Рішення № 30802271, 15.04.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2013 р.Справа № 922/1248/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Бережановій Ю.Ю.

розглянувши матеріали справи

по позовній заяві Прокуратури Харківської області, м. Харківдо1. Харківської міської ради, м. Харків , 2. Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, м. Харків про визнання права власності за участю представників:

прокурора - Кондратюк Н.А. (посв. № 009093 від 12.10.2012 р.)

1. відповідача - не з'явився

2. відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Харківської області надійшла позовна заява про визнання за державою в особі Прокуратури Харківської області (надалі - Прокурор) право власності в цілому на нежитлову будівлю літ "Б-1", розташовану за адресою: м. Харків, вул. Іллінська, 4, цільове призначення - гаражі прокуратури Ленінського району міста Харкова, загальною площею 114,4 кв.м.

Від Прокурора заяв та клопотань не надійшло.

1. Відповідач у судове засідання не з'явився, у наданому відзиві проти позовних вимог не заперечує. Про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

2. Відповідач у судове засідання не з'явився, у наданому відзиві зазначає, що інформація про наявність у позивача дозвільних документів на право виконання будівельних робіт з будівництва об'єкту та вводу його в експлуатацію у встановленому законодавством порядку відсутня та що підстав задоволення позову не вбачається. Також просить суд розглядати справу без участі уповноваженого представника. Про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд переходить до розгляду справи по суті.

Прокурор у судовому засіданні та у наданому письмовому поясненні позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх.

Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України (надалі - ГПК України), не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Прокуратура Ленінського району міста Харкова на підставі договору позички №1383 від 24.06.2009, укладеного між прокуратурою області та Харківською міською радою, безоплатно користується нежитловими приміщеннями по вул. Ільїнська, 4 літ «А-2» загальною площею 1076,9 кв.м.

У 2012 році на виконання вказівки Генеральної прокуратури України щодо введення порядку зберігання службового автотранспорту виключно в службових гаражах, а в разі їх відсутності на території райвідділів, на вказаній земельній ділянці силами прокуратури Ленінського району м. Харкова було збудовано гараж для стоянки службового автотранспорту, який знаходиться на балансі прокуратури Харківської області та в оперативному управлінні прокуратури Ленінського району м. Харкова.

Вказаний гараж побудований за рахунок коштів Регіонального благодійного фонду «Правопорядок».

На замовлення прокуратури Харківської області 26.09.2012 КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» проведено поточну технічну інвентаризацію нежитлової будівлі - гаражу, та виготовлено технічний паспорт на нежитлову будівлю, літ. «Б-1» - гараж, розташований за адресою: місто Харків, вул. Іллінська, 4, загальною площею 114,4 кв.м.

У 2009 році прокуратурою Харківської області, з метою виконання вказівки Генеральної прокуратури України, у тому числі щодо належного збереження автотранспорту для належного здійснення повноважень, передбачених чинним законодавством, шляхом будівництва створила новий об'єкт - гараж.

Прокуратура після отримання усіх погоджувальних документів, звернулася до Харківської міської ради щодо вирішення питання про відповідність об'єкту, а саме нежитлової будівлі літ. «Б-1» - гараж, розташований за адресою: місто Харків, вул. Іллінська, 55А, загальною площею 114,4 кв.м., містобудівним умовам та обмеженням та можливості збереження зазначеного самовільно збудованого об'єкту та надання земельної ділянки під вже збудований об'єкт.

Рішенням Харківської міської ради від 19.12.2012року №953\12 «Про надання дозволу на збереження об'єктів самочинного будівництва та на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для експлуатації, обслуговування об'єктів» Прокуратурі Харківської області надано дозвіл на збереження самочинно побудованої нежитлової будівлі Літ. «Б-1» (гаражі) по вул. Іллінській, 4, та надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею, орієнтовно, 0,0150 га для експлуатації вказаної нежитловї будівлі.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши присутніх представників сторін, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що позовні вимоги Прокурора підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.

Відповідно до ст. 4 Закону України „Про власність", передбачене право власника, на свій розсуд володіти, користуватись та розпоряджатись належним йому майном.

Користуючись правами власника майна, передбаченими ст. ст. 317, 319 Цивільного кодексу України, згідно яких, власнику належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном на власний розсуд.

Отже, право розпорядження майном є одним зі складових права власності.

Згідно з технічним висновком ТОВ «Харківреконструкція» (державна ліцензія серія АВ № 490969 від 20.11.2009) щодо стану будівельних конструкцій та можливості збереження та подальшої експлуатації нежитлової будівлі літ. «Б-1», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Іллінська, 4, під гараж прокуратури Ленінського району міста Харкова, вважається закінченим, таким, що проведено відповідно до існуючих будівельних норм та правил та таким, що відповідає вимогам санітарного та пожежного законодавства України.

Ст. 322 ЦК України передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що належить йому.

Порядок реєстрації права власності на нерухоме майно в Україні визначається Законом України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обмежень».

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обмежень», речові права на нерухоме майно, зокрема, право власності фізичних та юридичних осіб на нерухоме майно, що знаходиться на території України підлягає обов'язковій державній реєстрації.

Згідно вказаного закону державні реєстратори реєструють речові права на нерухоме майно на підставі, зокрема, і свідоцтва про право власності, яке повинно видаватися відповідною міською радою, в даному випадку Харківською міською радою.

Проте, відповідач до теперішнього часу не видав свідоцтва на право власності на вказану нежитлову будівлю, чим перешкоджає реалізації прав власника або фактично оспорює право власності позивача на нежитлові приміщення.

На даний час відсутність державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна обмежує власника (в особі уповноваженого органу) у здійсненні права власності на нерухоме майно та позбавляє можливості його утримувати належним чином (здійснювати поточний ремонт, проводити реконструкцію, вчиняти інші дії та заходи щодо подальшої експлуатації об'єкту).

Згідно зі ст. 326 Цивільного кодексу України у державній власності є майно, яке належить державі України. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватись іншими суб'єктами.

Згідно з Законом України «Про прокуратуру» районні прокуратури не мають самостійного відокремленого балансу та є структурними підрозділами прокуратури Харківської області, яка в свою чергу є юридичною особою. У даному випадку, органом, уповноваженим управляти майном, що перебуває у державній власності, є прокуратура Харківської області. З огляду на це, право власності на вищевказані будівлі повинно бути визнане за прокуратурою Харківської області.

У відповідності до статті 328 Цивільного кодексу України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає з закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до ст. 332 ЦК України, власник речі, переробивши її, не втрачає право власності на перероблену річ, а стає власником речі, створеної в результаті переробки. Згідно зі ст. 331 ЦК України, право власності на новостворену річ набувається особою, яка її створила, якщо законом або договором не встановлено інше.

Згідно зі ст. 376 ЦК України жилий будинок, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони побудовані або будуються на земельній ділянці, яка не відведена для цієї мети, або без відповідного дозволу чи належним чином затвердженого проекту, або з суттєвими порушеннями будівельних норм і правил. На вимогу власника земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Згідно ч. 3 ст.376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Порядок вирішення питань, пов'язаних із самочинним будівництвом, регулюється рішенням 9 сесії Харківської міської ради 6 скликання «Про затвердження Порядку вирішення питань, пов'язаних із самочинним будівництвом» від 17.08.2011року № 390/11 (в редакції рішення 16 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 22.06.2012року №753/12).

В межах вказаного порядку прокуратура Харківської області, після отримання усіх погоджувальних документів, звернулася до Харківської міської ради щодо вирішення питання про відповідність об'єкту, а саме нежитлової будівлі літ. «Б-1» - гараж, розташований за адресою: місто Харків, вул. Іллінська, 55А, загальною площею 114,4 кв.м., містобудівним умовам та обмеженням та можливості збереження зазначеного самовільно збудованого об'єкту та надання земельної ділянки під вже збудований об'єкт.

Рішенням Харківської міської ради від 19.12.2012року №953\12 «Про надання дозволу на збереження об'єктів самочинного будівництва та на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для експлуатації, обслуговування об'єктів» Прокуратурі Харківської області надано дозвіл на збереження самочинно побудованої нежитлової будівлі Літ. «Б-1» (гаражі) по вул. Іллінській, 4, та надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею, орієнтовно, 0,0150 га для експлуатації вказаної нежитловї будівлі.

Ст. 386 ЦК України закріплено право на захист права власності, яке здійснюється судом, а власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

У відповідності зі ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обмежень» підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення речових прав на нерухоме майно, зокрема є і рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, що набрали законної сили.

Згідно з вимогами ст.52 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст.30, 87 Бюджетного кодексу України, фінансування органів прокуратури здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України відповідно до кошторису, який затверджується щорічно.

Визнання права власності на нежитлові будівлі жодним чином не порушує ні особистих, ні майнових прав інших осіб.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виходячи із наведеного, на підставі наявних у справі матеріалів суд приходить до висновку про те, що прокуратурою внаслідок проведеної реконструкції майна створено новий об'єкт, право власності на який за державою України в особі Прокуратури Харківської області не зареєстровано. Відповідач та жодна інша особа на визнання за ним право власності на це майно станом на момент вирішення спору не претендують. За таких обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, такими, що підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами.

Вирішуючи питання розподілу судового збору суд керується ст. 49 ГПК України. Як вбачається з матеріалів справи, спір виник не з вини відповідача, а прокуратура відповідно до ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнена. За таких підстав, судовий збір в даному разі не стягується.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 4, 6, 8, 19, 41, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 317, 319, 326, 328, 331, 332, 376 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за державою в особі прокуратури Харківської області (61050, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4, код 02910108) право власності в цілому на нежитлову будівлю літ. «Б-1», розташовану за адресою: місто Харків, вул. Іллінська, 4, цільове призначення - гаражі прокуратури Ленінського району міста Харкова, загальною площею 114,4 кв.м.

Повне рішення складено 19.04.2013 р.

Суддя Жигалкін І.П.