Рішення № 30801113, 04.03.2013, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2013 р. Справа №18/2639/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Укрбудмаш", вул.Садовського, 8, м.Полтава, 36034

до Приватного акціонерного товариства "Торговий дім "Астрон", вул.Двірцева, 6, м.Краматорськ, Донецька область, 84300

Приватного підприємства "СПМК-9", вул.Магістральна,2, с.Залізничне, Полтавський район., Полтавська область, 38702

ІІІ особа Приватне акціонерне товариство "Коммунтранс", (місцезнаходження: 83038, м.Донецьк, Куйбишевський район, проспект Богдана Хмельницького,44) (адреса: 84313, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Південна,21).

про визнання недійсним з моменту укладення п.п.3.3.3 п.3.3 Договору поставки №01/08/ВБУ від 17.01.2008 року (з врахуванням заяви про зміну предмету позову від 31.01.2013р. №23)

Суддя Кльопов І.Г.

Представники:

від позивача: Кузьменко С.В. дор.№ 79 від 10.11.10 р.

від відповідача 1: не з"явився

від відповідача 2: не з"явився

від ІІІ особи: не з"явився

У судовому засіданні 04.03.2013р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст.85 ГПК України.

СУТЬ СПРАВИ: визнання недійсним з моменту уладення п.п.3.3.3 п.3.3 Договору поставки №01/08/ВБУ від 17.01.2008 року, який укладено між позивачем та відповідачем 1 (з врахуванням заяви про зміну предмету позову від 31.01.2013р. №23), яка була прийнята та задоволена судом.

Від позивача 15.01.2013р. надійшла заява про зміну предмету позову (вих. №23 від 31.01.2013р.), в якій позивач просить суд визнати недійсним п.п.3.3.3 п.3.3 Договіру поставки №01/08/ВБУ від 17.01.2008 року. Суд, керуючист ст.22 ГПК України приймає заяву позивача про зміну предмету позову.

Позивач надав заяву за вих. №33/2 від 26.02.2013р. про відмову від позову в частині пред"явлення вимог до відповідача 2 - ПП "СПМК-9".

Відповідач проти позовних вимог заперечує, з підстав, викладених у відзиві на позов (від 29.01.2013р. та доповненнях до відзиву на позов від 28.02.2013р. №02/28-юр.

Третя особа у судове засідання не з"явилася, пояснень по суті спору не надала.

Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши і оцінивши подані сторонами докази, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, в їх сукупності, заслухавши представників сторін, суд, встановив:

27 листопада 2007 року між Відповідачем-1 - Акціонерним товариством закритого типу «Торговий дом Астрон» (зміна назви на ПАТ «Торговий дом Астрон», докази в матеріалах справи), як Продавцем, з однієї сторони, та Закритим акціонерним товариством «Коммунтранс» (зміна назви ПАТ «Коммунтранс», докази в матеріалах справи), як Покупцем, з іншої сторони, укладеш Договір№ 361/1-73/7, за умовами якого Продавець зобов'язаний поставити та передати у власність Покупця обладнання до переліку якого входить Установка бітумно- емульсійна ВБУ - ЇМ (копія договору в матеріалах справи).

Для виконання умов Договору поставки № 361/1-73/7 від 27 листопада 2007 року з приводу передачі у власність З AT «Коммунтранс» Установки бітумно- емульсійної ВБУ- ЇМ, ПрАТ «Торговий ДІМ АСТРОН» придбало дану установку у завода виробника - ТОВ «Завод Укрбудмаш» за Договором поставки № 01/08/ВБУ від 17 січня 2008 року.

При цьому ПрАТ «Торговий ДІМ АСТРОН» отримав грошові кошти від ПрАТ «Коммунтранс» за придбану у ТОВ «Завод Укрбудмаш» установку в повному обсязі її вартості (плат. дор. № 199 від 08.02.2008 року - 67860,00 грн., плат. дор. № 197 від 18.03.2008 року -70574,40 грн., плат. дор. № 147731 від 19.05.2008 року - 553737,60 грн.)

