Постанова № 30792399, 27.12.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Вступна та резолютивна частини

м. Миколаїв.

27 грудня 2012 року р. Справа № 2а-5005/10/1470

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НаймБізнесЦентр», м. Миколаїв

до відповідача Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, м. Миколаїв

Головуючий суддя Середа О. Ф.,

секретар судового засідання Котенкова Л.В.

Представники:

від позивача: Щедров Є.В.

від відповідача: Могутов А.М.

Суть спору: про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю «НаймБізнесЦентр» (надалі - позивач) звернулось до суду з позовом Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.07.2010 року № 0019320700/0.

Відповідач позовні вимоги не визнає повністю з підстав викладених у запереченні.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НаймБізнесЦентр» - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва (правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби) від 19.07.2010 року № 0019320700/0 в частині суми 445 735,00 грн. (чотириста сорок п'ять тисяч сімсот тридцять п'ять грн..00 коп.).

В решті позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Головуючий суддя О. Ф. Середа

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" грудня 2012 року Справа № 2а-5005/10/1470

м. Миколаїв

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "НаймБізнесЦентр", м. Миколаїв

до відповідача: Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, м. Миколаїв

Головуючий суддя Середа О.Ф.

секретар судового засідання Котенкова Л.В.

Представники:

від позивача: Щедров Є.В.

від відповідача: Могутов А.М.

Суть спору: про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "НаймБізнесЦентр" (надалі - позивач) звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.07.10 р. № 0019320700/0, прийнятого державною податковою інспекцією у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області державної податкової служби (надалі - відповідач).

Позивач зазначає, що прийняте податкове повідомлення-рішення, яке було прийняте за результатами проведеної документальної невиїзної (камеральної) перевірки поданої податкової декларації з ПДВ за травень 2010 р., не підтверджено матеріалами Акту від 19.07.10 р. № 1131/07-000/34510602.

Враховуючи, що при проведенні перевірки відповідач не додержувався виконання припису частини 2 статті 19 Конституції України - висновки Акту від 19.07.10 р. № 1131/07-000/34510602 є недоведеними, а тому оскаржене податкове повідомлення-рішення від 19.07.10 р. № 0019320700/0 не відповідають вимогам податкового та іншого законодавства України і підлягає скасуванню.

Відповідач позовні вимоги не визнає повністю з підстав, викладених у запереченні, не погоджується з викладеними у позовній заяві вимогами, вважає позов необґрунтованим, виходячи з такого.

Підприємство позивача по справі надало до податкової інспекції 30.06.10 р. за № 48992 уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2010 р. та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів, яка складала 1333639 грн.

При проведенні документальної (камеральної) перевірки в частині наданого уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2010 р. перевіряючими було встановлено, що згідно довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2010 р.) залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду (рядок 24 уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2010 р.) складається із сум ПДВ, які виникли в таких звітних періодах:

- за вересень 2006 р. в сумі 887904 грн.;

- за березень 2009 р. в сумі 445735 грн.

Згідно матеріалів планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.07 р. по 31.12.09 р., валютного та іншого законодавства з 01.01.07 р. по 31.12.09 р. (Акт від 20.05.10 р. № 817/23-600/34510602) встановлено, що позивач в жовтні 2009 р. надавав уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2006 р., в якому віднесено до податкового кредиту суму в розмірі 970833 грн., яка не підтверджена податковими накладними та фактичним здійсненням фінансово-господарських операцій.

Позивач врахував це від'ємне значення у рядку 26 "Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" в податковій декларації з ПДВ за листопад 2009 р., чим в подальшому зменшив податкові зобов'язання з вказаного податку.

Згідно розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, наданої до уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2006 р. до податкового кредиту включено:

- під номером 1 відображена сума ПДВ - 53333, 33 грн., контрагент - Дочірнє підприємство "Миколаївський елеватор" відкритого акціонерного товариства "Варврівський елеватор", індивідуальний податковий номер - 304896614235, стан "0";

- під номером 2 відображена сума ПДВ - 917500грн., контрагент - Приватне підприємство "Агро Крок", індивідуальний податковий номер - 334374814012, стан "21" (ліквідаційна процедура за рішенням (постановою) суду.

Позивачу був наданий відповідачем лист за №3651/10/23-636 з проханням надати первинні документи, які підтверджують вищезазначені операції та правомірність їх віднесення до податкового кредиту.

Відповідач зазначає, що на момент складання Акту від 20.05.10 р. № 817/23-600/34510602 позивач відповідні документи до перевірки не надав.

Таким чином, за результатами планової виїзної перевірки відповідач встановив порушення підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР внаслідок чого позивач включив до складу податкового кредиту 970833 грн.

