Постанова № 30804090, 17.04.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2013 року 810/1579/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., за участю секретаря судового засідання Тятькова І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Маревен Фуд Україна» до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

02.04.2013 до Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ТОВ «Маревен Фуд Україна» (далі - Позивач, Товариство) до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби України (далі - Відповідач, Податковий орган) про визнання протиправним та скасування рішення Відповідача № 2420/10/15-2 від 26.03.2013, яким податкову декларацію з податку на додану вартість ТОВ «Маревен Фуд Україна» за лютий 2013 року № 9014883494 від 20.03.2013 не визнано як податкову звітність.

В обґрунтування позову Позивач зазначив, що в оскаржуваному рішенні Відповідач не вказав, які саме приписи законодавства були порушені Позивачем при заповненні Декларації, вважає дане рішення таким, що суперечать нормам чинного законодавства.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився про дату, час, та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неприбуття суд не повідомив. В письмових запереченнях просив суд відмовити у задоволені позову. В обґрунтування заперечень представник відповідача зазначив, що дії податкового органу по присвоєнню декларації з ПДВ, подану Позивачем, статусу "не визнано як податкова звітність" вчиненні відповідно до законодавства. Відповідач зазначив, що основною причиною невизнання Декларації податковою звітністю стало те, що звітність заповнена всупереч правилам, визначеним у затвердженому порядку їх заповнення, а саме: не відображені результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за квітень 2012 року (Акт №1848/15-4/35591588 від 07.07.2012). Даним Актом зафіксовано ряд порушень податкового законодавства з боку Товариства. Позивачем вказаний Акт оскаржений не був. У зв'язку з зазначеним Відповідач вважає, що Позивачем результати вказаної вище перевірки не задекларовані в рядку 21.3 декларації з податку на додану вартість, у зв'язку з чим присвоїв їй статус "не визнано як податкова звітність", про що податковим органом позивача повідомлено листом. Крім того, Відповідач стверджує, що оскаржуваний лист носить інформаційний і рекомендаційний характер та не може бути предметом оскарження в розумінні ст. 17 КАС України.

Частиною 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Маревен Фуд Україна» є юридичною особою, зареєстрованою 21.11.2007 виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області.

20.03.2013 Позивачем засобами електронного зв'язку в електронній формі подано податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2013 року №9014884394 від 20.03.2013 з додатками №№1, 2, 3,4,5, про що свідчать квитанції про отримання податкової звітності в електронній формі і додатків (квитанції №2) від 20.03.2013.

Листом від 26.03.2013 № 2420/10/15-2 податковий орган повідомив позивача про те, що вказаній податковій звітності ТОВ «Маревен Фуд Україна» присвоєно статус «Не визнано як податкова звітність», оскільки була заповнена всупереч правилам, визначеним статтями 46, 48 ПК України, та запропоновано Товариству подати нову податкову декларацію з ПДВ, оформлену належним чином.

При цьому, відомостей щодо конкретних порушень вимог Податкового кодексу України щодо заповнення податкової звітності вказаний лист не містить.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом і на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Приписами ст.48 ПК України встановлено наступне.

Податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.4 статті 46 цього Кодексу та чинному на момент її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідного податку та збору (п.48.1).

Обов'язкові реквізити це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків (п.48.2).

Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або реєстраційний (обліковий) номер з Тимчасового реєстру ДПА України; реєстраційний номер облікової картки платника податків; місцезнаходження платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом та засвідчені печаткою платника податку (за наявності) (п.48.3).

Суд звертає увагу, що перелік обов'язкових реквізитів, зазначений у п. 48.3 ст. 48 ПК України, є вичерпним.

Згідно з пп.48.5.1. п.48.5 вказаної статті ПК України податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби.

Судом встановлено, що податкова декларація з податку на додану вартість за лютий 2013 року №9014884394 від 20.03.2013 містить всі встановлені п. 48.3 ст. 48 ПК України обов'язкові реквізити та підписана всіма вказаними у пп.48.5.1. п.48.5 вказаної статті ПК України особами.

Відповідно до п.48.7 ст. 48 ПК України податкова звітність складена з порушенням норм цієї статті не вважається податковою декларацією.

Суд дійшов висновку, що за відсутності порушень ст. 48 ПК України щодо наявності обов'язкових реквізитів та підписів, у Відповідача відсутні правові підстави для відмови у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2013 року №9014884394 від 20.03.2013 з додатками №№1, 2, 3,4,5, подану Товариством.

Порядок подання податкової декларації до органів державної податкової служби регламентований ст. 49 ПК України.

Так, п.49.3 цієї статті передбачено, що податкова декларація подається до органу державної податкової служби за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Як зазначалось вище, податкова декларація з податку на додану вартість за лютий 2013 року №9014884394 від 20.03.2013 з додатками №№1, 2, 3,4,5, подана Товариством засобами електронного зв'язку в електронній формі.

Прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. При прийманні податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають (п.49.8 ст. 49 ПК України).

Суд звертає увагу, що законодавцем імперативно встановлено, що при прийнятті податкової звітності перевірці підлягає лише наявність та достовірність заповнення всіх саме обов'язкових реквізитів. Проте, в порушення даної норми Податковим органом не прийнято податкову звітність Товариства з підстав не заповнення рядку 21.3 декларації з податку на додану вартість, тобто показники, що не підлягають перевірці до її прийняття.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація надана платником також вважається прийнятою: за наявності, зокрема, квитанції про отримання податкової декларації, у разі її подання засобами електронного зв'язку (пп.49.9.1 ст. 49 ПК України); у разі, коли орган державної податкової служби із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті, не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або, у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк (пп.49.9.2 ст. 49 ПК України).

Відповідно до п.49.11 ст. 49 ПК України, у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 цієї статті, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації, із зазначенням причин такої відмови: пп.49.11.1. у разі отримання податкової декларації надісланою поштою або засобами електронного зв'язку - протягом 5 робочих днів з дня її отримання.

Таким чином, ПК України за порушення платником податків вимог ст. 48 ПК України передбачено прийняття Податковим органом лише одного рішення - відмову у прийнятті податкової декларації.

Пунктом першим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Встановивши, що у податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2013 року №9014884394 від 20.03.2013 не задекларовані в рядку 21.3 дані попередньої перевірки, Податковий орган по суті провів перевірку показників, які не відносяться до обов'язкових реквізитів.

Види перевірок встановлені у ст. 75 ПК України. Так, у п. 75.1 цієї статті вказано, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків (п. 75.1.1. п. 75.1. ст. 75 ПК України).

Порядок проведення камеральної перевірки визначений у ст. 76 ПК України, згідно з якою камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (п.76.2).

Другим та третім реченням п. 86.1. ст. 86 ПК України визначено, що у разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що Податковий орган, приймаючи рішення про присвоєння поданій Товариством податковій декларації з податку на додану вартість статусу «Не визнано як податкову звітність», про що повідомлено листом № 2420/10/15-2 від 26.03.2013, діяв не у спосіб, встановлений ПК України.

Підпунктом 49.12.2. п. 49.12 ст. 49 ПК України встановлено, що у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право оскаржити рішення органу державної податкової служби в порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

Стосовно твердження Відповідача про те, що оскаржуваний лист Податкового органу не може бути предметом оскарження в розумінні ст. 17 КАС України суд зазначає, що вказаний лист є фактично рішенням про відмову в прийнятті декларації податковим органом, а тому суд вважає, що відповідно до п. 49.12 ст. 49 ПК даний лист (рішення) підлягає оскарженню в порядку п. 56.1 ст.56 ПК України.

Крім того суд бере до уваги, що вищезазначений лист Відповідача не містить відомостей щодо конкретних порушень правил заповнення податкової звітності та не надає змоги платнику податків самостійно усунути виявлені податковим органом порушення, що суперечить вимогам п.49.11 ст.49 ПК України щодо зазначення причин відмови у прийнятті звітності.

Отже, судом установлено, що відповідачем при присвоєнні податковій декларації статусу «не визнано як податкову звітність» порушено вимоги п.49.8, п.49.10, п.49.11 ст.49 ПК України.

Відповідно до п.49.13 ст. 49 ПК України, у разі коли, в установленому законодавством порядку, буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що податковий орган діяв не в межах наданих повноважень та не у спосіб, передбачений законодавством, протиправно не визнав податковою звітністю подану позивачем податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2013 року №9014884394 від 20.03.2013 з додатками №№ 1, 2, 3, 4, 5.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 159-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби «Про невизнання як податкової звітності» від 26 березня 2013 року № 2420/10/15-2, яким податкову декларацію з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Маревен Фуд Україна» за лютий 2013 року від 20 березня 2013 року № 9014884394 з додатками №№ 1-5 не визнано як податкову звітність.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Маревен Фуд Україна» судовий збір у розмірі 34 (тридцять чотири) грн. 41 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Спиридонова В.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 22 квітня 2013 р.