Згідно з п. 3.3. Договору поставки № 01/08/ВБУ від 17 січня 2008 року, розрахунки між Сторонами здійснюються в наступному порядку виходячи із вартості продукції:

67860 грн. 00 коп. - на протязі 7 банківських днів з моменту підписання цього договору;

339 300 грн. 00 коп. - 100% готовність до відправки установки на заводі-виробнику;

271 440 грн. 00 коп. - по завершенню шеф- монтажу та пробного запуску обладнання, отримання пробної партії бітумної емульсії (з врахуванням перевірки якості емульсії класів ЕБК-1, ЕБК-2, ЕБК-3 в незалежній лабораторії) на установці на протязі 7 банківських днів.

Відповідно до Специфікації до Договору поставки № 01/08/ВБУ від 17.01.2008 року, яка являється невід'ємною частиною договору, вартість установки бітумної - емульсійної ВБУ-ЇМ (УВБ-14) (з доставкою за рахунок Продавця) складає 666600,00 грн. (шістсот шістдесят шість тисяч шістсот грн. 00 коп.) з ПДВ, вартість пряв'язки, шеф-монтажу установки ВБУ-ЇМ, навчання персоналу Покупця, відряджувальні видатки спеціалістів Продавця складають 12000,00 грн. (дванадцять тисяч грн.) з ПДВ. Загальна вартість договору, з врахуванням видатків по перебуванню спеціалістів заводу на шеф-монтажу складає 678600,00 грн. (шістсот сімдесят вісім шістсот грн. 00 коп.) з ПДВ.

Пунктом З.5. Договору визначено, що відрядні витрати по перебуванню спеціалістів заводу на шеф-монтажі оплачує Покупець з розрахунку 12 000 грн. 00 коп. (дванадцять тисяч грн. 00 коп.) за весь час перебування на шеф-монтажі спеціалістів Продавця на протязі 21 дня монтажу. Ця сума входить у вартість, вказану в п.п. 3.3.3. п. З.2. Договору № 01/08/ВБУ від 17 січня 2008 року. Причому, виїзд спеціалістів заводу на проведення шеф-монтажу відбувається тільки з письмового повідомлення Покупця про виконання ним умов технічного завдання, яке видає спеціаліст Продавця при проведенні прив'язочних робіт на території Покупця.

Супровідним листом № 146 від 26.03.2008 року ТОВ «Завод Укрбудмаш» на виконання ним умов договору поставки № 01/08/ВБУ надіслало Відповідачу-1 технічне завдання для проведення шеф-монтажу установки бітумно-емульсійної ВБУ-1М, про що свідчить чек Укрпошти № 4303 від 27.03.2008 року..

Натомість ПрАТ «Торговий дом Астрон» не виконало умови п. З.5. Договору та не надіслало письмового повідомлення про виконання умов технічного завдання для виїзду спеціалістів заводу на проведення шеф- монтажу.

Фактично Відповідачем-1 до 26 березня 2008 року на виконання Договору поставки № 01/08/ВБУ від 17 січня 2008 року було перераховано ТОВ «Завод Укрбудмаш» тільки 67 860 грн. 00 коп. - після підписання Договору та 339300 грн. 00 коп. - по факту готовності установки до відправки. Після чого установка була відправлена в адресу Відповідача-1.

26 березня 2008 року ТОВ «Завод Укрбудмаш» поставило Установку бітумно-емульсійну ВБУ-1М ПрАТ «Торговий ДІМ АСТРОН» за Договором поставки № 01/08/ВБУ від 27 січня 2008 року.

Через 20 календарних днів, на виконання Договору поставки № 361/1-73/7 від 27 листопада 2007 року, ПрАТ «Торговий ДІМ АСТРОН» поставило придбану установку у ТОВ «Завод Укрбудмаш» ПрАТ «Комунтранс», що підтверджується накладною № А-10-83412 від 15 квітня 2008 року та Актом приймання-передачі до Договору № 361/1-73/7 від 27 листопада 2007 року.

Позивач в обгрунтування позову посилаєтьсяна те, що при укладенні Договору поставки № 01/08/ВБУ від 17 січня 2008 року з ТОВ «Завод Укрбудмаш» ПрАТ «Торговий ДІМ АСТРОН» заздалегідь знало, що не виконає зобов'язання передбачене ч.З п.3.3. Договору поставки, а саме, не перерахує залишкову вартість Установки бітумно-емульсійної ВБУ-1М у розмірі 271 440 грн. 00 коп. по завершенню шеф- монтажу та пробного запуску обладнання, отримання пробної партії бітумної емульсії (з врахуванням перевірки якості емульсії класів ЕБК-1, ЕБК-2, ЕБК-3 в незалежній лабораторії) на установці на протязі 7 банківських днів.

