Рішення № 30804524, 11.04.2013, Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим

11.04.2013 103/5725/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2013 року м. Бахчисарай

Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим в складі: судді Яніна І.А.,

при секретарі Саттаровій Е.Е.,

за участю представника позивача Дюльберової З.А.,

відповідача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3,

прокурора прокуратури Бахчисарайського району АРК Миронець В.В. в інтересах ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бахчисарай цивільну справу позовом Бахчисарайського комунального унітарного підприємства «Міськтепломережа» Бахчисарайської міської ради до ОСОБА_2, прокурора Бахчисарайського району АРК в інтересах ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги по тепловому постачанню та обслуговуванню внутрішньо будинкових мереж теплового постачання,

В С Т А Н О В И В:

Бахчисарайське комунальне унітарне підприємство «Міськтепломережа» Бахчисарайської міської ради (надалі - підприємство «Міськтепломережа») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги по тепловому постачанню та обслуговуванню внутрішньо будинкових мереж теплового постачання у загальному розмірі 2036 грн. 24 коп. (а.с.102), зазначивши, що останній самовільно відключив квартиру від мережі центрального теплопостачання в порушення вимог чинного законодавства, тому правові підстави для припинення нарахування плати за послуги теплопостачання відсутні.

Представник підприємства «Міськтепломережа» в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, пославшись на обставини, зазначені у позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог, просила суд їх задовольнити.

Відповідач та його представник, а також прокурор прокуратури Бахчисарайського району АРК, який взяв участь у справі в інтересах відповідача, позов не визнали, вважаючи його необґрунтованим, та пояснили, що договірні відносини між позивачем та відповідачем відсутні, відповідний договір в письмовій формі не укладений, квартира відповідача в серпні 2011 року самовільно відключена від мережі центрального опалення, оскільки послуги підприємства та їх вартість не задовольняють відповідача, послуги підприємства відповідач не отримує, при цьому пояснили, що до грудня 2011 року послуги з теплопостачання відповідачем сплачувалися, на його ім'я позивачем відкритий лицевий рахунок.

У відповідності зі статтею 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених особами вимог і на підставі наданих сторонами доказів, а статті 10, 60 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин, виходячи із засад змагальності сторін, межі судового розгляду, обов'язку сторін щодо доведення та подання доказів, вислухавши осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за наступними підставами.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

Судом встановлено і вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1. Послуги із центрального опалення та гарячого водопостачання споживачам, що мешкають в зазначеному будинку, надаються підприємством «Міськтепломережа».

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 даного кодексу, якою визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Договір на постачання теплоенергії між сторонами не укладався, однак відповідач є користувачем послуг теплопостачання і обслуговування внутрибудинкових мереж теплопостачання, оскільки його квартира була підключена до системи централізованого опалення, на його ім'я відкритий особовий рахунок, він отримував послуги з теплопостачання, до грудня 2011 року їх оплачував.

16 серпня 2011 року відповідач звернувся до начальника підприємства «Міськтепломережа» із заявою відмову від отримання послуг з теплопостачання, у зв'язку із неможливістю сплачувати послуги, повідомив про відключення житлової площі від центрального опалення, просив призначити комісію для підтвердження даного факту документально (а.с.29).

Із комісійного акту від 18 серпня 2011 року вбачається, що квартира відповідача відключена від центрального опалення в порушення порядку відключення окремих приміщень, відключення здійснено споживачем самостійно шляхом видимого розриву з'єднання радіаторів з трубами центрального опалення, відключення здійснено самовільно, без дозволу постійно діючої міжвідомчої комісії по розгляду питань відключення від мереж ЦО (а.с.28).

Свобода договору, закріплена у ст.6,627 ЦК України, яка полягає у праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, при виборі контрагентів та при погодженні умов договору, не є безмежною. У тих випадках, коли актом цивільного законодавства передбачена обов'язковість положень цього акту для сторін договору, сторони не вправі відступити від їх положень (ч.3 ст.6 ЦК України). Так, ст.ст.19,20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачають обов'язок споживача житлово-комунальних послуг укласти письмовий договір з виконавцем послуг на основі типового договору.

Саме така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10 жовтня 2012 року (справа 2-№6-110 ЦС12), яка відповідно до ч.1 ст.360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Суд вважає, що свобода власників житла самостійно вирішувати питання відключення від мереж централізованого опалення не є безмежною.

За положеннями «Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій», затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005 року переобладнання - це улаштування в окремих квартирах багатоквартирних будинків індивідуального опалення та іншого інженерного обладнання, перенесення нагрівальних, сантехнічних і газових приладів; влаштування і переустаткування туалетів, ванних кімнат, вентиляційних каналів.

Відповідно до ст.383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Як зазначено у ст.24 Закону України «Про теплопостачання» основними обов'язками споживача теплової енергії є: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових актів; забезпечення безпечної експлуатації систем теплоспоживання; забезпечення безперешкодного доступу до власного теплового обладнання приладів комерційного обліку представникам теплогенеруючої чи теплопостачальної організації за умови пред'явлення відповідного посвідчення при виконанні службових обов'язків. Споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією, відповідних нормативно-правових актів та виконання приписів органів, уповноважених здійснювати державний нагляд за режимами споживання теплової енергії згідно із законом.

Питання відключення від мереж централізованого опалення регулюється «Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затвердженими постановою Кабінету Міністрів від 21 липня 2005 року №630, відповідно до яких з метою захисту прав усіх мешканців багатоквартирних будинків передбачено відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води не окремих квартир багатоквартирного будинку з ініціативи їх власників або наймачів, а відключення цілих багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів.

Згідно з пунктом 26 Правил (у редакції з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 року №1268) відключення споживачів від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування, відповідно до Закону України «Про теплопостачання», схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Відповідно до пункту 25 Правил відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 9 грудня 2005 року за № 1478/11758 (у редакції зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 6 листопада 2007 року № 169), установлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади. До складу такої комісії обов'язково повинен входити представник підприємства, що надає послуги з теплопостачання.

Відомості про надання ОСОБА_2 належно оформленого дозволу на відключення квартири від мереж централізованого теплопостачання та прийняття відповідного рішення міжвідомчою Комісією в матеріалах справи відсутні, а тому слід вважати, що відключення квартири було здійснено самовільно з порушенням установленого порядку.

Крім того, суд приймає до уваги на те, що об'єктом відключення від мереж централізованого опалення є не багатоквартирний будинок у цілому, а лише одна квартира ОСОБА_2

Суд вважає, що ОСОБА_2 був споживачем відповідних послуг до відключення від мережі централізованого опалення, оскільки користувався цими послугами, на його ім'я відкритий лицевий рахунок, і продовжує бути споживачем відповідних послуг після відключення від мережі централізованого опалення, приймаючи до уваги те, що в порушення зазначених нормативних положень він відключив у своїй квартирі централізоване опалення самовільно, без відповідного дозволу, а також без технічного обґрунтування відповідності відключення санітарно-технічним вимогам, правилам експлуатації будинку і додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших норм і правил, що підтверджується відповідним актом.

Враховуючи те, що сам по собі факт відсутності договору не звільняє ОСОБА_2 від виконання зобов'язань по оплаті послуг з централізованого теплопостачання, при цьому за період самовільного відключення квартири ОСОБА_2 від центрального теплопостачання підприємство «Міськтепломережа» з вини власника квартири не мало можливості виконати зобов'язання про надання послуг, з нього на підставі ч.2 ст.903 ЦК України на користь підприємства підлягає стягненню заборгованість за теплопостачання, яка станом на 1 березня 2013 року складає 2036 грн. 24 коп.

З огляду на наведене, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі ст.88, ч.2 ст.99 ЦПК України з відповідача на користь підприємства «Міськтепломережа» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 214 грн. 60 коп.

Таким чином, виходячи із засад змагальності, межі судового розгляду, обов'язку сторін щодо доказування та подання доказів, керуючись ст.ст.10,11,60,213,215,218 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов Бахчисарайського комунального унітарного підприємства «Міськтепломережа» Бахчисарайської міської ради задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Бахчисарайського комунального унітарного підприємства «Міськтепломережа» Бахчисарайської міської ради (ідентифікаційний код 22245512) заборгованість по оплаті послуг теплопостачання з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми у розмірі 1838 (одна тисяча вісімсот тридцять вісім) грн. 44 коп., заборгованість по оплаті послуг за обслуговування внутрибудинкових мереж теплопостачання з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми в розмірі 197 грн. 80 коп., а також судовій збір у розмірі 214 грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржене до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Бахчисарайський районний суд АРК, у строки апеляційного оскарження, передбачені ст.294 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: