Рішення № 30804557, 09.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2720/13 09.04.13

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»

До Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»

про стягнення 2 873,74 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

від позивача: Дзюба І.М. - представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 09.04.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача в порядку регресу 2 873,74 грн., а також відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2013 суддя Станік С.Р. порушив провадження у справі № 910/2720/13. Розгляд справи призначив на 21.03.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2013, у зв'язку із неявкою в судове засідання представників відповідача, а також з метою виконання сторонами вимоги суду, розгляд справи було відкладено до 09.04.2013.

В судовому засіданні 09.04.2013 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем, як страховиком відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту № 06/0623546/2202/11 від 19.07.2011, було виплачено страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 3 373,74 грн., внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) у межах здійснених фактичних затрат до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом відповідальність по відшкодуванню збитків, завданих майну третіх осіб прийняв на себе відповідач згідно полісу № ВЕ/5844453, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми страхувальнику.

Відповідач своїх представників в судові засідання 21.03.2013 та 09.04.2013 - не направив, вимоги суду щодо надання витребуваних документів та письмових пояснень по суті спору - не виконав, письмовий відзив на позов з наданням доказів - не надав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином, за адресою свого місцезнаходження, зазначеній у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що подана до суду позивачем. Через канцелярію Господарського суду міста Києва заяв та клопотань не подавав. Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19.07.2011 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Провідна», як страховиком, та Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк», як страхувальником, було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 06/0623546/2202/11, відповідно до умов якого страховиком було застраховано належний страхувальнику транспортний засіб - Тойота Авенсіс , д.р.н. - ВТ4844АК, строк дії - з 20.07.2011 до 31.12.2011.

Згідно довідки УДАІ УМВС в Херсонській області № 8907243 від 09.11.2011 04.11.2011 в с. Степанівка м. Херсон,на провулку Торговому № 11-а відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля Тойота Авенсіс , д.р.н. - ВТ4844АК, під керуванням Целінко С.І. та автомобіля Тойота Камрі, д.р.н.ІІ0734ІІ, під керуванням гр. Зятковського А.М.

Відповідно до постанови Дніпровського районного суду міста Херсон від 24.11.2011 у справі № 3-2740/11 гр. Зятковського Андрія Михайловича було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до звіту № 71/11/11 від 09.11.2011 про оцінку вартості збитків завданого власнику транспортного засобу Тойота Авенсіс , д.р.н. - ВТ4844АК (належним чином засвідчена позивачем копія, якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі), вартість матеріальних збитків спричинених власнику автомобіля Тойота Авенсіс , д.р.н. - ВТ4844АК становить 4 091,50 грн.

Відповідно до страхового акту № 1 від 17.11.2011 (належним чином засвідчена позивачем копія, якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі), пошкодження транспортного засобу марки Тойота Авенсіс , д.р.н. - ВТ4844АК, внаслідок ДТП, визнано позивачем страховим випадком та, на підставі звіту № 71/11/11 від 09.11.2011 та рахунку-фактури № СФ-010237 від 09.11.2011 (належним чином засвідчена позивачем копія, якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі), призначено до виплати в якості страхового відшкодування загалом 3 373, 74 грн., які були виплачені ПАТ «ВТБ Банк» згідно платіжного доручення № 0056274 від 26.11.2011 (належним чином засвідчена позивачем копія, якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі).

Згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/5844453, відповідач прийняв на себе відповідальність по відшкодуванню збитків, завданих майну третіх осіб транспортним засобом Тойота Камрі, д.р.н.ІІ0734ІІ, страхувальник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональне базове товарно-комерційне підприємство «Кредо», франшиза - 500,00 грн., строк дії з 19.12.2010 до 18.12.2011.

Як зазначає позивач у позовній заяві, у зв'язку із наведеними обставинами, 12.03.2012 позивач звернувся до відповідача із претензією № 3063 про відшкодування шкоди в порядку регресу. Надсилання вказаної претензії підтверджується списком згрупованих рекомендованих відправлень від 13.03.2012, який містить відтиск поштового штемпеля та фіскальним чеком поштової установи № 0288 від 13.03.2012 (належним чином засвідчені позивачем копії, яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі).

Однак, як зазначає позивач, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення. у зв'язку з чим позивач звернулося до суду про стягнення з відповідача в порядку регресу 2 873,74 грн. (3 373, 74 грн. - 500,00 грн. - франшиза).

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Стаття 979 Цивільного кодексу України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п.1 ст.1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно статті 1172 ч. 2 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

В статті 1187 Цивільного кодексу України наведено визначення: „Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб".

Згідно із п.2 ст.1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Ч. 1 статті 1191 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно абз. ґ) п.п. 38.1.1 п. 38.1 статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов зокрема до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

У підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"(у редакції закону України від 17.02.2011 р. N 3045-VI) визначено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний вжити заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди.

Відповідно до п.22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Згідно зі ст. 203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем, як страховиком, на виконання умов договору добровільного страхування наземного транспорту № 06/0623546/2202/11 від 19.07.2011, у зв'язку з тим, що 04.11.2011 в с. Степанівка в м. Херсон, на провулку Торговому № 11-а відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля Тойота Авенсіс , д.р.н. - ВТ4844АК, під керуванням Целінко С.І. та автомобіля Тойота Камрі, д.р.н.ІІ0734ІІ, під керуванням гр. Зятковського А.М., внаслідок чого згідно постанови Дніпровського районного суду міста Херсон від 24.11.2011 у справі № 3-2740/11 гр. Зятковського Андрія Михайловича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, було перераховано на розрахунковий рахунок ПАТ «ВТБ Банк» на підставі звіту № 71/11/11 від 09.11.2011 та рахунку-фактури № СФ-010237 від 09.11.2011 грошові кошти в сумі 3 373, 74 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 0056274 від 26.11.2011

У зв'язку із наведеним, враховуючи те, що відповідач, як страховик за полісом № ВЕ/5844453, прийняв на себе відповідальність по відшкодуванню збитків, завданих майну третіх осіб транспортним засобом Тойота Камрі, д.р.н. ІІ073ІІ, позивач звернувся до відповідача із претензією № 3063 від 12.03.2012 на виплату страхового відшкодування в порядку регресу, яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Таким чином, з огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач на підставі ст.ст. 22, 1191, Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України набув право регресу до відповідача, а тому позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в порядку регресу - є обґрунтованими законними, доведеними належними та допустимими доказами, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі в сумі 2 873,74 грн. (3 373, 74 грн. - 500,00 грн. - франшиза).

Судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (код ЄДРПОУ - 20602681, місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 40) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (код ЄДРПОУ - 23510137, місцезнаходження: 03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 25) 2 873 (дві тисячі вісімсот сімдесят три) грн. 74 коп. - відшкодування шкоди в порядку регресу та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.Вішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата складання повного тексту рішення - 15.04.2013