Відповідач-1 не збирався використовувати придбану у ТОВ «Завод Укрбудмаш» установку у власній господарській діяльності та проводити шеф- монтаж даної установки за участю ТОВ «Завод Укрбудмаш». Але, в Договорі поставки № 01/08/ВБУ від 17 січня 2008 року, укладеного з ТОВ «Завод Укрбудмаш», остаточні розрахунки повинні були відбутися саме після проведення шеф- монтажу установки.

Опираючись на невиконання ТОВ «Завод Укрбудмаш» своїх обов'язків по проведенню шеф-монтажу, Відповідач-1, не зважаючи на неодноразові вимоги ТОВ «Завод Укрбудмаш», не здійснив своїх зобов'язань за Договором та не сплатив Позивачеві залишкову вартість Товару в розмірі 259 440 грн. 00 коп. (без врахування вартості шеф-монтажу та навчання персоналу в сумі 12 000 грн. 00. коп.).

Позивач просить суд визнати недійсним п.п.3.3.3 п.3.3 Договору поставки №01/08/ВБУ від 17.01.2008 року

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Згідно ч.2 ст. 226 Господарського кодексу України сторона, яка порушила своє зобов'язання, або напевне знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону.

Відповідач-1 наперед знав, що обов'язок виконання пп. 3.3.3. Договору поставки та подія шеф- монтажу та пробного запуску обладнання, отримання пробної партії бітумної емульсії (з врахуванням перевірки якості емульсії класів ЕБК-1, ЕБК-2, ЕБК-3 в незалежній лабораторії") на установці на протязі 7 банківських днів не настануть та розраховував під час укладання Договору № 01/08/ВБУ від 17 січня 2008 року на його ненастання, адже ним вже було укладено Договір поставки № 361/1-73/7 від 27 листопада 2007 року на передачу у власність установки ПрАТ «Куммунтранс», з чого випливає, що ПрАТ «Торговий ДІМ АСТРОН» не збиралося розраховуватися з ТОВ «Завод Укрбудмаш» в повному обсязі.

В діях Відповідача-1 вбачається порушення норм чинного законодавства України, звичаїв ділового обороту та загальних принципів господарської діяльності, адже Відповідач-1 завчасно знав, що не виконає зобов'язань в повному обсязі та не розрахується з Позивачем за поставлений товар, але не повідомив про це ТОВ «Завод Укрбудмаш».

Відповідно до ч. 1,6 ст. 265 Господарського кодексу України:

за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Виходячи з умов ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України, Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Виходячи з умов ч. 1,2 ст. 692 Цивільного кодексу України:

1.Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття

товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не

встановлений інший строк оплати товару.

2.Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором

купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Отже, оскільки Відповідач-1 при укладенні Договору поставки № 01/08/ВБУ від 17 січня 2008 року з ТОВ «Завод Укрбудмаш», наперед знав, що факт виконання зобов'язань щодо проведення остаточних розрахунків пов'язаний із подією, яка не відбудеться з його вини, то він навмисно сприяв укладенню саме такого договору поставки, щоб задовольнити потреби Третьої особи - ПрАТ «Коммунтранс» та остаточно не розрахуватися з Позивачем. Тобто Відповідач-1 своїми діями навмисно удався до правочину, який не спрямований на реальне настання правових наслідків в частині проведення шеф- монтажу, та розраховував на ненастання події розрахунків з Позивачем, яка описана в плі. 3.3.3. п. 3.3. Договору поставки № 01/08/ВБУ.

Відповідач-1 з метою здійснення своєї господарської діяльності навмисно сприяв укладенню такої форми договору, щоб задовольнити потреби Третьої особи - ПрАТ «Коммунтранс» та унеможливити розрахунки з Позивачем.

Виходячи з вищевикладених обставин вбачається, що Відповідач-1 не виконав суттєві умови договору поставки № 01/08/ВБУ від 17 січня 2008 року, а саме п. З.5., чим самим унеможливив сам факт кінцевих розрахунків з Позивачем, які викладені в п.п. 3.3.3. п. З.З., внаслідок чого не сплатив залишок вартості установки, у результаті чого утворилась заборгованість перед Позивачем у розмірі 259 440,00 грн (без урахування шеф-монтажу). Відповідач-1 отримав від Третьої особи 692 127,00 грн., суму більшу ніж коштує сама установка ВБУ-1М.

