільства.

У відповідності до ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача земельної ділянки) суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Стаття 182 ЦК України передбачає, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до пункту 10 додатку №1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом міністерства юстиції України № 6/5 від 28.01.2003р., підставою для проведення реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна є рішення судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна самочинного будівництва та про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна.

Зважаючи на те, що будівельні норми при будівництві не були порушені та не має претензій з боку третіх осіб, суд вважає можливим позовні вимоги про визнання права власності визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі та задовольнити вимогу позивача про стягнення грошових коштів за договором оренди.

На підставі викладеного суд вважає визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «УКРРОСБУД»право власності на автостоянку, що складається з нежитлових будівель: будівлі охорони, гаражу, туалету та огорожі, за адресою: АДРЕСА_1, що розташована на земельній ділянці загальною площею 0,4578 га, без прийняття в експлуатацію.

З ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «УКРРОСБУД»суму заборгованості за договором оренди від 21.05.2009 року у розмірі 10000,00 гривень.

Керуючись ст.ст. 3, 5, 6, 10, 27, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 182, 319, 376, 392, 610, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 5 Закону України „Про основи містобудування", п.10 Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна, Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. №7/5, пункту 10 додатку №1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом міністерства юстиції України № 6/5 від 28.01.2003 р., -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «УКРРОСБУД»до ОСОБА_1, Дніпропетровської міської ради про стягнення суми заборгованості за договором оренди та визнання права власності задовольнити у повному обсязі.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «УКРРОСБУД»право власності на автостоянку, що складається з нежитлових будівель: будівлі охорони, гаражу, туалету та огорожі, за адресою: АДРЕСА_1, що розташована на земельній ділянці загальною площею 0,4578 га, без прийняття в експлуатацію.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «УКРРОСБУД»суму заборгованості за договором оренди від 21.05.2009 року у розмірі 10000,00 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя