Постанова № 30801604, 04.12.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 грудня 2012 р. (11:03) Справа №2а-1845/11/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кащеєвої Г.Ю., за участю секретаря Багдасарян Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діо-Крим»

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

про визнання нечинними і скасування рішення, спонукання до виконання певних дій,

за участю:

представник позивача - Петросенко І.М., довіреність № 10 від 30.11.2012,

представник відповідача - Бора І.Ю., довіреність № 4/10-0 від 01.03.2012

Обставини справи. До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Діо-Крим» (далі - позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (далі - відповідач), у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 13.10.2010 року № 0024122301.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову з підстав, наведених у запереченнях на адміністративний позов.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані сторонами докази по справі у їх сукупності, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Діо - Крим» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 30624592), яка зареєстрована Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 433135 (а.с. 62).

З 17.09.2010 року строком 10 робочих днів ДПІ у м. Сімферополі АР Крим проведена виїзна позапланова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.06.2010 року.

За результатами перевірки складений акт від 05.10.2010 року № 14103/23-7/30624592 (а.с. 9-50).

В акті перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем:

- п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 476834,00 грн. (по періодам 4 квартал 2009 року - 260272,00 грн., 1 квартал 2010 року - 216562,00 грн.).

- п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 399954,00 грн. (по періодам - жовтень 2009 року - 133460,00 грн., листопад 2009 року - 66642,00 грн., грудень 2009 року - 26602,00 грн., січень 2010 року - 40040,00 грн., лютий 2010 року - 66677,00 грн., березень 2010 року - 66533,00 грн.).

- п.п. 4.2.9 «е» п. 4.2 ст. 4, п. 7.1 ст. 7, п.п. 8.1.1, 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, п. 3.4 ст. 3 Закону України «Про оподаткування доходів з фізичних осіб», в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3282,27 грн.

- п. 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні - не оприбуткування в касу підприємства готівки в розмірі 2 399 722,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 13.10.2010 року № 0024122301, відповідно до якого до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 11 998 610,00 грн. (а.с. 51).

Не погодившись з висновками акту перевірки та винесеним на його підставі податковим повідомленням - рішенням від 13.10.2010 року № 0024122301, позивач оскаржив зазначене податкове повідомлення - рішення шляхом направлення скарги до Державної податкової адміністрації в АР Крим.

Рішенням ДПА в АР Крим від 29.11.2010 року вих. № 3062/10/25-023 податкове повідомлення - рішення від 13.10.2010 року № 0024122301 залишено без змін, а скарга - без задоволення (а.с. 54-58).

Не погодившись із вказаним рішенням ДПА в АР Крим, позивач оскаржив його шляхом подання скарги до Державної податкової адміністрації України.

Рішенням ДПА України від 31.01.2011 року вих. № 2116/6/26-0415 податкове повідомлення - рішення від 13.10.2010 року № 0024122301 залишено без змін, а скарга - без задоволення (а.с. 59-61).

Вирішуючи питання про правомірність винесеного оскаржуваного податкового повідомлення - рішення та перевіряючи обґрунтованість висновків, викладених в акті перевірки, суд зазначає наступне.

Оцінюючи правомірність прийнятого рішення суд керується критеріями, закріпленими частиною 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури та яких повинні дотримуватися суб'єкти владних повноважень при реалізації своїх дискреційних владних функцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Актом перевірки встановлено, що між фізичною особою ОСОБА_3 (Замовник) та ТОВ «Діо-Крим» (Підрядник) укладений договір підряду від 28.10.2009 р. №01/10. Після укладення договору директором ТОВ «Діо-Крим» Чернаковим В.А. були отримані грошові кошти в сумі 30000,00 доларів США від ОСОБА_3, що відповідно до акту перевірки, підтверджується розписками Чернакова В.А. Сума отриманих грошових коштів у перерахунку в гривню становить 2 399 722,00 грн.

Актом перевірки встановлено, що підставами для застосування штрафних санкцій стало отримання директором ТОВ «Діо - Крим» Чернаковим В.А. грошових коштів у розмірі 2 399 722,00 грн., які не були оприбутковані у касі підприємства та не здані на поточний рахунок в установу банку. Господарська операція по отриманню грошових коштів не оформлялась первинними касовими документами, а саме не виписувався прибутковий ордер, не відображено у касовій та головній книгах, у виписках банку.

Отриманий дохід у розмірі 2 399 722,00 грн., де валовий дохід складає 1 999 768,00 грн., ПДВ - 399 954,00 грн. позивачем не задекларовано в декларації по прибутку та декларації з ПДВ за відповідні періоди, що призвело до приховування валового доходу підприємства від оподаткування, заниження валового доходу на суму 1 999 768,00 грн. та податкового зобов'язання з ПДВ на суму 399 954,00 грн.

На час проведення перевірки позивача, у період що перевірявся та на час прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлень рішень був чинним Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (далі - Закон № 334).

Відповідно до положень п. 1.32 ст. 1 Закону № 334 господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Пунктом 3.1 ст. 3 Закону № 334 встановлено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п. 4.1. ст. 4 Закону № 334 валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону № 334 датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996) бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Частиною 2 ст. 3 Закону № 996 передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п. 1.2 п. 1, п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704 (далі - Положення № 88) де зазначено, що первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону № 996 встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.4 Положення № 88 первинні документи (на паперових і машино зчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Таким чином, реальність здійснення будь-яких господарських операцій має бути підтверджена відповідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, а встановлені у акті перевірки порушення податкового законодавства мають містити посилання на них.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою врегульовано Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, що затверджене постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. № 637 (далі - Положення № 637).

Пунктом 2.6 Положення № 637 встановлено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Підпунктом 3.3 п.3 Положення № 637 встановлено, що приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.

Відповідно до п.п. 3.10. п.3 Положення № 637 встановлено, що прибуткові касові ордери і квитанції до них, а також видаткові касові ордери і видаткові відомості мають заповнюватися бухгалтером чорнилом темного кольору чорнильною або кульковою ручкою, за допомогою друкарських машинок, комп'ютерних засобів чи іншими способами, які забезпечили б належне збереження цих записів протягом установленого для зберігання документів терміну. У касових ордерах зазначається підстава для їх складання і перелічуються додані до них документи. Видача касових ордерів і видаткових відомостей на руки особам, що вносять або одержують готівку, забороняється. Приймання і видача готівки за касовими ордерами може проводитися тільки в день їх складання.

Згідно з п.п. 4.2, 4.3 п. 4 Положення № 637 встановлено, що усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі. Записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі.

Положення вказаних норм свідчать, що належним первинним бухгалтерським документом, на підставі якого здійснюються господарські операції з оприбуткування грошових коштів в касі підприємства є прибуткові касові ордери, дані яких відображаються у зведеному регістрі касовій книзі.

Судом встановлено, що згідно з постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.12.2011 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2012 року, у справі № 2а-/2562/11/0170 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діо - Крим» до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення - рішення від 13.10.2010 року № 0024102301/0, 13.10.2010 року 0024112301/0, 15.11.2010 року № 0024102301/1, 15.11.2010 року № 0024112301/1, 13.11.2010 року № 00024112401/1, які прийняті у зв'язку із заниженням позивачем податку на прибуток та ПДВ щодо грошових коштів у зв'язку з не оприбуткуванням яких до позивача згідно з податковим повідомленням - рішенням від 13.10.2010 року № 0024122301 застосовані штрафні санкції в розмірі 11 998 610,00 грн. (а.с. 98-106).

Зазначеним судовим рішенням встановлено, що відповідачем не надано належних доказів уповноваження у встановленому чинним законодавством порядку ТОВ «Діо - Крим» фізичної особи Чернакова В.А. на отримання грошових коштів від замовника за договором підряду, всі грошові кошти були передані ОСОБА_3 по розписках Чернакову В.А., але відсутні письмові докази надходження цих коштів на банківські рахунки або у касу підприємства. Факт передачі грошових коштів на розрахункові рахунки ТОВ «Діо-Крим» не доведено допустимими доказами, якими можуть бути лише чеки, квитанції, накладні або інші письмові документи.

По вказаній справі судом призначена судово - економічна експертиза, у висновку якої експертом було встановлено, що відповідно до касової книги та журналу ордеру відсутнє надходження до ТОВ «Діо - Крим» грошових коштів від ОСОБА_3

Таким чином, обставини щодо неотримання (неоприбуткування) ТОВ «Діо - Крим» грошових коштів від ОСОБА_3 встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 255 КАС України, ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ДПІ у м. Сімферополі від 13.10.2010 року № 0024122301 суд знаходить обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує питання розподілу судових витрат (стаття 161 КАС України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає за необхідне стягнути судові витрати з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунка суб'єкта владних повноважень -відповідача.

У судовому засіданні 04.12.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. У повному обсязі постанову складено 06.12.2012 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163,167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим від 13.10.2010 року № 0024122301.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діо - Крим» судовий збір у розмірі 32,19 грн. шляхом безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кащеєва Г.Ю.