Ухвала суду № 30792327, 19.04.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

19 квітня 2013 р. Справа № 804/5377/13-а Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Власенко Д.О., розглянувши матеріали позовної заяви Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді Дніпропетровської області до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про повернення помилково перерахованих коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді Дніпропетровської області 16 квітня 2013 року звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» у якому просило зобов'язати відповідача повернути на рахунок позивача № 37171699983902 в УДК у Дніпропетровській області МФО 805012 КОД ОКПО 25913612 помилково перераховані кошти за період з грудня 2008 року по листопад 2012 року з рахунку ОСОБА_2 № НОМЕР_1 суму 993,32 грн., з рахунку № НОМЕР_2 суму 1252,68 грн., а всього 2246,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 11 листопада 2005 року між позивачем та Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції Акціонерного поштово-пенсійного банку «Аваль» було укладено договір № 09/04-20/167 про зарахування і виплату страхових відшкодувань (виплат). Відповідно до листа начальника Центрального Павлоградського відділення Дніпропетровської обласної дирекції АППБ «Аваль» від 24 березня 2005 року (вих. № 425) про зміну рахунків, направленого до позивача, належні ОСОБА_2 суми страхової виплати перераховувалися на його рахунок № НОМЕР_1. Відповідно до заяви, направленої 27 жовтня 2010 року Соборним відділенням Дніпропетровської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» про зміну рахунку, належні ОСОБА_2 суми страхової виплати перераховувалися на його рахунок № НОМЕР_2.

Як зазначає позивач, незважаючи на те, що смерть одержувача виплат ОСОБА_2 наступила 10 листопада 2008 року, у зв'язку з відсутністю необхідної інформації, Відділення виконавчої дирекції Фонду в м. Павлограді Дніпропетровської області продовжувало перераховувати на рахунок Дніпропетровської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» щомісячну страхову виплату у період з грудня 2008 року по листопад 2012 року повністю в сумі 2246,00 грн., що підтверджується реєстрами на щомісячні виплати за період з грудня 2008 року по листопад 2012 року про перерахування потерпілим щомісячних страхових виплат.

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді Дніпропетровської області після того, як дізналось про смерть потерпілого, направило звернення до Дніпропетровської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» з вимогою щодо повернення, згідно & 1 ст. 7 розділу IV Договору, помилково перерахованих страхових виплат у зв'язку із смертю потерпілого ОСОБА_2 в сумі 2246,00 грн. Проте, 06 грудня 2012 року Дніпропетровською обласною дирекцією ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» було надано відповідь на вказане звернення відділення. Відповідач відмовився повернути помилково перераховані кошти мотивуючи це тим, що у відповідності до ст. 1066, 1071 Цивільного кодексу України списання грошових коштів з рахунку проводиться тільки за розпорядженням клієнта чи рішенням суду.

Позивач вважає, що оскільки, на момент виникнення даного спірного питання про повернення коштів померлого потерпілого ОСОБА_2 діяв договір № 09/04-20/167 від 11 листопада 2005 року про зарахування і виплату страхових відшкодувань (виплат), який на даний час також є дійсним, Банк зобов'язаний виконати умови передбачені договором.

Проаналізувавши подану позовну заяву суд дійшов до наступних висновків.

Так, згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У п. 1, 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З огляду на викладене, вважаю, що у правовідносинах між позивачем та відповідачем зі сторони позивача не виникло відносно відповідача жодних владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, оскільки правовідносини між сторонами будуються на підставі № 09/04-20/167 про зарахування і виплату страхових відшкодувань (виплат) через Акціонерний поштово-пенсійний банк «Аваль» від 11 листопада 2005 року.

В свою чергу, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді Дніпропетровської області виступало у якості суб'єкта владних повноважень у правовідносинах з ОСОБА_2.

Згідно ч. 1, 4 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини.

У п. 5 ч. 1 ст. 4 Господарського кодексу України визначено, що не є предметом регулювання цього Кодексу адміністративні та інші відносини управління за участі суб'єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання.

Відповідно ж ч. 6 ст. 3 Господарського кодексу України, під організаційно-господарськими відносинами у цьому Кодексі розуміються відносини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю.

Господарська компетенція - сукупність господарських прав та обов'язків, встановлених чинним законодавством для певного виду господарських організацій.

Статтею 174 Господарського кодексу України визначено, що однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також з угоди, не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.

Отже, з огляду на викладене, приходжу до висновку, що між Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді Дніпропетровської області та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» виникли саме господарські правовідносини, оскільки спір між сторонами виник з приводу реалізації положень Договору № 09/04-20/167 про зарахування і виплату страхових відшкодувань (виплат) через Акціонерний поштово-пенсійний банк «Аваль» від 11 листопада 2005 року.

Згідно ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

У зв'язку з вищевикладеним, вважаю, що між позивачем та відповідачем виник господарський спір через неоднозначне розуміння сторонами умов Договору № 09/04-20/167 про зарахування і виплату страхових відшкодувань (виплат) через Акціонерний поштово-пенсійний банк «Аваль» від 11 листопада 2005 року. Отже, даний спір повинен розглядатись за нормами Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим вважаю за необхідне відмовити у відкритті провадження в даній справі.

Згідно із ч. 6 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України роз'яснюю позивачу його право на звернення до господарського суду за відповідною територіальною підсудністю, визначеною ст. 15 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 109, 165, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді Дніпропетровської області до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про повернення помилково перерахованих коштів - відмовити.

Роз'яснити позивачу, що відповідно до вимог ч. 5 ст. 109 КАС України, повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Д.О. Власенко