Рішення № 30803901, 16.04.2013, Сорокинський міськрайонний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Краснодонський міськрайонний суд Луганської області)

Справа № 412/519/13- ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 року м. Краснодон

Краснодонський міськрайонний суд Луганської області у складі: головуючого судді Лукінової М.В., при секретарі Горпинченко М.Ю., у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Краснодон, розглянувши цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Каштан" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з дійсним позовом, в обґрунтування якого вказав, що 17.06.2009 року між ПРАТ «СК «Каштан», яке є правонаступником ЗАТ «СК «Каштан» та ОСОБА_2 був укладений договір добровільного страхування транспортних засобів № 113-2009КАСКО, за яким позивач надає страховий захист майновим інтересам Страхувальника щодо збитків, які можуть бути спричинені страховими випадками. Об'єкт договору страхування - автомобіль марки «Mitsubishi Lancer», д/н НОМЕР_5. 15.11.2009 року у м. Києві за вини відповідача ОСОБА_1 сталася дорожньо - транспортна пригода (далі - ДТП) за участю вказаного автомобілю, яким керував ОСОБА_2, та автомобілю марки «Volkswagen Golf», д/н НОМЕР_3, власником якого є ОСОБА_3, та яким керував ОСОБА_1 У результаті цього ДТП автомобілю «Mitsubishi Lancer» була завдана шкода на суму 42 350,69 грн., яку позивачем було сплачено ОСОБА_2 у повному обсязі. Таким чином, позивач має право зворотної вимоги (регресу) до відповідача. У зв'язку з наведеним, позивач просить суд стягнути з відповідача суму майнової шкоди 42 350,69 грн. та судовий збір у розмірі 430 грн.

Від представника позивача Станіславського А.Є. надійшла заява, в якій він просив розглянути справу за його відсутності та наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні зазначив, що визнає частково позовні вимоги позивача. Автомобілем «Volkswagen Golf», д/н НОМЕР_3 він керував на підставі технічного талону. Довідку ДАІ він отримував, постанову суду не оскаржував. Під час ДТП він вдарив у задню частину автомобілю ОСОБА_2, а не у передню. Тому повинен сплатити матеріальну шкоду лише у розмірі 17 381,25 грн. До суду для вирішення цього питання не звертався. Просив задовольнити частково позовні вимоги ПРАТ «СК «Каштан».

Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, у підтвердження чого у справі є відповідні докази.

Перевіривши письмові матеріали справи, вислухавши думку відповідача, суд встановив наступне.

15.11.2009 року приблизно о 19 год. 20 хв. відповідач ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «Volkswagen Golf» д/н НОМЕР_3, власником якого є ОСОБА_3 (а.с.124), у м. Києві на перехресті Жмаченка - Будівельників, не вибрав небезпечні швидкість та дистанцію, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Mitsubishi Lancer», д/н НОМЕР_5, яким керував ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_8 (а.с. 8), внаслідок чого автомобілю останнього були завдані матеріальні збитки. Дані обставини вбачаються з довідок ВДАІ з обслуговування Дніпровського району при УДАІ ГУ МВС України в м. Києві та постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 18.12.2009 року, якою ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу 340 грн. (а.с. 11 - 13). Вказана постанова не оскаржувалася та на даний час набрала законної сили.

В порядку ч. 4 ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-

правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, суд не оговорює питання вини відповідача, яка встановлена вказаною постановою, що набрала законної сили, і вирішує питання щодо розміру відшкодування.

Так, згідно з рахунком-фактурою № 00015155/1 від 20.11.2009 року, складеним СТО ТОВ «Ніко-Україна», вартість ремонту автомобілю ОСОБА_2 була визначена у розмірі 42 425,50 грн. (а.с. 15-20).

Відповідно до звіту № 09/218 про оцінку колісного транспортного засобу марки «Mitsubishi Lancer», д/н НОМЕР_5, який був складений 24.11.2009 року ПП «Український центр врегулювання збитків «ЛАДЕН-Авто», вказаному автомобілю було завдано шкоду на суму 42 350,69 грн. (а.с. 21-52).

На час вказаної ДТП цивільно - правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Каштан" (свідоцтво про державну реєстрацію та підтвердження повноважень керівника а.с. 85, 93 - 95), що підтверджується договором добровільного страхування транспортних засобів від 17.06.2009 року № 113-2009КАСКО (а.с. 5).

В порядку пунктів 7.1.5 та 7.1.6 вказаного договору позивачем було складено страховий акт про визнання випадку страховим та проведене страхове відшкодування у розмірі 42 350,69 грн. на користь ОСОБА_2 (а.с. 14, 53-84).