Відповідно до п.п. 1,3,5 ст. 203 Цивільного кодексу України:

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Виходячи з положень п. 1,3 ст. 215 Цивільного кодексу України:

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно п.п. 1,2 ст. 216 Цивільного кодексу вбачається:

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ст. 217 Цивільного кодексу України, недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Відповідно до ст. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», згідно зі статтею 217 ЦК правочин не може бути визнаний недійсним у цілому, якщо закону не відповідають лише його окремі частини й обставини справи свідчать про те, що він був би вчинений і без включення недійсної частини. У цьому разі відповідно до статті 217 ЦК суд може визнати недійсною частину правочину, з'ясувавши думку сторін правочину. Якщо у недійсній частині правочин був виконаний однією зі сторін, суд визначає наслідки його недійсності залежно від підстав, з яких він визнаний недійсним.

Відповідно до ст. 230 Цивільного кодексу України:

1.Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

2.Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у

подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.

Згідно з ч. 1 ст. 229 Цивільного кодексу України:

«Якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом».

У відповідності до ст. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину.

У правочині зовнішнє волевиявлення особи має відповідати його внутрішній волі. Вона має бути спрямована на досягнення відповідного юридичного наслідку, тому не можуть розглядатися як правочини ті фактичні дії особи, які не призводять безпосередньо до виникнення, зміни чи припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статей 229-233 ЦК правочин, здійснений під впливом помилки, обману, насильства, погрози, зловмисної домовленості представником однієї сторони з іншою стороною або внаслідок збігу тяжких обставин (кабальний правочин), є оспорюваним та може бути визнаний судом недійсним. Заявлені вимоги можуть бути задоволені, якщо доведені факти обману, насильства, погрози, зловмисної домовленості представника однієї сторони з іншою стороною або збіг тяжких для сторони обставин і наявність їх безпосереднього зв'язку із волевиявленням сторони вчинити правочин на вкрай невигідних для неї умовах.

Правочин може бути визнаний вчиненим під впливом обману у випадку навмисного цілеспрямованого введення іншої сторони в оману щодо фактів, які впливають на укладення правочину. Ознакою обману, на відміну від помилки, є умисел: особа знає про наявність чи відсутність певних обставин і про те, що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, невигідні для неї. Обман також має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Згідно ст. 234 Цивільного кодексу України:

Фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються

законами.

Позивач, на момент укладення договору поставки 01/08/ВБУ від 17 січня 2008 року, з Відповідачем-1, не знав фактичних намірів Відповідача-1 та про укладення ним 27.11.2007 року договору поставки № 361/1-73/7 з Третьою особою про перепродаж Установки бітумно- емульсійної ВБУ-1 М, а останній сприяв не настанню істотних подій, визначених в пп. 3.3.3. п. 3.3. Договору поставки № 01/08/ВБУ від 17 січня 2008 року.

Від позивача надійшла заява про відмову від позову в частині позовних вимог до Відповідача-2 - Приватного підприємства "СПМК-9".

Таким чином, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню відповідно до п.4 ст.80 ГПКУкраїни

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст.43, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов в частині позовних вимог до Відповідача 1 - задовольнити

Визнати недійсним з моменту укладення п.п.3.3.3 п.3.3 Договору поставки №01/08/ВБУ від 17.01.2008 року, укладений між приватним акціонерним товариством «Торговий дом Астрон» та товариством з обмеженою відповідальністю «Завод Укрбудмаш»

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Торговий дом Астрон» (84301, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Двірцева, 6, код ЄДРПОУ 20387067, р/р 26008198019601 в Донецькій філії "Кредит промбанк", м. Донецьк, МФО 335593) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Укрбудмаш» (36034, м. Полтава, вул. Садовського, буд. 8, код ЄДРПОУ 32174727, поточний рахунок: 26001000001512 в ПАТ "КРЕДІАГРІКОЛЬ БАНК", м Київ, МФО: 300614) судовий збір у розмірі 1073,00 грн.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

3. В частині позовних вимог до Відповідача - 2 - приватного підприємства "СПМК-9" - провадження припинити.

Повний текст рішення складено:07.03.2013р.

Суддя Кльопов І.Г.