Також в матеріалах перевірки зазначено, що позивач в березні 2009 р. здійснив попередню оплату підприємству ТОВ "ПродекспортАгро" (код за ЄДРПОУ 32143953) в розмірі 5691798 грн., в тому числі ПДВ 948633 грн. за насіння соняшника (первинні документи про факт отримання соняшника відсутні).

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 28.07.09 р. у справі № 5/108/09В ТОВ "ПродекспортАгро" було ліквідовано. Основними кредиторами в справі про банкрутство було підприємство позивача по справі та ТОВ "Варварівський елеватор".

Відповідач зазначає що в перевіряємому періоді позивач регулярно перераховував ТОВ "ПродекспортАгро" передоплату, але товар отримав тільки 07.04.09 р. на загальну суму 210455,54 грн. в т.ч. ПДВ 35075,92 грн.

Станом на 28.07.09 р. дебіторська заборгованість по рахунку 3711 по контрагенту ТОВ "ПродекспортАгро" перед позивачем складала 7743713,12грн., та була списана ним на рахунок 92 "Адміністративні витрати" в зв'язку з ліквідацією вказаного контрагента.

На думку відповідача матеріалами перевірки доведено, що по господарським взаємовідносинам з ТОВ "ПродекспортАгро" за період з грудня 2008 р. по березень 2009 р. підприємство позивача здійснювало попередню оплату останньому без факту отримання від нього товару.

Відповідач зазначає, що відповідно до пункту 1.8 статті 1 до Закону № 168/97-ВР бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього Закону, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно підпункту 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення то:

а) бюджетному відшкодуванню належить частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;

в) залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;

г) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

У зв'язку з вищенаведеним, перевіркою встановлено порушення підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті Закону № 168/97-ВР, тому відповідач правомірно зменшив заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування за травень 2010 р. на 1333639 грн.

Крім того, позивачем було подано до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок у декларації з ПДВ за травень 2010 р.

Даним розрахунком було зменшено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на 1061 грн. Сума, що підлягала бюджетному відшкодуванню складала 1332578 грн.

Щодо проведеної документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації позивача з ПДВ за травень 2010 р. відповідач зазначає наступне.

При проведені перевірки перевіряючими були використано наступні документи:

- податкові декларації (звітна, звітна нова) з податку на додану вартість за травень 2010 р. з додатками;

- уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2010 р.;

- матеріали планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.07 р. по 31.12.09 р.(Акт від 20.05.10 р. № 817/23-600/34510602).

Відповідач зазначає, що первинні документи які підтверджують данні, задекларовані підприємством з ПДВ за вересень 2006 р., березень 2009 р. та травень 2010 р. у позивача були відсутні.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі).

Така ж норма встановлена пунктом 1.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (надалі - Порядок № 327), затвердженому наказом ДПА України від 10.08.05 р. № 327 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.05 р. за № 925/11205.

Відповідно до пункту 1.7. Порядку № 327 факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до зазначеного вище відповідачем було відображено у Акті документальної невиїзної (камеральної) перевірки про відсутність первинних документів, що підтверджують данні, задекларовані підприємством в декларації з ПДВ за вересень 2006 р., березень 2009 р. та травень 2010 р, тому прийняте податкове повідомлення-рішення відповідає вимогам законодавства.

Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази та заперечення на їх обґрунтування, заслухавши представників сторін, суд вважає, що вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що в період з 14.07.10 р. по 19.07.10 р. відповідачем по справі було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість позивача поданої за травень 2010 р. (дата реєстрації в податковому органі - 15.06.10 р., вх. № 45705), декларація звітна, звітної нової податкової декларації за травень 2010 р. (дата реєстрації в податковому органі - 17.06.10 р., вх. № 46672) та уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2010 р. (вх. від 30.06.10 р. № 48992).

За наслідками перевірки відповідач склав Акт про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість від 19.07.10 р. № 113/07-000/34510602 (надалі - Акт перевірки № 113/07-000/34510602).

Зокрема, в Акті перевірки № 113/07-000/34510602 вказані висновки про порушення підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР, в результаті відповідач зменшив позивачу суму, що підлягала бюджетному відшкодуванню шляхом зарахування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів.

За наслідками перевірки на складеному Акту перевірки № 113/07-000/34510602 відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення за формою "В 1" від 19.07.10 р. № 0019320700/0 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 1333639 грн.

Актом перевірки № 113/07-000/34510602 встановлено порушення позивачем підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР, в результаті чого позивач зменшив суму, що підлягала бюджетному відшкодуванню шляхом зарахування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів на 1333639 грн.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

- дата отримання податкової накладної.