Дослідивши обставини справи, суд прийшов до висновку, що правовідносини, які склалися між сторонами у цій справі, врегульовані наступними нормами діючого законодавства України.

Так, правилами частин 1 та 2 ст. 22 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з частинами 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної

особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

В порядку ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України позивач, як особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи, тобто до відповідача ОСОБА_1, у розмірі виплаченого відшкодування, а саме - 42 425,50 грн.

Положеннями ст. 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Аналогічні положення містить ст. 27 Закону України "Про страхування" N 85/96-ВР від 7.03.1996 року.

Таким чином, судом встановлено, що неправомірними діями відповідача ОСОБА_1 було завдано збитків майну ОСОБА_2, які були відшкодовані позивачем ПАТ "СК "Каштан". За таких обставин позивач, як особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи, тобто до відповідача ОСОБА_1, у розмірі виплаченого відшкодування, а саме - 42 425,50 грн.

Суд не сприймає до уваги твердження відповідача про те, що під час ДТП він вдарив у задню частину автомобілю ОСОБА_2, а не у передню, тому повинен сплатити матеріальну шкоду лише у розмірі 17 381,25 грн., оскільки дані обставини спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Так, у довідках ВДАІ з обслуговування Дніпровського району при УДАІ ГУ МВС України в м. Києві від 15.11.2009 року та 17.11.2009 року зазначено, що автомобіль «Mitsubishi Lancer», д/н НОМЕР_5 у результаті зазначеної ДТП отримав наступні механічні пошкодження: задній

бампер, задня панель, кришка багажника, передній бампер, задній державний номер, передній капот, передній державний номер.

Ремонтна калькуляція, яка була складена 20.11.2009 року СТО ТОВ «Ніко-Україна», тобто через п'ять днів після ДТП, та звіт № 09/218, здійснений 24.11.2009 року ПП «Український центр врегулювання збитків «ЛАДЕН-Авто», містить перелік ремонтних робіт передньої та задньої частин автомобілю.

Дефектна відомість огляду автомобілю від 24.11.2009 року, також містить перелік пошкоджень передньої та задньої частин автомобілю (а.с. 25). З даною відомістю відповідач був ознайомлений та зазначив у ній, що згоден з записами щодо пошкоджень задньої частини автомобілю. У судовому засіданні відповідач не заперечував, що отримував і вказані довідки ВДАІ. Однак, до суду для вирішення цього питання не звертався.

Надана відповідачем ремонтна калькуляція (а.с. 121-123) складена 11.03.2013 року на усну вимогу відповідача, тобто майже через чотири роки після вказаної ДТП. До того ж, вона не завірена належним чином та не може бути належним та допустимим доказом по справі. За таких обставин, суд не сприймає до уваги вказану ремонтну калькуляцію. Інших належних та допустимих доказів у підтвердження своїх доводів, а також, доказів обопільної вини учасників ДТП, яке відбулося 15.11.2009 року у м. Києві, в порядку ст. ст. 57-60 ЦПК України відповідач суду не надав. За даними обставинами існує тільки постанова Дніпровського районного суду м. Києва від 18.12.2009 року, якою ОСОБА_1 було визнано винним у створенні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності. Як було зазначено відповідачем у судовому засіданні, інших доказів на свій захист він не має.

На підставі наведеного суд приходить до висновку, що вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Каштан" слід задовольнити у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з положень ч. 1 ст. 88 ЦПК України, якими визначено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає документально підтверджена сума судового збору у розмірі 430,00 гривень (а.с. 86).

Керуючись ст.ст. 5-11, 57-60, ч. 4 ст. 61, ст.ст. 88, 209, 212-215, 292 Цивільного процесуального кодексу України, ч. 1, 2 ст. 22, 993, ч. 1, 2 ст. 1166, ч. 2 ст. 1187, ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України "Про страхування" N 85/96-ВР від 7.03.1996 року, суд, -

в и р і ш и в:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Каштан" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_7, на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Каштан", як відшкодування шкоди, суму у розмірі 42350 (сорок дві тисячі триста п'ятдесят) гривень 69 копійок за реквізитами: р/р 26502711923230 в АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805, код ЕДРПОУ 32071894.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_7, на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Каштан" суму судового збору у розмірі 430 (чотириста тридцять) гривень.

Вступна та резолютивна частини рішення ухвалені у нарадчий кімнаті та проголошені у судовому засіданні 16 квітня 2013 року. Повний текст рішення складено 22 квітня 2013 року.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області протягом десяти днів з дня його проголошення через Краснодонський міськрайонний суд Луганської області. Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: М.В. Лукінова