Постанова № 30796950, 04.04.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2013 р. Справа № 804/2289/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горбалінського В.В.

при секретарі судового засідання - Берднику С.О.

за участю:

представників позивача - Устян А.О., Довгаль С.М.

представників відповідачів - Давиденко Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтехнологія» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

04.03.2013 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтехнологія» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби з позовними вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 16.10.2012 року № 0000862200 та № 0000872200.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Новомосковською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Спецтехнологія» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 30.06.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 30.06.2012 року, в ході якої встановлено порушення вимог податкового законодавства та прийнято податкові повідомлення - рішення від 16.10.2012 року № 0000862200 та № 0000872200.

Позивач з висновками, викладеним в акті перевірки, не погоджується, вважає їх такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, а податкові повідомлення-рішення протиправними, оскільки відповідачем віднесено до безнадійної заборгованості кошти, за якими не сплив трирічний строк позовної давності, і не враховані витрати позивача по правочинах з ТОВ «Діло» як не підтверджені, а тому просить суд їх скасувати.

В судовому засіданні представники позивача надали пояснення аналогічні доводам, викладеним у позовній заяві, та просили її задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала та пояснила, що за результатами перевірки ТОВ «Спецтехнологія» було виявлено порушення вимог податкового законодавства, які відображені в акті перевірки та на підставі висновків якого прийнято податкові повідомлення-рішення. Отже, Новомосковська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області діяла у відповідності до вимог чинного законодавства України та у межах визначеної законом компетенції, а тому податкові повідомлення-рішення від 16.10.2012 року № 0000862200 та № 0000872200 є правомірними і скасуванню не підлягають.

Суд, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, та вивчивши письмові докази в ній, встановив.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецтехнологія» зареєстроване виконавчим комітетом Новомосковської міської ради 04.06.2003 року.

Працівниками Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області ДПС у період з 04.09.2012 року по 12.09.2012 року проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Спецтехнологія» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 30.06.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 30.06.2012 року, за результатами якої 19.09.2012 року складено акт перевірки № 312/222/34270563,

Перевіркою виявлено наступні порушення:

- підпунктів 14.1.27, 14.1.36, 14.1.11 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України суб'єктом господарювання неправомірно завищено показники у рядку 05.1 Декларацій «собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт,послуг)» в загальній сумі 58 333 грн. у т.ч. у 2 кварталі 2012 року на загальну суму 58 333 грн., занижено показник у рядку 02 Декларацій «дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів(робіт, послуг))» в загальній сумі 15 020 грн., у тому числі за 1 квартал 2012 року в сумі 15 020 грн. в наслідок чого занижено податок на прибуток в загальній сумі 15 404 грн., у тому числі за 1 квартал 2012 року в сумі 3 154 грн., 2 квартал 2012 року - 12 250 грн.

- підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 ПК України, неправомірно завищено задекларовані показники у рядках 10.1 та 17 Декларації «підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою» всього у сумі 11 667 грн., у тому числі за квітень 2012 року в розмірі 11 667 грн., в наслідок чого занижено податок на додану вартість у сумі 11 667 грн. у тому числі за квітень 2012 року в розмірі 11 667 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, податковим органом 16.10.2012 року винесено податкові повідомлення рішення № 0000872200, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 19 255 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 15 404 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 3 851 грн., та № 0000862200, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт,послуг) в розмірі 14 583,75 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 11 667 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 2 916,75 грн.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для нарахування податкових зобов'язань стали наступні обставини.

Під час перевірки податковим органом встановлено, що у позивача є в наявності кредиторська заборгованість по ТОВ «Овод» станом на 31.12.2012 року в сумі 15 020,40 грн. 24.01.2012 року товариству з обмеженою відповідальністю «Овод» було скасовано державну реєстрацію (ліквідація). Так як відповідно до положень Податкового кодексу України дана кредиторська заборгованість є безнадійною, вона підлягає включенню до валового доходу позивача, що зроблено не було.

Позивач вважає вказані висновки такими, що не ґрунтуються на законі, оскільки в акті перевірки не міститься відомостей про дату виключення ОВ «Овод» з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а поняття «припинення кредитора» та «сплив строків позовної давності» є не тотожними.

Поняття безнадійної заборгованості визначено в п.п. 14.1.11 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, згідно якого - це заборгованість, що відповідає одній із таких ознак, зокрема: заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку із їх ліквідацією.

Відповідно до п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України встановлено, що інші доходи, які включаються до доходів звітного періоду, включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Таким чином, суд доходить до висновку, що заборгованість суб'єкта господарювання, якого припинено як юридичну особу, відноситься до безнадійної кредиторської заборгованості і вказана заборгованість включається до складу доходів звітного періоду.