Отже, право на податковий кредит у позивача виникло в силу закону по першій події - за датою списання коштів з банківського рахунку в оплату товарів.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків встановлено пунктом 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР.

Згідно підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього Закону, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього Закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього Закону пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Закон № 168/97-ВР не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового стану інших осіб і фактичної сплати ними податку на додану вартість до бюджету.

Питання щодо від'ємного значення суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, поширюється тільки на окремо взятого платника податків і цей факт не ставиться в залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав всі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

При цьому, судом встановлено, що факт сплати позивачем сум податку на додану вартість у ціні придбаного товару Актом перевірки № 113/07-000/34510602 не заперечується.

Факт порушення контрагентами-постачальниками продавця своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди -- відшкодування податку на додану вартість з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти; або що діяльність платника податку, його взаємозалежних або афілійованих осіб спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

Такі відомості в Акті перевірки № 113/07-000/34510602 також не зафіксовані.

За змістом підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що виписується платником податку, який поставляє товари (послуги).

За змістом підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного періоду.

Як вбачається з матеріалів справи під час проведення перевірки усі витребувані відповідачем первинні документи, що підтверджували його право на податковий кредит за березень 2009 р. у позивача були в наявності:

- податкова накладна від 26.03.09 р. № 9 (сума ПДВ 948633,11 грн. - у складі цієї суми знаходиться сума 445735 грн., зменшена податковим органом);

- договір купівлі-продажу насіння соняшнику від 29.12.08 р. № 13 з додатками;

- квитанція до прибуткового касового ордеру № 32;

- фінансовий звіт про використання коштів від 26.03.09 р. № АО-0000006.

Ці документи були предметом дослідження перевіряючими і при проведенні попередньої планової виїзної перевірки позивача від 20.05.10 р., що підтверджується Акт перевірки № 817/23-600/34510602.

Суд зазначає, що при документальній невиїзній (камеральній) перевірці декларації з податку на додану вартість податковою інспекцією не перевіряються первинні документи платника податків. Це підтверджується підпунктом 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону № 168/97-ВР відповідно до якого "камеральною" слід вважати перевірку, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків. Жодний нормативно-правовий акт України не передбачає, що до декларації з податку на додану вартість слід додавати усі первинні документи, що підтверджують право платника податку на податковий кредит. А крім того, при проведенні документальної невиїзної (камеральної) перевірки не досліджуються матеріали інших перевірок. У Акті перевірки від 19.07.10 р. № 1131/07-000/34510602 наведені висновки відповідача стосовно попередньо проведеної перевірки та складеному Акту від 20.05.10 р. № 817/23-600/34510602.

Що стосується посилання відповідача про відсутність первинних документів, що підтверджують дані декларацій з ПДВ за вересень 2006 р., березень 2009 р. та травень 2010 р. слід зазначити наступне.

Акт перевірки від 19.07.10 р. № 1131/07-000/34510602 є результатом проведеної камеральної перевірки декларації з ПДВ за травень 2010 р. Посилання позивача на відсутність деяких первинних документів за вересень 2006 р. та березень 2009 р. є недоречним.

Позивач посилається на те, що зберігання деяких документів за 2006 р. сплинув згідно із Переліком типових документів, які утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших підприємств, установ та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженим наказом Головного архівного управління при Кабінеті міністрів України від 20.07.98 р. № 41 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.09.98 р. за № 576/3016.

Дійсно, деякі документи позивача, наведені в Акті перевірки від 25.02.10 р. № 817/23-600/34510602 про виділення до знищення документів, що не підлягають зберіганню, були знищенні ним у зв'язку із спливом строку їх зберігання. Таке право у платника податків є. Але, при цьому слід мати на увазі, що в такому випадку саме на платника податків покладається відповідальність за можливість надання перевіряючим відповідних доказів на підтвердження здійснення в минулому своїх господарських операцій та правильності складання та ведення фінансової діяльності і таке інше. Тим більш, це стосується документів, які взагалі не були предметом дослідження податковим органом.

Суд вважає, що в такому випадку, знищення платником податків документів за строком їх зберігання необхідно розцінювати як їх відсутність і не можливість таким платником належним чином, у відповідності до вимог діючого податкового законодавства, підтвердити вчинення як господарських операцій, так і ведення фінансової діяльності.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НаймБізнесЦентр» - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва (правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби) від 19.07.2010 року № 0019320700/0 в частині суми 445735 грн. (чотириста сорок п'ять тисяч сімсот тридцять п'ять грн.00 коп.).

В решті позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Головуючий суддя О.Ф. Середа

15.01.2013 р.