Постанова № 30793847, 25.03.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/284/13-а

25 березня 2013 року 17год. 40хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Сисун Н.В., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: ОСОБА_1,

відповідача: представник Наконечний А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до Млинівської районної державної адміністрації Рівненської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Млинівської районної державної адміністрації Рівненської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Позивач просив суд:

- визнати протиправними дії Млинівської районної державної адміністрації Рівненської області щодо відмови в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для безоплатної передачі її у приватну власність для розташування та обслуговування будівлі (споруди), що перебуває у його приватній власності;

- зобов'язати Млинівську районну державну адміністрацію Рівненської області надати дозвіл на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки в натурі площею 0,40га, для передачі її безоплатно у приватну власність ОСОБА_1 для обслуговування половини будівлі цегляного складу за розмірами 29,59м довжиною та 15,33м шириною, відокремивши від другої половини його частку в окреме будинковолодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дії відповідача є протиправними, оскільки позивач згідно з вимогами чинного законодавства має право на безоплатне отримання у приватну власність земельної ділянки, на якій розташована належна йому на праві приватної власності будівля.

У судовому засіданні позивач позов підтримав повністю та пояснив суду, що володіє половиною приміщення складу, отриманою на майновий пай СВК ім.Шевченка Млинівського району Рівненської області. Вказане приміщення складу розташоване на земельній ділянці, що знаходиться за межами населеного пункту, а тому саме до повноважень відповідача належить надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення вказаної земельної ділянки у власність позивача. Вказав, що Млинівська районна державна адміністрація Рівненської області незаконно позбавила його права на безоплатне отримання земельної ділянки у приватну власність. Просив позов задовольнити повністю.

Млинівська районна державна адміністрація Рівненської області позов не визнала повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив та суду пояснив, що земельна ділянка, на яку претендує позивач, належить до господарського двору (виробничий комплекс), та згідно з п.«б» ч.2 ст.22 Земельного кодексу України є землею сільськогосподарського призначення. Відтак, враховуючи вимоги ч.3 ст.122 ЗК України, Млинівська районна державна адміністрація не має повноважень щодо розпорядження вказаною земельною ділянкою як землею сільськогосподарського призначення. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі рішення Млинівського районного суду Рівненської області від 08.02.2010 (а.с.22) має у власності 1/2 частку приміщення цегляного складу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Форма власності - приватна спільна часткова; площа цегляного складу, що належить позивачу, складає 452,8 кв.м. З Витягу про державну реєстрацію прав від 19.06.2012 №34547240 вбачається, що рішення про державну реєстрацію прийнято 19.06.2012 (а.с.6).

Вказана будівля цегляного складу розташована на земельній ділянці орієнтовною площею 0,40га, яка знаходиться за межами с.Малі Дорогостаї Млинівського району Рівненської області (а.с.7).

11.12.2012 ОСОБА_1 звернувся до Млинівської районної державної адміністрації Рівненської області із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, на якій розташовано обумовлене приміщення складу, орієнтовною площею 0,40га, для передачі йому безоплатно у приватну власність для обслуговування приміщення цегельного складу (а.с.4).

Листом від 29.12.2012 №2-14/4093 Млинівська районна державна адміністрація Рівненської області повідомила ОСОБА_1 про те, що відповідний проект розпорядження підготовлений бути не може, оскільки ст.121 Земельного кодексу України не передбачене цільове призначення земельної ділянки, питання про передачу у приватну власність якої ставиться позивачем. Крім того, у заяві ОСОБА_1 не вказано, чи використано ним право на безоплатну приватизацію земельної ділянки (а.с.5).

Суд вважає такі дії відповідача протиправними.

Відповідно до ст.116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Порядок безоплатної приватизації землі визначений статтею 118 ЗК України

Відповідно до ч.6 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Згідно з ч.7 ст.118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Як зазначено судом вище, позивач звертався до відповідача із заявою від 11.12.2012 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Вказана заява відповідає вимогам ч.6 ст.118 ЗК України, до неї були додані всі документи, передбачені вказаною нормою, а також зазначено про те, що право на безоплатну приватизацію земельної ділянки позивачем використано не було.

Відповідно до ч.3 ст.122 ЗК України, яка визначає повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування (у редакції, чинній на момент звернення виникнення спірних правовідносин), районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності (крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті) у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:

а) сільськогосподарського використання;

б) ведення водного господарства;

в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо) з урахуванням вимог частини шостої цієї статті.

Згідно з довідкою про правовий статус, кількісні та якісні характеристики земельної ділянки, виданою Управлінням Держземагенства у Млинівському районі Рівненської області від 22.03.2013 №01-290, земельна ділянка орієнтовною площею 0,40га, яка розташована за межами населених пунктів Малодорогостаївської сільської ради, що є предметом судового провадження у даній справі, належить до земель запасу сільськогосподарського призначення (угіддя під господарськими будівлями та дворами). Дана земельна ділянка належить до державної форми власності (а.с.41).

Отже, передання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, на якій розташоване належне позивачу приміщення складу, останньому у власність, на момент звернення позивача належало до повноважень відповідача.

При цьому, суд вважає безпідставними посилання відповідача на генеральний план забудови Малодорогостаївської сільської ради, згідно з яким територія, на яку претендує позивач, належить до господарського двору (виробничий комплекс), оскільки згідно з довідкою Малодорогостаївської сільської ради Млинівського району Рівненської області від 24.01.2013 №25, генеральний план с.Малі Дорогостаї був розроблений у червні 1992 року (а.а.с.31-33). Вказаний господарський двір (виробничий комплекс) належав СВК ім.Шевченка, діяльність якого припинена з 06.03.2008 - довідка Малодорогостаївської сільської ради Млинівського району Рівненської області від 25.03.2013 №386 (а.с.40). Зміни до генерального плану забудови с.Малі Дорогостаї внесено не було, хоча, як вбачається з вищевказаної довідки Управління Держземагенства у Млинівському районі Рівненської області від 22.03.2013 №01-290, право власності на обумовлену земельну ділянку було набуто державою.

Суд критично оцінює також посилання відповідача на відсутність у заяві позивача від 11.12.2012 інформації щодо невикористання ним права на безоплатну приватизацію земельної ділянки, оскільки ст.118 ЗК України не передбачено такої вимоги до відповідного клопотання, та, крім того, заява позивача обумовлену інформацію містить.

Будь-яких інших підстав, передбачених ч.7 ст.118 ЗК України, для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, судом не встановлено.

Отже, дії Млинівської районної державної адміністрації Рівненської області щодо відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою для безоплатного відведення частини земельної ділянки у приватну власність для розташування та обслуговування будівлі (споруди), що перебуває у приватній власності останнього, є протиправними, а тому адміністративний позов у цій частині підлягає до задоволення.

При цьому, позовна вимога про зобов'язання Млинівської районної державної адміністрації Рівненської області надати дозвіл позивачу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки до задоволення не підлягає, оскільки на момент вирішення даного спору передання земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб належить до повноважень центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів, у зв'язку із внесенням змін до ст.122 ЗК України Законом України від 06.09.2012 №5245-VI.

Враховуючи викладене, адміністративний позов слід задовольнити частково.

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати дії Млинівської районної державної адміністрації Рівненської області щодо відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою для безоплатного відведення частини земельної ділянки у приватну власність для розташування та обслуговування будівлі (споруди), що перебуває у приватній власності останнього, протиправними.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити на користь позивача ОСОБА_1 із Державного бюджету України судовий збір у сумі 17,21грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дудар О.М.