Рішення № 30801116, 15.04.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" квітня 2013 р.Справа № 916/406/13-гЗа позовом: Державного підприємства „Херсонський морський торговельний порт";

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Агроінвест СК";

про стягнення 35155,70 грн.

Суддя Оборотова О.Ю.

За участю представників:

від позивача: Максимов Д.С. на підставі довіреності від 27.12.2012р.;

від відповідача: не з'явився;

Суть спору: Державне підприємство „Херсонський морський торговельний порт" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Агроінвест СК" про стягнення 35155,70 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.02.2013року було порушено провадження у справі № 916/406/13-г.

Представник відповідача у судові засідання не з'явився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, відповідач свого права на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином шляхом надіслання ухвал суду на юридичну адресу, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

У судовому засіданні 15.04.2013 р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

09 листопада 2011 року між Державним підприємством „Херсонський морський торговельний порт" (Порт) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Агроінвест СК" (Клієнт) було укладено генеральний договір на перевантаження зовнішньоторговельних і транзитних вантажів № 33/164Д. Згідно п. 1.1 предметом даного договору є організація та здійснення перевалки зовнішньоторговельних та транзитних вантажів Клієнта, що слідують через Порт.

На виконання умов укладеного договору між сторонами були проведені господарські операції, у числі яких Позивачем були надані Відповідачу послуги пов'язані з зберіганням вантажу зерна кукурудзи.

Відповідно до п. 3.5.1 та 3.5.3 договору № 33/164Д від 09.11.2011р. сторони домовились, що позивач забезпечує правильність обліку вантажу по строках зберігання: для експортного транзитного вантажу датою надходження вантажу на територію порту вважається дата приймального акту; датою відправлення - дата коносаменту. Порт веде облік вантажу по терміну зберігання з дати надходження його в порт і по дату відправлення вантажу із порту.

Згідно з п. 5.2.2.4 договору № 33/164Д від 09.11.2011р. у випадку затримки вантажу в порту, плата за зберігання нараховується і виставляється щомісяця.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було виставлено відповідачу акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме Акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № 5303 від 31.08.2012; Акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № 6267 від 30.09.2012; Акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № 6776 від 31.10.2012; Акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № 7528 від 30.11.2012; Акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № 8143 від 31.12.2012.

Таким чином, за зберігання вантажу за період з 31 травня 2012 року по 06 лютого 2012 року позивачем відповідачу було нараховано плату та виставлені рахунки: відомість - розрахунок №00000006795 від 03.09.2012р. на суму 11 240,86грн., відомість - розрахунок №00000008021 від 03.09.2012р. на суму 5916,24грн., відомість - розрахунок №00000008699 від 11.10.2012р. на суму 6113,45грн., відомість - розрахунок №00000009688 від 03.12.2012р. на суму 5916,24грн., відомість - розрахунок №00000000080 від 04.01.2013р. на суму 6113,45грн.

Як зазначено позивачем у позовній заяві, станом на 31.08.2012р.у ТОВ „Агроінвест СК" існувала переплата вартості послуг у розмірі 1505,12грн., яка по бухгалтерському обліку була зарахована, як часткова оплата за рахунком №6795 від 03.09.2012р.

Вартість зберігання вантажу за 1 т за добу, розрахована за ставками, що визначені у п. 16.4 Додатку №4 договору №33/164Д.

Пунктом 3.5.3 договору № 33/164Д від 09.11.2011р. передбачено, що порт веде облік вантажу по терміну зберігання з дати надходження його в Порт і по дату відправлення вантажу із Порту, незалежно від кількості актів прийому-передачі даного вантажу між клієнтами Порту, та нараховує при цьому плату за зберігання вантажу для кожної із сторін актів прийому-передачі за ставками, чинними в дні, за які плата підлягає стягненню.

Пунктом 5.3.5 договору № 33/164Д від 09.11.2011р. передбачено, якщо рахунок клієнту надається Портом під розпис - оплата здійснюється протягом п'яти банківських днів з дати отримання рахунку, а якщо рахунок відправляється поштою, то оплата здійснюється протягом десяти банківських днів з дати відправлення рахунку.

Таким чином, заборгованість відповідача перед Позивачем за договором № 33/164Д за період з 31.05.2012 по 31.12.2012 складає 33795,12 грн.

Позивач звернувся до відповідача з претензіями від 28.11.2012 № 30-05/1/61/674 та від 18.12.2012 № 30-05/1/64/717 щодо погашення заборгованості.

Позивач зазначає, що в зв'язку з тим що відповідач взяті на себе зобов'язання за договором належним чином не виконав, станом на теперішній час відповідач заборгованість не погасив, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Статтю 712 ЦК України передбачено, що договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст.629 цього ж Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.5 договору № 33/164Д від 09.11.2011р. передбачено, що Клієнт несе відповідальність за затримку платежів після вказаного строку та Порт має право стягнути з Клієнта пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення платежів від суми простроченого платежу.

Пунктом 7.6. договору № 49/216Д від 09.11.2011р. у разі прострочення платежів Клієнтом Порт, відповідно до ст. 625 Цивільного Кодексу. України, має право стягнути суму боргу з Клієнта, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з суми простроченого платежу.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 35 155,70грн., яка складається з суми основного боргу з урахуванням інфляції 33 823,01грн., суми 3% річних - 222,61грн., пеню 1110,08грн.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведенні позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачем не спростовані.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 50, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного підприємства „Херсонський морський торговельний порт" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Агроінвест СК" про стягнення 35155,70 грн. - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агроінвест СК" (65114, м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 140А, код ЄДРПОУ 37281927, п/р 26008312085901 в ПАТ «Акціонерний банк «Південний», МФО 380612) на користь Державного підприємства „Херсонський морський торговельний порт" (73000, м. Херсон, проспект Ушакова, 4; код ЄДРПОУ 01125695, п/р 2600201693454 у ХФ АТ «Укрексімбанк», МФО 352639) - загальну заборгованість 35 155,70грн., яка складається з суми основного боргу з урахуванням інфляції 33 823,01грн., 3% річних 222,61грн. та пені 1110,08грн.; судовий збір 1720,50грн.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 19.04.2013р.

Суддя Оборотова О.Ю.