Постанова № 30797853, 18.04.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2013 року Справа № 5019/1780/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіДерепи В.І.суддів :Грека Б.М., - (доповідача у справі), Палія В.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 04.02.13у справі№5019/1780/12господарського суду Рівненської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доКомунального підприємства "Костопількомуненергія"простягнення сумиза участю представників від:позивачаХаліна А. О. (дов. від 16.03.12)відповідачане з'явилися, були належно повідомлені

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення із Комунального підприємства "Костопількомуненергія" штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3% річних.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 05.12.12 (суддя

Гудзенко Я.О.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.02.13 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Мельник О.В., суддів:

Савченко Г.І., Грязнов В.В.), позов задоволено частково: з Комунального підприємства "Костопількомуненергія" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 2433,79 грн. пені, 8915,14 грн. 7% штрафу, 671,36 грн. 3% річних, 545,82 грн. інфляційних втрат та 1609,50 грн. судового збору. В решті вимог відмовлено. Згідно п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, ч. 1 ст. 233 ГК України, ч. 3 ст. 551 ЦК України та зважаючи на погашення суми основного боргу у повному обсязі, суд зменшив на 30 % розміри застосованих позивачем штрафу - до 8915,13 грн. та пені - до 2433,78 грн. Також, суди здійснили перерахунок інфляційних втрат, перевірив правильність нарахування 3% річних та стягнув з відповідача 545,82 грн. інфляційні нарахування та 671,36 грн. 3% річних.

Не погоджуючись із судовими актами, ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернулася до Вищого господарського суду України зі скаргою, в якій просить скасувати: рішення та постанову в частині відмови в позові. Свої доводи скаржник обгрунтовує прийняттям зазначених актів з порушенням норм матеріального права (ст.233 ГК, ст.549-552 ЦК України) та процесуального права (ст.4-2, 43, 83, 84 ГПК України).

Відповідач подав заперечення на касаційну скаргу, в яких (з посиланням на судову практику) вказує на законність судових актів та просить залишити їх без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.09.11 НАК "Нафтогаз України" (продавець) та КП "Костопількомуненергія" (покупець) уклали договір № 14/2460/11 на купівлю - продаж природного газу, згідно п. 1.1 якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю у ІV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ, для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а покупець зобов'язався приймати та оплачувати газ на умовах цього договору.

У період з 11 по 31 жовтня 2011 року позивач поставив відповідачу природний газ в кількості 94,938 тис.куб.м на загальну суму 361941,63 грн. Позивачем на підставі п. 7.2 договору здійснено нарахування 3476,83 грн. пені за період з 15.11.11 по 29.12.11 на суму боргу в розмірі 181941,63 грн. та 7% штрафу у розмірі 12735,91 грн.

Судами встановлено, що розрахунки штрафу та пені є арифметично вірними та проведеними у відповідності до положень п. 7.2 договору, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

У той же час, відповідач подав докази в підтвердження об'єктивності причин прострочення виконання договірних зобов'язань з оплати за газ, а саме звіт про фінансові результати за 9 місяців 2012 р., з якого вбачається, що у звітному періоді його збитки становлять 1290000 грн., договір № 166/517 про організацію взаєморозрахунків, протокол засідання територіальної комісії з погашення заборгованості підприємств паливно - енергетичного комплексу від 9.08.12 №17/12, яким вирішено узгодити заборгованість за 2011 та І півріччя 2012 року з різниці в тарифах в обсязі 1406227,00 грн., протокол засідання територіальної комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу від 28.11.12 № 49/12, яким вирішено узгодити заборгованість за 2011 рік та 10 місяців 2012 року з різниці в тарифах в обсязі 1709586, 61 грн..

З огляду на викладене, судом першої інстанції зроблений висновок (який підтриманий апеляційним судом) про наявність підстав для зменшення на 30 % розміру пені до 2433,79 грн. та штрафу до 8915,14 грн.

Колегія суддів касаційного суду вважає за необхідне підтримати правову позицію судів попередніх інстанцій з огляду на наступне. Пунктом 1 ст.233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про надання відстрочки.

Судами вірно застосовані положення вищевказаних правових норм, правомірно враховано, що заборгованість відповідача об'єктивно виникла не з його вини, а внаслідок того, що газ, який поставлено за договором, використовувався відповідачем для вироблення теплової енергії для населення. Позивач є соціально значимим теплопостачальним підприємством, що забезпечує централізоване теплопостачання. Ці обставини цілком обґрунтовано оцінено судами як виключні, що одночасно є підставою і для зменшення суми пені і 7%-го штрафу.

Крім того, як необхідність використання права на зменшення розміру штрафних і фінансових санкцій, так і розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду. На підставі аналізу поданих доказів суди попередніх інстанцій дійшли висновків про необхідність використання такого права суду. Суд касаційної інстанції вважає такий висновок правомірним.

Щодо перерахунку 3% річних та інфляційних втрат, то судами встановлено, що при розрахунку, позивачем здійснені арифметичні помилки та за період з 15.11.11 по 29.12.11 року розмір 3 % річних становить 672,93 грн. та за період з листопада 2011 року по січень 2012 року розмір інфляційних втрат становить 545,82 грн. Враховуючи вимоги ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції не здійснює повторну перевірку арифметичної правильності обрахунку, оскільки переоцінка обставин справи не відносить до компетенції Вищого господарського суду України.

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.02.13 у справі №5019/1780/12 залишити без змін.

Головуючий - суддя В. І. Дерепа

Судді Б. М. Грек

В. В. Палій