Справа № 274/772/13-а
Провадження № 2-а/0274/27/13
Постанова
Іменем України
16.04.2013 м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області
в складі: головуючого - судді Хуторної І.Ю.,
при секретарі Соломянюк Л.О.,
з участю позивачки ОСОБА_1,
представника відповідачів ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Бердичеві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві та Бердичівському районі, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій відповідачів неправомірними та зобовязання виплатити заборгованість по пенсії за період з серпня по грудень 2012 року, -
Встановив:
Позивачка звернулася до суду з зазначеним адміністративним позовом, просить визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду в м. Бердичеві та Бердичівському районі та Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо неправильного нарахування їй пенсії за період з серпня 2012 по грудень 2012 року, та зобовязати відповідачів нарахувати та виплатити недоплачену пенсію в розмірі 33 956 грн. 32 коп., просить також притягнути відповідачів до відповідальності, передбаченої чинним законодавством.
Позовні вимоги мотивує тим, що відповідачі протизаконно їй не доплачують пенсію. Фактично вона має освітянський код (ШВП) 34 і її пенсія необмежена. Відповідач при нарахуванні використовує ШВП 101, яких у словнику кодів лише 91. Перша пенсія їй нарахована відповідно до стажу та віку у 1994 році згідно з законом «Про пенсійне забезпечення» з коефіцієнтом розрахунку 5,02. Вона працювала до 2005 року і її освітянський стаж становить 34 роки 7 місяців. Крім основної пенсії повинні нарахувати індексацію, 20% від середньомісячної заробітної плати по Україні, 30% від мінімальної пенсії надбавки як дитині війни і таке інше. Також зазначила, що відповідач самостійно використав заробіток за період з 05.1996 по 04.1998 року без коригування і зменшив його до 738, 18 грн., вирахувавши індивідуальний коефіцієнт - 2,05672. Тобто їй неправомірно зменшено індивідуальний коефіцієнт заробітку. Вважає, що їй має виплачуватися пенсія в розмірі, який вирахуваний нею, та з врахуванням обмеження максимального розміру пенсії має становити 8440 гривень в місяць.
В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала з підстав зазначених в адміністративному позові.
Представник відповідачів, ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечила, суду пояснив, що пенсія ОСОБА_1 нараховується і виплачується в повному розмірі відповідно до чинного законодавства. ОСОБА_1 отримує пенсію за віком, починаючи з 1994 року. Їй періодично робились перерахунки, оскільки вона після виходу на пенсію продовжувала працювати. Крім того з 01 січня 2004 року їй було перераховано пенсію відповідно до ст. 43 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». Шифрування виду пенсії проводиться автоматизовано з допомогою програми. У ОСОБА_1 пенсія за віком, це ШВП 101. Позивачкою невірно вирахуваний розмір заробітної плати з якої нараховується пенсія, оскільки ті нормативні акти згідно яких вона розрахувала собі середньомісячний заробіток після набрання чинності ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» не застосовуються. Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальник вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію за документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором пенсіонера - заробітна плата (дохід) за період, передбачений, абзацом першим ч. 1 ст. 40 цього Закону.
Судом встановлено, що позивачка перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві та Бердичівському районі Житомирської області з 10.10.1994 року. Їй було призначено пенсію відповідно ЗУ "Про пенсійне забезпечення" - пенсію за віком. Після цього її пенсія періодично перераховувалась у зв'язку з тим, що вона після виходу на пенсію продовжувала працювати. В січні 2004 року пенсію позивачки перераховано відповідно до ст. 43 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату та інших документів, що є у пенсійній справі позивачки. Пенсія позивачці розрахована із заробітної плати за період з 1.05.1996 року по 30.04.1998 року, згідно довідок про зарплату наявних у пенсійній справі
Позивачці періодично були проведені перерахунки пенсій. Розмір пенсії позивачки за період з серпня 2012 по грудень 2012 року був наступний: серпень, вересень - 1836,84 грн., жовтень, листопад - 1840, 68 грн., грудень - 1849, 64 грн.
Востаннє перерахунок пенсії ОСОБА_1 було проведено 01.12.2012 року.
Розмір пенсії ОСОБА_1 за віком, визначений, відповідно до ст. 27 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і становить - 1524 гривні 46 копійок, доплата за понаднормований стаж, визначена відповідно до ст.. 25 ЗУ "П загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - 221 гривня ( з 01.12.2012року) ; індексація, відповідно до ст. 42 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" становить - 42,30 копійок; надбавка до пенсії як дитині війни встановлена відповідно до ст..6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" та Постанови КМУ від 28.12.11 № 1387 "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення" і становить 61,88 грн. ( з 01.12.2012 року).
Твердження позивачки, що її заробітна плата для обчислення пенсії має бути визначена відповідно до Постанов КМУ № 395 від 22.07.1992 року, № 16 від 13.01.1993 року та № 1357 від 08.12.1997 року; Указу Президента України від 27.12.1991 року, не заслуговує уваги, оскільки після прийняття ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» розмір заробітку визначається відповідно до ч.2 ст. 40 Закону, а не вищезазначених нормативних актів, враховуючи, що її пенсія розрахована із заробітної плати за період з 1.05.1996 по 30.04.1998 року, згідно довідок про зарплату наявних у пенсійній справі. Застосовані позивачкою нормативні акти корегують заробіток до 1992 року.
Таким чином, в діях Управляння Пенсійного фонду України в м. Бердичеві та Бердичівському районі судом не вбачається порушень законодавства при нарахуванні та виплаті пенсії позивачці за період з серпня 2012 по грудень 2012 року.
Стосовно позовних вимог ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, суд зазначає наступне.
Позивачка перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Бердичеві та Бердичівському районі.
Згідно підпункту 7 пункту 2.2 частини 2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002, N 8-2, саме Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, призначає і виплачує пенсії відповідно до чинного законодавства, а не головне управління Пенсійного фонду України. А отже позовні вимоги до головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, який не здійснює нарахування та виплату пенсії позивачці, безпідставні.
Стосовно позовної вимоги ОСОБА_1 притягнути до відповідальності відповідачів згідно чинного законодавства за систематичне свідоме порушення у сфері нарахування та виплати пенсії, суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а згідно з частиною другою статті 17 цього ж Кодексу передбачено, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства, про накладення адміністративних стягнень.
А отже, вимога ОСОБА_1 - притягнути до відповідальності відповідачів згідно чинного законодавства за систематичне свідоме порушення у сфері нарахування та виплати пенсії не може бути предметом розгляду суду в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись ст.ст. 17, 160-163 КАС України, суд
Постановив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві та Бердичівському районі, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій відповідачів неправомірними та зобовязання виплатити заборгованість по пенсії за період з серпня по грудень 2012 року відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом 10 днів з дня отримання копії постанови до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Бердичівський міськрайсуд Житомирської області.
Суддя:
Судове рішення № 30794140, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області було прийнято 16.04.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 274/772/13-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: