Рішення № 30801934, 18.04.2013, Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Справа № 1110/2094/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.04.2013р. селище Компаніївка

Компаніївський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Ревякіної О.В.,

при секретарі Боковій А.С.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Бурлаки О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Компаніївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Нива» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до СВК „Нива" про визнання недійсним договору оренди землі та усунення перешкод у здійсненні права власності та права користування земельною ділянкою. Зазначає, що на підставі Державного акта на право приватної власності на землю являється власником земельної ділянки НОМЕР_1 площею 5,36 га, розташованої на території Мар'ївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, яку за договором оренди від 19.09.2007 року було передано в користування відповідачу строком на п'ять років. Згідно п.3.1.договору оренди договір укладається строком на п'ять років і діє до 31 жовтня 2012 року.

До закінчення строку дії договору позивач завчасно повідомила відповідача про наміри припинити договірні відносини, вказавши про витребування власної земельної ділянки. При розгляді заяви правлінням СВК «Нива» у вересні 2012 р. позивачу стало відомо про існування нового договору оренди земельної ділянки від 08.08.2012 р. між нею та відповідачем.

Вважає, що СВК „Нива" незаконно використовує належну їй земельну ділянку після припинення строку дії договору, оскільки новий договір оренди землі та акт приймання-передачі земельної ділянки в оренду позивач не підписувала, про існування договору оренди дізналася у вересні 2012 року, відтак, відповідач користується земельною ділянкою позивача за відсутності на те згоди та волевиявлення позивача.

Просить визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № 7 від 08.08.2012 р. та зобов'язати відповідача не чинити перешкоди в здійсненні права власності та права користування земельною ділянкою.

В судовому засіданні позивач та його представник надали заяву про залишення без розгляду позовних вимог в частині усунення перешкод у здійсненні права власності та права користування земельною ділянкою.

Ухвалою суду від 18.04.2013 р. позовна заява ОСОБА_1 в частині позовних вимог про зобов'язання СВК «Нива» не чинити перешкоди в здійсненні права власності та права користування земельною ділянкою залишена без розгляду.

Позовні вимоги в частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки позивач та її представник підтримали в повному обсязі, просили задовольнити, наголосили на тому, що позивач не знала про існування договору оренди землі з СВК «Нива» від 08.08.2012 року і вказаний договір та акт приймання-передачі земельної ділянки позивач не підписувала.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, обґрунтувавши заперечення тим, що позивач знав про договір оренди землі від 08.08.2012 року з дня його підписання, оскільки в серпні 2012 р. отримала 800 грн. доплати за укладення нового договору. Також, представник відповідача зазначив, що дійсно, позивач не зверталася особисто до СВК «Нива» з приводу переукладення договору оренди, умови майбутнього договору з позивачем не оговорювалися, домовленостей про укладення договору не було. В присутності юриста СВК «Нива» позивач договір оренди землі не підписувала.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-КР № 013709 від 24.01.2002 року, є власником земельної ділянки НОМЕР_1 площею 5,36 га, яка розташована на території Мар'ївської сільської ради Компаніївського району /а.с.12/.

19.09.2007 року ОСОБА_1 передала земельну ділянку в оренду СВК „Нива", уклавши договір № 15 оренди земельної ділянки строком на п'ять років /а.с. 9-10/, зареєстрований 19.03.2008 р. за № 04037300187 у Компаніївському відділі ДП «Кіровоградська регіональна філія Центра державного земельного кадастру при Держкомземі України».

Пунктом 3.1 договору оренди землі від 19.09.2007 року визначено термін дії договору - п'ять років, починаючи з дати його державної реєстрації і діє до 31 жовтня 2012 року. Відповідно до п. 12.2 вказаного Договору оренди землі, однією з підстав припинення договору є закінчення терміну дії Договору.

Правилами ч. 1 ст. 631 ЦК України передбачено, що строком дії договору є час, протягом якого сторони можуть здійснювати свої права і виконувати свої обов'язки відповідно до договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно договору № 7 оренди земельної ділянки від 08.08.2012 р. ОСОБА_1 передала СВК „Нива" в оренду земельну ділянку строком на п'ять років, починаючи з дати його державної реєстрації /а.с. 13-14/. Договір оренди зареєстровано у відділі Держкомзему у Компаніївському районі при Державному реєстрі земель 27.09.2012 р. за № 352288304001675.

Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи № 225/02 від 21.02.2013 р. підпис в договорі № 7 оренди земельної ділянки, укладеного 08.08.2012 р. між ОСОБА_1 та СВК «Нива», зареєстрованого у відділі Держкомзему у Компаніївському районі 27.09.2012 р. за № 352288304001675, а саме у розділі 11 «Підписи сторін» в графі «Орендодавець» виконаний не самою ОСОБА_1, а іншою особою. Підпис в акті приймання - передачі земельної ділянки в оренду від 08.08.2012 р. до вказаного договору оренди також виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою /а.с. 57-58/.

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями ст.202, ч.3 ст. 203, ч.2 ст.207, ст.215, ст. 218, ст.627, ч.1 ст. 638 ЦК України, ст.ст.2, 15 Закону України «Про оренду землі», Постановою ПВС України № 7 від 16.04.2004 р. "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", Постановою ПВС України № 9 від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».

Відповідно до ч.3 ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст. 627, ч.1 ст. 638 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до п. 21 постанови ПВС України № 7 від 16.04.2004р. "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" при вирішенні спорів щодо порядку користування землею насамперед має враховуватись воля сторін (власника та користувача) договору.

Згідно до ст.ст. 13, 14 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

При цьому підписи сторін є одним із обов'язкових реквізитів договору, які саме повинні засвідчувати вільне волевиявлення сторін на укладання договору на певних узгоджених між ними умовах.

Істотні умови договору оренди землі, визначені ч.1 ст. 15 Закону. Сторонами визнані обставини того, що позивач не підписувала Договір оренди землі і з нею відповідач не оговорював жодної істотної умови договору оренди землі, а тому вказані обставини не підлягають доказуванню відповідно до ч.1 ст. 61 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст. 15 Закону відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст. 15 Закону, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 Закону є підставою для визнання договору недійсним.

Судом встановлено, що позивач не здійснювала передачу об'єкта оренди відповідачеві і не підписувала акт прийому-передачі об'єкта оренди, що є порушенням вимог ч. 4 ст. 15 та ст. 17 Закону, про що зазначили сторони в судовому засіданні, пояснивши, що з позивачем не оговорювались істотні умови договору оренди землі, остання не підписувала Договір оренди землі та акт прийому-передачі земельної ділянки, а вказані документи підписані іншою особою за відсутності повноважень на це. Тому відповідачем порушено вимоги ст.ст. 15, 17 Закону.

Крім того, Договір оренди землі відповідачем зареєстрований без волевиявлення і не відповідав внутрішній волі позивача, що суперечить вимогам ч.3 ст. 203 ЦК України, оскільки позивач не бажала продовжувати орендні відносини з СВК «Нива».

Посилання представника відповідача, які зводяться до того, що позивач, отримавши 11.08.2012 р. доплату в розмірі 800 грн. за укладення договору оренди на новий термін, схвалила спірний договір оренди, є необґрунтованими, оскільки особа, яка підписала спірний договір оренди взагалі не мала статусу представника орендодавця за відсутності повноважень і тому наступне його схвалення є неможливим.

Відтак, враховуючи що підпис в договорі оренди землі від 08.08.2012 р. здійснено не орендодавцем, а іншою особою, спірний договір позивач особисто не підписувала, повноваження на це іншій особі не надавала, є всі підстави вважати доведеною відсутність у неї волевиявлення на укладення цього договору, а сам договір, виходячи з положень передбачених ч.1 ст. 215 ЦК України, недійсним у зв'язку з недодержанням в момент вчинення правочину стороною вимоги, встановленої ч.3 ст. 203 ЦК України, в зв'язку з чим суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог про визнання договору оренди землі від 08.08.2012 року недійсним.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, в зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 107,30 грн. судового збору, витрати за проведення судово-почеркознавчої експертизи в сумі 1544,76 грн., витрати на правову допомогу в сумі 1134 грн.

Керуючись ст. ст. 59, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Цивільний позов ОСОБА_1 до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Нива» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки - задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № 7 від 08.08.2012 року, укладений між ОСОБА_1 та сільськогосподарським виробничим кооперативом «Нива», зареєстрований 27.09.2012 р. відділом Держкомзему у Компаніївському районі за № 352288304001675.

Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу «Нива» (28410, с. Марївка Компаніївського району Кіровоградської області, р/р 26005121272 в Р.Б. «Аваль» м. Київ, МФО 380805, код 03756425) на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 107,30 грн., витрати за проведення судово-почеркознавчої експертизи в сумі 1544,76 грн., витрати на правову допомогу в сумі 1134 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через Компаніївський районний суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня його проголошення або отримання його копії.

Суддя Компаніївського районного суду

Кіровоградської області О.В. Ревякіна