Рішення № 30801875, 19.04.2013, Оболонський районний суд міста Києва

19.04.2013 Справа № 2605/10149/12

2605/10149/12

Справа № 2/756/153/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2013 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Великохацької В.В.

при секретарі Зимовскій І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ТОВ «Експлуатаційна компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Експлуатаційна компанія» про визнання недійсними умов договору, що обмежує права споживача та стягнення незаконно отриманих коштів і моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

18.06.2012 року ТОВ «Експлуатаційна компанія» звернулось в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги. Позов мотивували тим, що підприємство здійснює роботу з обслуговування житлового фонду, зокрема надає послуги населенню пов'язані з утриманням будинку та прибудинкових територій за адресою проживання відповідача: АДРЕСА_1. 21.05.2009 року між ним та ОСОБА_1 укладено Договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, надання комунальних послуг та додаткових послуг №00000086. Відповідач безпідставно не виконує умови укладеного договору належним чином. Станом на 30.09.2011 року існує заборгованість за надані послуги в сумі 8 970 грн. 76 коп. А тому, просив стягнути з відповідача вказану заборгованість, відшкодувати судові витрати у справі. 13.11.2012 року ТОВ «Експлуатаційна компанія» подала до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, а саме: просила суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за період з 01.03.2009 року по 30.09.2012 року, що становить 12 733 грн. 92 копійки.

Ухвалою суду від 27.09.2012 року було прийнято до спільного розгляду з первісним позовом зустрічні позовні заяви ОСОБА_1 до ТОВ «Експлуатаційна компанія» про визнання недійсними умов договору, що обмежує права споживача та стягнення незаконно отриманих коштів і моральної шкоди, вимоги об'єднані в одне провадження. Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що 21.05.2009 року ОСОБА_1 звернулась до ТОВ «Експлуатаційна компанія» з проханням зареєструвати її в належній їй квартирі, дати ключі від неї, та підключити електрику, однак позивач категорично відмовився це зробити, вимагаючи від неї негайно укласти комплексний договір на участь у витратах по утриманню будинку тому вона змушена була підписати цей договір, однак вона вважає його незаконним і недійсним, оскільки він не відповідає вимогам чинного законодаства, а саме: Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про захист прав споживача», Постанові Кабміну від 21.07.2005 року № 630 «Про застосування Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої та холодної води» та Типовому договору про надання послуг, також затвердженої цією Постановою. Крім того, в її квартирі ніхто не проживав до квітня 2010 року, оскільки в квартирі проводився капітальний ремонт, спірний договір порушує вимоги Рішення КМДА затверджене ІХ сесією 23 скликання від 28.03.2002 року № 409/1843 «Про звільнення власників квартир за період тимчасової відсутності від оплати за комунальні послуги, опалення, гарячу та холодну воду». У зв'язку з вищевикладеним просила суд визнати недійсним договір і умови договору про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, надання комунальних послуг та додаткових послуг №00000086 від 21.05.2009 року. Стягнути з ТОВ «Експлуатаційна компанія» на її користь вартість незаконно отриманих коштів за послуги, які ТОВ «Експлуатаційна компанія» не надавала, оскільки спірний договір фактично не виконувався, починаючи з червня 2009 року по теперішній час у розмірі 2 846 (дві тисячі вісімсот сорок шість) гривень. Крім того, стягнути з ТОВ «Експлуатаційна компанія» на її користь завдану їй моральну шкоду в розмірі 50 тисяч гривень, яку вона обгрунтовує тим, що вона із-за цього нервувала, в неї підвищився тиск, оскільки ОСОБА_1 довелося ходити по різним організаціям, писати скарги, витрачати власний час.