З матеріалів справи вбачається, що 01.12.2010 року між ТОВ «Спецтехнологія» та ТО «Овод» укладено договір № 1/12-10, граничний строк виконання якого настав 31.12.2010 року. Відповідно до показників бухгалтерського обліку ТОВ «Спецтехнологія» за ТОВ «Овод» обліковується кредиторська заборгованість перед позивачем у розмірі 15 404,40 грн.

24.01.2012 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців було внесено запис № 12241170013052755 про припинення ТОВ «Овод» за судовим рішенням про визнання юридичну особу банкрутом 10.01.2012 року, № 34/5005/13506/2011, господарський суд Дніпропетровської області.

Кредиторська заборгованість ТОВ «Овод» не було віднесено в 1 кварталі 2012 року до складу валових доходів позивача.

За таких обставин, суд вважає висновки Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області ДПС про заниження ТОВ «Спецтехнологія» у 1 кварталі 2012 року валових доходів на суму 15.040,40 грн. обґрунтованими.

Під час перевірки податковим органом було встановлено, що між ТОВ «Спецтехнологія» та ТОВ «Діло» укладався договір про надання транспортно-експедиційних послуг, проте позивачем не було надано документів на підтвердження реальності здійснення господарської операції - товарно-транспортних накладних, а надані документи не можуть бути достатнім підтвердженням того, що у процесі надання вказаних послуг підприємством проведена певна робота і одержані результати, які замовник може використати в діяльності, що приносить дохід.

Позивач вважає висновки податкового органу безпідставними, так як договору та актів виконаних робіт достатньо для підтвердження вказаної господарської операції, а наявність товарно-транспортних накладних не є обов'язковим для позивача.

З матеріалів справи вбачається, що 02.04.2012 року між ТОВ «Спецтехнологія» (замовник) та ТОВ «Діло» ( експедитор) укладено договір № 16 про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажу. За вказаною операцією позивачем було збільшено валові витрати на суму 58 333 грн. та сформовано податковий кредит на суму 11 667 грн.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим.

Згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення платником податків господарської операції і, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем було надано до справи копії наступних документів: договір № 16 від 02.04.2012 року, акт прийому-передачі виконаних робіт № 1 від 17.04.2012 року; акт прийому-передачі виконаних робіт № 2 від 29.04.2012 року.

Крім того, позив надав суду копії договорів та актів прийняття виконаних підрядних робіт між ТОВ «Спецтехнологія» та ТОВ «Управляюча компанія «КомЕнерго-Новомосковськ».

У листі Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2011 року № 742/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» проаналізовано відповідні законодавчі норми та наголошено на тому, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи. Також у листі визначено приблизний перелік обставин, які можуть указувати на відсутність відповідної господарської операції.

Відповідно до зазначеного Листа, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Відповідно до наданих документів вбачається, що ТОВ «Діло» надало ТОВ «Спецтехнологія» у квітні 2012 року послуг з перевезення вантажів у кількості 700 годин.

Права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - замовників визначені Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року N363 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за N 128/2568 (далі - Правила №363).

Відповідно до пункту 11.1 Правил № 363 основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

За визначенням статті 1 вказаних Правил товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, а дорожній лист - документ установленого законодавством зразка для визначення та обліку.

Відповідно до пункту 11.3 Правил, дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Згідно пункту 11.5 зазначених Правил, товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Відповідно до п. 11.7 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Позивачем до суду не були надані товарно-транспорті накладні та представниками позивача у судовому засіданні було наголошено на відсутність даних первинних документів на підтвердження фактичного виконання господарської операції, а саме: надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажу.

Будь-яких інших доказів, які б підтвердили факт отримання послуг від ТОВ «Діло» позивачем не надано.

Крім того з метою підтвердження реальності виконання умов вказаного договору судом здійснено виклик в якості свідка директора ТОВ «Діло» ОСОБА_4, проте вказана особа в судове засідання не з'явилась. В судовому засіданні директором ТОВ «Спецтехнологія» було зазначено, що ним було здійснено виїзд за адресою ТОВ «Діло», проте вказана юридична особа за місцем не знаходиться.

Також, суд зазначає, що з наданих суду первинних документів по взаємовідносинах з ТОВ «Управляюча компанія «КомЕнерго-Новомосковськ» не вбачається зв'язку з господарською операцією з ТОВ «Діло».

Враховуючи зазначені обставини, суд обґрунтовано доходить висновку, що надані до суду первинні документи не можна враховувати, як документи, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно до п.198.2 ст.198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином відсутність первинних документів, наявність яких є обов'язковою за нормами чинного законодавства, ставить під сумнів факт отримання позивачем послуг за укладеним договором з ТОВ «Діло»

Отже, суд приходить до висновку, що висновки відповідача про заниження позивачем податкових зобов'язань зроблені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, а податкові повідомлення-рішення скасуванню не підлягають.

За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку відмовити у задоволені позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 11, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтехнологія» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова складена в повному обсязі 09.04.2013 року.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили станом на 09.04.2013 року Суддя В.В. Горбалінський В.В. Горбалінський