В судове засідання представник позивача за первісним позовом не з'явився, однак подав до суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутності та просив первісний позов задовольнити з тих підстав, що у ньому викладені. В промові в судових дебатах вказав на те, що ОСОБА_1 добровільно уклала даний договір, ще 21.05.2009 року і лише 09.07.2012 року вона звернулась про визнання даного договору і його умов недійсними. Крім того, підстави для визнання даного договору недійсним відсутні. ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду з позовом. Просив в задоволенні зустрічного позову відмовити.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні первісний позов не визнала. Посилалася на те, що спірний договір є незаконним і недійсним, оскільки він не відповідає вимогам чинного законодаства. Крім того, зазначила, що ТОВ «Експлуатаційна компанія» пропустила строк позовної давності. Разом з тим, вказувала, що позивачем не надано належних доказів нарахування вартості послуг. Послуги надаються неякісно. Свій зустрічний позов підтримала з викладених у зустрічній позовній заяві підстав. Просила її вимоги задовольнити.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка відповідачка ОСОБА_1 показала, що вона з 12.02.2009 року є власником квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. В той час в їх родині були судові спори. В той час в її квартирі ніхто не проживав. Крім того, їй було заборонено на підставі ухвали суду від 19.02.2009 року проводити там будь-які ремонтні роботи. В квартирі на кінець травня 2009 року були відсутні будь-які комунікації. Коли вона вирішила зареєструватися в своїй квартирі то в ЖЕКу їй повідомили, що поки вона не підпише спірний договір її не зареєструють в квартирі, тому вона була вимушена підписати такий договір, який не відповідає вимогам закону. На той момент її родина та вона проживали в іншій квартирі по АДРЕСА_2. Лише в квітні 2011 року вона поступово почала робити в своїй квартирі ремонт. А вже з 2012 року в її квартирі було можливо проживати, оскільки вже були всі комунікації. Оплата повинна проводитись за фактичне користування квартирою. Ключі від квартири вона отримала з моменту підписання спірного договору. Вона частково з 2011 року почала сплачувати за комунальні послуги, а саме: за світло, за воду за опалення, які їй дійсно надавалися. Однак за утримання прибудинкової теріторії вона не сплачувала та не сплачує. Вона десятки разів зверталась до державних органів з приводу неправильного нарахування їй квартирної плати це все було безрезультатно. Їй нараховували квартплату не як власнику приватного житлового фонду, а як наймачу громадського житлового фонду. Вона не укладала з позивачем договору про передачу на утримання житлового приміщення, як того вимагає закон. Також не було колективних зборів власників житлового будинку на яких би могло бути вирішено питання про передачу на утримання квартир позивачу та визнати його балансоутримувачем їхнього будинку. Тому позивач не є балансоутримувачем їх будинку. 17.07.2009 року Оболонська районна державна адміністрація м. Києва передала їх будинок на утримання позивачу, але як вона могла ще 21 травня 2009 року укладати з позивачем спірний договір, якщо позивач не був балансоутримувачем її будинку і не мав права на укладання спірного договору. Тому вона важає що договір №00000086 від 21.05.2009 року має бути визнаний судом недійсним. Крім того, зауважила, що позивач не надав суду кошторис витрат, які він поніс на утримання її будинку. У них є консьєржка (однак вона не давала дозвіл на неї) та прибиральниця у будинку, яка прибирає один раз на тиждень та отримує заробітну плату у розмірі 2000 грн. Ліфтом вона не користується, оскільки проживає на другому поверсі. Будинок у неї новий та не потребує ремонту, тому їй незрозуміло чому саме вона повинна сплачувати саме таку суму за утримання будинку та прибудинкової території. Також у неї є відповідь, що спірний договір не відповідає типовому, оскільки умови договору для споживача є несправедливими. Крім того, позивачем було розголошена конфіденційна інформація відносно неї. Була долучена до матеріалів справи довідка по формі №3. Чим на її думку позивачем було вчинено злочин.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази в справі, суд приходить до висновку, що первісний позов підлягає задоволенню, а в задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Суд не бере до уваги твердження відповідача ОСОБА_1, що позивачем пропущено строк позовної давності, оскільки строк позовної давності переривався у зв'язку із тим, що ОСОБА_1 періодично сплачувала за спожиті житлово-комунальні послуги, що свідчить про те, що нею вчинялись дії, які свідчать про визнання нею боргу за спожиті житлово-комунальні послуги. Крім того, в матеріалах справи міститься копія ухвали суду від 31.10.2011 року про скасування судового наказу №2-н-1550/11 (а.с.4), тобто позивач вже пред'являв вимоги до відповідача, що свідчить про переривання перебігу позовної давності.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 проживає і є власником на праві приватної власності квартири за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 12.02.2009 року (а.с.9).

Зазначений будинок перебуває на балансі ТОВ «Експлуатаційна компанія», яке забезпечує його експлуатацію та обслуговування, в тому числі утримання будинку та прибудинкової території (освітлення сходових кліток, прибирання прибудинкової території, дератизацію, дезінсекцію підвалів, обслуговування димовентиляційних каналів тощо).

У статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення визначено перелік житлово-комунальних послуг, які поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад залежно від функціонального призначення визначаються центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Структура та вартість послуг, які надаються ТОВ «Експлуатаційна компанія» затверджені відповідним розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради від 10.04.2012 року №579 (а.с.71-75).

Згідно ст. 67 Житлового кодексу України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Статтями 20 , 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг.

Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання.

Таким чином, необхідність укладення договору на надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладення визначено як обов'язок, а не право сторін.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Частиною 2 статті 207 ЦК України установлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами.

На підтвердження зобов'язань відповідача, стороною позивача було надано Комплексний Договір №00000086 про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, надання комунальних послуг та додаткових послуг, який був підписаний сторонами по справі 21 травня 2009 року. (а.с.8)

Проте, сама по собі невідповідність комплексного договору - типовому не може бути підставою для відмови в позові про стягнення заборгованості за фактично надані послуги, оскільки обов'язок власників квартир (квартиронаймачів), що являються споживачами житлово-комунальних послуг, вносити квартирну плату та плату за обслуговування і ремонт будинків щомісяця установлений відповідно п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»від 24 червня 2004 року, ст.ст.67-68 ЖК України, п.7 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених постановою КМУ від 24.01.2006 року.

Відповідно до вимог ст.526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Як вбачається з наданого представником позивача розрахунку вбачається, що протягом 2009-2012 років відповідачем частково оплачувалися послуги ТОВ «Експлуатаційна компанія». Факт часткової оплати наданих ТОВ «Експлуатаційна компанія» послуг підтверджується, також, наданими суду відповідачем копіями квитанцій про оплату комунальних послуг. (а.с.31-33, 93-94).

Таким чином, відповідач як власник квартири у багатоквартирному будинку та співвласник всіх інших допоміжних приміщень у будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою, не виконує в повній мірі свого обов'язку оплачувати житлово-комунальні послуги, пов'язані з утриманням будинку і прибудинкової території.

Враховуючи те, що відповідач належним чином не сплачує кошти позивачу за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території, в одній із квартир якого проживає, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з неї заборгованості за отримані послуги за тарифами, затвердженими органом місцевого самоврядування.

З розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 30.09.2012 року заборгованість по утриманню будинку та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.03.2009 року по 30.09.2012 року становить 12 733 (дванадцять тисяч сімсот тридцять три) гривні 92 копійки (а.с.93-94).

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України №529 від 20.05.2009 року та №869 від 01.06.2011 року послуги мешканцям багатоквартирних будинків надаються відповідно до затверджених рішенням міськвиконкому тарифів, його структури, періодичності та строків надання послуг, калькуляційною одиницею в розрахунку нормативних витрат є 1 кв.м загальної площі квартири.

ТОВ «Експлуатаційна компанія» надає комунальні та інші послуги за державними розцінками, виконуючи обов'язки житлово-експлуатаційного підприємства.

Згідно з п.1 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року №560, ці положення мають юридично обовязковий характер і підлягають застосуванню.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»від 24.06.2004 року № 1875-IV, споживач має право на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п. 3 п. 29 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року, споживач має право на несплату вартості послуг за період тимчасової відсутності споживача і членів його сім'ї (у разі відключення виконавцем холодної та гарячої води і опломбування запірних вентилів у квартирі (будинку садибного типу) та відновлення надання послуг шляхом зняття пломб за свій рахунок протягом доби згідно з письмовою заявою.

З метою вирішення питання щодо порядку застосування норм п.п. 6 п. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» Державна житлово-комунальна інспекція надала розяснення листом № 23/4883 від 02.11.2010 року «Щодо проведення перерахунків на послуги з центрального опалення в разі надання їх не в повному обсязі зниження якості та щодо оплати за житлово-комунальні послуги в разі відсутності споживача», згідно з яким: «Відповідно до пп. 6 п. 1 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач має право на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Послуги з водо-, теплопостачання та водовідведення надаються споживачеві згідно з Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабміну України від 21.07.2005 N 630.

Правилами встановлено право споживача на зменшення розміру плати за відповідні послуги в разі тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї на підставі його письмової заяви та офіційного документа, що підтверджує його/їхню відсутність (довідка з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання).

Оплата послуг з теплопостачання здійснюється з моменту набуття права на квартиру, оскільки ця послуга надається незалежно від наявності мешканців у квартирі (в разі відсутності технічної можливості відключення квартири від мереж централізованого теплопостачання).

Таким чином, для зменшення розміру плати за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (при відсутності лічильника) необхідно подати письмову заяву виконавцю та довідку з тимчасового місця проживання.

Статтею 66 Житлового кодексу Української РСР встановлено, що плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється виходячи із загальної площі квартири (одноквартирного будинку).

Відповідно до п. 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" власники приватизованого житла в багатоквартирних будинках (до них належать і власники квартир у кооперативних будинках та викупних квартир) є співвласниками всіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і повинні сплачувати свою частку витрат у загальних витратах на утримання будинку (житла) та прибудинкової території пропорційно до займаної площі.

Виходячи з вищенаведеного витрати на утримання житла зобов'язані оплачувати як квартиронаймачі, так і власники викуплених та приватизованих квартир.

Розмір тарифів (нормативних витрат, пов'язаних з утриманням будинків і споруд та прибудинкових територій) визначається згідно з Порядком формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 N 529.

Ці витрати не залежать від того, проживає особа в квартирі (власник або наймач) чи ні.

Тарифи розраховуються окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників фактичного надання послуг з урахуванням забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням типового переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що передбачений додатком до Порядку.

Оплата цих послуг повинна здійснюватися з моменту отримання права власника на квартиру.

Тобто зменшення розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, в разі відсутності споживача, чинним законодавством не передбачено.

Відповідно до п. 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року вартість інших послуг (утримання служб консьєржів, вбудованих паркінгів, установлення і утримання замково-переговорних пристроїв тощо) сплачується понад розмір плати за послуги на підставі договорів, укладених між власниками житлових будинків (гуртожитків), власниками (наймачами) квартир (житлових приміщень у гуртожитку), власниками нежитлових приміщень у житловому будинку (гуртожитку) та відповідними надавачами послуг.

Що стосується зустрічного позову про визнання недійсними умов договору, що обмежує права споживача та стягнення незаконно отриманих коштів і моральної шкоди, то він не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як вбачається з тексту спірного договору він був укладений між сторонами 21.05.2009 року, з позовом про визнання недійсними умов договору, що обмежує права споживача та стягнення незаконно отриманих коштів і моральної шкоди ОСОБА_1 звернулася лише 09.07.2012 року, тобто після спливу строку позовної давності. З пояснень ОСОБА_1 судом не встановлено поважності причин пропуску строку позовної давності.

В письмовій промові до дебатів представником відповідача по зустічному позову заявлено про застосування строків позовної давності.

Враховуючи викладене, а також те, що суду не надано доказів поважності причин пропущення строку позовної давності, суд вважає, що в задоволенні зустрічних позовних вимог слід відмовити у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому, вимоги позивача про відшкодування відповідачем судових витрат, підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 88, 213, 214, 215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 207, 256, 257,264,267, 547, 526, 527, 541, 543 ЦК України, ст.ст. 64, 67, 68, 156 ЖК України, ст.ст. 13, 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п.7 Правил користування приміщеннями жилих будинків та прибудинкових територій, п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», суд --

В И Р І Ш И В:

позов ТОВ «Експлуатаційна компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії НОМЕР_1 виданий 14.02.1998 року Новомосковським МВ УМВС України в Дніпропетровській області, місце реєстрації: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: відсутній) на користь ТОВ «Експлуатаційна компанія» (п/р 2607501327232 в АТ «ОТП Банк» в м. Києві МФО 300528, код ЄДРПОУ 32380022, місцезнаходження: м. Київ, вул. Тимошенка, 29-Б) заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг за період з 01 березня 2009 року по 30 вересня 2012 року в розмірі 12 733 (дванадцять тисяч сімсот тридцять три) гривні 92 копійки, а також сплачений судовий збір в сумі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок, а всього на загальну суму 12 948 (дванадцять тисяч дев'ятсот сорок вісім) гривень 52 копійки.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ТОВ «Експлуатаційна компанія» про визнання недійсними умов договору, що обмежує права споживача та стягнення незаконно отриманих коштів і моральної шкоди відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду м.Києва через Оболонський районний суд м.Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: В.В. Великохацька